ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-34/1961-2012 25.04.12
За позовомПриватного акціонерного товариства «Просто-страхування»
доВідкритого акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта»
провідшкодування шкоди в порядку регресу в сумі 18 616 грн.
СуддяСташків Р.Б.
Представники:
від позивача -ОСОБА_2, представник за довіреністю;
від відповідача -не з'явився.
У лютому 2012 року Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" (далі -позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Національна страхова компанія «Оранта»(далі -відповідач) про стягнення боргу у сумі 18 616 грн.
Позов обґрунтований тим, що позивачем на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № АТК 153612 від 27.06.2008 внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди виплачено страхове відшкодування власнику пошкодженого автомобіля марки «Субару»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України "Про страхування" та статей 993, 1191 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду. Оскільки цивільна відповідальність власника транспортного засобу «Шкода»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована у відповідача, позивачем було направлено останньому регресну вимогу №04-4849 від 13.10.2011 про сплату страхового відшкодування. Враховуючи, що відповідачем не відшкодовано заявлену суму, позивач просить стягнути вказану суму в судовому порядку.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2012 порушено провадження у справі №5011-34/1961-2012 та призначено її розгляд на 14.03.2012.
Ухвалою суду від 14.03.2012 розгляд справи було відкладено на 28.03.2012.
Розпорядженням заступника голови Господарського суду м. Києва у зв'язку із тим, що суддя Сташків Р.Б. з 26.03.2012 перебував на лікарняному з метою дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України, керуючись рішенням зборів суддів Господарського суду м. Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України передано справу №5011-34/1961-2012 на розгляд судді Мудрому С.М.
27.03.2012 через відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання в якому просив суд розглянути справу без участі відповідача.
Ухвалою суду від 28.03.2012 справу №5011-34/1961-2012 прийнято до провадження суддею Мудрим С.М., розгляд справи було призначено на 25.04.2012.
Розпорядженням голови Господарського суду м. Києва у зв'язку із виходом судді Сташківа Р.Б. з лікарняного з метою дотримання вимог Господарського процесуального кодексу України, керуючись рішенням зборів суддів Господарського суду м. Києва від 03.02.2011 (протокол №1 від 03.02.2011) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України передано справу №5011-34/1961-2012 на розгляд судді Сташківу Р.Б.
Ухвалою суду від 02.04.2012 справу №5011-34/1961-2012 прийнято до свого провадження суддею Сташківим Р.Б.
24.04.2012 через відділ діловодства суду представник відповідача подав клопотання в якому повідомив суд про те, що у зв'язку із знаходженням представника відповідача в іншому судовому засіданні останній не має можливості з'явитися на призначене 25.04.2012 судове засідання у справі № 5011-34/1961-2012 та просив суд розглянути справу без участі відповідача.
На призначені судові засідання 14.03.2012, 25.04.2012 представник відповідача не з'являвся, про дату та час їх проведення був повідомлений належним чином, про свідчать наявні в матеріалах справи поштові повідомлення про вручення поштового відправлення від 24.02.2012 №01030 19032470, від 01.03.2012 №01030 19819268 які направлялись за юридичною адресою відповідача: 01032, м. Київ, вул. Жилянська, 75.
Відповідно до статті 64 Господарського процесуального кодексу України (далі -ГПК України) ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. У разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.
Отже, зважаючи на подані клопотання про розгляд справи без участі відповідача, враховуючи те, що відповідач завчасно був повідомлений про місце, дату та час судових засідань, і у разі наміру подати відзив на позовну заяву, письмові пояснення, додаткові документи, мав достатньо часу для цього, суд не вбачає за необхідне відкладати розгляд справи та відповідно до статті 75 ГПК України здійснює її розгляд за наявними в ній матеріалами.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Як вбачається з довідки Міністерства внутрішніх справ України № 1625 від 19.03.2009 та постанови Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.06.2009 у адміністративній справі № 3-1316/09, 18.02.2009 о 08:00 год. в м. Харкові на вул. Мікрорайонній, в районі буд. 27, який належить до вул. Корчагінців була скоєна ДТП, а саме зіткнення автомобіля «Субару»(державний реєстраційний номер НОМЕР_1), яким керував ОСОБА_3 із автомобілем «Шкода»(державний реєстраційний номер НОМЕР_2), яким керував ОСОБА_4, що належить ОСОБА_5
ДТП сталася в результаті порушення ОСОБА_4 вимог пункту 13.1 Правил дорожнього руху України, що підтверджується вказаними довідкою Міністерства внутрішніх справ України № 1625 від 19.03.2009 та постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.06.2009 у адміністративній справі № 3-1316/09. Вказаною постановою суду ОСОБА_4 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу.
Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Субару».
Відповідно до висновку спеціаліста № 46, складеного 30.03.2009 (далі -Висновок № 46), вартість відновлювального ремонту з врахуванням коефіцієнта фізичного зносу автомобіля «Субару»у результаті його пошкодження при ДТП складає 22 882, 88 грн.
Вартість матеріального збитку автомобіля «Субару»становить 19 126 грн., що підтверджується рахунком-фактурою №МВ-0000350 від 01.04.2009.
Пошкоджений автомобіль був застрахований на підставі договору добровільного страхування наземного транспорту № АТК 153612 від 27.06.2008, укладеного між ЗАТ «Просто-страхування», правонаступником якого є Приватне акціонерне товариство "Просто-страхування" та ОСОБА_3.
За вищезазначеним договором добровільного страхування наземного транспорту № АТК 153612 від 27.06.2008 та на підставі страхового акту від 15.04.2009 позивачем було виплачено страхове відшкодування за автомобіль «Субару»у сумі 19 126 грн. Факт виплати зазначених коштів підтверджується платіжним дорученням № 7205 від 10.05.2009 на суму 19 126 грн.
Статтею 27 Закону України "Про страхування" та статтею 993 ЦК України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача перейшло в межах суми 19 126 грн. право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з довідки Міністерства внутрішніх справ України № 1625 від 19.03.2009 транспортний засіб -автомобіль «Шкода», яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Субару»належить ОСОБА_5, керував яким ОСОБА_4
Частинами першою та другою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Таким чином, за змістом вказаної норми, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципу вини.
З матеріалів справи вбачається, що постановою Фрунзенського районного суду м. Харкова від 18.06.2009 у адміністративній справі № 3-1316/09 ОСОБА_4 визнано винним у вчинені правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП.
Отже, вина особи, яка керувала автомобілем «Шкода»встановлена у судовому порядку.
Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що цивільно-правова відповідальність ОСОБА_4 була застрахована у відповідача на підставі договору (полісу) № ВВ/8981980 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (тип договору 3). Вказаним договором (полісом № ВВ/8981980) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 25 500 грн., франшиза -510 грн. (пункт 2), строк дії полісу з 06.01.2009 до 05.01.2010 (пункт 3).
Пунктом 1.4 статті 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" (у редакції чинній на момент укладання полісу № ВВ/8981980) передбачено, що особи, відповідальність яких застрахована, -визначені в договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності особи, цивільно-правова відповідальність яких застрахована згідно з цим договором, або, залежно від умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, будь-які особи, що експлуатують забезпечений транспортний засіб.
Відповідно до пункту 15.3 статті 15 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" договори обов'язкового страхування відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров'ю, майну третіх осіб внаслідок експлуатації транспортного засобу, визначеного в договорі страхування, особою, вказаною в договорі страхування, або однією з осіб, зазначених у договорі (договір III типу).
18.10.2011 позивачем було надіслано відповідачу регресну вимогу № 04-4849 про виплату страхового відшкодування згідно з Полісом № ВВ/8981980 в сумі 19 126 грн. Крім того, до вказаної заяви були додані документи необхідні для розгляду питання щодо здійснення страхової виплати за Полісом № ВВ/8981980. У матеріалах справи містяться докази отримання вказаної вимоги разом з додатками відповідачем 19.10.2011 (повідомлення про вручення поштового відправлення №04119 10742388 від 19.10.2011).
Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Статтею 29 вказаного Закону передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про правомірність задоволення позовних вимог в заявленій позивачем сумі 18 616 грн.
Відповідно до статті 49 ГПК України витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при задоволенні позову на відповідача.
Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта»(01032, м. Київ, вул. Жилянська, буд 75, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Просто-страхування" (04050, м. Київ, вул. Герцена, буд. 10, ідентифікаційний код 24745673) страхове відшкодування у розмірі 18 616 (вісімнадцять тисяч шістсот шістнадцять) грн., 1 609 (одну тисячу шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
3. Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Сташків Р.Б.
Рішення підписано 10.05.2012.