"07" серпня 2008 р.
Справа № 15а/62-1365
15 год. 05 хв.
м. Тернопіль
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Бучинської Г.Б.
при секретарі судового засідання Ранецькій Л.А.
Розглянув справу
за позовом: Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1
до: Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль
про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.03.2007р. № 0132572303/0 та від 13.03.2007р. № 0132582303/0.
за участю представників сторін:
позивача: не з'явився;
відповідача: головний державний податковий інспектор юридичного відділу ОСОБА_2 -довіреність № 38/7/10-015 від 08.01.08р.;
Суть справи:
Суб'єкт підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1 звернувся у господарський суд з позовом до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції, вул. Білецька, 1, м. Тернопіль про визнання нечинними рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.03.2007р. № 0132572303/0 та від 13.03.2007р. № 0132582303/0.
Враховуючи положення Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, справа розглядається за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).
У судовому засіданні представникам сторін роз'яснено їх права та обов'язки, передбачені ст.ст. 49, 51 КАС України.
Технічна фіксація судового процесу здійснюється на компакт-диск CD-R, серійний номер 5270120LВ44924.
Податкова інспекція проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що спірні рішення прийняті у відповідності до чинного законодавства, а санкції застосовані за порушення підприємцем норм Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" та Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши представлені докази в їх сукупності, судом встановлено наступне.
Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією, м. Тернопіль, вул. Білецька, 1, 13.03.2008р. прийняті рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій: № 0132582303/0, яким до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, застосовані санкції в розмірі 455 грн. за порушення п.п. 1, 2 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0132572303/0 про застосування до підприємця 28200 грн. штрафних санкцій за порушення п. 1 ст. 5 "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності".
Підставою для застосування санкцій, як зазначено у вищевказаних рішеннях, став акт перевірки № 2048/1918/23-03/2968100516 від 27.02.2007р. проведеної на предмет дотримання Суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 вимог валютного та податкового законодавства, що регламентує порядок проведення розрахунків у сфері готівкового обігу, яким зокрема встановлено порушення підприємцем п. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (далі Закон про РРО) та ст. 5 Закону України "Про патентування деяких видів підприємницької діяльності" (далі Закон про патентування).
Як стверджує податкова інспекція, в ході проведення перевірки встановлені факти надання послуг у сфері грального бізнесу, а саме: встановлено факт надання послуг по продажу кредитних очок на чотирьох гральних місцях на гральних автоматах по вул. Шептицького, вул. Кривоноса у м. Тернополі без використання зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи РРО на загальну суму 91 грн.; використання двох гральних автоматів на чотири гральних місця кожен без придбання відповідних торгових патентів на вісім гральних місць.
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги в позовній заяві, посилається на те, що гральний автомат являється єдиним комплексом, розрахованим на чотири гральних місця, у зв'язку з чим ним правомірно придбано лише один торговий патент, оскільки Законом про патентування не встановлено необхідності придбання декілька патентів на один гральний автомат, а вартість патенту на гральний автомат визначається в цілому. Щодо встановленого інспекцією порушення Закону про РРО, то просить суд врахувати, що необхідною умовою для здійснення розрахункової операції є приймання продавцем від покупця готівкових коштів та реалізації товарів (послуг), тобто їх продаж, а оскільки гра на ігрових автоматах не передбачає проведення розрахунків у готівковій формі, оскільки гра та її результати відбуваються без участі позивача, а тому готівкові кошти ним не приймаються, у зв'язку з чим не відбувається продажу платіжних чеків, жетонів тощо.
Оцінивши зібрані у справі докази, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення, у зв'язку з наступним.
Згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
Відповідно до ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» органи державної податкової служби мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені та штрафних санкцій у порядку передбаченому законом;
До суб'єктів підприємницької діяльності за порушення вимог Закону про патентування застосовуються фінансові санкції в порядку передбаченому п. 3 «Інструкції про порядок застосування штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби» затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України № 110 від 17.03.2001р. (далі Інструкція), шляхом прийняття органами Державної податкової служби рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, прийнятих на підставі матеріалів планової або позапланової перевірки, результати яких оформляються актом перевірки, відповідно до «Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності -фізичними особами» затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України № 326 від 11.06.2004р. розробленого відповідно до Закону «Про державну податкову службу в Україні»(далі Порядок). В актах перевірки зазначаються чіткий зміст фактів порушення законодавства та вказують конкретні пункти, статті порушених норм законодавчих актів (п. 10 Інструкції).
Відповідно до п. 1. ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень обов'язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення покладається на відповідача.
В даному випадку, доказом правомірності притягнення підприємця до відповідальності за порушення норм чинного законодавства є акт перевірки.
Так, податкова інспекція, на підтвердження правомірності застосування до Суб'єкта підприємницької діяльності -фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1 оскаржуваними рішеннями штрафних (фінансових) санкцій, посилається на акт документальної перевірки № 2048/1918/23-03/2968100516 від 27.02.2007р., який не може бути належним доказом щодо встановлених, на думку інспекції, порушення ст. 5 Закону про патентування та п. 1, 2 ст. 3 Закону про РРО, оскільки не підтверджує факту порушень підприємцем даних норм закону, оскільки:
- Суб'єкт підприємницької діяльності -фізична особа ОСОБА_1, АДРЕСА_1, як платник податків, зборів (обов'язкових платежів), перебуває на обліку в податковій інспекції та здійснює діяльність з надання послуг у сфері грального бізнесу, яка відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону про патентування підлягає патентуванню.
