08 серпня 2008 року Ялтинський міський суд АРК
у складі судді: ПЕРЕВЕРЗЄВОЇ Г.С.
при секретарі: КОНОНОВОЇ Ю.С.
за участю адвоката: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Ялти цивільну справу за позовом
ОСОБА_2 до ОСОБА_3, за участю третіх осіб: Ялтинської товарної біржі «Ю-Куб», Брокерської фірми «Ейс», Південно - Кримського агентства нерухомості про визнання договору купівлі - продажу дійсним та визнання права власності, за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, Бюро технічної інвентаризації міста Ялта, за участю третіх осіб: Ялтинської товарної біржі «Ю-Куб», брокерської контори фірма «Ейс», Південно - Кримського агентства нерухомості про визнання договору купівлі - продажу недійсним, скасування державної реєстрації права власності, визнання права власності на квартиру,
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати дійсним договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 27 вересня 1994 року між ним і ОСОБА_3 на Ялтинській товарній біржі «Ю-куб» і визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1, загальною площею 24,6 кв.метра, житловою площею 20,1 кв. метра.
Вимоги мотивує тим, що дана угода була повністю вчинена, в Бюро технічної інвентаризації квартира зареєстрована за ним, проте оскільки нотаріально цей договір посвідчений не був, його в даний час не визнають правовстановлюючим документом. Також просить суд поновити йому строк для звернення до суду із даним позовом, оскільки про те, що договір є недійсним йому стало відомо тільки в 2008 році, при зверненні до нотаріальної контори для складання заповіту.
Відповідач ОСОБА_3позовні вимоги не визнав, стверджує, що договір купівлі - продажу квартири з ОСОБА_2 він не укладав і звернувся до суду із зустрічними позовними вимогами, в яких просить суд визнати договір купівлі - продажу квартири АДРЕСА_1, укладений 27 вересня 1994 року на Ялтинській товарній біржі «Ю-куб» недійсним, зобов'язати КП БТІ міста Ялта скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2, визнати за ним право власності на квартиру АДРЕСА_1.
Зустрічні позовні вимоги мотивує тим, що в 1994 році він дійсно мав намір продати квартиру, АДРЕСА_1, що належить йому, у зв'язку з тим, що його син, який проживає в Російській Федерації, важко хворів і йому необхідно було терміново виїжджати до нього. Він звернувся до «Південно - кримського агентства нерухомості», йому знайшли покупця, яким виявився ОСОБА_2, вони досягли з ним попередніх домовленостей і домовилися посвідчити договір в нотаріальній конторі, проте відповідач від укладення договору відмовився і грошей за квартиру йому не передав. Через деякий час він знов звернувся до агентства нерухомості з наміром продати квартиру, на що йому було сказано, що квартира вже продана ОСОБА_2 27 вересня 1994 року, договір посвідчений Ялтинською товарною біржею «Ю-куб». Він звернувся на біржу з проханням видати йому копію договору, проте йому в її видачі було відмовлено. Він мав намір звернутися з приводу даних обставин до відповідних органів, але на нього був вчинений сильний психічний вплив з боку підозрілих осіб і він злякався. У зв'язку з важким станом здоров'я сина він вимушений був виїхати в Російську Федерацію, де проживав до 1996 року. У 1996 році він повернувся до Ялти, де дізнався, що в 1995 році його квартира згоріла, ніхто в ній не проживає і хто є її власником, ніхто не знав. Про те, що квартира дотепер належить ОСОБА_2 на підставі укладеного з ним (ОСОБА_3) договору купівлі - продажу, який він не укладав і не підписував, він дізнався тільки в 2008 році, коли одержав копію його позовної заяви про визнання договору купівлі - продажі дійсним.
Відповідач ОСОБА_2 і його представник зустрічні позовні вимоги ОСОБА_3 не визнали, вважають їх надуманими, оскільки він добровільно виписався з квартири, передав ОСОБА_2 всі документи, що є в нього на неї, отримав за продаж квартири гроші, сума яких вказана в договорі і впродовж тривалого періоду часу ніяких претензій з приводу своїх прав на квартиру до ОСОБА_2 не пред'являв. Також вважають, що ОСОБА_3 без поважних причин пропущений строк позовної давності для звернення до суду, на застосуванні якого вони наполягають.
Представник відповідача Бюро технічної інвентаризації міста Ялта і представники третіх осіб в судове засідання не з'явилися, про день і час розгляду справи були повідомлені належним чином, причин неявки суду не представили.
Суд, вислухавши думку сторін, дослідивши матеріали справи, вважає, що в позові ОСОБА_2 слід відмовити, а позовні вимоги ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Судом встановлено, що 27 вересня 1994 року, брокерська контора - фірма «Ейс» в особі менеджера ОСОБА_4, діюча на підставі договору доручення від 27 вересня 1994 року від імені ОСОБА_3 продала ОСОБА_2 в особі його представника - «Південно - Кримського агентства нерухомості» в особі директора Благонравова О.І., діючого на підставі договору доручення від 27 вересня 1994 року - квартиру АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_3 (а.с. 6). Цей договір був укладений на Ялтинській товарній біржі «Ю-куб» і підписаний представниками сторін договору і зареєстрований на біржі того ж дня. В кінці договору є запис про те, що продавець і покупець ознайомлені з договором і згодні з ним. Позивач ОСОБА_2 пояснив, що в даній графі стоїть його підпис і підпис ОСОБА_3.
