ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-37/1172-2012 25.04.12
За позовом Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної
компанії «Нафтогаз України»
до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»
про стягнення 16 650 837,32 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -дов. № 102/10 від 26.12.11 р.
ОСОБА_2 -дов. № 112/10 від 26.12.11 р.
ОСОБА_3 -дов. № 115/10 від 26.12.11 р.
ОСОБА_4 -дов. № 109/10 від 26.12.11 р.
від відповідача: ОСОБА_5 -дов. № Д07/2010/01/04-2 від 04.01.10 р.
ОСОБА_6 -дов. № 93/2012/02/16-4 від 16.02.12 р.
ОСОБА_7 -дов. № 93/2012/02/16-3 від 16.02.12 р.
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до ПАТ «Київенерго»про стягнення 14 619 925,69 грн. основного боргу, 1 567 343,55 грн. пені, 54 272,84 грн. інфляційних нарахувань та 409 295,24 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 06/11-130 БО-41 від 28.01.2011 р.
Ухвалою суду від 03.02.12 р. було порушено провадження у справі № 5011-37/1172-2012 та призначено її розгляд на 27.02.12 р., зобов'язано сторін надати певні документи.
Представник позивача у судовому засіданні 27.02.12 р. надав суду для огляду в судовому засіданні оригінали документів, які було додано до позовної заяви; позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні 27.02.12 р. проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов.
У зв'язку з необхідністю витребувати у позивача оригінали актів для огляду, а у відповідача -виписки банку про зарахування платежів, які засвідчені установою банку, господарський суд оголосив перерву у судовому засіданні до 12.03.12 р. о 11:40 год.
У судовому засіданні 12.03.12 р. представник позивача надав оригінали актів для огляду, тоді як представник відповідача витребувані банківські виписки господарському суду не надав, у зв'язку з чим була оголошена перерва у даному судовому засіданні до 21.03.12 р. о 10:20 год.
У судовому засіданні 21.03.12 р. представник відповідача повідомив, що не в змозі надати виписки з банку, засвідчені банківською установою, у зв'язку з чим господарським судом повторно було оголошено перерву у судовому засіданні до 09.04.12 р. о 12:00 год.
У зв'язку з тим, що строк вирішення спору спливав, представник відповідача заявив клопотання про його продовження. Розглянувши дане клопотання, господарський суд його задовольнив, продовживши строк вирішення спору до 18.04.12 р.
У судовому засіданні 09.04.12 р. представник відповідача надав суду довідку за підписом головного бухгалтера ПАТ «Київенерго»про те, що відповідач сплатив за спожитий природний газ суму 363 825 340, 60 грн.
Враховуючи, що подана довідка не є належним доказом у розумінні ст. ст. 32-34 ГПК України, оскільки складена в односторонньому порядку головним бухгалтером відповідача, подана до суду навіть не в оригіналі, а також не містить посилань на платіжні доручення із зазначенням їх номеру та дат оплати, то господарський суд не приймає її як доказ та вважає за необхідне звернути увагу відповідача на наступне.
Згідно зі статтею 45 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України рішень, ухвал, постанов. Невиконання вимог рішень, ухвал, постанов господарських судів тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України.
Статтею 83 Господарського процесуального кодексу України передбачена відповідальність за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону, у вигляді стягнення в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За таких обставин господарський суд в черговий раз відклав розгляд даної справи на 18.04.12 р., повторно зобов'язав відповідача надати суду банківські виписки про здійснення платежів за договором № 06/11-130 БО-41 від 28.01.2011 р., які засвідчені установою банку. При цьому господарський суд попередив відповідача про відповідальність за ухилення від вчинення дій, покладених на нього господарським судом.
Представник відповідача у судовому засіданні 18.04.12 р. заявив письмове клопотання про доручення документів до матеріалів справи та клопотання про продовження строку розгляду даної справи, які було зареєстровано службою діловодства Господарського суду м. Києва та залучено до матеріалів справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, оголосив перерву в судовому засідання до 25.04.12 р. о 09:00 год. для дослідження поданих відповідачем доказів.
Представник позивача в судовому засіданні 25.04.12 р. підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити.
Представник відповідача в судовому засіданні 25.04.12 р. визнав позовні вимоги в частині суми основного боргу.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Між Дочірньою компанією «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(постачальник) та Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яку було перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», (покупець) був укладений договір поставки природного газу Тепловим мережам Київенерго для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання № 130 БО-41 від 28.01.11 р. відповідно до умов якого постачальник зобов'язується поставити покупцеві для Теплових мереж Київенерго імпортований природний газ, а покупець зобов'язується прийняти і оплатити природний газ в обсязі, зазначеному в п. 1.2. даного договору.
