Справа № 2а- 956/12/2070
18 квітня 2012 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Бідонька А.В.
при секретарі судового засідання Загребельному В.І.,
за участю:
представника позивача -Бойко О.В.
представника відповідача -Поярко І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Комунального підприємства "Комунальник-1" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення, -
Позивач, Комунальне підприємство "Комунальник-1", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області, в якому просить суд визнати протиправним та скасувати частково податкове повідомлення - рішення Лозівської ОДПІ № 0000262303 від 16.02.2011 р. на суму 12430,86 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що 02.02.2011 року відповідачем була проведена планова фактична перевірка позивача з метою здійснення контролю за дотриманням порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За результатами проведеної перевірки складено Акт № 580/20/40/23/33129505 від 02.02.2011 р. та винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій № 0000262303 від 16.02.2011 р. на суму 12430,86 грн.
Позивач зауважує про внесення до акту перевірки недостовірної інформації, вказує на проведення перевірки з порушеннями вимог законодавства, вважає необґрунтованим висновок податкового органу про реалізацію не облікованого товару.
Від відповідача до суду надійшли заперечення проти позову. На думку відповідача, оскаржуване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 16.02.2011 № 0000262303 прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства, є законним й обґрунтованим та не підлягає скасуванню.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити. Представник відповідача проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 23.03.2012 р. клопотання представника відповідача про заміну неналежного відповідача задоволено, замінено первинного відповідача Лозівську об'єднану державну податкову інспекцію у Харківській області на її правонаступника Лозівську об'єднану державну податкову інспекцію у Харківській області Державної податкової служби.
Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши представника позивача, представника третьої особи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Позивач, Комунальне підприємство "Комунальник-1", зареєстроване 28.09.2004 р. виконавчим комітетом Первомайської міської ради Харківської області, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи (а.с. 21), витягом з ЄДРПОУ (а.с. 22-23). Засновником підприємства є Первомайська міська рада Харківської області. Підприємство обслуговує житловий фонд м. Первомайський, Харківської області, займається благоустроєм, надає ритуальні послуги (а.с. 121-132).
На підприємстві позивача встановлені три реєстратора розрахункових операцій, що підтверджується довідками № 2028000238, № 2028000243, № 2028000251 (а.с. 134-136).
Працівниками Лозівської ОДПІ у Харківській області 02.02.2011 року проведено планову фактичну перевірку позивача з метою здійснення контролю за дотриманням порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
За результатами проведеної перевірки складено Акт № 580/20/40/23/33129505 від 02.02.2011 р. (а.с. 16-19).
В акті зазначено про порушення п.п.12, п.13 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: встановлено незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій у сумі 4,19 грн., ведення обліку товарів за місцем реалізації і зберігання з порушенням встановленого законом порядку, а саме: на момент перевірки відсутні накладні на товар, який знаходиться в реалізації у сумі 6215,43 грн. згідно з описом ТМЦ.
На підставі зазначеного акту Лозівською ОДПІ у Харківській області винесено податкове повідомлення-рішення № 0000262303 від 16.02.2011 р., яким до КП "Комунальник-1" застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 12431,86 грн.(а.с.13).
Незабезпечення відповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі, зазначеній у денному звіті реєстратора розрахункових операцій у сумі 4,19 грн. позивачем не оскаржується.
Позивач скористався правом адміністративного оскарження податкового повідомлення-рішення. Рішенням ДПА у Харківській області від 18.03.2011р. №4710/7/25-203 про результати розгляду скарги та рішенням Державної податкової адміністрації України від 19.04.2011р. №7427/6/25-0415 про результати розгляду скарги залишено без змін податкове повідомлення -рішення Лозівської ОДПІ від № 0000262303 від 16.02.2011р. про застосування до КП "Комунальник-1" штрафних (фінансових) санкцій, а скаргу - без задоволення (а.с. 8-11).
Суд виходить з наступного. Право податкових органів здійснювати контроль за дотриманням вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачене ч. 1 ст. 15 цього Закону, відповідно до якої контроль за додержанням суб'єктами підприємницької діяльності порядку проведення розрахунків за товари (послуги), інших вимог цього Закону здійснюють органи державної податкової служби України шляхом проведення планових або позапланових перевірок згідно із законодавством України. Як встановлено судом, перевірка проводилась на підставі направлення № 757 від 01.2.2011 р. (а.с. 12).
Щодо вказаного в акті перевірки порушення позивачем п.п. 12, 13 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", суд зазначає наступне.
Пунктом 12 статті 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" передбачено, що суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).
Проаналізувавши приписи п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", є необхідним зазначити, що вказана норма закону (облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації) не містить обмеження щодо місця здійснення обліку товарних запасів.
Відповідно до ст.6 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності в Україні визначено Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні". Цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, а також на представництва іноземних суб'єктів господарської діяльності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством (ч.1 ст.2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Відповідно до ч.2 ст.3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
Пунктами 1, 3 ст.9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Принципи та методи ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності визначає Національне положення (стандарт) бухгалтерського обліку, затверджене Міністерством фінансів України (ст.1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні").
