ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
07 травня 2012 року № 2а-3227/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Катющенка В.П., суддів: Добрівської Н.А., Шейко Т.І., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
до третя особа про Державної служби молоді та спорту України Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України визнання дій протиправними, скасування наказу
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Державної служби молоді та спорту України, третя особа -Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, у якому просив визнати протиправними дії Державної служби молоді та спорту України по затвердженню Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на 2012 рік; визнати недійсним і скасувати наказ Державної служби молоді та спорту України від 7 лютого 2012 року № 559 «Про затвердження Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на 2012 рік»у частині заходів з парашутного спорту.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що дії відповідача по затвердженню Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на 2012 рік є протиправними, оскільки затвердження даного плану не входить до компетенції Державної служби молоді та спорту України.
Крім того, позивач посилався на порушення відповідачем порядку затвердження Наказу Державної служби молоді та спорту України від 7 лютого 2012 року № 559 «Про затвердження Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на 2012 рік» у частині заходів з парашутного спорту.
В письмових запереченнях на позов (а.с. 35-37) відповідач -Державна служба молоді та спорту України посилається не необґрунтованість позовних вимог та просить відмовити в їх задоволенні з підстав, викладених в даних запереченнях.
На думку відповідача, затвердження Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на 2012 рік ніяким чином не порушує права, свободи або інтереси позивача.
В матеріалах адміністративної справи відсутнє письмове відношення до заявлених позовних вимог третьої особи -Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
Ухвалами Окружного адміністративного суду міста Києва від 7 березня 2012 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до розгляду в судовому засіданні колегією суддів.
В судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги з підстав, викладених у позовній заяві, та просив суд позов задовольнити.
Відповідач та третя особа явку уповноважених представників в судове засідання, призначене на 27 березня 2012 року не забезпечили, про причини неявки суду не сповістили, про дату та час судового засідання повідомлені належним чином, про що є підтвердження в матеріалах справи.
Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
Враховуючи відсутність перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, та неявку представників відповідача та третьої особи, належним чином повідомлених про дату та час судового засідання, на підставі вимог частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України Окружний адміністративний суд міста Києва в судовому засіданні 27 березня 2012 року ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -
Загальні правові, організаційні, соціальні та економічні основи діяльності у сфері фізичної культури і спорту, суспільні відносини у створенні умов для розвитку фізичної культури і спорту врегульовано Законом України «Про фізичну культуру і спорт»(надалі- «Закон»).
Відповідно до статті 4 Закону державна політика у сфері фізичної культури і спорту ґрунтується на засадах, зокрема, визнання фізичної культури і спорту як пріоритетного напряму гуманітарної політики держави; визнання фізичної культури як важливого чинника всебічного розвитку особистості та формування здорового способу життя; гарантування рівних прав та можливостей громадян у сфері фізичної культури і спорту; забезпечення різноманітності, високої якості та доступності фізкультурно-спортивних послуг для громадян; забезпечення умов для підтримки напрямів фізичної культури і спорту; орієнтування на сучасні міжнародні стандарти у сфері фізичної культури і спорту, поєднання вітчизняних традицій і досягнень із світовим досвідом у цій сфері.
Частиною 1 статті 42 Закону визначено, що Єдина спортивна класифікація України визначає порядок, умови та вимоги, необхідні для присвоєння спортсменам і тренерам спортивних звань та спортивних розрядів з видів спорту, визнаних в Україні. Єдина спортивна класифікація України затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту відповідно до затвердженого ним Положення про Єдину спортивну класифікацію України з урахуванням пропозицій всеукраїнських спортивних федерацій.
Наказом Міністерства України у справах сім'ї, молоді та спорту від 7 квітня 2006 року № 1088 затверджено Положення про Єдину спортивну класифікацію України (надалі-«Положення № 1088»).
Відповідно до преамбули Положення № 1088 єдина спортивна класифікація України (далі -ЄСКУ) з видів спорту, що визнані в Україні, є нормативним документом сфери фізичної культури і спорту, який визначає порядок, умови та вимоги, необхідні для присвоєння спортивних звань і спортивних розрядів.