Відповідач ОСОБА_3 стверджує, що даного договору він не укладав і його не підписував, у зв'язку з чим судом було призначене проведення почеркознавчої експертизи.
Згідно висновку почеркознавчої експертизи, підпис від імені ОСОБА_3. в договорі купівлі - продажу від 27 вересня 1994 року, укладеного між ОСОБА_3і ОСОБА_2, яка розташована в графі «Продавець» - виконана не ОСОБА_3, а іншою особою (а.с. 56-62).
Судом був витребуваний з Ялтинської товарної біржі «Ю-куб», брокерської контори - фірма «Ейс» договір доручення від 27 вересня 1994 року, на підставі якого брокерська контора - фірма «Ейс» представляла інтереси ОСОБА_3. про укладенні оспорюваного договору купівлі - продажу квартири, проте даний документ суду представлений не був, у зв'язку з відсутністю архіву біржі, яка знаходиться у стадії ліквідації, а також ліквідації самої фірми «Ейс» (а.с. 49). Таким чином, досліджувати підпис, виконаний від імені ОСОБА_3. в даному договорі доручення, не представляється можливим. ОСОБА_3факт доручення ним кому-небудь укладати від його імені договір купівлі - продажу квартири, що належить йому, заперечує і таких доказів суду сторонами представлено не було.
Згідно ст. 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог і заперечень.
Згідно ст. 224 ЦК України в редакції 1963 року, істотною умовою договору купівлі - продажу є передача продавцем майна, що належить йому, у власність покупця по волевиявленню продавця.
Стаття 41 ЦК України в редакції 1963 року також містить вимогу щодо обов'язкового волевиявлення сторін договору на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Суд вважає, що позивачем ОСОБА_2 не представлено суду доказів щодо волевиявлення ОСОБА_3 на передачу йому у власність квартири АДРЕСА_1 при укладенні 27 вересня 1994 року договору купівлі - продажу, а отже і доказів в обґрунтування своїх доводів про дійсність вказаного договору купівлі - продажу.
Таким чином, суд вважає вимоги ОСОБА_2 про визнання договору купівлі - продажу від 27 вересня 1994 року дійсним і визнанні за ним права власності на квартиру необґрунтованими і не підлягаючими задоволенню.
Що стосується зустрічної позовної заяви, то суд вважає її підлягаючою частковому задоволенню.
Згідно ст. 328 ЦК України в редакції 2004 року, право власності набувається по підставах, які не заборонені законом, зокрема з правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ч. 4 ст. 334 ЦК України в редакції 2004 року, якщо договір про відчуження майна підлягає державній реєстрації, право власності у набувача виникає з моменту такої реєстрації.
В даний час квартира АДРЕСА_1 зареєстрована в Бюро технічної інвентаризації міста Ялта за ОСОБА_2, реєстраційний номер 21124267 від 22 листопада 2007 року, на підставі договору купівлі - продажу від 27 вересня 1994 року (а.с. 7).
Оскільки суд дійшов висновку, що право власності на підставі договору купівлі - продажу від 27 вересня 1994 року було придбано ОСОБА_2 неправомірно, отже і державна реєстрація його права власності в БТІ міста Ялта підлягає скасуванню, з приведенням сторін в первинне положення, тобто з визнанням за ОСОБА_3 права власності на спірну квартиру.
Також суд вважає, що ОСОБА_3 не пропущений строк позовної давності для звернення до суду із заявленими ним позовними вимогами, оскільки державна реєстрація права власника, з дати вчинення якої у ОСОБА_3 виникло право її оспорювати, була здійснена ОСОБА_2 тільки 22 листопада 2007 року.
Що стосується позовних вимог ОСОБА_3 про визнання недійсним договору купівлі - продажу, то в них слід відмовити, оскільки на момент звернення ним з даними вимогами, договір ще не був дійсним, право власності ОСОБА_2 на спірну квартиру яким-небудь правовстановлюючим документом не встановлено, оскільки він тільки звернувся до суду з позовом по даній справі про визнання цього договору дійсним і визнання за ним права власності, а суд дійшов висновку, що в задоволенні його позову слід відмовити, тобто договір так і залишився сам по собі недійсним.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10,60,61,209,212,213,215,218 ЦПК України, ст. ст. 41, 224 ЦК України в редакції 1963 року, ст.ст. 328, 334 ЦК України, в редакції 2004 року, суд
В позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання договору купівлі - продажу дійсним та визнання права власності - відмовити.
Зустрічний позов ОСОБА_3 - задовольнити частково.
Зобов'язати комунальне підприємство Ялтинське Бюро технічної інвентаризації міста Ялта скасувати державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_1 за ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_3 право власності на квартиру АДРЕСА_1.
В зустрічному позові ОСОБА_3 в частині визнання недійсним договору купівлі - продажу від 27 вересня 1994 року - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в Апеляційний суд АРК через Ялтинський міський суд в порядку і строки, передбачені ст. ст. 294, 296 ЦПК України.
Суддя: