Справа № 2а- 785/12/2070
23 квітня 2012 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі
головуючого судді - Бідонька А.В.
при секретарі судового засідання Загребельному В.І.
за участю:
представника позивача Ізвекової О.Г.
представника відповідача Мажуліна A.B.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Харківського окружного
адміністративного суду адміністративну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства "Федеральна пасажирська компанія" до Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України про зобов'язання вчинити певні дії -,
Позивач, Відкрите акціонерне товариство "Федеральна пасажирська компанія", звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України, в якому просить суд скасувати постанову № 99510026 від 21.07.2011 року про накладення штрафу на перевізника у зв'язку із здійсненням міжнародних пасажирських перевезень; справу про відповідальність перевізника за вчинення міжнародних пасажирських перевезень припинити.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що товариство не має статусу перевізника в розумінні Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень", відповідно не може нести відповідальність за правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень. Вказує, що на території України транспортування пасажирських, багажних та вантажобагаж них вагонів, приналежних позивачу, по залізничним коліям здійснює Державна адміністрація залізничного транспорту України "Укрзалізниця".
Позивач зазначив, що відповідно до статті 38 Угоди про міжнародне пасажирське сполучення, стороною якого виступає Україна, перевізник не має права контролювати дотримання пасажирами паспортних правил, встановлених при проїзді залізничним транспортом в міжнародному сполученні. Позивач також стверджує про процедурні порушення при притягненні його до відповідальності, а саме: в протоколі відсутній підпис уповноваженого представника перевізника, а також особи, яка керувала транспортним засобом, відсутні відомості про відмову означених осіб підписати протокол.
У судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримав у повному обсязі.
Відповідач проти позову заперечував. Вказав про невиконання перевізником вимог нормативно-правових актів, що призвело до спроби перевезення пасажирки ОСОБА_3 через державний кордон України без необхідних документів. Таким чином, вважає, що в діянні ВАТ "Федеральна пасажирська компанія" присутній склад правопорушення, передбачений ч.1 ст.1 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень".
Представник відповідача в судовому засіданні проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Суд, заслухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, встановив наступне.
Судом встановлено, що 7 липня 2011 року о 21 годині 20 хвилин під час здійснення прикордонного контролю в пункті контролю "Харків - залізничний" потягу № 258 сполученням "Севастополь - Москва" у вагоні № 10 було виявлено громадянку України ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка слідувала на виїзд з України у супроводі бабусі ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. На паспортний контроль було пред'явлено нотаріально завірену копію свідоцтва про народження серії НОМЕР_1, виданого 21.11.1995 року ВРАГС Гагарінського району м. Севастополь, що не дає права на перетин державного кордону України, тобто були відсутні документи, необхідні для перетину державного кордону України, у зв'язку з чим складено протокол № 99510026 від 07.07.2011 р. про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень (а.с. 134-135).
21 липня 2011 року т.в.о. першого заступника начальника загону - начальником штабу Харківського прикордонного загону підполковником ОСОБА_5 прийнято постанову № 99510026 про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень, якою на ВАТ "Федеральна пасажирська компанія" (Російська Федерація) накладено штраф у розмірі 8500,00 грн. (а.с. 16-18).
Суд зазначає наступне. Відповідно до ст. 22-1 Закону України "Про залізничний транспорт" під час перевезення у міжнародному залізничному сполученні пасажир зобов'язаний мати належним чином оформлені документи, необхідні для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та пред'явити їх перевізникові на його вимогу. Перевізник при перевезенні пасажира у міжнародному залізничному сполученні, крім обов'язків, передбачених статтею 22 цього Закону, зобов'язаний до початку перевезення перевірити наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, держав за маршрутом слідування, та відмовити у перевезенні пасажиру, який на його вимогу не пред'явив необхідні документи.
Матеріали справи містять пояснення провідника вагону ОСОБА_6, згідно яких ним не було перевірено наявність у пасажира ОСОБА_4 документів, необхідних для в'їзду до держави прямування її онуки ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 136).