Статтею 1 Закону визначено, що: спортивні заходи -спортивні змагання та/або навчально-тренувальні збори. Спортивне змагання -захід, що проводиться організатором спортивних заходів з метою порівняння досягнень спортсменів та визначення переможців відповідно до правил спортивних змагань з видів спорту та затвердженого організатором спортивних заходів положення (регламенту) про ці змагання, що відповідає визначеним центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту вимогам.
Відповідно до статті 40 Закону правила спортивних змагань з видів спорту, визнаних в Україні (далі -правила спортивних змагань), включають вимоги до учасників змагань, відповідних спортивних споруд, спеціального обладнання та інвентарю, умови та порядок визначення результатів та переможців змагань. Вони розробляються всеукраїнською спортивною федерацією з виду спорту з урахуванням правил спортивних змагань відповідної міжнародної спортивної федерації.
Правила спортивних змагань затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту з урахуванням пропозицій відповідних всеукраїнських спортивних федерацій.
Офіційні спортивні змагання з видів спорту проводяться за правилами спортивних змагань, затвердженими відповідно до вимог цієї статті.
Відповідно до пункту 1.2 Положення № 1088 правила змагань з виду спорту -нормативний документ, що визначає систему, порядок та умови змагальної діяльності, систему суддівства змагань з виду спорту; затверджуються всеукраїнськими громадськими об'єднаннями з видів спорту за погодженням з центральним органом виконавчої влади з фізичної культури і спорту.
Офіційні змагання -спортивні змагання, що внесені до календарного плану спортивних змагань центрального органу виконавчої влади з фізичної культури і спорту, структурних підрозділів з фізичної культури і спорту місцевих органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, фізкультурно-спортивних товариств.
Згідно зі статтею 1 Закону Єдиний календарний план фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України -документ, у якому на відповідний рік визначаються організаційні та фінансові питання щодо забезпечення проведення відповідних заходів та який затверджується центральним органом виконавчої влади у сфері фізичної культури і спорту у встановленому ним порядку.
Наказом Державної служби молоді та спорту України від 7 лютого 2012 року № 559 «Про затвердження Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на 2012 рік»(надалі -також «Наказ № 559 від 7 лютого 2012 року») затверджено Єдиний календарний план фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на 2012 рік (далі -Календарний план), погоджений з Міністром освіти і науки, молоді та спорту Д.В. Табачником, що додається (пункт 1 наказу).
Вказаним Наказом № 559 від 7 лютого 2012 року було затверджено, зокрема, Календарний план спортивних заходів з парашутного спорту на 2012 рік.
Наказ № 559 від 7 лютого 2012 року в частині затвердження плану заходів з парашутного спорту, а також дії відповідача щодо затвердження Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на 2012 рік, позивач вважає протиправними та такими, що суперечать вимогам чинного законодавства України.
Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного суду є перевірка правомірності (легальності) оскаржуваного рішення та дій відповідача з огляду на чіткі критерії, які зазначені у частині 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Крім того, відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 Кодексу адміністративного судочинства України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
«На підставі»означає, що суб'єкт владних повноважень: 1) повинен бути утвореним у порядку, визначеному Конституцією та законами України; 2) зобов'язаний діяти на виконання закону, за умов та обставин, визначених ним.
«У межах повноважень» означає, що суб'єкт владних повноважень повинен приймати рішення, а дії вчиняти відповідно до встановлених законом повноважень, не перевищуючи їх.
«У спосіб»означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії і повинен обирати лише визначені законом засоби.
Зазначені критерії, хоч і адресовані суду, але одночасно вони є і вимогами для суб'єкта владних повноважень, який вчиняє відповідні дії та приймає відповідне рішення.
Колегія суддів також звертає увагу на те, що виявлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному аналізі всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог і заперечень, колегія суддів звертає увагу на наступне.
Частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно з вищевказаною нормою права особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вона вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. При цьому, обставину дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.
Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.
В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення або можливості такого порушення.
