ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
29 березня 2012 року 10:55 год. № 2а-3027/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі
головуючого судді О.М.Чудак,
за участю секретаря судового засідання І.В.Старець,
у відсутність учасників процесу,
розглянувши у відкритому судовому засіданні без фіксування його за допомогою звукозаписувального технічного засобу відповідно до статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України матеріали справи за позовом Білоцерківської об'єднаної державної податкової інспекції Київської області до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова Мавка»про стягнення заборгованості,
встановив:
01 березня 2012 року Білоцерківська об'єднана державна податкова інспекція Київської області (Білоцерківська ОДПІ) звернулась в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова Мавка»(ТОВ «Лісова Мавка», Товариство) про стягнення податкового боргу по орендній платі за землю в розмірі 10908 грн 64 коп.
Зазначили, що станом на 01 березня 2012 року за ТОВ «Лісова Мавка»рахується податковий борг по орендній платі за землю в розмірі 10908 грн 64 коп., сформований на підставі самостійно поданої ними декларації, нарахованої податковим органом за несвоєчасну сплату зобов'язань пені та прийнятих податковим органом податкових повідомлень -рішень, що ні в адміністративному, ні в судовому порядку не оскаржені та є узгодженими.
Посилаючись на те, що ТОВ «Лісова Мавка»податкову вимогу в установленому законом порядку не оскаржили, що фактично свідчить про погодження з існуючим боргом та здійсненими заходами щодо його погашення, в установлений строк заборгованість не сплатили, а також те, що для належного виконання обов'язків, будучи державним органом та виконуючи завдання держави, податкова служба має право на захист інтересів держави щодо погашення існуючої заборгованості в органах судової влади, - просили стягнути з відповідача 10908 грн 64 коп. податкового боргу в судовому порядку.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 березня 2012 року відкрито провадження в адміністративній справі, а ухвалою суду від 05 березня 2012 року призначено справу до судового розгляду.
В засідання 15 березня 2012 року, 29 березня 2012 року представники відповідача не з'явилися, причини неявки не повідомили, хоча про час, дату й місце розгляду справи Товариство повідомлялось завчасно й належним чином, про що свідчать реєстр вихідної кореспонденції Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 березня 2012 року та рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення від 19 березня 2012 року, яке повернулось до суду з позначкою, що за зазначеною адресою Товариство не знаходиться.
При цьому, поштові відправлення здійснювались за адресою, вказаною Білоцерківської ОДПІ у позовній заяві та довідці з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців, а саме, вул. Сирецька 28/2, м. Київ, 04073.
Відповідно до частини четвертої статті 33 Кодексу адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року №2747-ІV (КАС України) судовий виклик або судове повідомлення надсилаються юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.
Відповідно до частини одинадцятої статті 35 КАС України у разі відсутності осіб, які беруть участь у справі, за такою адресою вважається, що судовий виклик або судове повідомлення вручене їм належним чином. У разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.
Таким чином, суд вважає, що вжив всіх заходів для повідомлення ТОВ «Лісова Мавка»належним чином про час і місце розгляду справи з участю їх повноважного представника та надав можливість реалізувати ними право на судовий захист.
Крім того, відповідно до частини першої статті 122 КАС України адміністративна справа має бути розглянута і вирішена протягом розумного строку, але не більше місяця з дня відкриття провадження у справі, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Отже, виходячи зі змісту статті 128 КАС України неявка уповноваженого представника відповідача без поважних причин або неповідомлення про причини неприбуття, не є перешкодою для розгляду справи протягом розумного строку, у зв'язку з чим судом ухвалено розглянути справу за відсутності відповідача відповідно до наявних в справі матеріалів.
В судове засідання 29 березня 2012 року представники позивача також не з'явились. При цьому, присутня у попередньому засіданні 15 березня 2012 року представник Білоцерківської ОДПІ -головний державний податковий інспектор юридичного відділу ОСОБА_1 (довіреність від 05.03.2012 №144/10/10) висловилась про можливість розгляду справи у їх відсутність.
