Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3
Харків
04 травня 2012 р. № 2-а- 3899/12/2070
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Зінченко А. В.,
при секретарях -Воронові М.А., Волошкіной А.О.
за участю представників сторін:
позивача -Гончар О.П.
відповідача -Сосіної І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду адміністративну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла»до державної екологічної інспекції у Харківській області про скасування припису, -
Позивач, приватне акціонерне товариство «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла», звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції в Харківській області та просить суд скасувати припис від 20.02.2012 року № 04-26/10.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, в період з 26.01.-12.02.2012 р., на підставі наказу від 25.01.2012 р. №47/01-03, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Харківській області проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища на приватному акціонерному товаристві «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла».
За наслідками планової перевірки складено акт № 49/07-46 від 26.01.-15.02.2012 р., в якому встановлено: відсутність огорожі 1-го поясу суворого режиму ЗСО артсвердловин по вул. Роганській, 155, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України; позивач здійснює самовільне користування надрами (підземними водами), а саме - забір води з артезіанських свердловин здійснюється без спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням ст. ст. 19, 21 Кодексу України «Про надра».
Директор ПРАТ «ТЦРП», не погоджуючись з викладеним в акті перевірки, підписав його із запереченнями.
12 березня 2012 року Позивач отримав поштою припис Відповідача від 20 лютого 2012 р. № 04-26/10, яким державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Харківської області вимагає від ПРАТ «ТЦРП»: розробити план оргтехзаходів по усуненню виявле них недоліків з встановленням термінів та відповідальних виконавців, затвердити його відповідним наказом. Копію наказу і плату представити Державній екологічній інспекції у Харківській області - в 10 денний термін після отримання припису (ст.ст. 20, 24 ЗУ «Про охорону навколишнього середовища»; встановити огорожі 1-го поясу суворого режиму зони санітарної охорони сверд ловин - до 20.03.2012 року (ст. 44 Водного кодексу України); отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами) - до 20.06.2012 року (ст. ст. 19. 21 Кодексу України про надра).
Позивач не погоджується з висновками акту перевірки № 49/07-46 від 20.02.2012 р., вважає їх помилковими та безпідставними, а складений на його підставі припис від 20.02.2012 р. № 04-26/10 повинен бути скасований
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив суд їх задовольнити поклавшись на обставини викладені в позові.
Представник відповідача в судовому засіданні та в своїх письмових запереченнях на позов прохав суд відмовити задоволенні позову в повному обсязі, так як на його думку припис є законним та обґрунтованим, винесеним в межах наданих Відповідачу повноважень.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи суд встановив наступне.
В період з 26 січня по 12 лютого 2012 р., на підставі наказу від 25.01.2012 р. №47/01-03, державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища Державної екологічної інспекції у Харківській області проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища на приватному акціонерному товаристві «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла».
За наслідками планової перевірки складено акт № 49/07-46 від 26.01.-15.02.2012 р., в якому встановлено: відсутність огорожі 1-го поясу суворого режиму ЗСО артсвердловин по вул. Роганській, 155, що є порушенням ст. 44 Водного кодексу України; ПРАТ «ТЦРП»здійснює самовільне користування надрами (підземними водами), а саме - забір води з артезіанських свердловин здійснюється без спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням ст. ст. 19, 21 Кодексу України «Про надра».
Директор ПРАТ «ТЦРП», не погоджуючись з викладеним в акті перевірки, підписав його із запереченнями.
12 березня 2012 року Позивач отримав поштою припис Відповідача від 20 лютого 2012 р. № 04-26/10, яким державний інспектор з охорони навколишнього природного середовища Харківської області вимагає від ПРАТ «ТЦРП»:
- на підставі даного припису розробити план оргтехзаходів по усуненню виявле них недоліків з встановленням термінів та відповідальних виконавців, затвердити його відповідним наказом. Копію наказу і плату представити Державній екологічній інспекції у Харківській області - в 10 денний термін після отримання припису (ст.ст. 20, 24 ЗУ «Про охорону навколишнього середовища»;
- встановити огорожі 1-го поясу суворого режиму зони санітарної охорони сверд ловин - до 20.03.2012 року (ст. 44 Водного кодексу України);
- отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами) - до 20.06.2012 року (ст. ст. 19. 21 Кодексу України про надра).
Суд вважає, вищевказані приписи такими що суперечать діючому законодавству з наступних підстав.
