Справа №2-А-18-08
4 червня 2008 року м.Алушта
Алуштинський міський суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді - Любинецького М.В., при секретарі - Ковригі А.П., розглянувши у відкритому судовому засідання адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного Фонду України у м.Алушті Автономної Республіки Крим про визнання дій протиправними, зобов'язання провести перерахунок пенсії, виплати недорахованої пенсії та стягнення моральної шкоди, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Управління Пенсійного Фонду України (далі по тексту ПФУ) у м.Алушті АР Крим про, з урахуванням уточнення позовних вимог у судовому засіданні, визнання дій по нарахуванню та перерахуванню йому пенсії протиправним та про зобов'язання відповідача провести йому перерахунок пенсії, виплатити недоплачену пенсію у розмірі 66400 гривень та стягнення моральної шкоди у розмірі 29000 гривень. Свої позовні вимоги мотивує тим, що відповідно до повідомлення начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим від 4 січня 2007 року йому стало відомо про незаконні дії Управління ПФУ у м. Алушті при нарахуванні та перерахуванні йому пенсії. Пенсія йому була призначена за віком з 23 липня 1999 року за діючим на той час Законом України «Про пенсійне забезпечення» у розмірі 56 гривень 86 копійок з діючими на той час обмеженнями. Але ці обмеження відповідно до Постанови Верховної Ради України про порядок введення цього Закону в дію діяли тільки до 1 квітня 1992 року. Вважає, що йому пенсію у 1999 році нарахували неправильно, вона повинна бути нарахована у розмірі 660 гривень 67 копійок, відповідно до ст. 41 нового Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 1 січня 2004 року пенсію йому повинні нарахувати у розмірі 849 гривень 25 копійок. Вважає, що з 23 липня 1999 року по даний час йому Управлінням ПФУ у м. Алушті недонараховано пенсії на загальну суму 66400 гривень і цю суму він просить стягнути з відповідача. Крім цього, протиправними діями відповідача йому спричинена моральна шкода, яка виражається у тому, що із-за дуже низької пенсії він вимушений був їздити до м. Москви на заробітки, спати на вокзалах, не міг матеріально допомагати своїй дочці, яка навчалась і все це спричиняло йому моральні страждання. Моральну шкоду він оцінює у 29000 гривень і цю суму також просить стягнути з відповідача. Вважає, що він не пропустив строки позовної давності, оскільки про неправомірні дії відповідача він взнав із листа начальника Головного управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим від 4 січня 2007 року.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 уточнені позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
У судовому засіданні представник відповідача проти задоволення позову заперечував, мотивуючи свою позицію тим, що нарахування пенсії у 1999 році та перерахунок пенсії з 1 січня 2004 року позивачу ОСОБА_1 проведено відповідно до діючого законодавства України, на підставі довідки про заробіток для нарахування пенсії, виданої ТОВ «Консоль ЛТД» № 150 від 8 січня 2004 року з розбивкою по місяцям, з урахуванням коефіцієнту страхового стажу 0,30667 та коефіцієнту заробітку 2,04466 та з урахуванням того, що відповідно до діючого на час призначення пенсії ОСОБА_1 Закону Украни «Про пенсійне забезпечення» його заробіток за вересень 1993 року у сумі 26 грн. 89,301 копійки має обмеження 5,6 розміру середньої заробітньої плати в Україні. На даний час пенсія ОСОБА_1 нарахована та виплачується у повній відповідності до вимог ст. ст. 26, 27 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява не підлягає задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Судом встановлено, що Управлінням ПФУ у м. Алушті з 23 липня 1999 року ОСОБА_1, відповідно до вимог діючого на той час Закону України «Про пенсійне забезпечення», була нарахована максимальна пенсія у розмірі 56 гривень 86 копійок із середньомісячного фактичного заробітку за період роботи з 1 листопада 1991 року по 31 жовтня 1993 року (24 місяці), із загального трудового стажу 30 років 8 місяців 17 днів. У подальшому, при масовому збільшенні пенсій, до 1 січня 2004 року розмір пенсії ОСОБА_1 після перерахунків також встановлювався у максимальному розмірі. Після набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з 1 січня 2004 року йому було проведено перерахунок пенсії на підставі довідки про заробіток для нарахування пенсії, виданої ТОВ «Консоль ЛТД» № 150 від 8 січня 2004 року за вказаний вище період з розбивкою по місяцям. Розмір його пенсії, перераховано з урахуванням коефіцієнту страхового стажу 0,30667 та коефіцієнту заробітку 2,04466, з урахуванням того, що відповідно до діючого на час призначення пенсії ОСОБА_1 Закону Украни «Про пенсійне забезпечення» його заробіток за вересень 1993 року у сумі 26 грн. 89,301 копійки має обмеження 5,6 розміру середньої заробітньої плати в Україні, і у повній відповідності до вимог ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» про включення в заробітну плату для нарахування пенсії сум виплат (доходів), отриманих застрахованою особою до вступу в дію цього Закону, в межах сум, на які відповідно до діючого раніше законодавства нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, а за періоди до введення обмежень максимального розміру заробітної плати, з якої виплачувались вказані взноси (збір), - в межах сум, які відповідно до раніше діючого законодавства, включались до заробітної плати, з якої нараховувалась пенсія відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення» та не перевищують 5,6 розміру середньої заробітної плати в Україні на день отримання вказаних сум. Станом на 1 квітня 2007 року, коли позивач ОСОБА_1 звернувся з даним позовом до суду, розмір його пенсії складав 403 гривень 75 копійок.
Відповідно до висновку проведеної у справі судово-економічної експертизи при розрахунку пенсії ОСОБА_1 були враховані всі вказані в довідці № 150 від 8 січня 2004 року ТОВ «Консоль ЛТД» види виплат (а.с. 156-163).
Таким чином суд вважає встановленим та доказаним, що пенсія позивачу ОСОБА_1 у 1999 році була нарахована, а у подальшому і неодноразово перерахована Управлінням ПФУ у м. Алушті у повній відповідності до діючого пенсійного законодавства України, ці дії Управління ПФУ у м. Алушті є правомірними, а тому підстав для визнання їх протиправними не має. З цих же міркувань не має підстав для задоволення позовних вимог щодо зобов'язання Управління ПФУ у м. Алушті провести перерахунок пенсії ОСОБА_1, виплатити йому недоплачену пенсію у розмірі 66400 гривень та стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 моральної шкоди у розмірі 29000 гривень.
Керуючись ст.ст.17,18,19, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 року, ст.ст. 26, 27, 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», суд
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовити у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили у порядку, передбаченому ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена в Апеляційний суд Автономної Республіки Крим. Заява про апеляційне оскарженя може бути подана до Алуштинського міського суду на протязі десяти днів з дня проголошення постанови. Апеляційна скарга може бути подана на протязі двадцяти днів після подачі заяви про апеляційне оскарження.
Суддя М.В.Любинецький