20.04.2012
Апеляційний суд міста Севастополя
Справа №22ц-962/2012р. Головуючий
в 1 інстанції Борко А.Л.
категорія 27 Доповідач в апеляційній
інстанції Клочко В.П.
20 квітня 2012 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду м.Севастополя у складі:
головуючого судді: - Клочка В.П.,
суддів - Лівінського С.В., Птіціної В.І.,
при секретарі - Зміївської В.С.,
за участю представника позивача - Олійникової Я.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» на заочне рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 29 лютого 2012 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» в особі Севастопольської філії до ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за договором кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки,
Позивач у жовтні 2011 року звернувся до суду з вказаним позовом, просить в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №SE00G10000144H від 14.09.2007 року, укладеним між ПАТ КБ „Приватбанк" в особі Севастопольської філії та ОСОБА_4, в розмірі 46001,99 доларів США, що на 22.09.2011 складає 366806,06 грн., звернути стягнення на предмет іпотеки: квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 23,6 кв.м. з укладанням Банком від імені відповідача договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням ПАТ КБ „Приватбанк" всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу. Просить виселити ОСОБА_4 із вищезазначеної квартири у зв'язку із зверненням стягнення боргу за договором кредиту на предмет іпотеки.
Вимоги мотивовані тим, що за вказаною угодою банком зобов'язання виконані у повному обсязі, однак відповідач ухиляється від виконання зобов'язань за кредитним договором.
Заочним рішенням Ленінського районного суду м. Севастополя від 29 лютого 2012 року позов задоволений частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь ПАТ КБ „Приватбанк" суму заборгованості за кредитним договором № SE00G10000144H від 14.09.2007 року, у розмірі 46001,99 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на 22.09.2011 складає 366806,06 грн., шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_1 загальною площею 23,6 кв.м., яка належить ОСОБА_4, шляхом продажу на прилюдних торгах в межах процедури виконавчого провадження. Виселити ОСОБА_4 та ОСОБА_5, які зареєстровані і проживають у вказаній квартирі. Судом вирішено питання про судові витрати.
Не погодившись з рішенням суду в частині відмови в задоволенні решти позовних вимог, ПАТ КБ «Приватбанк» подав апеляційну скаргу на заочне рішення суду, в якій ставиться питання про зміну рішення суду та задоволення вимоги щодо надання ПАТ КБ «Приватбанк» права продажу предмету іпотеки з укладанням від імені відповідачів договору купівлі-продажу будь-яким способом з іншою особою-покупцем. Вказує, що відмова суду в задоволенні вказаної вимоги суперечить нормам матеріального права.
Перевіривши матеріали справи, наведені у апеляційній скарзі доводи, заслухавши представника позивача, колегія суддів Апеляційного суду м. Севастополя дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення про часткове задоволення позову суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_4 та ОСОБА_5 порушені зобов'язання за кредитним договором, у зв'язку з чим сума боргу підлягає стягненню з них в солідарному порядку шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та проведення публічних торгів.
З такими висновками не може у повному обсязі погодиться колегія суддів, оскільки вони зроблені з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Згідно ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства.
Статтею 615 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
З матеріалів справи вбачається, що між Публічним акціонерним товариством «ПриватБанк» та ОСОБА_4 14.09.2007 р. укладений іпотечний кредитний договір №SE00G10000144H про надання позичальнику (ОСОБА_6.) в тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, тимчасовості та платності кредиту в сумі 32000,00 доларів США зі сплатою 12% річних та з кінцевим терміном погашення 13.09.2027 року (арк.с.8-10).
Згідно п.2.3.3 кредитного договору, Банк має право вимагати дострокового повернення кредитних ресурсів, сплати нарахованих процентів у випадку порушення відповідачем своїх зобов'язань за кредитним договором, а саме - у випадку несвоєчасного або неповного зарахування грошових коштів (арк.с.8, зворот).
З метою забезпечення зобов'язань ОСОБА_4 за кредитним договором між ЗАТ «Комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_4 14.09.2007 р. був укладений договір іпотеки, відповідно до якого ОСОБА_4 передав в іпотеку Банку належне йому майно, а саме - квартиру №93, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (арк.с.11-14).
ОСОБА_4 не сплачує кредит відповідно до графіка погашення, тобто не виконує покладені на нього договором зобов'язання.
Відповідно до ст.1050 Цивільного Кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів.
Крім того, згідно зі ст.625 ЦК України та умовами кредитного договору, укладеного між сторонами, передбачена відповідальність позичальника за порушення грошового зобов'язання у вигляді нарахування пені (п.4.1 кредитного договору, арк.с.9, зворот).