Газ, що постачається за цим договором, використовується покупцем виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державного та місцевих бюджетів, а також для суб'єктів господарювання.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором поставки.
У відповідності до частин 1 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з п. 1.2. договору поставки природного газу № 130 БО-41 від 28.01.11 р. в редакції додаткової угоди № 4 до даного договору, постачальник передає покупцю в період з 01.01.11 р. до 31.12.11 р. включно природний газ (газ) з урахуванням вартості його транспортування в обсязі до 225 832,932 тис.куб.м., в тому числі по місяцях (тис.куб.м.):
- січень -38 576,664;
- лютий -38 247,063;
- березень -36 247,137;
- квітень -18 707,294;
- травень -4 345,846;
- червень -5 411,59;
- липень -6 354,258;
- з 1 до 5 серпня -585,111;
- вересень -0,000;
- жовтень -14 393,000;
- листопад -27 078,000;
- грудень -35 887,000
Постачання природного газу в період з 06.08.11 р. до 30.09.11 р. буде здійснюватися за окремим договором у зв'язку із набуттям чинності Закону України від 07.07.11 р. р. № 3609-VI.
Відповідно до п. 2.1. договору поставки природного газу № 130 БО-41 від 28.01.11 р., постачальник повинен передати (поставити) покупцю газ, якість якого відповідає вимогам ГОСТ 542-87 «Гази природні горючі для промислового та комунально-побутового призначення. Технічні умови».
Пунктом 3.1. вищевказаного договору в редакції додаткової угоди № 1 від 04.04.11 р. до нього передбачено, що ціна за 1000 куб.м. природного газу становить 2 553,20 грн. без урахування ПДВ, збору у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ, тарифів на транспортування, розподіл і постачання природного газу, крім того:
- збір у вигляді цільової надбавки до затвердженого тарифу на природний газ -2 %;
- ПДВ за ставкою 20 %;
Крім того, тариф на транспортування природного газу магістральними та розподільчими трубопроводами -259,70 грн., крім того ПДВ -20 %.
До сплати за 1000 куб.м. природного газу - 2 863,96 грн., крім того ПДВ -20 %, всього з ПДВ -3 436,75 грн.
Згідно з п. 3.2. договору поставки природного газу № 130 БО-41 від 28.01.11 р., сторони домовились, що ціна за 1000,0 куб.м. газу встановлюється на рівні граничної ціни за газ та/або тарифів, затверджених уповноваженим державним органом. У разі зміни уповноваженим державним органом граничної ціни на газ та/або тарифів, сторонами в обов'язковому порядку застосовується нова ціна на газ та/або тарифи.
У відповідності до п. 4.1. договору поставки природного газу № 130 БО-41 від 28.01.11 р., розрахунки проводяться шляхом поетапної оплати у такому порядку:
- перша оплата в розмірі 34 (тридцять чотири) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу проводиться не пізніше 10 числа місяця поставки;
- подальші оплати проводяться плановими платежами по 33 (тридцять три) відсотки від вартості запланованих місячних обсягів постачання газу до 20 та 30 (31) числа місяця поставки.
Остаточний розрахунок за фактично спожиті обсяги газу здійснюється на підставі акта приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
Згідно з п. 4.2. вищезазначеного договору, при невиконанні покупцем вимог, передбачених у п. 4.1 цього договору, постачальник має право обмежити або припинити постачання газу покупцю.
Пунктами 4.3. та 4.4. договору поставки природного газу № 130 БО-41 від 28.01.11 р. встановлено, що у платіжних дорученнях покупець повинен обов'язково зазначати номер договору, дату його підписання, призначення платежу. За наявності заборгованості за цим договором постачальник зараховує кошти, що надійшли від покупця, як погашення заборгованості за спожитий газ, поставлений в минулі періоди за цим договором, незалежно від зазначеного в платіжному дорученні призначення платежу; кошти, які надійшли від покупця, будуть зараховані як передоплата за умови відсутності заборгованості за цим договором.