Таким чином, враховуючи, що представники сторін в судове засідання не з'явилися, суд керуючись частиною першою статті 41 КАС України фіксацію засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснював.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію юридичної особи ТОВ «Лісова Мавка»зареєстроване Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією 04 серпня 2005 року №10711020000003069.
18 грудня 2008 року укладений, а 17 листопада 2009 року зареєстрований між Вільнотарасівською сільською радою Білоцерківського району Київської області та відповідачем договір №040993600345.
Відтак, згідно вимог чинного законодавства Товариством подано податкову декларацію по орендній платі за земельні ділянки державної та комунальної власності за період 2011 року від 28 січня 2011 року №682 на загальну суму 33267 грн 31 коп. та з розбивкою по місяцях у сумі 2772 грн 28 коп. та 2772 грн 23 коп. за грудень.
Як вбачається з проведених податковим органом камеральних перевірок своєчасності сплати орендної плати за земельні ділянки, результати яких відображені в актах, а саме:
- акт перевірки від 01 листопада 2011 року №0000392152/5484;
- акт перевірки від 06 листопада 2011 року №000042452,
та облікової картки платника податків вище визначені зобов'язання за вересень, жовтень, листопад та грудень 2011 року відповідачем не сплачені, що у свою чергу призвело до виникнення податкової заборгованості.
На підставі вище наведених актів перевірки Білоцерківською ОДПІ прийнято податкові повідомлення -рішення, а саме:
- податкове повідомлення -рішення від 03 листопада 2011 року № 0000170152 на суму 45 грн 45 коп.;
- податкове повідомлення -рішення від 03 листопада 2011 року № 0000169152 на суму 277 грн 23 коп.;
- податкове повідомлення -рішення від 09 листопада 2011 року № 0000145152 на суму 56 грн 34 коп.
Відтак, з урахуванням часткової сплати, за несвоєчасність якої податковим органом нараховано пеню в сумі 03 грн 84 коп., загальна сума податкового боргу становить 10908 грн 64 коп.
З метою погашення вказаного боргу податковим органом вжиті заходи, зокрема виставлено податкову вимогу від 07 липня 2011 року №127, яка отримана відповідачем 09 липня 2011 року.
Враховуючи не оскарження Товариством вимоги, наявність у них непогашеного боргу, Білоцерківська ОДПІ районі звернулася до суду.
Суд, визначаючись щодо заявлених вимог виходить з того, що пунктом 16.1 статті 16 ПК України закріплено обов'язки платника податків, зокрема платник податків зобов'язаний: стати на облік у контролюючих органах в порядку, встановленому законодавством України; вести в установленому порядку облік доходів і витрат, складати звітність, що стосується обчислення і сплати податків та зборів; подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи; подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов'язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов'язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.
У відповідності до пункту 54.1 статті 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені (крім випадків, передбачених податковим законодавством), яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Крім того, виходячи з положень пункту 56.11. статті 56 ПК України податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків, оскарженню не підлягає.
Згідно пункту 31.1 статті 31 ПК України строком сплати податку та збору визнається період, що розпочинається з моменту виникнення податкового обов'язку платника податку із сплати конкретного виду податку і завершується останнім днем строку, протягом якого такий податок чи збір повинен бути сплачений у порядку, визначеному податковим законодавством. Податок чи збір, що не був сплачений у визначений строк, вважається не сплаченим своєчасно.
Стосовно орендної плати, то у відповідності до пункту 288.1 статті 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.
Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які укладають договори оренди землі, повинні до 1 лютого подавати органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки переліки орендарів, з якими укладено договори оренди землі на поточний рік, та інформувати відповідний орган державної податкової служби про укладення нових, внесення змін до існуючих договорів оренди землі та їх розірвання до 1 числа місяця, що настає за місяцем, у якому відбулися зазначені зміни.
Пунктом 31.2 статті 31 ПК України передбачено, що строк сплати податку та збору обчислюється роками, кварталами, місяцями, декадами, тижнями, днями або вказівкою на подію, що повинна настати або відбутися.
