ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
15 березня 2012 року 14:02 № 2а-19091/11/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Вєкуа Н.Г. при секретарі судового засідання Денисовій О.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовом Державного підприємства завод «Генератор»
до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва
про скасування податкового повідомлення-рішення
Державне підприємство завод «Генератор»(надалі -позивач, Підприємство, ДПЗ «Генератор») звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва (надалі -відповідач, податковий орган) про скасування податкового повідомлення-рішення № 0000192303 від 25 травня 2011 року.
Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 23 грудня 2011 року відкрито провадження у адміністративній справі, закінчене підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.
Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, та не погоджуючись з висновком податкового органу, вважає що суми грошових коштів, які надходили на рахунки Підприємства від ВГП «Октава-побут»не можуть вважатися об'єктом оподаткування з податку на додану вартість, оскільки такі кошти перенаправляються постачальникам за комунальні послуги без одержання прибутку.
Також, представник позивача звертав увагу на безпідставність тверджень відповідача щодо заниження валових доходів, що утворилися у зв'язку з наданням послуг оренди нежилої прибудови ТОВ «ТТЦ «Електроніка».
Представник відповідача в судовому засіданні та письмових запереченнях проти позову заперечив, зазначивши, що ДПЗ «Генератор»не було задекларовано сум податкового зобов'язання з податку на додану вартість, яке виникло на підставі господарських взаємовідносин з ВГП «Октава-побут».
Також податковий орган вважає, що Підприємством було занижено валові доходи на суму коштів, отриманих від ТОВ «ТТЦ «Електроніка»як орендну плату, оскільки така плата згідно договору оренди відображається у заниженому розмірі по відношенню до того, який розраховується у відповідності до вимог законодавства.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, враховуючи заперечення відповідача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.
ДПІ у Оболонському районі м. Києва була проведена планова виїзна перевірка ДПЗ «Генератор»з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року, за результатами якої складено акт від 13.05.2011 року № 201-23-3-14312453.
На підставі наданих на перевірку реєстраційних документів: наказу №133 від 09.10.1997 року ДП завод «Генератор», Положення про відокремлений госпрозрахунковий підрозділ «Октава-побут»заводу «Генератор», Довідок про внесення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України від 29.01.1998 року №1700 та АА № 003636 від 28.20.2008 року податковим органом встановлено, що Підприємство має відокремлений госпрозрахунковий підрозділ «Октава-побут»без права юридичної особи.
Як встановлено судом, на рахунки ВГП «Октава-побут»в 2008-2010 роках надходили кошти фізичних осіб за надані комунальні послуги, послуги газо- та водопостачання, електричну енергію, всього у загальній сумі 4 360 826,00 грн., в тому числі ПДВ -726 804,00 грн.
Як вказує відповідач, позивачем до перевірки не було надано прибуткових або видаткових накладних, актів виконаних робіт, журналів бухгалтерського обліку, реєстрів податкових накладних та інших первинних документів ВГП «Октава-побут»за операціями з надання комунальних послуг та послуг з газо-, водо, електропостачання фізичним особам в період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року.
Таким чином, податковим органом встановлено, що Підприємством не було відображено в документах податкового та бухгалтерського обліку кошти за вказаними вище операціями, що стало підставою для висновку про порушення позивачем Законів України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», «Про оподаткування прибутку підприємств», «Про податок на додану вартість»та Порядку ведення реєстру отриманих та виданих податкових накладних.
Крім того перевіркою встановлено, що в порушення вимог пп.4.1.1 п.4.1 ст.4 та пп.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»ДП Завод «Генератор»не включило до складу валових доходів перевіряємого періоду доходи, отримані від операцій оренди нежитлової прибудови до будинку за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 27 у сумі 171 769,00 грн.
Відповідно до договору оренди нежитлової прибудови від 27.05.1997 року б/н ДП Завод «Генератор»надавало у фінансову оренду підприємству ТОВ «Техно-Торговельний центр «Електроніка»нежитлову прибудову до будинку за адресою: м. Київ, вул. Автозаводська, 27 (інвентарний №18205), яка знаходиться на балансі ДП Завод «Генератор». Відповідно до Акта оцінки вартості окремого індивідуально визначеного майна вартість нежитлової прибудови становить 135 802,00 грн. Орендна плата становить 5% від експертної оцінки вартості будівлі 6790,0 грн. за рік. Як свідчать надані на перевірку податкові накладні та рахунки фактури, видані ДП Завод «Генератор»підприємству ТОВ «Техно-Торговельний центр «Електроніка»вартість орендної плати розраховувалась ДП Завод «Генератор»щомісячно з урахуванням індексу інфляції.
