Справа № 2-5104/07
12 червня 2007 р. Малиновський районний суд м. Одеси у складі:
головуючого - судді Дрішлюка А.І.,
за участі секретаря Іскрич В. В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача МБТІ та РОН м. Одеси, -
встановив:
До Малиновського районного суду м. Одеси з позовом про визнання права власності на 1/2 частини квартири звернулася ОСОБА_1 Обґрунтовуючи заявлені вимоги вона посилається на те, що рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 2 серпня 2006 р. був встановлений порядок користування АДРЕСА_1. Так їй було виділено кімнату площею 14.4 кв. м., а відповідачу по справі ОСОБА_2 - кімнату 11,4 кв.м., кухня, коридор, вбиральня та ванну кімната була залишена у спільному користуванні сторін. Ухвалою Малиновського районного суду м. Одеси від 5 квітня 2007 року було роз'яснено, що згідно з рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 5 квітня 2007 року, задовольняючи позов суд виходив з того, що позивачу та відповідачу належать на праві власності АДРЕСА_1. При цьому частки позивача та відповідача визнані судом рівними. Під час реєстрації в МБТІ та РОН м. Одеси позивачці відмовили в реєстрації вищевказаних судових документів через те, що в них не вказано про визнання права власності.
Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлявся належним чином. Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст.224 ЦПК України. Представник третьої особи в судове засідання не з'явився про час та місце слухання справи повідомлений належним чином.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачки, суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Як встановлено у судовому засіданні 14 лютого 1994 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 видано свідоцтво про право власності на АДРЕСА_1. Оскільки свідоцтво про право власності було видано 14 лютого 1994 року без визначення часток, реєстрація права власності була здійснена відповідно до вказаного свідоцтва без вказівки часток.
Визначаючи частки, що належали учасникам приватизації, і відповідно частку майна, яка належить позивачки, суд виходе з ч.2 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду", згідно з якою передача займаних квартир (будинків) здійснювалася в спільну сумісну або часткову власність за письмовою згодою всіх повнолітніх членів сім'ї, які постійно мешкають в даній квартирі (будинку), в тому числі тимчасово відсутніх, за якими зберігається право на житло, з обов'язковим визначенням уповноваженого власника квартири (будинку).
Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України № 20 від 22.12.95 р. «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності" частка учасника спільної сумісної власності визначається при поділі майна, виділі частки з спільного майна, зверненні стягнення на майно учасника спільної власності за його боргами, відкритті після нього спадщини. При відсутності доказів про те, що участь когось з учасників спільної сумісної
2
власності у надбанні майна була більшою або меншою - частки визначаються рівними. Таким чином, за свідоцтвом про право власності від 14 лютого 1994 року на АДРЕСА_1 ОСОБА_1 і ОСОБА_2 належить по 1/2 частині квартири. Виділ часток в натурі не здійснений, тобто 1/2 частки є ідеальною часткою.
Згідно зі ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Згідно зі ст. 4 Закону України «Про власність", ст. 317 ЦК України власник на свій розсуд володіє, користується і розпоряджається належним йому майном. \Згідно ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно зі ст. 217 ЦК України суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 317, 392 ЦК України, ст.ст. 10,11,60, 130, 208, 209, 212, 213 - 215, 224-225 ЦПК України, СУД -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1
Визнати ОСОБА_2, право власності на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1.
Встановити порядок виконання рішення, визначивши, що це рішення є підставою для перереєстрації права власності на 1/2 частку квартири за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1, та права власності на 1/2 квартири за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.