Згідно до пункту 285.1. статті 285 ПК України базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік.
Пункт 285.2 зазначеної статті визначає, що базовий податковий (звітний) рік починається 1 січня і закінчується 31 грудня того ж року (для новостворених підприємств та організацій, а також у зв'язку із набуттям права власності та/або користування на нові земельні ділянки може бути меншим 12 місяців).
На виконання пункту 286.2 статті 286 ПК України платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному органу державної податкової служби за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за встановленою формою, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Платник плати за землю має право подавати щомісяця нову звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.
Згідно пункту 287.3 статті 283 ПК України податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
У відповідності до пункту 290.1 статті 290 ПК України плата за землю зараховується до відповідних місцевих бюджетів у порядку, визначеному Бюджетним кодексом України для плати за землю.
Відповідно до підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом, а відповідно до підпункту 20.1.28 цього ж пункту та статті, - застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції та стягувати до бюджетів й державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Згідно статті 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
В іншому випадку, відповідно до пунктів 56.2, 56.3, 53.15 статті 56 ПК України у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Скарга подається до контролюючого органу вищого рівня у письмовій формі (та у разі потреби - з належним чином засвідченими копіями документів, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати з урахуванням вимог пункту 44.6 статті 44 цього Кодексу) протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання платником податків податкового повідомлення-рішення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Скарга, подана із дотриманням строків, визначених пунктом 56.3 цієї статті, зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження.
Протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Що стосується нарахованої Білоцерківською ОДПІ пені, то відповідно до пункту 87.9 статті 87 ПК України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Відповідно до підпункту 14.1.162 пункту 14.1 статті 14 ПК України, пеня - це сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки. Відповідно до підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня. Нарахування пені розпочинається при самостійному нарахуванні суми грошового зобов'язання платником податків - від першого робочого дня, наступного за останнім днем граничного строку сплати грошового зобов'язання, визначеного цим Кодексом.
Згідно з пунктом 129.4 статті 129 ПК України пеня, визначена підпунктом 129.1.1 пункту 129.1 цієї статті, нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності та без урахування суми пені) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Вище перераховані рішення та вимога Білоцерківською ОДПІ направлені ТОВ «Лісова Мавка», яким у свою чергу отримані про, що свідчать рекомендовані поштові відправлення.
В передбачений законодавством строк рішення та вимога Товариством не оскаржені, а відтак є узгодженими та такими, що підлягають виконанню.
Відповідно до підпункту 20.1.18 пункту 20.1 статі 20 ПК України податковий орган має право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
При цьому, варто зазначити, що в межах даного позову правомірність прийнятих рішень, вимог суд не оцінює, оскільки це б свідчило про вихід за межі заявлених податковою інспекцією вимог, а обмежується лише вимогою про стягнення.
Отже, на підставі вищевикладених правових норм, встановлених обставин, зокрема наявності узгодженого відповідачем податкового зобов'язання у вигляді поданої декларації, непогашення його у встановлений строк, а відтак, формування податкового боргу, сума 10908 грн 64 коп. знайшла своє підтвердження в матеріалах справи, а тому, правомірно заявлена позивачем до стягнення.
Відповідно до статей 11, 86, 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи те, що вимоги Білоцерківської ОДПІ є обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам та знайшли своє підтвердження в матеріалах справи, на час вирішення справи докази про сплату Товариством заборгованості відсутні, будь-яких заперечень відповідачем по суті заявленого предмету не наведено, а також те, що Білоцерківська ОДПІ має право звернутися до суду про стягнення боргу, а суд наділений повноваженнями на таке стягнення, суд вважає, що наявні підстави для задоволення позову.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись статями 8-12, 17, 69-71, 94, 122, 128, 158-163, 167, 186, 255 КАС України, суд
постановив:
адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Лісова Мавка» в дохід бюджету борг по орендній платі з юридичних осіб в розмірі 10908 грн 64 коп.
Відповідно до частин першої, третьої статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Відповідно до частини другої статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя О.М.Чудак