ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
23 квітня 2012 року № 2а-3867/12/2670
Окружний адміністративний суд м. Києва у складі головуючого судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Лаишевій Л.П., за участі позивача та представника відповідача Кліщ Н.Ю., розглянувши у відкритому засіданні адміністративну справу
За позовомОСОБА_3
доГоловного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
провизнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити дії
На підставі ч. 3 ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Позивач звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом, в якому просить :
визнати протиправною бездіяльність Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо державної реєстрації права власності ОСОБА_3 на Ѕ частину земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 72:453:036 по АДРЕСА_1.
зобов'язати Головне управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) здійснити державну реєстрацію права власності ОСОБА_3 на Ѕ частину земельної ділянки загальною площею 0,1000 га, кадастровий номер 72:453:036 по АДРЕСА_1 згідно з рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 18 листопада 2011 року по цивільній справі №2-2732/11, виготовити та видати державний акт на право власності на земельну ділянку.
Позовні вимоги ґрунтуються на тому, що позивач, згідно з рішенням суду є власником земельної ділянки, проте, відповідач відмовляється зареєструвати земельну ділянку за позивачем.
Відповідачем позовні вимоги заперечуються з огляду на те, що встановленим порядком передбачено повернення оригіналу акту на землю особою, якій його було видано, чи визнання його недійсним в судовому порядку, тому реєстрація права за позивачем призведе до наявності двох правовстановлюючих документів на одну земельну ділянку.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Окружний адміністративний суд м. Києва, -
6 листопада 2001 року на підставі договору купівлі-продажу №1724, ОСОБА_4 придбав земельну ділянку площею 0,1000 га, яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та 31 січня 2002 року отримав Державний акт на право приватної власності на земельну ділянку площею 0,1000 га, кадастровий номер 72:453:036, яка знаходиться на території м. Київ у Солом'янському районі по АДРЕСА_1, серії ІП-КВ №121313.
Рішенням Солом'янського районного суду міста Києва від 18 листопада 2011 року по цивільній справі №2-2732/11 за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 про поділ майна подружжя, позовні вимоги задоволено.
Зазначеним судовим рішенням розділено майно подружжя, визнано за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки (загальною площею 0,1000 га., кадастровий номер 72 : 453 : 036) по АДРЕСА_1, у Солом'янському районі, в м. Києві, визнано за ОСОБА_4 право власності на 1/2 частину земельної ділянки (загальною площею 0,1000 га., кадастровий номер 72 : 453 : 036) по АДРЕСА_1, у Солом'янському районі, в м. Києві.
18 січня 2012 року позивач звернулась до Головного управління земельних ресурсів виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (далі-відповідач) з листом №Г-498,Ю в якому просила виготовити Державний акт на право власності на вищезазначену земельну ділянку відповідно до рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18.11.2011р.
Листом №03-16/4196 від 21.02.2012р. відповідач повідомив позивача про те, що для подальшого вирішення питання стосовно виготовлення Державного акту на право власності на земельну ділянку відповідно до рішення Солом'янського районного суду м. Києва від 18.11.2011р., ОСОБА_4 необхідно повернути оригінал акту на землю від 21.01.2002р.
Суд погоджується з правомірністю дій відповідача, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 86 Земельного кодексу України, земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність). (ч.1) Право спільної власності на землю посвідчується державним актом на право власності на землю (ч.4 ст. 86).
Згідно з приписами статті 87 ЗК України, право спільної часткової власності на земельну ділянку виникає, зокрема, за рішенням суду.
Відповідно до пункту 1.13 затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 4 травня 1999 р. №43 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 4 червня 1999 р. за N 354/3647 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, складання державного акта на право власності на земельну ділянку та на право постійного користування земельною ділянкою при передачі земельної ділянки, що була раніше надана громадянам, підприємствам, установам, організаціям і об'єднанням громадян всіх видів, у постійне користування або при переоформленні правоустановних документів на ці земельні ділянки, проводиться після відновлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх довгостроковими межовими знаками встановленого зразка за затвердженою в установленому порядку відповідною технічною документацією.
На підставі вищевикладеного, суд доходить висновків, що у позивача виникло право спільної часткової власності на земельну ділянку, проте, вищезазначеною нормою Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, видачу акту про реєстрацію цього права, обумовлено відновленням меж земельної ділянки та затвердженням технічної документації.
Відповідно до абзаців третього та п'ятого частини шостої статті 126 Земельного кодексу України, у разі набуття права власності на земельну ділянку кількома набувачами або у разі відсутності на відповідному державному акті місця для проставлення відмітки про перехід права власності на земельну ділянку набувачеві або відчужувачеві земельної ділянки протягом 30 календарних днів з дня подання ним до органу, який здійснює видачу зазначеного акта, документів, передбачених законодавством, видається державний акт на право власності на земельну ділянку. У разі зміни співвласника або набуття права спільної власності на земельну ділянку орган, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно та їх обмежень, також вносить зміни до державного акта на право власності на землю щодо співвласників земельної ділянки.
Отже, вищезазначеними нормами Земельного кодексу України передбачено можливість або видачі нового акту або внесення змін до існуючого, проте, всі ці дії передбачають наявність оригіналу акту на землю.
При цьому, суд враховує правову позицію Верхового Суду України, висловлену в ухвалі від 19 січня 2011 року, щодо можливості визнання недійсними актів на землю.
Керуючись ст. ст. 69, 71, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1.В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів за правилами, встановленими ст. ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги.
Суддя С.К. Каракашьян