У Х В А Л А Справа № 4-С-5 /08 р.
11 липня 2008 року Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим
в складі: головуючого Гордейчик Т.Ф.
при секретарі Вербицькому І.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Алушті скаргу ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції АР Крим , -
Заявник ОСОБА_1 звернулася до суду із скаргою на дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції АР Крим ОСОБА_3, здійснені в процесі примусового виконання рішення Алуштинського міського суду від 14.12. 2006 року, відповідно до якого вона була зобов'язана звільнити приміщення АДРЕСА_1 разом із своїм неповнолітнім сином ОСОБА_2
Вимоги мотивовані тим, що держвиконавець неправомірно виніс розпорядження , відповідно до якого вона зобов'язана сплатити 340гривень виконавчого збору та 11 гривень витрат, пов'язаних із проведенням виконавчих дій , оскільки вона добровільно 07.06.2007 року виконала рішення суду у встановлений держвиконавцем строк
Просила визнати дії держвиконавця щодо примусового виконання судового рішення неправомірними та визнати неправомірним саме вищевказане розпорядження щодо сплати зазначених сум.
У судовому засіданні представник заявника доводи скарги підтримала , також зазначила, що оскаржу вальне розпорядження не відповідає формі, яка встановлена Інструкцією про проведення виконавчих дій.
Представник Відділу Державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції АР Крим у судовому засіданні скаргу не визнала і пояснила , що виконавче провадження по примусовому виконанню зазначеного судового рішення було відкрите 21.12.2006 року , але відповідачка добровільно його не виконала, про що свідчать акти держвиконавця. , а також постанови про накладення штрафу. Лише при проведенні виконавчих дій 24.12.2007 року було встановлено, що остання у зазначеному приміщенні не проживає і особистих речей її там не має., після чого відповідно до постанови від 26.12.2007 року виконавче провадження було закрите .У відповідності до вимог ст. 46 Закону України « Про виконавче провадження» було винесене 25.12.2007 року постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 340 гривень та постанову від 22.01. 2008 року про стягнення витрат , пов'язаних з проведенням виконавчих дій у розмірі 11 гривень . Зазначені постанови направлялися Ампілогової для відому, а також для виконання на адресу головного бухгалтера Санаторія «Алуштинський» , де працює заявниця . Порядок виконання вказаних постанов визначений у розпорядженні держвиконавця, яке також направлялося по місцю роботи заявниці разом із зазначеними постановами. Вважає, що ніяких порушень з боку держвиконвця при примусовому виконанні рішенні суду допущено не було, а тому просила у задоволенні скарги відмовити.
Суд, заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, прийшов до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, матеріалами справи встановлено, що Відділ Державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції АР Крим проводило примусове виконання рішення Алуштинського міського суду від 14.12.2006 року на підставі виконавчого листу про зобов'язання ОСОБА_1 та її неповнолітнього сина ОСОБА_2 звільнити приміщення АДРЕСА_1. Виконавче провадження було відкрите згідно до постанови від 21.12.2006 року. Але рішення суду виконане не було до 07.06.2007 року, про що свідчить акт державного виконавця від 07.06.2007 року і з чим сторони погодилися.
Таким чином, встановлено, що рішення суду було виконане після встановленого строку для його добровільного виконання, що передбачено ст. 24 Закону України « Про виконавче провадження».
Так, відповідно до ст. 24 Закону України « Про виконавче провадження» в постанові про відкриття виконавчого провадження державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення , який не може перевищувати семи днів, та попереджає боржника про примусове виконання рішення після закінчення встановленого строку із стягнення з нього виконавчого збору і витрат , пов'язаних з провадженням виконавчих дій, передбачених цим Законом.
У відповідності до вимог ст. 46 Закону України «Про виконавче провадження» держвиконавцем була винесена постанова про стягнення виконавчого збору у розмірі 340 гривень та постанова від 22.01.2008 року про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розміру 11 гривень, які були направлені заявниці для відома, а також на адресу головного бухгалтера Санаторія «Алуштинський» для виконання разом із розпорядженням держвиконавця про порядок їх виконання.
За таких обставин суд не може погодитися з твердженням представника заявниці , що держвиконавець діяв неправомірно та виніс незаконне розпорядження. Крім того, суд зазначає, що на час розгляду заяви вказані постанови держвиконавця не оскаржені заявницею і мають законну юридичну силу.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 386 -387 ЦПК України, Законом України « Про виконавче провадження», суд, -
У задоволенні скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії державного виконавця Відділу Державної виконавчої служби Алуштинського міського управління юстиції АР Крим відмовити .
Ухвала може бути оскаржене до Апеляційного суду АРК через Алуштинський міський суд шляхом подачі в 5 - денний строк з дня винесення ухвали заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 10 днів апеляційної скарги , з подачею її копії до Апеляційного суду АРК або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.
Суддя
Алуштинського міського суду Гордейчик Т.Ф.