Відповідно до ч.2 та ч.5 ст.8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів. Підприємство самостійно визначає облікову політику підприємства; обирає форму бухгалтерського обліку як певну систему регістрів обліку, порядку і способу реєстрації та узагальнення інформації в них з додержанням єдиних засад, встановлених цим Законом, та з урахуванням особливостей своєї діяльності і технології обробки облікових даних; розробляє систему і форми внутрішньогосподарського (управлінського) обліку, звітності і контролю господарських операцій, визначає права працівників на підписання бухгалтерських документів; затверджує правила документообігу і технологію обробки облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.
Позивачем пояснено, що по закінченню місяця накладні на товар, який знаходиться в пункті ритуальних послуг повинні здаватися до бухгалтерії підприємства, де зберігаються разом з регістрами бухгалтерської звітності, тобто з матеріальними звітами за кожний місяць.
Під час перевірки вказана обставина зазначалась майстром ритуальних послуг ОСОБА_5, що підтверджується відомістю до акту перевірки та наданими під час судового засідання свідченнями вказаної особи, викликаної в якості свідка (а.с. 20, 92).
Факт здачі по закінченню календарного місяця (до 3-го числа наступного місяця) первинних документів (видаткові та прибуткові накладні) разом з матеріальним звітом до бухгалтерії підприємства підтверджується наказом №31к від 20.01.2010 р., графіком здачі матеріальних звітів, затвердженими попереднім керівником підприємства ОСОБА_6 (а.с. 133). Відповідальною за обробку матеріальних звітів є бухгалтер підприємства ОСОБА_7
Згідно зі змістом ст.21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" до відповідальності за порушення вимог п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" особу може бути притягнуто лише у тому випадку, коли облік товарів за місцем реалізації та зберігання не ведеться взагалі чи ведеться з порушенням встановленого порядку, або здійснюється реалізація товарів, які не обліковані у встановленому порядку.
Позивачем до матеріалів справи надано копії матеріального звіту за лютий 2011 р., прибуткових накладних, контрольної стрічки за лютий 2011 р. (а.с.102-120), які спростовують висновки акту перевірки про наявність вказаного порушення в діяльності позивача.
Крім того, норми Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та інших нормативно-правових актів, які регулюють спірні правовідносини, не містять вимог про те, що ненадання накладних в момент перевірки є свідченням відсутності обліку товарних запасів чи свідченням порушення порядку такого обліку, а також про те, що накладні мають невідкладно надаватись особам, які проводять перевірку, а ненадання накладних в момент перевірки є підставою для притягнення до відповідальності згідно зі ст.21 вказаного Закону.
Суд зазначає, що позивачем не надано під час проведення перевірки первинних документів на підтвердження ведення відповідно до вимог законодавства обліку товарних запасів, зазначених у відомостях про результати перевірки щодо повноти оприбуткування, реалізації та фактичних залишків запасів (товарно-матеріальних цінностей) (додатки до актів перевірок), оскільки вказані первинні документи знаходились в бухгалтерії позивача.
З огляду на викладене, із факту ненадання накладних на товар під час перевірки не вбачається нездійснення суб'єктом господарювання обліку товарів, порушення цим суб'єктом встановленого порядку обліку товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації.
Таким чином, є безпідставними висновки відповідача про порушення позивачем вимог п.12 ст.3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", за що відповідачем неправомірно застосовано до КП "Комунальник-1" на підставі ст.17, 20 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" штрафні санкції в сумі 5723,5 грн.
В той же час, є непідтвердженими, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню позовні вимоги про скасування рішення Лозівської ОДПІ у Харківській області №0000262303 від 16.02.2011 року в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 6707,36 грн. (за встановлене перевіркою порушення: ведення обліку товарів за місцем реалізації і зберігання з порушенням встановленого законом порядку), оскільки на зазначені в п. 11, 12 відомості до акту перевірки: труна в кількості 10 шт. вартістю 304,88 грн. та труна в кількості 1 шт. вартістю 304,88 грн. відсутні накладні як під час проведення перевірки, так і під час судового розгляду (а.с. 20). Суд не приймає твердження позивача про внесення відповідачем цих даних в відомість вже після її підписання, оскільки наведене не підтверджується документально.
Згідно статті 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Таким чином, позивачем не наведено достатніх доказів в підтвердження відсутності вказаного товару в реалізації та твердження позивача щодо неможливості виписки первинних документів на вказані труни, оскільки вони були напівфабрикатами, і ціна товару повинна була бути вказана після закінчення господарської операції.
Із врахуванням встановлених обставин, суд вважає, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та доведеними.
Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71. 94,159, 160 163, 186. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Комунального підприємства "Комунальник-1" до Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення - задовольнити частково.
Скасувати податкове повідомлення-рішення Лозівської об'єднаної державної податкової інспекції у Харківській області №0000262303 від 16.02.11р. в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 5723,5 грн.
У задоволенні адміністративного позову в іншій частині позовних вимог відмовити.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Комунального підприємства "Комунальник-1" судові витрати у розмірі 57,00 грн.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови виготовлений 23.04.2011 року.
Суддя Бідонько А.В.