Іменем України
"27" серпня 2008 р.
справа № 5020-5/039
За позовом: Севастопольського державного підприємства «Атлантика» (99014 м. Севастополь, вул. Правди, 10)
до суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
про усунення перешкод в користуванні майном
Суддя Євдокимов І.В.
Представники сторін:
Позивач -Майницький М.І., довіреність № 114 від 29.01.2008;
Відповідач - не з'явився,
Суть спору:
Позивач, СДП «Атлантика», звернувся до суду з позовом до відповідача, суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1, про усунення перешкод в користуванні майном, а саме: вбудованого нежитлового приміщення першого поверху п'ятиповерхового будинку та одноповерхової прибудови площею 242,4 м2, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що договір припинив свою дію, у зв'язку з відмовою від нього керуючого санацію, але в порушення діючого законодавства України, відповідач не звільнив займаного ним приміщення.
Відповідач в судове засідання неодноразово не з'являвся, відзив на позовну заяву не надав, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином у встановленому порядку, за адресою вказаною у позовній заяві.
Оскільки до повноважень господарських судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб -учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернуті органами поштового зв'язку з позначками «адресат вибув», «адресат не значиться» і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.
Представнику позивача в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши надані позивачем докази, суд, -
05.08.2008 між сторонами укладений договір оренди нерухомого майна, яке перебуває у державній власності № 147.
Відповідно до п. 1.1 договору позивач передає, а відповідач приймає у строкове платне користування окреме індивідуально-визначене нерухоме майно: вбудоване нежитлове приміщення першого поверху п'ятиповерхового будинку та одноповерхової прибудови площею 242,4 м2, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2.
Право власності на спірне майно належить державі України, що підтверджується свідоцтвом про право власності від 26.12.2007, та записано у реєстровій книзі 10 від сторін. 85 за № 2809 від 28.12.2007 (а.с. 16).
Спірне майно перебуває на балансі позивача, та закріплено за ним на праві господарського відання.
Вивчивши матеріали справи, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню повністю, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 5 ст. 22 Господарського кодексу України Держава реалізує право державної власності у державному секторі економіки через систему організаційно-господарських повноважень відповідних органів управління щодо суб'єктів господарювання, що належать до цього сектора і здійснюють свою діяльність на основі права господарського відання або права оперативного управління.
Згідно з ч. 1 ст. 136 Господарського кодексу України право господарського відання є речовим правом суб'єкта підприємництва, який володіє, користується і розпоряджається майном, закріпленим за ним власником (уповноваженим ним органом), з обмеженням правомочності розпорядження щодо окремих видів майна за згодою власника у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законами.
Відкрите акціонерне товариство “Енергетична компанія “Севастопольенерго» звернулося до господарського суду міста Севастополя із заявою про визнання Севастопольського державного підприємства “Атлантика» банкрутом.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 15.10.02 було порушено провадження по справі, введений мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 28.01.-10.02.03 затверджено реєстр вимог кредиторів.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 05.08.05 введено процедуру санації, керуючим санацією призначено ОСОБА_2
До господарського суду міста Севастополя від приватного підприємця ОСОБА_1 надійшла скарга на дії керуючого санацією СДП "Атлантика" ОСОБА_2, щодо відмови від виконання договору оренди. Заявник вважає, що дії керуючого санацією є неправомірними та просить визнати повідомлення про відмову від виконання договору оренди недійсним.
В обґрунтування своєї скарги заявник посилається на те, що керуючий санацією не мав повноважень щодо відмови від договору оренди та сам договір не спричиняє боржнику збитків.
У відзиві на скаргу керуючий санацією СДП "Атлантика" ОСОБА_2 обґрунтовує свої дії наявністю повноважень, наданих йому частиною 10 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Судом встановлено наступне:
05.08.2002 між Суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 та СДП “Атлантика» був укладений договір № 147 оренди вбудованого нежитлового приміщення першого поверху п'ятиповерхового будинку та одноповерхової прибудови площею 235,15 м2, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2.
04.11.2005 керуючий санацією СДП "Атлантика" ОСОБА_2 повідомленням № 01/1267 відмовився від виконання договору №147 оренди нерухомого майна -вбудованих нежитлових приміщень житлового п'ятиповерхового будинку та одноповерхової прибудови площею 242,4 м2, розташованих по АДРЕСА_2.
Повідомлення № 01/1267 від 04.11.2005 отримано відповідачем 07.11.2005.
Частиною 10 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що керуючий санацією в трьохмісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника.
Суд встановив, що договір № 147 від 05.08.2002 є довгостроковим.
Суд дійшов висновку що повідомлення керуючого санації були направлені скаржнику у відповідності до вимог Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та з додержанням встановленого частиною 10 статті 17 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" трьохмісячного строку.
Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 26.07.2006 в задоволенні скарги Суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на дії керуючого санацією СДП "Атлантика" ОСОБА_2 щодо відмови від виконання договору оренди № 147 від 05.08.2002 відмовлено.
Не погоджуючись з винесеною ухвалою, СПД ОСОБА_1 звернулася до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду м. Севастополя від 26.07.2006 р., а скаргу на дії керуючого санацією боржника задовольнити.
Постановою Вищого господарського суду України від 13.02.2008 касаційна скарга суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 залишена без задоволення. Ухвала господарського суду м. Севастополя від 26.07.2006 у справі № 20-4/653-9/486-2/149-5/174-9/138 залишена без змін.
Ухвалою Верховного Суду України від 10.04.2008 відмовлено у порушенні провадження з перегляду у касаційному порядку постанови Вищого господарського суду України від 13.02.2008.
Відповідно до ч.2 ст. 782 Цивільного кодексу України у разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.
Таким чином, враховуючи те, що вказаний договір оренди нерухомого майна є довгостроковим та керуючим санацією направлене відповідне повідомлення з дотриманням встановленого трьохмісячного строку, суд дійшов висновку про те, що дії керуючого санацією боржника щодо відмови від виконання договорів оренди відповідають положенням чинного законодавства та їх не можна визнати неправомірними.
Така ж сама позиція викладена у постанові Вищого Господарського Суду України від 13.02.08 по справі № 20-4/653-9/486-2/149-5/174-9/138.
При таких обставинах, позовні вимоги суд вважає обґрунтованими та підлягаючими задоволенню у повному обсязі.
Згідно ст. ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати на сплату державного мита в сумі 85,00 грн. і інформаційне -технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн. покладаються на відповідача.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 22, 49, 82 -85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Зобов'язати суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 усунути перешкоди Севастопольському державному підприємству «Атлантика» (99014 м. Севастополь, вул. Правди, 10, код ЄДРПОУ 00463088) в користуванні майном, шляхом звільнення нерухомого майна, а саме: вбудованого нежитлового приміщення першого поверху п'ятиповерхового будинку та одноповерхової прибудови площею 242,4 м2, яке розташовано за адресою: АДРЕСА_2.
3. Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності ОСОБА_1 на користь Севастопольського державного підприємства «Атлантика» (99014 м. Севастополь, вул. Правди, 10, код ЄДРПОУ 00463088, п/р 26004300000734 в СФ АКБ «Форум», МФО 384931) витрати по сплаті державного мита в сумі 85,00 грн., та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118,00 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя І.В. Євдокимов
Рішення оформлено
згідно з вимогами
ст. 84 ГПК України
та підписано
01.09.2008
Розсилка:
1. СДП «Атлантика» (99014 м. Севастополь, вул. Правди, 10)
2. СПД ОСОБА_1 (АДРЕСА_1)
3. Справа
4. наряд