Справа № 2-357/12
(з а о ч н е)
«06»березня 2012 року Оболонський районний суд м. Києва в складі:
головуючого -судді -Жежери О.В.,
при секретарі -Гриненко І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засiданнi в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу, -
Позивач звернулась з позовом до ОСОБА_2 про стягнення боргу, що 22.08.2008 року відповідач у неї в борг 1 000 гривень, які зобов'язався повернути до 10.09.2008 року, про що власноручно написав боргову розписку. Відповідач ухиляються від повернення боргу. На неодноразові нагадування про необхідність повернення боргу не реагує. На підставі викладеного, позивач просила стягнути з відповідача на свою користь основну заборгованість -1 000 гривень, інфляційні нарахування в сумі 350,83 гривень, три відсотки річних в сумі 85 гривень, моральні збитки в розмірі 700 гривень та судові витрати.
Позивач в судове засідання не з'явилась, про час, день та місце розгляду справи повідомлялась у встановленому законом порядку. Перед початком судового засідання надала до суду заяву з проханням розглядати справу за її відсутності, також зазначила, що позовні вимоги підтримує в повному розмірі та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився. Про час і дату судового засідання повідомлений належним чином, до початку судового розгляду подав заяву, в якій просив слухати справу у його відсутності. Суд вжив всіх необхідних заходів щодо належного повідомлення відповідача, тому вважає можливим розглянути справу у відповідності до ст.ст. 224, 225 ЦПК України на підставі наявних у справі доказів, оскільки представник позивача не заперечує проти заочного розгляду справи.
Дослідивши докази по справі, суд встановив наступне.
Судом встановлено, що 22.08.2008 року відповідач у неї в борг 1 000 гривень, які зобов'язався повернути до 10.09.2008 року, про що власноручно написав боргову розписку, яку передав позивачу.
Відповідно до ст.1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Згідно ст. 1047 ЦК України, на підтвердження укладеного договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми.
Відповідно до ст.526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору, актів цивільного законодавства.
Згідно ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.
Згідно ст. 611 ЦК України при порушенні зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Оскільки зобов'язання в частині повернення суми позики боржником не виконані, відповідно з відповідача на користь позивача підлягає стягненню 3 % річних від простроченої суми та інфляційні нарахування.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Крім того, згідно частин 1, 2, 3 ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна. Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості
Позивачкою не надано доказів на підтвердження завдання їй моральної шкоди. Однак, суд бере до уваги, що права позивачки були порушені відповідачем, внаслідок чого їй було заподіяло моральну шкоду в узагальненому вигляді моральних страждань. За наведених підстав, з урахуванням вимог розумності і справедливості, суд вважає, що сума моральної шкоди, заявлена позивачем, підлягає відшкодуванню.
З огляду на наведене, оскільки судом встановлено, що відповідачем 22.08.2008 року було отримано у власність від ОСОБА_1 грошову суму у розмірі 1 000 гривень із зобов'язанням повернути суму боргу не пізніше 10.09.2008 року, грошове зобов'язання відповідачем не виконано, суд дійшов висновку задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Згідно ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.
Керуючись ст.ст. 10, 15, 60, 88, 212, 213, 214, 215, 218, 213-215, 224, 225 ЦПК України, на підставі ст.ст. 526, 1046, 1047, 1049, 1167 ЦК України, суд -
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 основний борг в розмірі 1 000 гривень, три відсотки річних -85 гривень, інфляційні нарахування -350,83 гривень та моральну шкоду в розмірі 700 гривень, а всього -2 135 (дві тисячі сто тридцять п'ять) гривень 83 копійки.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 171 гривень.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга подається в Апеляційний суд м. Києва через Оболонський районний суд м. Києва.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Суддя: О.В. Жежера
16.05.2012 Справа № 2-357/12