Однак, розмір орендної плати з РВ ФДМУ в м. Києві не погоджений. Термін дії договору з 27.05.1997 р. до 27.05.2047 року строком на 50 років. Фактично у перевіряємому періоді ДП Завод «Генератор»надавало приміщення в оренду з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року.
Враховуючи результати проведеної Контрольно-ревізійним управлінням в м. Києві ревізії фінансово-господарської діяльності ДП Завод «Генератор»за період з 01.07.2008 року по 01.07.2010 року, та на підставі наданих на перевірку документів, встановлено, що умови договору оренди нежитлової прибудови від 27.05.1997 року б/н не відповідають вимогам ст.5 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»від 10.04.1992 року №2269-ХП, щодо орендодавця державного майна та пп. 1.2 ст.10 Закону України «Про оренду державного та комунального майна»від 10.04.1992 року №2269-ХП, щодо невідповідності істотних умов типовому договору оренди майна, затвердженого наказом Фонду державного майна України від 23.08.2000 року №1774.
На підставі матеріалів проведеної Контрольно-ревізійним управлінням в м. Києві ревізії фінансово-господарської діяльності ДП Завод "Генератор" з посиланням на матеріали зустрічної звірки ТОВ «ТТЦ «Електроніка», проведеної Контрольно-ревізійним управлінням в м. Києві, згідно з додатком 2 до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2006 року (надалі - Методика) ТОВ «ТТЦ «Електроніка» підпадає під орендну ставку на рівні 15 % від експертної оцінки вартості будівлі.
З урахуванням наведеного податковий орган прийшов до висновку про заниження валових доходів ДПЗ «Генератор»за період з 01.01.2008 року по 30.06.2010 року на суму 171 769,00 грн.
Беручи до уваги вказані обставини 25.05.2011 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва було прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000192303, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 16 343,00 грн.
Проте, суд вважає дане податкове повідомлення-рішення протиправним, оскільки воно було прийняте на підставі помилкових висновків відповідача, в зв'язку з чим суд звертає увагу на наступне.
Як встановлено судом, ВГП «Октава-Побут»не продавав комунальні послуги з газо- водо- електро- постачання, а був лише посередником між споживачами таких послуг та їх продавцями та не отримував прибуток.
Судом встановлено, що ВГП «Октава-Побут»виконує неприбуткові управлінські функції, збираючи з мешканців службового житла оплату за комунальні послуги, що надавались газо-водо-електро постачаючими компаніями (якою ВГП «Октава-Побут»не являється) та направляючи такі кошти централізовано безпосереднім компаніям постачальникам послуг.
На підтвердження наведених обставин в матеріалах справи містяться виписки з банку про рух коштів на рахунках ВГП «Октава-Побут».
Таким чином, об'єкт оподаткування по податку на додану вартість за наведених вище обставин являється відсутнім, що в свою чергу спростовує твердження відповідача про заниження позивачем сум податкового зобов'язання з цього податку за перевіряємий період.
Також, суд не бере до уваги твердження відповідача про ненадання до перевірки прибуткових або видаткових накладних, актів виконаних робіт, журналів бухгалтерського обліку, реєстрів податкових накладних та інших первинних документів ВГП «Октава-побут»за операціями з надання комунальних послуг та послуг з газо-, водо, електропостачання фізичним особам в період з 01.01.2008 року по 31.12.2010 року.
Суд звертає увагу, що в силу приписів п. 11.11 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»при вищенаведених операціях база оподаткування визначається за касовим способом, що в даному випадку означає передачу коштів через касу споживачами комунальних послуг за спожиті послуги, а тому складання податкових, видаткових накладних, актів виконаних робіт, журналів бухгалтерського обліку, про які згадує відповідач, суд не вбачає за доречне.
Щодо господарських взаємовідносин Підприємства та ТОВ «ТТЦ «Електроніка», суд звертає увагу на наступне.