У відповідності до п. 4.5. договору поставки природного газу № 130 БО-41 від 28.01.11 р., звіряння розрахунків здійснюється сторонами на підставі відомостей про фактичну оплату вартості спожитого газу покупцем та акта приймання-передачі газу протягом 10 днів з моменту вимоги однієї із сторін. Зазначене оформляється актом звіряння, з урахування вартості робіт з відключення та відповідних оплат, у разі виконання таких робіт.
Згідно з п. 5.2. договору поставки природного газу № 130 БО-41 від 28.01.11 р., постачальник передає газ покупцеві на комерційному вузлі/вузлах обліку газу Теплових мереж Київенерго або за відсутності їх, у покупця - на вузлі/вузлах обліку газотранспортного підприємства (пункти приймання-передачі).
Відповідно до п. 5.2.1. договору поставки природного газу № 130 БО-41 від 28.01.11 р., право власності на газ переходить від постачальника до покупця в пунктах приймання-передачі. Після переходу права власності на газ покупець несе всі ризики і бере на себе всю відповідальність, пов'язану з правом власності на газ.
Пунктом 1.2. додатку № 1 від 28.01.11 р. до договору поставки природного газу № 130 БО-41 від 28.01.11 р. визначено, що покупець зобов'язується укласти технічну угоду щодо порядку обліку газу з транспортними або газодобувними, або газорозподільними підприємствами (надалі - газотранспортне підприємство) в пунктах приймання-псредачі газу, зазначених у п. 5.2. договору. Про укладення такої угоди покупець повідомляє постачальника протягом 3 днів з дати її укладення.
Згідно з п. 1.3. додатку № 1 до договору поставки природного газу № 130 БО-41 від 28.01.11 р., покупець до 20 числа місяця, що передує місяцю поставки газу, надає постачальнику належним чином оформлену заявку, яку постачальник до 25 числа місяця, що
передує звітному, надає філії «Об'єднане диспетчерське управління»ДК «Укртрансгаз»надалі - ОДУ) для включення її до планового розподілу газу на відповідний місяць поставки надалі - заявка).
Плановий обсяг поставки вважається підтвердженим постачальником з моменту включення заявки до планового розподілу газу ОДУ на відповідний місяць поставки.
Пунктом 1.3.1. вищевказаного додатку встановлено, що у разі невиконання та/або несвоєчасного виконання покупцем вимог п. 4.1. договору, постачальник має право зменшити плановий обсяг поставки, який зазначається в заявці на наступний місяць поставки, пропорційно загальній сумі грошових коштів, не сплачених покупцем станом на 26 число місяця, що передує місяцю поставки.
Відповідно до п. 1.4. додатку № 1, у разі необхідності зміни планового обсягу поставки газу, постачальник надає до ОДУ ДК «Укртрансгаз»скориговані обсяги до 10 та 20 числа поточного місяця поставки.
Згідно з п. 2.1. додатку № 1 до договору поставки природного газу № 130 БО-41 від 28.01.11 р., обсяг споживання газу покупцем у відповідному місяці поставки встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку газу покупця, з урахуванням п. 1.5.1 цього додатку.
Пунктом 2.2. вищевказаного додатку в редакції додаткової угоди № 4 від 30.08.11 р. до договору поставки природного газу № 130 БО-41 від 28.01.11 р. визначено, що обсяг газу, визначений згідно з п. 2.1 цього додатку, є підставою для визначення обсягу газу, переданого за договором у пунктах приймання-передачі.
Приймання-передача газу, поставленого постачальником покупцеві у відповідному місці поставки, оформлюється актом приймання-передачі газу, в якому зазначаються фактичні обсяги спожитого газу, його ціна та вартість. Акт приймання-передачі газу на підставі технічних актів приймання-передачі газу між газотранспортним підприємством та покупцем, з урахуванням планового обсягу поставки, наданого постачальником.
Не пізніше 5 числа місяця, наступного за місяцем поставки, покупець зобов'язується постачальнику для підпису два примірники акта приймання-передачі газу, підписані та скріплені печаткою покупця і погоджені газотранспортним підприємством, копію технічних актів приймання-передачі газу.
Разом з актами приймання-передачі газу покупець в обов'язковому порядку надає копію документу щодо підтвердження повноважень особи, яка підписує акт. Така копія повинна бути завірена підписом керівника або уповноваженої ним особи та скріплена печаткою підприємства з обов'язковим зазначенням дати звіряння, яка має бути не раніше дати складення первинного документа.