Порядок придбання торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу визначається ч. 2 ст. 5 Закону про патентування, а саме патентуванню підлягають операції з надання послуг у сфері грального бізнесу, які здійснюються суб'єктом підприємницької діяльності або його структурними (відокремленими) підрозділами. У разі коли суб'єкт підприємницької діяльності має структурні (відокремлені) підрозділи, торговий патент придбавається окремо для кожного структурного (відокремленого) підрозділу (грального місця).
Як вбачається із матеріалів справи, Тернопільською об'єднаною державною податковою інспекцією в порядку ст.ст. 2, 5 Закону про патентування за місцем розташування грального автомату видані 01.08.2006р. торгові патенти: НОМЕР_1 та НОМЕР_2 з строком дії по 31.07.2011р..
Відповідно до ст. 2 Закону про патентування, торговий патент -це державне свідоцтво, яке засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності чи його структурного (відокремленого) підрозділу займатися зазначеним у цьому Законі видами підприємницької діяльності, в тому числі з надання послуг у сфері грального бізнесу.
Під гральним бізнесом, згідно ст. 5 Закону про патентування законодавець визначає діяльність, пов'язану з влаштуванням казино, інших гральних місць (домів), гральних автоматів з грошовим або майновим виграшем, проведення лотерей (крім державних) та розіграшів з видачею грошових виграшів у готівковій або майновій формі.
При цьому згідно ч. 4. ст. 5 Закону про патентування торговий патент на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу має бути виданий на кожне окреме гральне місце (гральний автомат, гральний стіл).
Тобто за змістом зазначених норм окреме гральне місце -це гральний автомат, гральний стіл, а не окремі гральні місця на них, і незалежно від того, якій кількості осіб одночасно надаються послуги за автоматом або за гральним столом, торговий патент видається на гральний автомат або гральний стіл.
Це також узгоджується з пунктом 3 статті 5 Закону про патентування, яким в залежності від виду грального бізнесу встановлюється вартість торгового патенту на здійснення операцій з надання послуг у сфері грального бізнесу у фіксованому розмірі, зокрема, для використання саме грального автомата з грошовим або майновим виграшем, незалежно вія кількості одночасно наданих на ньому послуг.
Вказана норма Закону не передбачає можливості встановлення вартості торгового патенту для використання не пов'язаних між собою спільною грою гральних місць одного грального автомату. В даному випадку торговий патент на здійснення операції з надання послуг у сфері грального бізнесу потрібен для використання грального апарату в цілому.
Згідно Розділу 1 долученого підприємцем до матеріалів справи Технічного паспорту грального автомату "СІА-40" останній являється автоматом, розрахованим на чотири незалежних гральних місця.
Таким чином, податкова інспекція не довела належними доказами порушення підприємцем п. 1 ст. 5 Закону про патентування, а тому оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0132572303/0 від 13.03.2007р. визнається нечинним.
Щодо встановленого, на думку інспекції, порушення Закону про РРО, то доводи інспекції судом до уваги не приймаються, оскільки
- згідно ст. 1 Закону про РРО Реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Тобто, обов'язковою умовою, коли законодавство зобов'язує застосовувати реєстратори розрахункових операцій є проведення розрахункових операцій (розрахунків), яке може здійснюватись у готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо).
Згідно абзацу 3 ст. 2 зазначеного Закону розрахунковою операцією вважається приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Отже, необхідною умовою для здійснення розрахункової операції є приймання продавцем від покупця готівкових коштів та реалізація товарів (послуг), тобто їх продаж.
В свою чергу, гра на ігрових автоматах, які використовує СПД ОСОБА_1, не передбачає проведення розрахунків у готівковій формі, оскільки проведення гри та їх результат відбувається без участі працівника ліцензіата і відповідно готівкові кошти СПД ОСОБА_1 не приймаються.
При цьому, не відбувається продажу зі сторони працівника ліцензіата платіжних чеків, жетонів, тощо, оскільки у грі використовуються монети номіналом по 50 копійок.
Доводи інспекції, стосовно того, що питання правомірності винесення оскаржуваних рішень про застосування штрафних санкцій уже досліджувалось господарським судом Тернопільської області у справі № 12/149-3295 за позовом Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, за результатами розгляду якої прийнято рішення про звернення стягнення на активи в рахунок погашення боргу, суд до уваги також не приймає оскільки предметом даного судового розгляду було звернення стягнення на активи в рахунок погашення податкового боргу, а не правомірність прийнятих інспекцією рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 6, 7, 86, 94, 160, 162, 163 та п. 6 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, господарський суд, -
1. Позовні вимоги задовольнити.
2. Визнати нечинними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 13.03.2007р. № 0132572303/0 та від 13.03.2007р. № 0132582303/0 якими до Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, АДРЕСА_1, застосовано 28655 грн. штрафних санкцій.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. На постанову суду сторони мають право подати заяву про апеляційне її оскарження протягом десяти днів з дня складення постанови в повному обсязі до адміністративного суду апеляційної інстанції, а протягом 20 днів після подання заяви подати апеляційну скаргу.
Суддя