Справа № 2а- 17664/11/2070
19 квітня 2012 р. м. Харків
Харківський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Бідонько А.В.
при секретарі судового засідання Загребельному В.І.
за участю:
представника позивача Малахової Ю.А.
представника відповідача Подобайло І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський регіональний центр інвестицій»до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Харківський регіональний центр інвестицій»(далі -ТОВ «Харківський регіональний центр інвестицій») звернулося до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС (далі -ДПІ у Дзержинськом районі м. Харкова Харківської області ДПС), в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова № 0006412305 від 14.12.2011 року, яким збільшена сума грошового зобов'язання по податку на додану вартість у сумі 101100,00 грн., з яких: 67 400,00 грн. -за основним платежем, 33 700,00 грн. -штрафна санкція.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що порушень законодавства не допускав, податки обчислював правильно, спірне податкове повідомлення-рішення суперечить ч. 3 ст. 2 КАС України, оскільки за відсутності визначених законом підстав покладає на платника податків додатковий обов'язок по оплаті грошового зобов'язання на користь Державного бюджету України. Так, позивач послався на безпідставність висновків ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова про непідтвердженість реальності господарських операцій з контрагентом ТОВ «Універсалсервіс», оскільки за даними операціями послуги були надані у повному обсязі, реальність здійснення господарських операцій підтверджується належно оформленими первинними документами бухгалтерського та податкового обліку, фактом проведення розрахунків, фактом настання змін у складі та структурі активів учасників господарських операцій, даними бухгалтерського обліку. У судовому засіданні представник позивача підтримала вимоги і доводи заявленого позову, просила суд прийняти рішення про задоволення позову.
Відповідач, ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС, з поданим позовом не погодився. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач зазначив, що ТОВ «Харківський регіональний центр інвестицій»порушено вимоги п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме до складу податкового кредиту включені суми податкового кредиту з витрат по придбанню у ТОВ «Універсалсервіс»послуг на суму ПДВ 67400,0 грн., які не пов'язані з власною господарською діяльністю та в результаті встановлено заниження суми податку на додану вартість, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у розмірі 67400,00 грн. У судовому засіданні представник відповідача підтримав доводи і вимоги заперечень проти позову, просив суд ухвалити рішення про відмову в задоволенні позову.
Суд, вивчивши доводи позову та заперечень проти нього, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав.
За матеріалами справи судом встановлено, що позивач ТОВ «Харківський регіональний центр інвестицій», пройшов передбачену законодавством процедуру державної реєстрації, набув правового статусу юридичної особи, включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України з ідентифікаційним кодом -25179773, знаходиться на обліку як платник податків (зборів) у Державній податковій інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області, зареєстрований платником податку на додану вартість з 11.11.2003 року.
ДПІ у Дзержинському районі міста Харкова проведена позапланова документальна невиїзна перевірка ТОВ «Харківський регіональний центр інвестицій»код ЄДРПОУ 25179773 з питань перевірки відносин з платниками податків ТОВ «Універсалсервіс»код ЄДРПОУ 24478367 за період з 01.08.2011 року по 31.08.2011 року, за результатами якої складений акт від 30.11.2011 року № 5677/2305/25179773.
14.12.2011 року з посиланням на даний акт ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова було винесене податкове повідомлення-рішення № 0006412305 про збільшення суми грошового зобов'язання з ПДВ на загальну суму 101100,0 грн. ( в т.ч. за основним платежем -67400,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями -33700,00 грн.).
Як з'ясовано судом, фактичною підставою для винесення спірного рішення слугувало відображення в акті від 30.11.2011 року № 5677/2305/25179773 твердження суб'єкта владних повноважень про порушення ТОВ «Українсько-китайський центр розвитку»п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1, п. 200.2, п. 200.3 ст. 200, п. 201.1, п. 201.4 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме формування податкового кредиту з ПДВ за рахунок відображення в обліку з податку на додану вартість показників господарських операцій з ТОВ «Універсалсервіс», котрі реально не відбулись.