На підтвердження факту порушення оскаржуваними наказом та діями відповідача прав та охоронюваних законом інтересів позивача, ним було надано суду документи, які підтверджують, що ОСОБА_1 є спортсменом-парашутистом (книга обліку стрибків № 4 (а.с. 9-12). Як зазначив позивач, він неодноразово браві участь у міжнародних та всеукраїнських змаганнях, чемпіонатах і кубках України з парашутного спорту та має намір й надалі брати участь у офіційних змаганнях з парашутного спорту для підвищення спортивної майстерності та виконання розрядних нормативів Єдиної спортивної класифікації України.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що дії відповідача щодо затвердження Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на 2012 рік в частині затвердження Календарного плану спортивних заходів з парашутного спорту на 2012 рік, а також Наказ № 559 від 7 лютого 2012 року в частині затвердження плану заходів з парашутного спорту стосуються прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
В той же час, дії відповідача щодо затвердження Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на 2012 рік в частині інших видів спорту, аніж парашутного, не впливають на права та охоронювані законом інтереси позивача, оскільки ним не надано доказів на підтвердження того, що окрім парашутного, ОСОБА_1 займається також іншими видами спорту та бере участь в спортивних змаганнях з цих видів спорту.
Таким чином, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо затвердження Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на 2012 рік в частині всіх інших видів спорту, окрім парашутного, задоволенню не підлягають з підстави недоведеності факту порушеного права ОСОБА_1 такими діями відповідача, що є самостійною підставою відмови в задоволенні позову.
Стосовно решти позовних вимог колегія суддів звертає увагу на наступне.
Оскаржуваний в частині Наказ № 559 від 7 лютого 2012 року було прийнято відповідачем -Державною службою молоді та спорту України.
Положення про Державну службу молоді та спорту України затверджено Указом Президента України від 31 травня 2011 року № 636/2011.
Державна служба молоді та спорту України (Держмолодьспорт України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра освіти і науки, молоді та спорту України (далі -Міністр) та який входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у молодіжній сфері, сфері фізичної культури та спорту (пункт 1 Положення про Державну службу молоді та спорту України).
Згідно з пунктом 2 Положення про Державну службу молоді та спорту України Держмолодьспорт України у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, іншими актами законодавства України, а також дорученнями Президента України, Міністра.
Повноваження Державної служби молоді та спорту України визначено пунктом 4 зазначеного Положення.
Так, згідно з підпунктом 15 пункту 4 Положення про Державну службу молоді та спорту України Держмолодьспорт України відповідно до покладених на неї завдань розробляє та погоджує з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України Єдиний календарний план фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів України, контролює його виконання.
Аналіз змісту вищевказаної норми свідчить про те, що повноваження відповідача щодо затвердження Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів України обмежується лише діями щодо: його розробки; погодження з Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України; контролю за його виконанням.
Повноваження щодо затвердження Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів України до компетенції Державної служби молоді та спорту України даним нормативно-правовим актом не віднесено.
В той же час, відповідно до підпункту 55 пункту 4 Положення про Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України, затвердженого Указом Президента України від 8 квітня 2011 року № 410/2011, затвердження в установленому порядку Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів України віднесено до повноважень Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України.
Таким чином, затвердження в установленому порядку Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів України є власною компетенцією третьої особи - Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, а не відповідача.
Докази на підтвердження того, що вказане повноваження було у встановленому порядку та за наявності правових підстав делеговане Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України Державній службі молоді та спорту України в матеріалах справи відсутні.
Отже, затверджуючи Єдиний календарний план фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів України в частині спортивних заходів із парашутного спорту, відповідач діяв протиправно, оскільки за відсутності правових підстав вийшов за межі наданих йому чинним законодавством України повноважень, перебравши на себе повноваження іншого державного органу. Такі дії та рішення відповідача, вчинені та прийняті поза межами наданих йому чинним законодавством повноважень, є порушенням закріпленого частиною 2 статті 19 Конституції України принципу діяльності органів державної влади та закріпленого пунктом 1 частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України принципу, відповідно до якого рішення, дія чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень повинні прийматися (вчинюватися, допускатися) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вже було зазначено судом, виявлення невідповідності діяльності суб'єкта владних повноважень хоча б одному із зазначених критеріїв для оцінювання його рішень, дій та бездіяльності може бути підставою для задоволення адміністративного позову за умови, що встановлено порушення прав, свобод та інтересів позивача.