З матеріалів справи слідує, що співробітниками прикордонного загону складено протокол про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником ВАТ "Российские железные дороги" міжнародних пасажирських перевезень, підписаний провідником потягу ОСОБА_6, який отримав другий примірник протоколу (а.с. 134-135).
Відповідно до преамбули Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" цей Закон відповідно до Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї та Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнюють Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми, встановлює відповідальність перевізників за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність, але не справжність, у пасажирів документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажирів через державний кордон України без необхідних документів, а також визначає порядок застосування цієї відповідальності.
Вказаний Закон був прийнятий на підставі міжнародно-правових актів, а саме: Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї та Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнюють Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми.
Стаття 7 ("Прикордонні заходи") Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми передбачає наступне: без шкоди для міжнародних зобов'язань стосовно вільного пересування осіб Сторони будуть посилювати, наскільки це можливо, такий прикордонний контроль, який може бути необхідним для запобігання й виявлення торгівлі людьми; кожна Сторона вживає законодавчих або інших відповідних заходів для запобігання, наскільки це можливо, використанню транспортних засобів, які експлуатуються комерційними перевізниками, для вчинення правопорушень, визначених згідно із цією Конвенцією; де це доцільно й без шкоди для відповідних міжнародних конвенцій такі заходи включають запровадження обов'язку комерційних перевізників, зокрема будь-якої транспортної компанії або власника чи оператора будь-якого транспортного засобу, упевнитися, що всі пасажири мають проїзні документи, які вимагаються для в'їзду до приймаючої держави; кожна Сторона вживає необхідних заходів згідно зі своїм внутрішнім законодавством для забезпечення санкцій у випадках порушення обов'язку, викладеного в пункті 3 цієї статті; кожна Сторона вживає таких законодавчих або інших заходів, які можуть бути необхідними згідно з внутрішнім законодавством Сторони для відмови у в'їзді або анулюванні віз особам, причетним до здійснення правопорушень, визначених згідно із цією Конвенцією.
Таким чином, будь-яка транспортна компанія зобов'язана упевнитися, що всі пасажири мають проїзні документи, необхідні для в'їзду до приймаючої держави.
Аналогічна норма передбачена статтею 11 ("Заходи прикордонного контролю") Протоколу про попередження і припинення торгівлі людьми, особливо жінками і дітьми, і покарання за неї та статтею 11 Протоколу проти незаконного ввозу мігрантів по суші, морю і повітрю, що доповнюють Конвенцію Організації Об'єднаних Націй проти транснаціональної організованої злочинності, Конвенції Ради Європи про заходи щодо протидії торгівлі людьми.
Крім того, сторонами Угоди про міжнародні пасажирські перевезення (далі - Угода) є 23 країни - учасники Організації співдружності залізничних доріг, в тому числі Російська Федерація та Україна (а.с. 23-38).
Угода регулює порядок перевезення пасажирів, багажу та товаробагажу в міжнародному залізничному сполученні по залізничним дорогам країн-учасниць Організації співдружності залізничних доріг, учасниками Угоди. Відповідно до Угоди, що діє з 01 листопада 1951 року з урахуванням внесених змін та доповнень, які набрали чинності 01 травня 2010 року, перевізник при укладенні угоди перевезення з пасажиром зобов'язаний доставити пасажира із пункту відправлення до пункту призначення, або передати пасажира іншому перевізнику. Таким чином, Комітетом Організації співдружності залізничних доріг зазначено, що перевізники як Російської Федерації так і перевізники України, несуть відповідальність за перевезення пасажира по маршруту від станції відправлення до станції призначення.
Таким чином, відповідальність перевізника не обмежується національними ліцензіями, не залежить від країни, по території якій здійснюється перевезення. Крім того, комерційний перевізник, у тому числі будь-яка транспортна компанія або власник чи водій будь-якого транспортного засобу, де це потрібно і без шкоди для відповідних міжнародних конвенцій, зобов'язаний упевнитися, що всі пасажири мають проїзні документи, необхідні для в'їзду до приймаючої держави.