За матеріалами справи судом встановлено, представником відповідача в ході розгляду справи визнано, що єдиним мотивом, на підставі якого суб'єкт владних повноважень дійшов такого судження, є виключно висновки акту документальної позапланової перевірки від 17.11.2011 року № 957/2305/24478367 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Універсалсервіс»код ЄДРПОУ 24478367 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Баварія-Ф»код ЄДРПОУ 31635757 та ТОВ «Афінас-11»код ЄДРПОУ 37363847 їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011 року.
Жодних інших мотивів суб'єктом владних повноважень в основу спірного рішення не покладено.
Перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість мотивів, покладених суб'єктом владних повноважень в основу спірного податкового повідомлення-рішення, а також твердження, відображених суб'єктом владних повноважень в акті від 30.11.2011 року № 5677/2305/25179773, на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, суд встановив наступне.
З наявних у справі документів вбачається, що 08.06.2011 року між ТОВ «Універсалсервіс»(Підрядник) та ТОВ «ХРЦІ»(Замовник) укладено договір на виконання підрядних робіт № 08/06/11-01, предметом якого є виконання Підрядником наступних послуг: виготовлення робочого проекту на території виставки «Енергетика в промисловості України -2011», форум «Паливно-енергетичний комплекс України: сучасність, майбутнє», яка відбудеться в Міжнародному виставковому центрі ( м. Київ, пр. Броварський, 15) з 20 по 22 вересня 2011 року.
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 20.10.2011 року визначено, що в забезпечення зобов'язань за виконані роботи з виготовлення робочого проекту на території виставки «Енергетика в промисловості України -2011», форум «Паливно-енергетичний комплекс України: сучасність, майбутнє», яка відбудеться в Міжнародному виставковому центрі ( м. Київ, пр. Броварський, 15) з 20 по 22 вересня 2011 року по договору № 08/06/11-01 від 08.06.2011 року ТОВ «ХРЦІ»передає, та ТОВ «Універсалсервіс»приймає три простих векселі серії АА № 2408341, серії АА № 2408342, серії АА № 2408343 номіналом 60 000,0 грн. кожний загальною сумою 180 000,00 грн.
Окрім того, 08.06.2011 року між ТОВ «Універсалсервіс»(Підрядник) та ТОВ «ХРЦІ»(Замовник) укладено договір на виконання підрядних робіт № 08/06/11-02 предметом якого є виконання Підрядником наступних послуг: інженерний розрахунок для проектування експозиції на території виставки «Енергетика в промисловості України -2011», форум «Паливно-енергетичний комплекс України: сучасність та майбутнє», яка відбудеться у Міжнародному виставковому центрі ( м. Київ, пр. Броварський, 15) з 20 по 22 вересня 2011 року.
Відповідно до додаткової угоди № 1 від 20.10.2011 року визначено, що в забезпечення зобов'язань за виконані роботи з інженерного розрахунку для проектування експозиції на території виставки «Енергетика в промисловості України -2011», форум «Паливно-енергетичний комплекс України: сучасність та майбутнє», яка відбудеться у Міжнародному виставковому центрі ( м. Київ, пр. Броварський, 15) з 20 по 22 вересня 2011 року по договору № 08/06/11-01 від 08.06.2011 року ТОВ «ХРЦІ»передає, та ТОВ «Універсалсервіс»приймає один простий вексель серії АА № 2408344 номіналом 64400,0 грн.
Оцінивши згадані правочини за правилами ст. 86 КАС України, суд відзначає, що спірні правочини укладені між правоздатними та дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, предметом спірних правочинів не є речі, що обмежені в цивільному обороті.
Таким чином, згадані договори визнаються судом належними та допустимими доказами наявності між позивачем та контрагентом позивача факту вчинення правочину в розумінні ст. 202 Цивільного кодексу України.
