ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м.Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1
м. Київ
26 квітня 2012 року 16:42 № 2а-1032/12/2670
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі колегії суддів: головуючого судді Скочок Т.О., суддів Дегтярьової О.В. та Клочкової Н.В., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної податкової служби України (відповіда 1), Державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва (відповідач - 2),
про зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 (далі -по тексту - Позивач) звернулась до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовною заявою до Державної податкової інспекції у Шевченківскому районі міста Києва, Державної податкової служби України про:
- зобов'язання ДПС України не вносити інформацію про Позивача до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків;
- зобов'язання ДПІ у Шевченківському р-ні міста Києва не вносити інформацію про Позивача до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків;
- зобов'язання ДПС України зберегти за Позивачем форму обліку платників податків, а саме за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та місцем реєстрації, про що позивач повідомила ДПІ у Шевченківськом р-ні міста Києва;
- зобов'язання ДПІ у Шевченківському р-ні міста Києва здійснювати в подальшому облік Позивача, як платника податків, за раніше встановленими формами обліку без застосування цифрового ідентифікатора та ведення обліку платника податків без використання серії та номеру паспорту, а саме за прізвищем, іменем та по батькові, роком народження та місцем реєстрації;
- зобов'язання ДПІ у Шевченківському р-ні міста Києва проставити у паспорті позивача (на стор. 7, 8 або 9) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.
В обґрунтування позовних вимог посилався на те, що Позивач є православним християнином і через свої релігійні переконання не згоден з присвоєнням йому ідентифікаційного номеру. Тому, на підставі Цивільного Кодексу України, Законів України «Про інформацію», «Про захист персональних даних», позивач звернувся до:
1. ДПІ у Шевченківському р-ні м. Києва із заявою, якою Позивач відмовлялася від «номера облікової картки платника податків»та у якій просив: здійснювати в подальшому його облік, як платника податків за раніше встановленими формами обліку без застосування цифрового ідентифікатора (за прізвищем, ім'ям та по-батькові, за місцем проживання); не вносити інформацію про Позивача до Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів; проставити в паспорті Позивача (на стор. 7, 8 або 9) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без номера облікової картки та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.
2. ДПС України із заявою, якою Позивач відмовлялася від «цифрового кодифікатору»та у якій просив: не вносити інформацію про Позивача до Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів; зберегти за Позивачем форму обліку платника податків за прізвищем, ім'ям та по-батькові, роком народження.
В обох заявах Позивачем було зазначено про його незгоду із нормами Податкового кодексу України, що стосуються громадян, які за релігійними переконаннями відмовляються від користування номером облікової картки, за серією та номером паспорта.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі, представник ДПІ у Шевченківськом р-ні міста Києва проти позову заперечив та надав письмові заперечення. Державна податкова служба України свого представника не направила, хоча про дату, час та місце проведення судового розгляду була повідомлена належним чином.
Позивачем 26 березня 2012 року через канцелярію суду було надано клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження згідно із ч.4 ст.122 Кодексу адміністративного судочинства України.
В судовому засіданні 10 квітня 2012 року, враховуючи наявність клопотання позивача, відсутність відповідача 1 та відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, судом на підставі ч.6 ст.128 Кодексу адмністративного судочинства України постановлено протокольну ухвалу про розгляд справи в письмовому провадженні.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з"сувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об"єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Матеріалами справи встановлено, що 11.10.2011 ОСОБА_1 звернулась до Державної податкової служби України із заявою, якою Позивач відмовлялася від «цифрового кодифікатору» та у якій просила: не вносити інформацію про Позивача до Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів; зберегти за Позивачем форму обліку платника податків за прізвищем, ім'ям та по-батькові, роком народження.
Окрім цього, Позивач звернулася до ДПІ у Шевченківському районі міста Києва із заявою, якою Позивач відмовлялася від «номера облікової картки платника податків»та у якій просила: здійснювати в подальшому її облік, як платника податків за раніше встановленими формами обліку без застосування цифрового ідентифікатора (за прізвищем, ім'ям та по-батькові, за місцем проживання); не вносити інформацію про Позивача до Державного реєстру фізичних осіб платників податків та інших обов'язкових платежів; проставити в паспорті Позивача (на стор. 7, 8 або 9) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без номера облікової картки та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою.
Відповідно до довідки від 21.12.2011 №792/14 ОСОБА_1 є парафіянкою Києво-Печерської Успенської Лаври Православної Церкви.