Відповідно до наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19 грудня 2006 р. № 548, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 р. за №120/13387, «Про затвердження положення про Державну екологічну Інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі», державна екологічна інспекція в областях, є спеціальним підрозділом Мінприроди України. Повноваження Інспекції в областях поширюються на територію відповідної області.
Інспекція в межах своїх повноважень забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки на відповідній території.
Згідно п.4 наказу Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19 грудня 2006 р. № 548, Зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13 лютого 2007 р. за №120/13387, Інспекція відповідно до покладених на неї завдань:
1) здійснює державний контроль за:
а) додержанням вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, екологічну та в межах своєї компетенції радіаційну безпеку, у сфері поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органами виконавчої влади, суб'єктами господарювання, фізичними особами;
б) додержанням правил, нормативів, стандартів у сфері охорони навколишнього природного середовища, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами); виконанням вимог висновків державної екологічної експертизи у сфері використання, відтворення та охорони природних ресурсів; додержанням умов виданих дозволів, лімітів та квот на спеціальне використання природних ресурсів, викиди та скиди забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище, транскордонне переміщення об'єктів рослинного та тваринного світу;
в) забрудненням навколишнього природного середовища внаслідок викидів та скидів шляхом проведення інструментально-лабораторних вимірювань показників складу та властивостей, у тому числі забруднюючих речовин, у межах галузі атестації на право виконання цих вимірювань;
г) додержанням вимог екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки.
Відповідно до ст. 6 Конституції України органи державної влади здійснюють свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України.
А згідно ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідач в своєму припису зобов'язано позивача усунути порушення п. 6 ст. 44 ВКУ, за яким водокористувач зобов'язаний утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські споруди та технічні пристрої.
Але суд зазначає, що відповідно до ст. 1 Водного кодексу України, зона санітарної охорони - це територія і акваторія, де запроваджується особливий санітарно-епідеміологічний режим з метою запобігання погіршення якості води джерел централізованого господарсько-питного водопостачання, а також з метою забезпечення охорони водопровідних споруд.
Таким чином, пункт 6 ст. 44 ВКУ застосовується до джерел централізованого питного водопостачання, прибережних захисних смуг, смуг відведення, берегових смуг водних шляхів, очисних та інших водогосподарських споруди та технічних пристроїв, на яких запроваджено особливий санітарно-епідеміологічний режим.
Відповідно до п.1 Правового режиму зон санітарної охорони водних об'єктів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18.12.1998 г. №2024 з метою забезпечення охорони водних об'єктів у районах забору води для централізованого водопостачання населення, лікувальних та оздоровчих потреб встановлюються зони санітарної охорони (ЗСО).
ЗСО водних об'єктів створюються на всіх господарсько-питних водопроводах незалежно від їх підпорядкованості або типу джерела водопостачання.
Також суд вказує, що відповідно до ст. 33 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" санітарній охороні у сфері питної води та питного водопостачання підлягають джерела та об'єкти централізованого питного водопостачання незалежно від їх типу, форми власності та підпорядкування з метою охорони та збереження природних властивостей води у місцях її забору, запобігання забрудненню, засміченню та передчасному виснаженню водних об'єктів, а також забезпечення безпеки виробництва, постачання і споживання питної води.
Згідно ст. 34 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" залежно від типу джерела питного водопостачання (поверхневе, підземне), ступеня його захищеності і ризику біологічного, хімічного та радіаційного забруднення, особливостей санітарних, гідрогеологічних і гідрологічних умов, а також характеру забруднюючих речовин встановлюються зони санітарної охорони та окремі пояси особливого режиму цих зон.
Крім того відповідно до ст. 1 Закону України "Про питну воду та питне водопостачання" підприємство питного водопостачання -це суб'єкт господарювання, що здійснює експлуатацію об'єктів централізованого питного водопостачання, забезпечує населення питною водою за допомогою пунктів розливу (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та виробництво фасованої питної води; питне водопостачання -це діяльність, пов'язана з виробництвом, транспортуванням та постачанням питної води споживачам питної води, охороною джерел та систем питного водопостачання;
Позивач має в користуванні дві артсвердловини (№1 і №2). Згідно п. 3 паспортів артсвердловин №1 та №2, складених відповідно до СніП ІІІ-30-74, призначення цих свердловин - технічне водопостачання. В п. 29 паспортів «зона санітарного режиму свердловини»- дані відсутні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що позивач не є суб'єктом питного водопостачання та не має джерел централі зованого господарсько-питного водопостачання і, відповідно, не має території, на якій за проваджено особливий санітарно-епідеміологічний режим. Отже, на позивача не покладе но обов'язків щодо утримання зон санітарної охорони і він не несе будь-якої відповідальності за недотримання вимог щодо утримання ЗСО.