На підтвердження доводу про реальність господарських операцій, що були проведені в межах спірного правочину, позивачем подані до суду виписані ТОВ «Універсалсервіс»податкові накладні № 232 від 31.08.2011 року на загальну суму 340 000,00 грн.( у т.ч. ПДВ -56 666,67 грн.), № 233 від 31.08.2011 року на загальну суму 64 400,00 грн. (у т.ч. ПДВ -10 733,33 грн.), сторонами правочинів складені та підписані акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) по договору № 08/06/11-01 від 08.06.2011 року та по договору № 08/06/11-02 від 08.06.2011 року, якими підтверджено факт отримання ТОВ «Харківський регіональний центр інвестицій»послуг, що є предметом вищевказаних договорів.
Оцінивши перелічені первинні документи за правилами ст. 86 КАС України, суд відмічає, що зміст оглянутих документів містить назву документа (форми), дату та місце складання, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції, особистий підпис особи, яка брала участь у здійсненні господарської операції, первинні документи виписані реально існуючими суб'єктами права.
За таких обставин, суд доходить висновку, що оглянуті документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. 44 Податкового кодексу України, п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку (затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995р. № 88, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 05.06.1995р. за № 168/704; далі за текстом -Положення № 88) спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, а відтак сприймаються судом як належні та допустимі докази реальності вчинення господарських операцій.
У ході розгляду справи відповідачем за правилами ч.2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей цих первинних документів.
Витребувані судом на виконання вимог ст. 11 КАС України та приєднані до справи документи, а саме платіжні доручення № 756 від 09.09.2011 року на суму 80000,0 грн., № 79 від 12.09.2011 року на суму 80000,0 грн., № 109 від 05.04.2012 року на суму 60000,0 грн., № 110 від 05.04.2012 року на суму 60000,0 грн., № 111 від 06.04.2012 року на суму 60000,0 грн. засвідчують факт виконання позивачем зобов'язань за спірними правочинами шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що означає втрату позивачем права власності на ці кошти. Доказів повернення цих коштів до позивача, наявності у позивача та його контрагента спільного інтересу щодо їх отримання позивачем (що могло б мати місце в разі пов'язаності цих осіб), до матеріалів справи суб'єктом владних повноважень не подано. За правилами Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»операція по списанню коштів з банківських рахунків платника податку призводить до зміни стану та структури активів і зобов'язань такого платника. Отже, приєднані до справи документи про оплату отриманих послуг визнаються судом належними та допустимими доказами реальності вчинених між позивачем та контрагентом позивача господарських операцій.
З метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення податкового кредиту з податку на додану вартість, суд вважає за необхідне встановити можливості позивача використання отриманих ним послуг у власній господарській діяльності чи з метою отримання прибутку, як так, виходячи зі змісту господарської операції, останні є невід'ємною ланкою у господарському ланцюгу та дослідити відповідні первинні документи.
На вимогу суду, представником позивача були надані до суду документи, якими позивач підтверджує факт використання отриманих ним послуг (наданих робіт) з метою отримання прибутку, що в свою чергу, підтверджує факт здійснення господарської операції.
Так, в матеріалах справи містяться договори від 25.07.2011 року № 290/07/11, від 29.07.2011 року № 291/11, від 10.08.2011 року № 19/11-432, від 10.08.2011 року № 19/11-433, від 25.07.2011 року № 04584-00, від 29.07.2011 року № 04577-00, від 25.07.2011 року № Р-04/07/11, від 29.07.2011 року № В-04, від 25.07.2011 року № 0556/1, від 29.07.2011 року № 055/1, від 25.07.2011 року № 11/07/11, від 29.07.2011 року № 12, від 25.07.2011 року № Р-09, від 29.07.2011 року № В-09, від 25.07.2011 року № Р-08, від 29.07.2011 року № В-08, від 25.07.2011 року № 1499-11, від 29.07.2011 року № 1500-11, від 05.08.2011 року № 10-392, від 16.08.2011 року № 10-429, від 25.07.2011 року № Р-1/07/11, від 29.07.2011 