Відповідно до п. 2.3. додатку № 1 до договору поставки природного газу № 130 БО-41 від 28.01.11 р., у разі відмови покупця від надання та/або підписання 3-стороннього акта приймання-передачі газу, фактично переданим вважається обсяг газу, зазначений в наданому постачальнику газотранспортним підприємством реєстрі фактично протранспортованих обсягів газу.
Згідно з п. 10.1. договору поставки природного газу № 130 БО-41 від 28.01.11 р., даний договір набирає чинності з моменту йог підписання повноважними представниками сторін та скріплення печатками сторін, поширює дії на відносини, що склались між сторонами з 01.01.11 р. і діє до 31.12.11 р. включно, а у частині розрахунків за газ -до їх повного виконання.
Позивач пояснив суду, що на виконання вищезазначених умов договору, ним було поставлено покупцеві протягом січня 2011 р. -серпня 2011 р. природний газ на загальну суму 473 456 560,04 грн., що підтверджується трьохсторонніми актами прийому-передачі природного газу від 31.01.11 р., від 28.02.11 р., від 31.03.11 р., від 30.04.11 р., від 31.05.11 р., від 30.06.11 р., від 31.07.11 р. та 31.08.11 р., підписаними та засвідченими печатками сторін (належним чином засвідчені копії зазначених актів додано до матеріалів справи). Однак ПАТ «Київенерго» свої зобов'язання за договором поставки природного газу № 130 БО-41 від 28.01.11 р. щодо оплати виконала частково, сплативши 458 836 634,35 грн., у зв'язку з чим у нього станом на момент звернення ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»до суду виникла заборгованість у розмірі 14 619 925,69 грн.
За таких обставин ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»звернулась до Господарського суду м. Києва з позовом до ПАТ «Київенерго»про стягнення 14 619 925,69 грн. основного боргу, 1 567 343,55 грн. пені, 54 272,84 грн. інфляційних нарахувань та 409 295,24 грн. трьох відсотків річних, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо оплати за поставлений та про транспортований природний газ за договором поставки природного газу № 130 БО-41 від 28.01.11 р.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо поставки природного газу від відповідача не надходило, тоді як відповідач свої зобов'язання за договором поставки природного газу № 130 БО-41 від 28.01.11 р. належним чином не виконав -оплату за отриманий природний наз здійснив не повністю.
Матеріалами справи підтверджується і відповідачем у судовому засіданні 25.04.12 р. визнано наявність основного боргу в розмірі 14 619 925,69 грн.
За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 14 619 925,69 грн. основного боргу, а відповідач визнав позовні вимоги в частині стягнення основного боргу, то позов Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в частині стягнення суми основного боргу за договором поставки природного газу № 130 БО-41 від 28.01.11 р. у розмірі 14 619 925,69 грн. визнається господарським судом таким, що підлягає задоволенню.
ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»просить суд стягнути з ПАТ «Київенерго»54 272,84 грн. інфляційних нарахувань за період з березня 2011 р. до грудня 2011 р., 409 295,24 грн. трьох річних процентів за період з 21.02.11 р. до 31.01.12 р. та 1 567 343,55 грн. пені за період з 02.08.11 р. до 31.01.12 р., у зв'язку з порушенням ним зобов'язань щодо оплати за поставлений природний газ за договором поставки природного газу № 130 БО-41 від 28.01.11 р.
Згідно з ч. 2 п. 4.1 договору поставки природного газу № 130 БО-41 від 28.01.11 р., остаточний розрахунок за фактично спожиті та протранспортовані обсяги газу здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 20 числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.
За таких обставин, днем прострочення відповідачем розрахунків вважається 21 число місяця, наступного за місяцем поставки.
При цьому умови договору не містять обов'язку відповідача щодо проведення остаточного розрахунку за відсутності акту приймання-передачі газу. Водночас, на випадок оформлення (підписання) сторонами актів приймання-передачі пізніше 21 числа місяця, наступного за місяцем поставки, сторони не передбачили іншого строку розрахунків.
Таким чином, фактично, сторони вказівкою на дату укладення (підписання) відповідного акту приймання-передачі газу визначили час (дату), з яким позивач та відповідач пов'язали настання права позивача на оплату коштів та обов'язок відповідача оплатити грошову суму, а відповідно, й дату прострочення розрахунків.
Отже, обов'язок відповідача з проведення остаточного розрахунку за надані послуги залежить від документального оформлення сторонами обсягів наданих послуг за договором, а саме -від дати складання акту приймання-передачі природного газу.
Предметом договору у цій справі є постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, які фінансуються з державного та місцевого бюджетів, а також інших суб'єктів господарювання.