Відповідно до ст.ст. 1, 2 Закону України "Про відповідальність перевізників під час здійснення міжнародних пасажирських перевезень" підприємства (їх об'єднання), установи, організації, фізичні особи - підприємці, які здійснюють міжнародні пасажирські перевезення (далі - перевізники), за невиконання обов'язку перевірити перед початком міжнародного пасажирського перевезення наявність у пасажира документів, необхідних для в'їзду до держави прямування, транзиту, що призвело до перевезення чи спроби перевезення пасажира через державний кордон України без необхідних документів, несуть відповідальність у вигляді штрафу від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожного такого пасажира, але не більше двадцяти тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за одне перевезення. Справи про правопорушення, передбачені статтею 1 цього Закону, розглядають відповідні органи охорони державного кордону України. Від імені органів охорони державного кордону України розглядати справи про правопорушення та накладати штрафи мають право начальники органів охорони державного кордону України та їх заступники.
Враховуючи те, що в протоколі про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником міжнародних пасажирських перевезень № 99510026 від 07.07.2011 р., в якості перевізника зазначено ВАТ "Российские железные дороги", т.в.о. першого заступника начальника загону - начальником штабу Харківського прикордонного загону підполковником ОСОБА_5 необґрунтовано винесено постанову та притягнуто до відповідальності ВАТ "Федеральна пасажирська компанія" (Російська Федерація).
Матеріали справи містять свідоцтво про реєстрацію юридичної особи: Відкритого акціонерного товариства "Российские железные дороги" (Російська Федерація) з основним державним реєстраційним номером 1037739877295 та свідоцтво про реєстрацію юридичної особи: Відкритого акціонерного товариства "Федеральна пасажирська компанія" (Російська Федерація) з основним державним реєстраційним номером 1097746772738 (а.с. 44). З наведеного слідує, що ВАТ "Российские железные дороги" та ВАТ "Федеральна пасажирська компанія" є різними юридичними особами, що також підтверджується випискою з Єдиного державного реєстру юридичних осіб (а.с. 39-42).
З огляду на встановлені обставини у справі, враховуючи індивідуальний характер юридичної відповідальності особи, встановлений статтею 61 Конституції України, суд зазначає про відсутність підстав для накладення штрафу на ВАТ "Федеральна пасажирська компанія" на підставі протоколу про правопорушення, пов'язане зі здійсненням перевізником ВАТ "Российские железные дороги" міжнародних пасажирських перевезень № 99510026 від 07.07.2011 р.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх посадові особи повинні діяти тільки на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений Конституцією і законами України.
Відповідно до вимог статті 71 КАС України, де передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
В порушення зазначених вимог відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав належних доказів правомірності своїх дій щодо прийняття постанови про накладення штрафу на перевізника у зв'язку із здійсненням міжнародних пасажирських перевезень № 99510026 від 21.07.2011 р.
Оскільки судовим розглядом встановлений факт порушення прав та охоронюваних законом інтересів позивача, невідповідність дій відповідача вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, то позовні вимоги позивача є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 94 КАС України суд дійшов висновку про необхідність стягнення документально підтверджених судових витрат з держбюджету на користь позивача.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 9, 11, 71, 94,159, 160-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства "Федеральна пасажирська компанія" до Харківського прикордонного загону Державної прикордонної служби України про зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Скасувати Постанову Харківського прикордонного загону №99510026 від 21.07.11р. про накладення на ВАТ "Федеральна пасажирська компанія" штрафу у розмірі 8500 грн.
Стягнути з Державного бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства "Федеральна пасажирська компанія "судові витрати у розмірі 32,19 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови виготовлений 27.04.2012 року.
Суддя Бідонько А.В.