Справа № 2-2329/12
Іменем України
(заочне)
10 травня 2012 року Оболонський районний суд м. Києва
в складі головуючого Белоконної І.В.
при секретарі Поливко М.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Овідіопольської державної нотаріальної контори Одеської області, третя особа -одинадцята Київська державна нотаріальна контора про звільнення майна з-під арешту,
встановив:
Позивач, від імені та в інтересах якої на підставі Угоди про надання правової допомоги діє адвокат ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом про звільнення з-під арешту майна, що належало спадкодавцю позивача, - ОСОБА_3, а саме частини квартири АДРЕСА_1, зобов'язання відповідача внести до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відповідного запису про зняття арешту з вказаної квартири, та виключення з реєстру помилково внесеного запису.
Розгляд справи призначено на 12 квітня 2012 року. Відповідач в судове засідання свого представника не направив, заперечення на позов не надав. Натомість надіслав до суду Інформаційний лист щодо арешту № 582/01-16 від 28.03.2012 р., до якого додав копію Ухвали Овідіопольського районного суду м. Києва від 12.07.99 р., на підставі якої відповідачем накладено арешт на майно ОСОБА_3.
Третя особа у судове засідання не з'явилася, однак направила на адресу суду клопотання про слухання справи без її участі та підтримала вимоги позивача.
З урахуванням направлених суду документів, представник позивача у судовому засіданні уточнила позовні вимоги та просила суд постановити рішення, яким звільнити з-під арешту частину квартири АДРЕСА_1, власником якої (відповідно до Свідоцтва про право власності на житло від 22 жовтня 1993 року) є гр. ОСОБА_3; зобов'язати Овідіопольську районну державну нотаріальну контору (67800, Одеська обл., Овідіопольський р., смт Овідіополь, вул. Суворова, 2) вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесені записи про накладення арешту на все майно, власником якого значиться ОСОБА_3, від 25.11.2008 за № 8226720, від 26.11.2008 за № 8228873, від 26.11.2008 за № 8228887.
Розгляд справи відкладено на 10 травня 2012 року.
Відповідач у судове засідання 10 травня 2012 року не з'явився. Про дату та час судового засідання повідомлений належним чином за адресою місця реєстрації. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надсилав. Про причини неявки суд не повідомив. Представник позивача не заперечує проти ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів у зв'язку з чим суд на підставі ст. 224 ЦПК України, вважає можливе вирішити справу у відсутність відповідача за наявними у справі доказами, ухваливши заочне рішення.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав:
В судовому засіданні встановлено, що квартира ОСОБА_1 є спадкоємицею за заповітом на спадкове майно після смерті гр. ОСОБА_3, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
08 липня 2010 року нотаріусом Одинадцятої київської державної нотаріальної контори Тютюн І.М. винесено Постанову про відмову у вчиненні нотаріальної дії. А саме: відмовлено у видачі Свідоцтва про право на спадщину у зв'язку наявністю у єдиному реєстрі заборон відчуження нерухомого майна записів про арешт майна ОСОБА_3, що вчинені Відповідачем на підставі Ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області б/н від 16.07.99 р.
Як вбачається з Постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 08.07.10 № 3395/2-31 та Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 04.11.10 № 29104692, копії яких містяться у матеріалах справи, в записах про обтяження майна гр.. ОСОБА_3 відсутні будь-які ідентифікуючі дані, як-то про дату народження ОСОБА_3, місце проживання, ідентифікаційний номер тощо. За таких обставин третьою особою було надіслано запити до ВДВС Овідіопольського РУЮ Одеської області, Овідіопольського районного суду Одеської області та відповідача з проханням надати інформацію будь-яких ідентифікуючих ознак особи ОСОБА_3
У Листі відповідача, - завідувача Овідіопольської державної нотаріальної контори Одеської області Куралової Т.Д. № 26/01-14 від 18.01.2010 року, вказано, що у архіві Овідіопольської державної нотаріальної контори вказана вище Ухвала б/н від 16.07.1999 року (на підставі якої було внесено запис про арешт усього майна ОСОБА_3) відсутня.
Однак, станом на дату прийняття рішення копія Ухвали б/н від 12.07.99 р. все ж була надана відповідачем суду. Вказаною ухвалою, постановленою суддею Овідіопольського районного суду Одеської області Курочкою В.М. 12 липня 1999 року, накладено арешт на домоволодіння, розташоване в АДРЕСА_2. При цьому право на домоволодіння (як вбачається з тексту ухвали) оформлені на ОСОБА_3, що померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року.
Таким чином, суд вважає встановленим, що запис про арешт будинку (житлового будинку) в АДРЕСА_2, внесений до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відповідачем, - Овідіопольською районною державною нотаріальною конторою 25.11.2008 року за № 8226702, є законним та таким, що внесений за наявних правових підстав.