року № В-12, від 01.05.2011 року № 18х, від 01.05.2011 року № 19х, від 02.09.2011 року № 1/02/09, від 02.09.2011 року № 2/02/09, від 25.07.2011 року № 35/07/11, від 29.07.2011 року № 11/07-36, від 11.08.2011 року № 15/39/11, від 11.08.2011 року № 16/1, від 22.07.2011 року № Р-17/01/11/311, від 22.07.2011 року № В-17/310, укладених позивачем (Виконавець за договірними умовами) ПАТ «Вінницяобленерго», ПАТ «Волиньобленерго», ПАТ «Дніпрообленерго», ПАТ «Донбасенерго», ПАТ «Донецькобленерго», ПАТ «Закарпаттяобленерго», ПАТ «Західенерго», ПАТ «Запоріжжяобленерго», ПАТ «Київобленерго», ПАТ «Крименерго», ПАТ «Миколаївобленерго», ПАТ «Укргідроенерго», ПАТ «Харківобленерго», ПАТ «Хмельницьобленерго», ПАТ «Центренерго», ПАТ «Чернівціобленерго»(Замовники за договірними зобов'язаннями), відповідно до умов яких позивач зобов'язався виконати роботи з виготовлення облаштування стенду, з розробки проекту і дизайну експозиції та загального стилю презентаційних матеріалів Замовників, та надати послуги із супроводу експозиції на загальному виставковому стенді на території виставки «Енергетика в промисловості України -2011», форум «Паливно-енергетичний комплекс України: сучасність, майбутнє», яка відбудеться в Міжнародному виставковому центрі ( м. Київ, пр. Броварський, 15) з 20 по 22 вересня 2011 року.
На підтвердження виконання умов зазначених договорів позивачем надані до суду копії Кошторисів, які є невід'ємними додатками до договорів, підписаних сторонами, що відповідає умовам вище перелічених договорів та акти здачі-прийняття робіт (надання послуг), якими сторони договорів підтвердили факт виконання позивачем робіт на суму, визначену договорами та платіжні доручення.
Таким чином, надаючи оцінку всім наявним в матеріалах справи договорам, податковим накладним, актам здачі-прийняття робіт (надання послуг), платіжним дорученням, якими позивач доводе перед судом реальність здійснення господарської операції, суд, досліджуючи їх, встановлює наявність обставин реальності здійснення господарських операцій платника податку, на підставі яких таким платником були сформовані дані податкового обліку.
У ході розгляду справи судом встановлено, що жодних зауважень чи претензій до правоздатності і дієздатності юридичних осіб, які є сторонами спірних правочинів, до правового статусу сторін договорів як платників ПДВ, відповідності спірних правочинів вимогам закону, належності складання первинних документів за спірними правочинами ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова ані при проведенні перевірки, ані в ході судового розгляду не має.
Розглянувши матеріали справи, суд встановив, що викладене в акті судження податкового органу про вчинення платником податків порушень закону ґрунтується лише на мотивах складеного податковим органом акту документальної позапланової перевірки від 17.11.2011 року № 957/2305/24478367 «Про результати проведення зустрічної звірки ТОВ «Універсалсервіс»код ЄДРПОУ 24478367 щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ПП «Баварія-Ф»код ЄДРПОУ 31635757 та ТОВ «Афінас-11»код ЄДРПОУ 37363847 їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011 року.
Втім, з цьому приводу суд зазначає, що належними та допустимими в розумінні ст. 124 Конституції України, ст. 70 КАС України доказами факту вчинення платником податків нікчемного правочину або факту відображення в обліку показників господарських операцій, які в дійсності не відбулись, можуть бути або обвинувальний вирок суду по кримінальній справі (бо діяння платника податків по протиправному заволодінню майном іншої особи або ухиленню від сплати податків, тобто вчинення нікчемного правочину, є об'єктивною стороною злочинів, передбачених ст. 191 КК України та ст. 212 КК України), або рішення суду у справі про стягнення одержаного за нікчемним правочином (бо наслідком вчинення платником податків нікчемного правочину відповідно до ст.ст. 207, 208, 250 Господарського кодексу України є застосування конфіскаційного заходу у вигляді стягнення одержаного за нікчемним правочином), або рішення суду про визнання правочину недійсним (бо відповідно до ч. 3 ст. 228 Цивільного кодексу України вчинення платником податків правочину, котрий суперечить інтересам держави та суспільства, є підставою для звернення до суду з вимогою про визнання такого правочину недійсним).