Відносини, що виникають у зв'язку з виробництвом, транспортуванням, постачанням і використанням теплової енергії, державним наглядом за режимами споживання теплової енергії, безпечною експлуатацією теплоенергетичного обладнання та безпечним виконанням робіт на об'єктах у сфері теплопостачання суб'єктами господарської діяльності незалежно від форм власності, врегульовані Законом України «Про теплопостачання»(ст. 2 Закону).
Статтею 8 Закону України «Про теплопостачання»передбачено, що державна підтримка у сфері теплопостачання надається відповідно до обсягів коштів, передбачених законом про Державний бюджет України та місцевими бюджетами на відповідний рік, а також коштів на проведення науково-дослідних робіт з удосконалення систем теплопостачання та енергозбереження.
Стаття 20 Закону України «Про теплопостачання»встановлює загальні засади формування тарифів на теплову енергію, згідно з якою тарифи на теплову енергію повинні забезпечувати відшкодування всіх економічно обґрунтованих витрат на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, тарифи на теплову енергію, реалізація якої здійснюється суб'єктами господарювання, що займають монопольне становище на ринку, є регульованими.
Тарифи на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії затверджуються органами місцевого самоврядування, крім теплової енергії, що виробляється суб'єктами господарювання, що здійснюють комбіноване виробництво теплової і електричної енергії та/або використовують нетрадиційні та поновлювані джерела енергії, на підставі розрахунків, виконаних теплогенеруючими, теплотранспортуючими та теплопостачальними організаціями за методиками, розробленими центральним органом виконавчої влади у сфері теплопостачання.
Тариф на теплову енергію для споживача визначається як сума тарифів на виробництво, транспортування та постачання теплової енергії.
Тарифи повинні враховувати повну собівартість теплової енергії і забезпечувати рівень рентабельності не нижче граничного рівня рентабельності, встановленого Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади у сфері теплопостачання.
У разі, якщо тимчасово тариф на теплову енергію встановлено нижче її собівартості з урахуванням граничного рівня рентабельності, то орган, яким установлено цей тариф, повинен передбачити механізми компенсації цієї різниці в порядку, встановленому законодавством.
Постановою НКРЕ від 14.12.10 р. № 1729 «Про затвердження тарифів на теплову енергію АЕК «Київенерго»з 01.01.11 р. затверджено тарифи на теплову енергію, яку виробляє та постачає ПАТ «Київенерго».
Однак тарифи на теплову енергію, затверджені НКРЕ на рівні, нижчому від економічно обґрунтованого, а відшкодування з державного бюджету різниці в тарифах за 2011 рік не проводилося, про що свідчать листи Міністерства енергетики та вугільної промисловості від 12.05.11 р., НКРЕ від 18.01.11 р. та від 15.07.11 р.
Слід зазначити, що заборгованість за договором виникла як різниця в тарифах на теплову енергію, що постачалася для надання населенню послуг опалення та гарячого водопостачання, внаслідок невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджені НКРЕ і на відшкодування яких з державного бюджету повинні бути перераховані субвенції відповідно до ст. 20 Закону України «Про теплопостачання».
Виходячи з пп. 2 п. «а»ч. І ст.28 Закону України «Про місцеве самоврядування», повноваження Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) в галузі тарифної політики пов'язані із встановленням або погодженням у порядку і межах, визначених законодавством, тарифів на оплату теплової енергії, побутових, комунальних, транспортних та інших послуг.
Механізм формування тарифів на транспортування, постачання теплової енергії підприємствами сфери теплопостачання та надання послуг з централізованого опалення і постачання гарячої води встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 10.06.2006 № 955.
У відповідності до п. 6 статті 20 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 р.»встановлено, що одним із джерел формування спеціального фонду місцевих бюджетів у 2011 році є субвенція з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.
Пунктом 53 статті 14 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», встановлено, що у 2011 році кошти, отримані до спеціального фонду Державного бюджету України згідно з відповідними пунктами статей 4, 10 і 13 цього Закону, спрямовуються відповідно на субвенцію з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (за рахунок джерел, визначених пунктом 40 статті 4 цього Закону).
Статтею 34 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»встановлено, що перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, здійснюється у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Постановою КМУ від 11.05.11 р. № 503 затверджено Порядок перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування.