Що стосується записів про накладення арешту на все майно, власником якого значиться ОСОБА_3, від 25.11.2008 за № 8226720, від 26.11.2008 за № 8228873 та від 26.11.2008 за № 8228887, внесених відповідачем на підставі Ухвали б/н Овідіопольського районного суду Одеської області від 12.07.99 року, то суд вважає, що вказані записи внесені відповідачем без наявних для цього правових підстав, оскільки будь-яких інших документів, що підтверджували б правомірність внесення таких записів, відповідачем не надано.
Також судом, на підставі Ухвали Овідіопольського районного суду Одеської області, копія якої надана суду відповідачем, встановлено, що ОСОБА_3, яка значиться власником вказаного домоволодіння, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 року. Таким чином, внесені відповідачем у Єдиний реєстр заборон відчужень записи про арешт майна ОСОБА_3, не стосуються майна ОСОБА_3 яка є спадкодавцем позивача та власником частини квартири АДРЕСА_1, померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Вказані особи є повними тезками (з однаковими прізвищами, іменами та по-батькові), не являючись при цьому однією і тією ж особою.
Відповідно до Положення про Єдиний реєстр заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, затв. наказом Міністерства юстиції України від 9 червня 1999 р. N 31/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України від 18 серпня 2004 р. N 85/5), реєстраторами Реєстру заборон (далі - Реєстратор) є: державні нотаріальні контори, державні нотаріальні архіви, приватні нотаріуси, які уклали відповідні договори з Адміністратором і мають повний доступ до Реєстру заборон через комп'ютерну мережу; державне підприємство "Інформаційний центр" Міністерства юстиції України та його регіональні філії.
Реєстратори приймають заяви про реєстрацію обтяження об'єкта нерухомого майна від державних нотаріальних контор та приватних нотаріусів, які не є Реєстраторами, судів, слідчих органів та інших осіб, визначених цим Положенням; уносять та вилучають записи до (з) Реєстру заборон про заборони, арешти щодо нерухомого майна; отримують (видають) витяги з Реєстру заборон. Реєстратори також уносять та вилучають до (з) Реєстру заборон відомості про тимчасові застереження щодо нерухомого майна. При цьому до Реєстру заборон уносяться такі відомості про обтяження: дані про підстави виникнення обтяження: назва документа, його номер та дата, повне найменування органу, що накладає обтяження; дані про обтяжувача та про особу (осіб), щодо майна якої (яких) встановлено обтяження для фізичних осіб - громадян України - прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності останнього), ідентифікаційний номер згідно з Державним реєстром фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів (за наявності) та, за наявності, дата та місце народження, місце проживання, дані документа, що посвідчує особу (номер та серія, ким виданий); дані про об'єкт обтяження: ідентифікаційні номери об'єкта нерухомого майна та відомості про його місцезнаходження.
У разі виявлення особами, за заявою яких Реєстратором уносились відомості до Реєстру заборон помилок у записі, зазначені особи повідомляють про виявлені помилки Реєстратора, який вносив відомості до Реєстру заборон, а останній зобов'язаний самостійно виправити допущені помилки.
Відповідно до ст. 15 ЦК України, кожен має право на захист свого цивільного права у разі його порушення. За приписами п. 4 ч.1. ст. 16 ЦК України, способами захисту цивільних прав може бути відновлення становища, яке існувало до порушення.
Таким чином, аналізуючи надані суду докази у їх сукупності, суд приходить до висновку,що записи про накладення арешту на все майно, власником якого значиться ОСОБА_3, внесені відповідачем до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 25.11.2008 за № 8226720, від 26.11.2008 за № 8228873, від 26.11.2008 за № 8228887 не стосуються майна ОСОБА_3 ( у т.ч. квартири АДРЕСА_1), що померла ІНФОРМАЦІЯ_1. Крім того, вказані записи внесено відповідачем без будь-яких правових підстав, а тому позов щодо звільнення з-під арешту частини квартири АДРЕСА_1, власником якої значиться гр. ОСОБА_3 та про зобов'язання відповідача вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесені записи про накладення арешту на все майно, власником якого значиться ОСОБА_3, від 25.11.2008 за № 8226720, від 26.11.2008 за № 8228873, від 26.11.2008 за № 8228887 є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 3-4, 10-11, 57-60, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, суд
вирішив:
Позов задовольнити.
Звільнити з-під арешту частину квартири АДРЕСА_1, власником якої значиться гр. ОСОБА_3.
Зобов'язати Овідіопольську районну державну нотаріальну контору (67800, Одеська обл., Овідіопольський р., смт Овідіополь, вул. Суворова, 2) вилучити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна внесені записи про накладення арешту на все майно, власником якого значиться ОСОБА_3, від 25.11.2008 за № 8226720, від 26.11.2008 за № 8228873, від 26.11.2008 за № 8228887 .
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його виніс за письмовою заявою відповідача по справі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: І.В. Белоконна
16.05.2012 Справа № 2-2329/12