Листом Державної податкової служби України від 01.11.2011 №1254/С/18-8014 Позивача повідомлено, що для вчинення відповідних дій позивачу необхідно звернутися до органу державної податкової служби за місцем реєстрації позивача та подати повідомлення про відмову. Також було зазначено, що при заповненні повідомлення використовуються дані паспорта та інших необхідних документів. Взяття на облік фізичних осіб здійснюється протягом 10 робочих днів. Після взяття на облік орган державної податкової служби вносить до паспорта громадянина України (7,8 або 9 сторінки) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта.
Державна податкова інспекція у Шевченківському районі міста Києва надаючи відповідь на заяву Позивача своїм листом від 25.10.2011 №632/С/29-241 повідомила, що згідно зі ст. 3 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990р. № 509-XII, органи державної податкової служби України у своїй діяльності керуються Конституцією України, законами України, іншими нормативно-правовими актами органів державної влади.
Позивача було повідомлено, що фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати до органу державної податкової служби за своїм місцем проживання повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт.
Порядок дій фізичної особи та податкових органів встановлені Положенням про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України 17.12.2010 № 954, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 29.12.2010 за № 1388/18683 (далі -Положення). Форма №1П Повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків встановлена у додатку 7 до Положення (далі по тексту - Повідомлення). Таке Повідомлення фізична особа подає до органу державної податкової служби за місцем свого проживання. Для заповнення Повідомлення використовуються дані паспорта громадянина України та інших документів, які подаються у разі зміни паспортних даних.
Взяття на облік фізичних осіб здійснюється протягом десяти робочих днів від дня подання до органу державної податкової служби Повідомлення. Після взяття на облік за зверненням фізичної особи орган державної податкової служби вносить до паспорта громадянина України такої особи (сьома, восьма або дев'ята сторінка) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта, форму якої наведено у додатку 8 до Положення.
Аналізуючи викладені обставини в їх сукупності, суд дійшов висновку про необґрунтованість та безпідставність позовних вимог, вважає їх такими, що не підлягають задоволенню з урахуванням наступного.
Позивач фактично не бажає проходити встановлену законом процедуру, що унеможливлює здійснювати податковий облік за раніше встановленими нормами обліку без застосування індивідуального ідентифікаційного номеру.
Відповідно до пункту 63.6 Податкового кодексу України, облік осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером діючого паспорта. У паспортах зазначених осіб органами державної податкової служби робиться відмітка про наявність у них права здійснювати будь-які платежі за серією та номером паспорта. Порядок внесення відмітки визначається центральним органом державної податкової служби.
Відповідно до статей 63 та 70 глави 6 розділу II Податкового кодексу України, статті 8 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», наказом ДПА від 17.12.2010 № 954 затверджено «Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та втрату чинності деяких наказів Державної податкової адміністрації України».
Так, фізичні особи, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків підлягають реєстрації в Державному реєстрі відповідно до розділу VIII Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків «Порядок обліку фізичних осіб в окремому реєстрі Державного реєстру».
Реєстрація фізичної особи у Державному реєстрі здійснюється протягом десяти робочих днів від дня подання до органу державної податкової служби облікової картки.
У разі виявлення недостовірних даних або помилок у поданій обліковій картці фізичній особі може бути відмовлено у реєстрації або продовжено строк реєстрації.
Взяття на облік фізичних осіб в окремому реєстрі Державного реєстру здійснюється протягом десяти робочих днів від дня подання до органу державної податкової служби відповідного повідомлення.
Форми облікової картки фізичної особи - платника податків та повідомлення фізичної особи, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків наведені у додатках до Положення про реєстрацію фізичних осіб у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (форма № 1ДР та форма № 1П відповідно).
Суд враховує, що в паспорті особи, яка через свої релігійні або інші переконання відмовляється від прийняття ідентифікаційного номера та офіційно повідомила про це, робиться відмітка про наявність у неї права здійснювати будь-які платежі без ідентифікаційного номера, разом з тим звертає увагу, що чинним Законодавством встановлена процедура отримання зазначеної відмітки.
Внесення до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів інформації про осіб, які через свої релігійні або інші переконання відмовляються від прийняття ідентифікаційного номера, заборонено частиною другою статті 5 Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів".
Проте, вказаний Закон втратив чинність з 1 січня 2011 року, згідно з Податковим кодексом України від 2 грудня 2010 року №2755-VI.
Нормами Податкового кодексу України, а саме п. 70.1 встановлено, що облік фізичних осіб - платників податків, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний орган державної податкової служби, ведеться в окремому реєстрі Державного реєстру за прізвищем, ім'ям, по батькові та серією і номером паспорта без використання реєстраційного номера облікової картки.
