Справа № 2-а-5302/12/2070
Україна
ÓÕÂÀËÀ
²ÌÅÍÅÌ ÓÊÐÀ¯ÍÈ
ïðî â³äìîâó ó â³äêðèòò³ ïðîâàäæåííÿ
03 òðàâíÿ 2012 ð. ì . Õàðê³â
Ñóääÿ Õàðê³âñüêîãî îêðóæíîãî àäì³í³ñòðàòèâíîãî ñóäó Ïàí÷åíêî Î.Â., ðîçãëÿíóâøè ìàòåð³àëè ïîçîâíî¿ çàÿâè Òîâàðèñòâà ç îáìåæåíîþ â³äïîâ³äàëüí³ñòþ ô³ðìà "ÀÂÀÍÃÀÐÄ" äî Äåðæàâíî¿ åêîëîã³÷íî¿ ³íñïåêö³¿ â Õàðê³âñüê³é îáëàñò³ ïðî ñêàñóâàííÿ ïðåòåí糿, -
ÂÑÒÀÍÎÂÈÂ:
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю фірма "АВАНГАРД", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправними висновки Акту перевірки Державної екологічної інспекції в Харківській області про порушення норм екологічного законодавства та заподіяння державі шкоди в сумі 214.574,97грн.;
- скасувати Претензію № 83 (лист від 30.06.2011 р. № 3499/01-20/06-12) Державної екологічної інспекції в Харківській області.
Відповідно до вимог частини 2 статті 107 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя перевіривши позовну заяву та додані до неї матеріали на наявність та відсутність підстав для повернення позовної заяви, залишенні її без розгляду чи відмови у відкриті провадження в адміністративній справі, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України встановив наступне:
Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Пунктом 6 ст. 3 КАС України визначено, що адміністративний позов -це звернення до адміністративного суду про захист прав, свобод та інтересів у публічно-правових відносинах.
Юрисдикція адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ визначена ст. 17 КАС України.
Як вбачається зі змісту позовної заяви, позивач фактично просить визнати протиправними висновки Акту перевірки Державної екологічної інспекції в Харківській області про порушення норм екологічного законодавства та заподіяння державі шкоди в сумі 214.574,97 грн., а також скасувати Претензію № 83 (лист від 30.06.2011 року №3499/01-20/06-12) Державної екологічної інспекції в Харківській області.
Слід відзначити, що Акт суб'єкту владних повноважень -це рішення уповноваже ного суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомо гою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин, міри відповідальності конкретних осіб за скоєне ними правопорушен ня. Він оформлюється у встановленому законом випадку у ви гляді письмового документа (акта-документа).
Акт перевірки не породжує ніяких правових наслідків та не є нормативно-правовим актом чи актом індивідуальної дії, а відтак не є рішенням в розумінні п. 1 ст. 17 КАС України.
Отже, предметом оскарження в адміністративному суді не можуть бути висновки акту перевірки, оскільки висновки акту перевірки не носять обов'язкового характеру для особи, яка перевіряється, не встановлюють, не припиняють та не змінюють правовідносини, права та обов'язки осіб, не породжують правових наслідків.
Згідно з п.п. 1 п. 5 Положення про Державну екологічну інспекцію в областях, містах Києві та Севастополі, затвердженим наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 19.12.2006 р. № 548, Інспекція має право обстежувати в установленому порядку підприємства, установи і організації, військові та оборонні об'єкти, об'єкти органів внутрішніх справ, Державного департаменту з питань виконання покарань, Служби безпеки України та Державної прикордонної служби у місцях їх постійної дислокації, проведення військових навчань, маневрів, а також під час передислокації військ і військової техніки з використанням автомобільних, повітряних, залізничних та плавучих транспортних засобів з метою перевірки додержання ними вимог законодавства про охорону навколишнього природного середовища, раціональне використання, відтворення та охорону природних ресурсів, поводження з відходами (крім поводження з радіоактивними відходами), небезпечними хімічними речовинами, пестицидами та агрохімікатами, екологічної та в межах своєї компетенції радіаційної безпеки. Згідно з п.п. 6 п. 5 зазначеного положення, Інспекція має право складати акти перевірок і протоколи про адміністративні правопорушення та розглядати справи про адміністративні правопорушення у межах повноважень, визначених законом.
З Методичних рекомендацій, затверджених Наказом Мінприроди від 31 грудня 2008 року № 685 щодо застосування Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, вбачається, що зазначеними рекомендаціями визначено порядок обстеження забруднених (засмічених) земельних ділянок.