Таким чином, п.2 припису відповідача щодо зобов'язання позивача на підставі ст. 44 Водного кодексу України встановити огорожу 1-го поясу суворого режиму ЗСО артсвердловин по вул. Роганській, 155 - є помилковим та безпідставним.
Також, в акті перевірки зазначено, що позивач здійснює самовільне користування надрами (підземними водами), а саме - забір води з артезіанських свердловин здійснюється без спеціального дозволу на користування надрами, що є порушенням ст.ст. 19, 21 Кодексу України «Про надра».
В п.3 оскаржуваного припису, відповідач вимагає від позивача отримати спеціальний дозвіл на користування надрами (підземними водами) з терміном виконання до 20.06.2012 р. на підставі ст.ст. 19, 21 Кодексу України «Про надра».
Згідно ст. 19 Кодексу України «Про надра»надра надаються у користування підприємствам, установам, організаціям і грома дянам лише за наявності у них спеціального дозволу на користування ділянкою надр.
Право на користування надрами засвідчується актом про надання гірничого відводу.
При укладенні угод про розподіл продукції надра надаються в користування на підставі угоди про розподіл продукції з оформленням спеціального дозволу на користування надрами та акта про надання гірничого відводу.
Користування надрами здійснюється без надання гірничого відводу чи спеціального дозволу у випадках, передбачених цим Кодексом.
Суд зазначає, що статтею 21 Кодексу України «Про надра»передбачено, що надра у користування для ви добування прісних підземних вод і розробки родовищ торфу надаються без надання гірничого відводу на підставі спеціальних дозволів, що видаються після попереднього по годження з органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища України, Державного комітету України по нагляду за охороною праці та Міністерства охорони здоров'я України на місцях.
Статтею 23 Кодексу України «Про надра»також встановлено, що землевласники і землекористувачі в межах наданих їм земельних ділянок мають право без спеціальних дозволів та гірничого відводу видобувати для своїх госпо дарських і побутових потреб корисні копалини місцевого значення і торф загальною глибиною розробки до двох метрів, підземні води для власних господарсько-побутових потреб, нецентралізованого та централізованого (крім виробництва фасованої питної води) господарсько-питного водопостачання, за умови що продуктивність водозаборів підземних вод не перевищує 300 кубічних метрів на добу, та використовувати надра для господарських і побутових потреб.
Продуктивність водозаборів підземних вод позивачем із артскважин №1 та №2, що знаходяться на земельній ділянці наданої ПРАТ «ТЦРП»у користування згідно договору оренди від 24.06.2005 р. №1219, не перевищує 300 кубічних метрів на добу та використо вується виключно на власні потреби. Обсяги водокористування фіксуються засобом облі ку лічильником 8КМ-1-Ш №031037.
Судом встановлено, що позивач щомісячно звітує за вказаними обсягами водозаборів з артскважин до КП «Харківкомуночиствод». Відповідно до щомісячних довідок загальний місячний обсяг по артсвердловинам складає min 1171 м3 max 6404 м3 за місяць, тобто від 39 м3 до 213,5 м3 за добу.
Отже, судом в судовому засіданні встановлено, що позивач користується-підземними водами в тому обсязі, який не породжує у нього обов'язку отримувати будь-які спеціальні дозволи на користування надрами.
Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач при складанні акту перевірки дійшов помилкового висновку щодо по рушення позивачем природоохоронного законодавства, а саме ст.ст. 19, 21 Кодексу України «Про надра». А тому вимога відповідача, яка міститься в пункті 3 припису №04-26/10 від 20.02.2012 р., щодо отримання позивачем спеціального дозволу на користування надрами (підземними водами) - є безпідставною та неправомірною.
Таким чином, порушення діючого законодавства з боку позивача відсутні, а припис є протиправним та безпідставним, а тому підлягає скасуванню в повному обсязі.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 4, 7, 11, 70-71, 86, 160-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України Харківський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов Приватного акціонерного товариства «Теплоенергетичний центр Роганського промвузла»до державної екологічної інспекції у Харківській області про скасування припису -задовольнити.
Скасувати припис державної екологічної інспекції у Харківській області від 20 лютого 2012 року №04-26/10.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-ти денний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги.
Постанова в повному обсязі виготовлена 08 травня 2012 року.
Суддя А.В. Зінченко