10.05.2012
Справа №22ц-2790/1034/2012р. Головуючий в першій
інстанції Лемешко А.С.
Категорія 45 Головуючий в апеляційній
інстанції Саліхов В.В.
10 травня 2012 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Севастополя в складі:
головуючого - Саліхова В.В.,
суддів - Єфімової В.О., Сундукова В.М.,
за участю секретаря - Зміївської В.С.,
представника позивача - Федорченка О.О.,
представників відповідача - ОСОБА_5, ОСОБА_6,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Севастополі апеляційну скаргу ОСОБА_7 на заочне рішення Нахімовського районного суду міста Севастополя від 24 листопада 2009 року по цивільній справі за позовом Заступника військового прокурора Севастопольського гарнізону в інтересах держави в особі військової частини А4515 Міністерства оборони України до ОСОБА_7, треті особи - ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 про усунення перешкод в користуванні самовільно зайнятої земельної ділянки та зобов'язання привести її в первісний стан,
У травні 2009р. заступник військового прокурора Севастопольського гарнізону звернувся до суду в інтересах держави в особі: Міністерства Оборони України з позовом до відповідача про зобов'язання останньої повернути самовільно зайняту земельну ділянку, орієнтовною площею 0,0067 га, розташованої біля будинку АДРЕСА_1 в п.Любимівка в м.Севастополі та приведення її в первісний стан, посилаючись на те, що в ході проведення перевірки щодо матеріалів з питань дотримання вимог земельного законодавства було виявлено, що відповідачка ОСОБА_7 самовільно зайняла вищевказану земельну ділянку, яка перебуває у постійному користуванні в/ч А4515, та використовує її для розміщення кам'яної споруди без належного документа, що посвідчує право на користування останньою. Також просить стягнути з відповідача судові витрати в дохід держави.
Заочним рішенням Нахімовського районного суду м.Севастополя від 24.11.2009р. позов задоволено.
Не погодившись з вказаним заочним рішенням, відповідач подала апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати через порушення норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції. Посилається на те, що про судове засідання, призначене на 24.11.2009р. вона та третя особа не були сповіщені належним чином. Крім того, вказує, що в матеріалах справи відсутній план-схема, на якій встановлені межі спірної земельної ділянки, її розмір та місце знаходження. Вважає висновок суду про приведення земельної ділянки в первісний стан необґрунтованим, оскільки підсобні приміщення, які розташовані на останній, були побудовані для обслуговування житлового будинку №25.
Заслухавши доповідь головуючого, пояснення сторін, дослідивши матеріали цивільної справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що остання не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст.125 Земельного Кодексу України право власності та право користування на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Згідно вимог ч.1 ст.212 Земельного Кодексу України самовільно зайняті ділянки підлягають поверненню власниками землі або землекористувачам без відшкодування затрат, понесених за час незаконного користування ними.
Відповідно до ч.4 ст.376 ЦК України якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила самочинне будівництво, або за її рахунок.
З матеріалів справи вбачається та встановлено судом, що під час проведення прокурорської перевірки, працівниками військової прокуратури Севастопольського гарнізону було встановлено, що громадянка ОСОБА_7 самовільно зайняла земельну ділянку, загальною площею 0,0067 га (а.с.8-10) та побудувала на ній одноповерхову кам'яну споруду. Дана земельна ділянка розташована на території військового містечка «Бельбек» в районі будинку АДРЕСА_1 в п.Любімовка в м.Севастополі, та перебуває у постійному користуванні в/ч А4515 (а.с.6-7).Командування військової частини неодноразово зверталося до відповідачки з приводу звільнення вищезгаданої земельної ділянки(а.с.2-4), але останні були нею проігноровані.
Приймаючи рішення про задоволення даного позову, суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_7 використовує спірну земельну ділянку, не маючи на те належних документів.
З цим висновком суду погоджується і колегія суддів.
Доводи апеляційної скарги про те,що відсутність в матеріалах справи висновку уповноваженого органу виконавчої влади по земельним ресурсам про порушення відповідачем Земельного законодавства,позбавляла прокурора права на звернення з даним позовом до суду, на думку колегії суддів, є безпідставними.
Згідно з п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» від 16.04.2004р. №7 судам, зокрема, підвідомчі справи у спорах про повернення самовільно занятої земельної ділянки чи про звільнення земельної ділянки особою, що займає її без належних на те підстав. Тобто, відсутність відповідного висновку уповноваженого органу виконавчої влади по земельним ресурсам не позбавляє військового прокурора права на звернення в інтересах військової частини про звільнення земельної ділянки та про повернення її у постійне користування МО України.
Посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, як на підставу задоволення апеляційної скарги, на думку колегії суддів також є безпідставним, оскільки вони не потягли за собою неправильне вирішення справи по суті.
Таким чином, апеляційна скарга не містить доводів,які б спростували висновки суду чи доводили б порушення ним вимог матеріального та процесуального права, а тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування судового рішення.
При таких обставинах, коли судом першої інстанції повно і всебічно з'ясовані всі обставини справи, дана належна правова оцінка доказам, висновки суду відповідають фактичним обставинам справи, а постановлене рішення відповідає вимогам матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 307, 308, 314, 315 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_7 - відхилити.
Заочне рішення Нахімовського районного суду міста Севастополя від 24 листопада 2009 року - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.
Головуючий: /підпис/ В.В. Саліхов
Судді: /підпис/ В.О. Єфімова
/підпис/ В.М. Сундуков
Копія вірна:
Суддя Апеляційного суду
міста Севастополя В.В. Саліхов