Як вже було зазначено, 27.05.1997 року між ДПЗ «Генератор»та ТОВ «ТТЦ «Електроніка» було укладено договір оренди нежилого приміщення, відповідно до умов якого розмір орендної плати становить 5% від експертної оцінки вартості будівлі, тобто 6790,00 грн. за рік. Договір укладено на 50 років без права зміни його умов.
Саме таку суму Підприємство декларувало і у відповідності до такої суми сплачувало податки.
Доводи податкового органу базуються на твердженнях про заниження валових доходів, пов'язаних із наданням оренди ТОВ «ТТЦ «Електроніка»приміщень, оскільки відповідно до Методики вартість орендної плати повинна бути у розмірі 15 % від експертної оцінки будівлі, відповідно суми сплачених податків повинні були бути більшими на 10% від такої оцінки.
В свою чергу зібраними у справі доказами та матеріалами підтверджується необґрунтованість таких тверджень, що заклечається в наступному.
Згідно з листами № 11 від 16.02.2007 року, № 23 від 01.06.2007 року, № 8\97 від 13.07.2007 року, № 8\122 від 22.08.2007 року, № 8\121 від 22.08.2007 року ДПЗ «Генератор»зверталося до ТОВ «ТТЦ «Електроніка»про необхідність приведення орендних відносин у відповідність до вимог чинного законодавства. ТТЦ «Електроніка»ігнорував вимоги ДПЗ «Генератор»та відмовлявся зробити нову оцінку орендованого держаного майна у відповідності до Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, відмовлявся змінити суму орендних платежів та перераховувати 70% орендної плати до державного бюджету, переукласти договір оренди з Фондом державного майна України, як того вимагає чинне законодавство.
10.12.2008 року ДПЗ «Генератор»подав позов до ТОВ «ТТЦ «Електроніка»про розірвання договору оренди від 27 травня 1997 року.
20.01.2009 року Підприємство уточнило свої підстави для розірвання договору оренди від 27 травня 1997 року, та просило в Уточненій позовній заяві розірвати договір оренди від 27 травня 1997 року з метою його подальшого укладення з Фондом державного майна України.
20.07.2009 року Господарський суд м. Києва виніс рішення, яким у задоволенні позову було відмовлено.
10.11.2009 року Київський апеляційний господарський суд своєю постановою скасував рішення Господарського суду м. Києва та постановив розірвати Договір оренди нежитлової прибудови від 27.05.1997 року.
Отже, у ДПЗ «Генератор»не було підстав самостійно змінювати суму орендних платежів, які мало перераховувати ТОВ «ТТЦ «Електроніка»на користь позивача та змінювати орендну ставку, оскільки на той час був чинним договір оренди нежитлової прибудови від 27 травня 1997 року і ТОВ «ТТЦ «Електроніка»відмовлялось в добровільному порядку внести зміни до Договору, а також укласти Договір оренди з Фондом державного майна України, як того вимагав Закон «Про оренду державного та комунального майна»від 10.04.1992 року.
Таким чином, з наведених обставин вбачається, що Підприємством були вчинені всі дії, спрямовані на забезпечення дотримання вимог законодавства в сфері оренди державних нежитлових приміщені, проте з незалежних від позивача обставин, такі дії не принесли моментального результату.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України, відповідно до якої завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Враховуючи все вищевикладене, беручи до уваги відсутність прибутку за господарськими операціями з передачі коштів за комунальні послуги, відсутність вини за господарськими операціями з надання в оренду нежилих приміщень, зважаючи на основоположні завдання адміністративного судочинства, суд приходить до висновку про скасування спірного рішення відповідача.
Керуючись ст.ст. 69-71, 94, 158-163, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва -
Позов задовольнити.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва № 0000192303 від 25 травня 2011 року.
Зобов'язати відповідний підрозділ Державної казначейської служби України стягнути судові витрати в сумі 163,43 грн. сто шістдесят три гривні 43 копійки) на користь Державного підприємства завод «Генератор»за рахунок Державного бюджету України шляхом їх безспірного списання з рахунків Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва за рахунок бюджетних асигнувань.
Постанова набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України. Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Вєкуа Н.Г.
постанова складена у повному обсязі 23 березня 2012 року