Отже, вищезазначеним Кодексом передбачено ведення обліку осіб, які відмовляються від прийняття реєстраційного номера в окремому реєстрі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
При цьому, на відміну від норм Закону України "Про Державний реєстр фізичних осіб - платників податків та інших обов'язкових платежів", Податковий кодекс України не передбачає можливості вилучення інформації з реєстру чи заборони її внесення, натомість передбачає ведення окремого реєстру у складі Державного реєстру фізичних осіб - платників податків.
З огляду на викладене, не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України не вносити інформацію про Позивача до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та зобов'язання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва не вносити інформацію про Позивача до Державного реєстру фізичних осіб-платників податків та інших обов'язкових платежів.
Норми Податкового кодексу України передбачають, що фізична особа - платник податків незалежно від віку (як резидент, так і нерезидент), для якої раніше не формувалася облікова картка платника податків та яка не включена до Державного реєстру, зобов'язана особисто або через законного представника чи уповноважену особу подати відповідному органу державної податкової служби облікову картку фізичної особи - платника податків, яка є водночас заявою для реєстрації в Державному реєстрі, та пред'явити документ, що посвідчує особу.
Фізична особа - платник податків, яка через свої релігійні переконання відмовляється від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, зобов'язана особисто подати відповідному органу державної податкової служби повідомлення та документи для забезпечення її обліку за прізвищем, ім'ям, по батькові і серією та номером паспорта, а також пред'явити паспорт.
Фізична особа подає облікову картку фізичної особи - платника податків або повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) до органу державної податкової служби за своєю податковою адресою, а фізична особа, яка не має постійного місця проживання в Україні, - органу державної податкової служби за місцем отримання доходів або за місцезнаходженням іншого об'єкта оподаткування.
Для заповнення облікової картки фізичної особи - платника податків використовуються дані документа, що посвідчує особу. Для заповнення повідомлення (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків) використовуються дані паспорта. (абзаци 1- 4 пункту 70.5 Податкового кодексу України).
Отже, нормами чинного Законодавства встановлено, що для здійснення обліку використовується прізвище, ім'я, по батькові, а також серія та номер паспорта.
З огляду на викладене, судом вбачається, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання Державну податкову службу України зберегти за Позивачем форму обліку платників податків - за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації, згідно ст.ст. 28, 294,296 ЦК України та зобов'язання Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва здійснювати в подальшому облік Позивача як платників податків - за раніше встановленими формами обліку: без застосування цифрового ідентифікатора та ведення обліку платника податків без використання серії на номеру паспорту (за прізвищем, іменем та по-батькові, роком народження та за місцем реєстрації).
При цьому суд виходить з того, що прямою нормою Закону передбачено ведення обліку за номером та серією паспорта.
Колегія суддів доходить висновків, що незгода Позивача із нормами Податкового кодексу України, що стосуються громадян, які за релігійними переконаннями відмовляються від користування номером облікової картки, за серією та номером паспорта, є безпідставною, оскільки зазначені вище норми Податкового кодексу є чинними.
З матеріалів справи вбачається і не заперечується представником позивача, що Позивач не звертався до органу державної податкової служби за своїм місцем реєстрації з відповідною заявою та необхідними документами, а тому зобов'язання ДПІ у Шевченківському районі міста Києва проставити у паспорті позивача (на стор. 7, 8 або 9) відмітку про наявність права здійснювати будь-які платежі без цифрового ідентифікатора та завірити підпис відповідальної особи гербовою печаткою є безпідставним.
За відсутності відповідної заяви ОСОБА_1 та недотриманням порядку вирішення питання щодо відмови від ідентифікаційного номера, органами державної податкової служби відповідне питання по суті не розглядалось.
А тому суд дійшов висновку про безпідставність позовних вимог до державної податкової інспекції у Шевченківському районі міста Києва.
Щодо вимог Позивача до Державної податкової служби України, суд дійшов висновку, що вони не підлягають задоволенню, адже попередньо встановлено судом недотримання позивачем положень встановленого чинним Законодавством Порядку.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Враховуючи зазначене, а також те, що вимоги позивача не ґрунтуються на приписах чинного законодавства України, а також у зв'язку із недотримання Позивачем станом на момент звернення до відповідачів процедури, свідчить, що в межах спірних правовідносин Відповідачі не порушували прав Позивача, в тому числі й права на альтернативну форму обліку без застосування ідентифікаційного номера, та є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог.
На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачами доведена правомірність та обґрунтованість своїх дій з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в свою чергу позивачем не доведено обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов не підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 69-71, 94, 156-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адмінсттивний суд міста Києва-
В задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя Т.О. Скочок
Судді О.В. Дегтярьова
Н.В. Клочкова