У відповідності до п. 1 , зазначений Порядок визначає механізм перерахування у 2011 році субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах на теплову енергію, що вироблялася, транспортувалася та постачалася населенню, яка виникла у зв'язку з невідповідністю фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджувалися або погоджувалися відповідними органами державної влади чи органами місцевого самоврядування (далі - заборгованість з різниці в тарифах), за рахунок надходжень, визначених пунктом 40 статті 4 Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік».
Згідно з п. 2 Порядку, перерахування субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на погашення заборгованості з різниці в тарифах (далі - розрахунки) здійснюється на умовах, визначених цим Порядком, на суму заборгованості з різниці в тарифах, що утворилася у період з 1 жовтня 2009 р. по 31 грудня 2010 р. і не погашена на дату складення довідки про розмір кредиторської заборгованості місцевих бюджетів та/або дебіторської заборгованості учасників розрахунків, у межах лімітів, установлених Мінфіном для Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій згідно із затвердженим розподілом видатків Державного бюджету України на 2011 рік. Коригування лімітів може провадитися щокварталу на підставі звернень Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій, що надсилаються до Мінфіну з відповідними обґрунтуваннями і розрахунками.
Пунктом 4 Порядку визначено, що підставою для проведення розрахунків є договір про організацію взаєморозрахунків, який укладається за формою згідно з додатком 1 між учасниками розрахунків на підставі документа, що підтверджує наявність в учасників розрахунків кредиторської та/або дебіторської заборгованості на дату підписання такого договору (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що нараховані підприємствам теплоенергетики на заборгованість за природний газ).
Учасниками розрахунків є відповідні територіальні органи Казначейства, місцеві фінансові органи, підприємства, що виробляють, постачають та транспортують теплову енергію для населення, незалежно від форми власності, Національна акціонерна компанія «Нафтогаз України», її дочірня компанія «Газ України»та її філії, суб'єкти господарювання, що здійснюють постачання природного газу за регульованим тарифом.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 16.03.2009 у справі № 6/38 встановлено, що укладання договору такого виду є обов'язковим в силу Закону (копія рішення є в матеріалах справи).
З огляду на положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік», постанови Кабінету Міністрів України № 503 від 11.05.11 р., якими встановлено джерела, підстави та спосіб відшкодування позивачу боргу з врахуванням встановленого індексу інфляції, відсотків річних та пені, матеріалами справи не доведено факту користування відповідачем чужими коштами.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Крім цього, передбачене ст. 625 ЦК України право кредитора вимагати сплату боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання плати компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредитором.
Враховуючи зміст правовідносин між сторонами щодо здійснення господарської діяльності у сфері постачання та реалізації енергоносіїв, а також алгоритму проведення розрахунків на погашення заборгованості з різниці в тарифах, то у цьому випадку відсутній факт користування або утримування відповідачем належних до сплати позивачу коштів та не доведено факт заподіяння збитків позивачу. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Київського апеляційного господарського суду та Вищого господарського суду України у справах № 42/226-7/110-37/589, № 42/227-7/111-37/586, № 37/200-7/826, № 42/228-7/827, № 42/225-7/828, № 42/230-7/832-17/408 та № 42/231-7/825-41/488.
Приймаючи до уваги вищевикладене, Господарський суд міста Києва не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення 54 272,84 грн. інфляційних нарахувань за період з березня 2011 р. до грудня 2011 р., 409 295,24 грн. трьох річних процентів за період з 21.02.11 р. до 31.01.12 р. та 1 567 343,55 грн. пені за період з 02.08.11 р. до 31.01.12 р., у зв'язку з порушенням ним зобов'язань щодо оплати за поставлений природний газ за договором поставки природного газу № 130 БО-41 від 28.01.11 р.
Таким чином, позовні вимоги Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»до Публічного акціонерного товариства підлягають задоволенню частково.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 11, 525, 526, 530, 628, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(пл. Івана Франка, 5, м. Київ, 01001, ідентифікаційний код 00131305) на користь Дочірньої компанії «Газ України»Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України»(04116, м. Київ, вул. Шолуденка, 1, код ЄДРПОУ 31301827) 14 619 925 (чотирнадцять мільйонів шістсот дев'ятнадцять тисяч дев'ятсот двадцять п'ять) грн. 69 грн. основного боргу та 56 527 (п'ятдесят шість тисяч п'ятсот двадцять сім) грн. 54 грн. витрат на сплату судового збору.
3. У решті позовних вимог відмовити.
4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його Повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.
Повне рішення
складено 03.05.2012 р.