Вихід відповідачем за межі наданих йому чинним законодавством повноважень при прийнятті оскаржуваного в частині рішення та вчиненні оскаржуваних дій порушує законні право та інтерес позивача брати участь у офіційних змаганнях з парашутного спорту, визначених офіційним актом компетентного (легального) органу.
Таким чином, дії відповідача по затвердженню Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на 2012 рік в частині затвердження заходів з парашутного спорту є протиправними, що свідчить й про протиправність прийнятого в результаті таких дій Наказу № 559 від 7 лютого 2012 року «Про затвердження Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на 2012 рік»у частині заходів з парашутного спорту та необхідність його скасування.
В контексті вищевикладеного колегія суддів вважає за необхідне звернути увагу на те, що розгляд законності (по суті) оскаржуваного рішення відповідача здійснюється адміністративним судом лише у разі прийняття такого рішення уповноваженим суб'єктом владних повноважень. Прийняття ж оскаржуваного рішення неуповноваженим суб'єктом є безумовним доказом нелегітимності даного рішення, а тому не потребує аналізу його законності по суті.
Разом з тим, суд звертає увагу відповідача, до компетенції якого входить розробка Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів України, на необхідність дотримання вимог чинного законодавства України при розробці Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів України в галузі парашутного спорту.
Стосовно посилання позивача в письмових додаткових поясненнях на те, що Правила змагань з парашутного спорту, затверджені заступником Міністра України у справах сім'ї, молоді та спорту 30 серпня 2010 року скасовано Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України, колегія суддів звертає увагу на те, що вказана обставина повинна стати предметом правового аналізу уповноваженим на прийняття Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів України в галузі парашутного спорту суб'єктом (у випадку прийняття аналогічного рішення в майбутньому).
Посилання ж на дану обставину у правовідносинах, які виникли між позивачем та відповідачем не приймаються судом до уваги, оскільки відповідач взагалі не мав повноважень на затвердження Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих і спортивних заходів України у частині заходів з парашутного спорту.
За таких обставин, колегія суддів звертає увагу на те, що встановлення у суб'єкта владних повноважень відсутності повноважень на прийняття оскаржуваного рішення є безумовною та самостійною підставою для визнання протиправним та скасування такого рішення.
Отже, дії Державної служби молоді та спорту України по затвердженню Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на 2012 рік у частині заходів з парашутного спорту є протиправними, а наказ Державної служби молоді та спорту України від 7 лютого 2012 року № 559 «Про затвердження Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на 2012 рік»у частині заходів з парашутного спорту підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
В той же час, позовні вимоги про визнання протиправними дій відповідача щодо затвердження Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на 2012 рік в частині всіх інших видів спорту, окрім парашутного, задоволенню не підлягають з підстави недоведеності факту порушеного права ОСОБА_1 такими діями відповідача.
Відповідно до статті 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Частиною 1 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України зазначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Відповідно до частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу -відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
Таким чином, враховуючи вимоги частини 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України суд присуджує на користь позивача 16,09 грн. судових витрат.
Керуючись ст. ст. 69-71, 94, 128, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Державної служби молоді та спорту України по затвердженню Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на 2012 рік в частині заходів з парашутного спорту.
Визнати протиправним та скасувати Наказ Державної служби молоді та спорту України від 7 лютого 2012 року № 559 «Про затвердження Єдиного календарного плану фізкультурно-оздоровчих та спортивних заходів України на 2012 рік»у частині заходів з парашутного спорту.
В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
Судові витрати в сумі 16,09 грн. (шістнадцять гривень 09 коп.) присудити на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби молоді та спорту України.
Постанова набирає законної сили відповідно до частини 1 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України.
Головуючий суддя В.П. Катющенко
Судді Н.А. Добрівська
Т.І. Шейко