Проте, у ході розгляду справи відповідачем не подано до суду жодних доказів порушення кримінальної справи відносно посадових (службових) осіб ТОВ «Харківський регіональний центр інвестицій» або за викладеними у акті фактами діяльності платника податків, наявності обвинувального вироку суду, рішення суду про стягнення одержаного за нікчемним правочином, наявності рішення суду про визнання правочину недійсним.
Суд також відмічає, що в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців»позивач та його контрагенти є окремими суб'єктами права зі статусом юридичної особи, а відтак за змістом Податкового кодексу України позивач та контрагенти позивача є окремими платниками податку на додану вартість. За таких обставин, межі юридичної відповідальності кожного платника ПДВ, яка (слід розуміти -відповідальність) відповідно до ст. 61 Конституції України має індивідуальний характер, поширюється на діяння, що визнаються законом протиправними та були вчинені саме цим платником. Притягнення суб'єкта права до юридичної відповідальності за діяння, що було вчинено іншою особою, згідно з законом є неможливим.
Обов'язок контролю за правильністю нарахування та сплати ПДВ покладається на відповідача, а не на позивача, у зв'язку з чим відсутні підстави для позбавлення позивача права на податковий кредит через можливі порушення додаткового законодавства контрагентами.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку (покупця товарів, робіт, послуг) права на відшкодування ПДВ у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має документальне підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Суд звертає увагу на приписи ч.2 ст.8 КАС України, яка зобов'язує суд застосовувати принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У відповідності до ст. 1 Закону України "Про ратифікацію Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції ", ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини " від 23 лютого 2006 року Україна визнає джерелом права рішення Європейського суду з прав людини, а також юрисдикцію цього суду в усіх питаннях, що стосуються тлумачення і застосування Конвенції. Рішення Європейського суду є частиною національного законодавства і є обов'язковими для правозастосування органами правосуддя.
Так, Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі "БУЛВЕС АД проти Болгарії " (заява № 3991/03) від 22 січня 2009 року зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.
Статтею 86 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 86); ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 86); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Судом встановлено, що під час розгляду відповідачем за правилами ч. 2 ст. 71 КАС України не спростовано достовірності відомостей первинних та розрахункових документів, поданих платником податків на підтвердження факту реальності здійснення господарських операцій за спірним правочином, відповідачем не доведено неможливості проведення господарських операцій, просторових та часових факторів, економічних чинників, не подано доказів відсутності руху активів у процесі здійснення господарської операції, доказів відсутності зміни стану та структури активів, зобов'язань чи власного капіталу сторін спірних правочинів, доказів отримання майнової вигоди чи права на таку вигоду будь-кого з учасників операції виключно шляхом зменшення бази оподаткування з певного податку та/або отримання коштів із Державного бюджету за одночасної відсутності об'єктивної можливості отримати майнову вигоду від цієї операції в інший спосіб, доказів отримання позивачем товарів (робіт, послуг) від іншої особи ніж сторона за правочином.
З огляду на положення ст. 71 КАС України та беручи до уваги а. 4.1 ст. 4 Податкового кодексу України, котрим встановлена презумпція правомірності рішень платника податків, суд доходить висновку, що поданих суб'єктом владних повноважень доказів є явно недостатньо для висновку про правомірність спірних податкових повідомлень-рішень.
Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Оскільки судовим розглядом встановлено факт порушення податковим повідомленням-рішенням від 14.12.2011 року № 0006412305 прав та охоронюваних законом інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин, то позов належить задовольнити.
Керуючись ст.ст. 17, 50, 160-163, 167, 185, 186 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський регіональний центр інвестицій»до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби про скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити в повному обсязі.
Скасувати в повному обсязі податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова № 0006412305 від 14.12.11 р.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківський регіональний центр інвестицій»судові витрати в розмірі 32,19 грн.
Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на постанову суду протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова суду першої інстанції, якщо інше не встановлено цим Кодексом, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.
Повний текст постанови виготовлено 24.12.11 р.
Суддя Бідонько А.В.