15.05.2012 Справа № 2-а-305/12
справа № 2-а-305/12
10 травня 2012 року Оболонський районний суд м. Києва у складі
головуючого судді - Шевчука А.В.
при секретарі - Пригаровій О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУ МВС України в Київській області про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення і закриття справи про адміністративне правопорушення,
встановив:
У березні 2012 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить скасувати постанову від 10.01.2012 року серії АІ1 №197551 по справі про адміністративне правопорушення з підстав її неправомірності та невідповідності вимогам чинного законодавства.
Свої вимоги мотивує тим, що 10.01.2012 року старшим інспектором ДПС взводу №1 роти ДПС ДАІ при Управлінні Державтоінспекції ГУ МВС України в Київській області Пригодою А.І. було безпідставно складено протокол про адміністративне правопорушення, а саме: за те, що начебто 10.01.2012 року о 10 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 в аеропорту «Бориспіль»здійснив стоянку автомобіля «Мітсубісі»д/н НОМЕР_1 в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України. На підставі цього протоколу було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладено штраф в розмірі 255 грн.
Позивач не погоджується з даною постановою і вважає її незаконною, та стверджує, що не скоював адміністративного правопорушення оскільки знак 3.34 «Зупинка заборонена»із табличкою 7.2.4. був розташований поза місцем парковки належного позивачу автомобіля «Мітсубісі»д/н НОМЕР_1 та регулював зовсім іншу зону, а саме пішохідний перехід який знаходився ліворуч та праворуч від знаку, тоді як його автомобіль знаходився вздовж зовсім іншої площини, перпендикулярно до вказаного знаку. Зазначена обставина, на думку позивача, підтверджується також наявністю паркувальної розмітки 1.1. Крім того, працівник ДАІ відмовився внести до протоколу прізвища справжніх свідків події зазначивши свідками підозрілих сторонніх осіб.
У зв'язку із зазначеним ОСОБА_1 просив скасувати постанову серії АІ1 №197551 від 10.01.2012 року по справі про адміністративне правопорушення, а справу про адміністративне правопорушення щодо нього закрити, за відсутністю у його діях складу правопорушення.
В судовому засіданні позивач позов підтримав, з підстав, викладених в позовній заяві та просив його задовольнити.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про день і час розгляду справи повідомлявся належним чином, надав до суду письмові заперечення, в яких з позовом не погодився.
Суд вважає можливим розглянути справу у відсутності відповідача по наявних у справі матеріалам.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
10.01.2012 року старшим інспектором ДПС взводу №1 роти ДПС ДАІ при Управлінні Державтоінспекції ГУ МВС України в Київській області Пригодою А.І. було складено протокол про адміністративне правопорушення, а саме: за те, що 10.01.2012 року о 10 год. 00 хв. гр. ОСОБА_1 в аеропорту «Бориспіль»здійснив стоянку автомобіля «Мітсубісі»д/н НОМЕР_1 в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «Зупинку заборонено», чим вчинив адміністративне правопорушення передбачене ч. 1 ст. 122 КпАП України.
Відповідно до ч. 1 ст. 122 КпАП України, порушення водіями транспортних засобів вимог дорожніх знаків тягнуть за собою накладення штрафу від п»ятнадцяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
На підставі цього протоколу складено постанову про притягнення ОСОБА_1 до
адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КпАП України у вигляді штрафу в розмірі 225 грн.
У відповідності до Додатку 1 ПДР України, «Таблички до дорожніх знаків»табличка 7.2.4. «Зона дії»вказує зону дії знаку з яким вона застосовується, а табличка 7.3.3. «Напрямок дії»вказує напрямок дії знаку, розташованого перед перехрестям, або напрямок руху до позначених об»єктів, що розташовані безпосередньо біля дороги.
З позовної заяви, особистих пояснень позивача та матеріалів службового розслідування УДАІ ГУМВС України в Київській області за фактом надходження скарги громадянина ОСОБА_1 вбачається, що ОСОБА_1 в аеропорту «Бориспіль» здійснив стоянку автомобіля «Мітсубісі»д/н НОМЕР_1 в зоні дії дорожнього знаку 3.34 «зупинку заборонено»із табличкою 7.2.4. яка вказує напрямок дії не ліворуч і праворуч від знаку, як помилково вважає позивач, а саме в перпендикулярній площині до вказаного знаку, де і знаходився автомобіль позивача.
З огляду на зазначене, особисті пояснення ОСОБА_1 підтверджують порушення останнім правил зупинки транспортного засобу.
Також із заперечень УДАІ ГУМВС України в Київській області та висновку службового розслідування УДАІ ГУМВС України в Київській області за фактом надходження скарги громадянина ОСОБА_1 вбачається, що лінії дорожньої розмітки на привокзальній площі аеропорту «Бориспіль»не відповідають діючій схемі та були зафарбовані темно-сірим кольором до початку осінньо-зимового періоду.
Твердження позивача про внесення працівником ДАІ в протокол про адміністративне правопорушення свідками підозрілих сторонніх осіб та відмова внести до протоколу справжніх свідків події не знайшло свого підтвердження в судовому засіданні.
Таким чином, враховуючи, що постанова прийнята правомочним органом, стягнення накладено в межах передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, постанову від 10.01.2012 року слід залишити без змін, а адміністративний позов без задоволення.
На підставі викладеного та керуючись Законом України «Про дорожній рух», Додатком 1 до Правил дорожнього руху, п.7 «Таблички до дорожніх знаків»Глави 33 «Дорожні знаки»Правил дорожнього руху, ст.ст. 33, 122, 256, 268, 287, 288 КпАП України, ст. ст. 9, 11, 128, 159, 161-163 КАС України, суд, -
постановив:
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Управління ДАІ ГУ МВС України в Київській області про визнання дій протиправними, скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя А.В. Шевчук