Статтею 589 ЦК України встановлено, що у разі невиконання зобов'язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. За рахунок предмета застави заставодержатель має право задовольнити в повному обсязі свою вимогу, що визначена на момент фактичного задоволення, включаючи сплату процентів, неустойки, відшкодування збитків, завданих порушенням зобов'язання, необхідних витрат на утримання заставленого майна, а також витрат, понесених у зв'язку із пред'явленням вимоги, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до статті 590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.
Частиною 1 статті 591 ЦК України встановлено, що реалізація предмета застави, на який звернене стягнення, провадиться шляхом його продажу з публічних торгів, якщо інше не встановлено договором або законом. Порядок реалізації предмета застави з публічних торгів встановлюється законом. Крім того, реалізація предмета іпотеки передбачена п.22 договору №SE00G10000144H від 14.09.2007 року (арк.с.13, зворот).
Стаття 39 Закону України «Про іпотеку» передбачає, що у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки у рішенні суду зазначається спосіб реалізації предмета іпотеки: шляхом проведення публічних торгів; або застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 цього Закону.
Стаття 38 Закону України «Про іпотеку» встановлює наступну процедуру продажу предмету іпотеки: шляхом продажу іпотекодержателем предмета іпотеки будь-якій особі покупцеві.
За змістом вказаних статей Закону України «Про іпотеку» право вибору засобу реалізації предмету іпотеки належить іпотеко держателю, тобто позивачу.
Відповідно до вимог статей 38,40 Закону України «Про іпотеку» відповідач ОСОБА_4 був повідомлений за 30 днів про продаж предмету іпотеки та виселення (арк.с.28,29).
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_5 не є стороною у кредитних правовідносинах (арк.с.8-10,11-15), не зареєстрована у квартирі, що є предметом іпотеки (арк.с.17), тому суд помилково дійшов висновку про солідарну відповідальність за порушення зобов'язання за кредитним договором та вийшов за межи позовних вимог. Підписання ОСОБА_5 договорів за дорученням ОСОБА_6 не є підставою для притягнення її до відповідальності.
Враховуючи наведене, рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Відповідно до ч.2 п.42 Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних та кримінальних справ №5 в разі задоволення позову про звернення стягнення на предмет іпотеки суд не може одночасно звернути стягнення на предмет іпотеки та стягнути суму заборгованості за кредитним договором. У такому випадку суд має зазначити в резолютивній частині рішення лише про звернення стягнення на предмет іпотеки із зазначенням суми заборгованості за кредитним договором, а сам розрахунок суми заборгованості має наводитись у мотивувальній частині рішення.
Колегія суддів вважає можливим погодиться з розрахунком заборгованості за кредитним договором, наданим позивачем, оскільки він зроблений у відповідності до умов кредитного договору (арк.с.18,19), а саме в розмірі 46001,99 доларів США, що за курсом НБУ на час звернення до суду складає 366806,06 грн., у тому числі: заборгованість за кредитом - 31903,39 доларів США; заборгованість по процентам за користування кредитом - 10073,81 доларів США; заборгованість по комісії за користування кредитом - в розмірі 576,00 доларів США; пеня за несвоєчасне виконання зобов'язань за договором - в розмірі 3448,79 доларів США.
Таким чином, вимоги позивача підлягають задоволенню шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки та застосування процедури продажу, встановленої статтею 38 Закону України «Про іпотеку».
Відповідно до ст.40 Закону України «Про іпотеку» ОСОБА_4 підлягає виселенню з квартири АДРЕСА_1.
Керуючись ст.ст. 303, 304, п. 2 ч. 1 ст. 307, п. 1, 4 ч.1 ст.309, ч.2 ст.314 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити частково.
Рішення Ленінського районного суду м. Севастополя від 29 лютого 2012 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення.
Позов Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» в особі Севастопольської філії до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за договором кредиту шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки - задовольнити.
В рахунок погашення заборгованості за кредитним договором №SE00G10000144H від 14.09.2007 року в розмірі 46001,99 доларів США, що на 22.09.2011 складає 366806,06 грн., звернути стягнення на квартиру загальною площею 23,6 кв.м., яка розташована за адресою: АДРЕСА_2, шляхом продажу вказаного предмету іпотеки Публічним акціонерним товариством «Комерційний Банк «ПриватБанк» з укладанням Банком від імені ОСОБА_4 договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем, з отриманням витягу з Державного реєстру прав власності, а також наданням Публічному акціонерному товариству «Комерційний Банк «ПриватБанк» всіх повноважень, необхідних для здійснення продажу.
Виселити ОСОБА_4 з квартири АДРЕСА_3.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний Банк «ПриватБанк» судовий збір в розмірі 1708,50 грн. та витрати з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн., а всього 1828,50 грн. (тисячу вісімсот двадцять вісім гривень 50 коп.).
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий суддя: /підпис/ В.П. Клочко
Судді: /підпис/ С.В. Лівінський
/підпис/ В.І. Птіціна
З оригіналом згідно:
Суддя Апеляційного суду
м. Севастополя В.П. Клочко