Відповідно п.п 3.12, спеціальний підрозділ Мінприроди направляє порушнику розрахунок розміру заподіяної шкоди (збитків) з пропозицією добровільного їх відшкодування (досудове врегулювання спору).
Як вбачається з копії оспорюваної претензії № 83, зазначений документ фактично є супровідним листом, яким направлено розрахунок розміру заподіяної шкоди (збитків), який містять пропозицію добровільного її відшкодування (досудове врегулювання спору), і не містить владних приписів, невиконання яких тягне за собою відповідальність.
Такими чином, претензія Державної екологічної інспекції в Харківській області не є нормативно - правовим актом або актом індивідуальної дії, які зобов'язують позивача до вчинення будь-яких дій, вони не породжують права та обов'язки для позивача, а відтак не є рішенням в розумінні п. 1 ст. 17 КАС України.
Враховуючи наведене, даний спір не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.109 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки зазначену позовну заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Керуючись ст. ст. 104, 109, 165, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ÓÕÂÀËÈÂ:
³äìîâèòè ó â³äêðèòò³ ïðîâàäæåííÿ â àäì³í³ñòðàòèâí³é ñïðàâ³ çà ïîçîâîì Òîâàðèñòâà ç îáìåæåíîþ â³äïîâ³äàëüí³ñòþ ô³ðìà "ÀÂÀÍÃÀÐÄ" äî Äåðæàâíî¿ åêîëîã³÷íî¿ ³íñïåêö³¿ â Õàðê³âñüê³é îáëàñò³ ïðî âèçíàííÿ ïðîòèïðàâíèìè âèñíîâê³â àêòó ïåðåâ³ðêè òà ñêàñóâàííÿ ïðåòåí糿.
Ðîç'ÿñíèòè ïîçèâà÷ó, ùî â³äïîâ³äíî äî ÷. 5 ñò. 109 ÊÀÑ Óêðà¿íè ïîâòîðíå çâåðíåííÿ ò³º¿ æ îñîáè äî àäì³í³ñòðàòèâíîãî ñóäó ç òàêèì ñàìèì àäì³í³ñòðàòèâíèì ïîçîâîì, ùîäî ÿêîãî ïîñòàíîâëåíî óõâàëó ïðî â³äìîâó ó â³äêðèòò³ ïðîâàäæåííÿ, íå äîïóñêàºòüñÿ.
Óõâàëà ìîæå áóòè îñêàðæåíà â àïåëÿö³éíîìó ïîðÿäêó çã³äíî ç³ ñò. 186 ÊÀÑ Óêðà¿íè, à ñàìå: äî Õàðê³âñüêîãî àïåëÿö³éíîãî àäì³í³ñòðàòèâíîãî ñóäó ÷åðåç Õàðê³âñüêèé îêðóæíèé àäì³í³ñòðàòèâíèé ñóä øëÿõîì ïîäà÷³ â 5-äåííèé ñòðîê ç äíÿ îòðèìàííÿ êîﳿ óõâàëè àïåëÿö³éíî¿ ñêàðãè ç ïîäàííÿì ¿¿ êîﳿ äî àïåëÿö³éíî¿ ³íñòàíö³¿.
Óõâàëà íàáèðຠçàêîííî¿ ñèëè çã³äíî ç ñò. 254 ÊÀÑ Óêðà¿íè, à ñàìå: ï³ñëÿ çàê³í÷åííÿ ñòðîêó ïîäàííÿ àïåëÿö³éíî¿ ñêàðãè, âñòàíîâëåíîãî öèì Êîäåêñîì, ÿêùî òàêó ñêàðãó íå áóëî ïîäàíî. Ó ðàç³ ïîäàííÿ àïåëÿö³éíî¿ ñêàðãè ñóäîâå ð³øåííÿ, ÿêùî éîãî íå ñêàñîâàíî, íàáèðຠçàêîííî¿ ñèëè ï³ñëÿ ïîâåðíåííÿ àïåëÿö³éíî¿ ñêàðãè, â³äìîâè ó â³äêðèòò³ àïåëÿö³éíîãî ïðîâàäæåííÿ àáî íàáðàííÿ çàêîííî¿ ñèëè ð³øåííÿì çà íàñë³äêàìè àïåëÿö³éíîãî ïðîâàäæåííÿ. ßêùî ñòðîê àïåëÿö³éíîãî îñêàðæåííÿ áóäå ïîíîâëåíî, òî ââàæàºòüñÿ, ùî ïîñòàíîâà ÷è óõâàëà ñóäó íå íàáðàëà çàêîííî¿ ñèëè.
Суддя О.В. Панченко