ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98
Справа № 5011-37/2611-2012 25.04.12
За позовом До ПроПублічного акціонерного товариства «Київенерго» Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Либідь плюс» стягнення 187 008,45 грн.
Суддя Гавриловська І.О.
У судових засіданнях брали участь представники сторін:
від позивача: ОСОБА_1 -дов. № 93/2012/02/13-9 від 13.02.12 р.
від відповідача: ОСОБА_2 -дов. № 188 від 10.01.12 р.
Позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом до ОСББ «Либідь плюс»про стягнення 163 905,14 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 17 007,32 грн. інфляційної складової боргу та 6 095,99 грн. річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 811554 від 01.05.2008 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді за період з 01.09.09 р. до 01.02.12 р.
Ухвалою суду від 01.03.12 р. було порушено провадження у справі № 5011-37/2611-2012 та призначено її розгляд на 11.04.12 року, зобов'язано сторін надати певні документи.
У судове засідання 11.04.12 р. представник позивача не з'явився, вимог ухвали суду від 01.03.12 р. не виконав, про причини неявки суду не повідомив, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення від 03.03.12 р., згідно з яким позивач 07.03.12 р. отримав ухвалу про порушення провадження у даній справі.
Представник відповідача у судовому засіданні 11.04.12 р. надав усні пояснення по суті спору та письмовий відзив на позовну заяву, який було зареєстровано службою діловодства Господарського суду м. Києва та залучено до матеріалів справи.
Суд, дослідивши матеріали справи, відклав розгляд справи у зв'язку з неявкою представника позивача у дане судове засідання та невиконання ним вимог ухвали суду від 01.03.12 р. на 25.04.12 р.; повторно зобов'язав позивача виконати вимоги ухвали суду про порушення провадження у даній справі.
У судовому засіданні 25.04.12 р. представник відповідача надав суду заяву про розстрочку виконання рішення у даній справі, яке було зареєстровано службою діловодства Господарського суду м. Києва та залучено до матеріалів справи; проти позову повторно заперечив, пояснив, що позовні вимоги не визнає, вважає їх необґрунтованими і такими, що не підлягають задоволенню.
Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -
Між Акціонерною енергопостачальною компанією «Київенерго», яка була перейменована на Публічне акціонерне товариство «Київенерго», в особі Структурного підрозділу «Енергозбут Київенерго»(постачальник) та Об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку «Либідь плюс»(споживач) був укладений договір на постачання теплової енергії у гарячій воді № 811554 від 01.05.08 р., відповідно до умов якого постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язується отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у даному договорі.
Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.
У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.
Пунктом 2.1 договору № 811554 від 01.05.08 р. визначено, що при виконанні умов даного договору, а також при вирішенні всіх питань, що необумовлені цим договором, сторони зобов'язуються керуватися тарифами, затвердженими Київською міською державною адміністрацією (КМДА), чинним законодавством України, правилами користування тепловою енергією, нормативними актами з питань користування, обліку та взаєморозрахунків за енергоносії.
Згідно з п. 2.2.1 договору № 811554 від 01.05.08 р., постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у вигляді гарячої води на межу балансової належності із споживачем (додатки 3, 4) для потреб опалення -в період опалювального сезону; для потреб опалення -в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання -протягом року, згідно з заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними в додатку 1 до даного договору.
Відповідно до п. 2.3.1 вищезазначеного договору, споживач зобов'язується дотримуватись кількості споживання теплової енергії за кожним параметром в обсягах, які визначені у додатку 1, не допускаючи їх перевищення; своєчасно оплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у додатку 2 до цього договору.
Пунктом 2 додатку № 2 до договору № 811554 від 01.05.08 р. визначено, що у разі встановлення у споживача будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії -кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається відповідно до показників цих приладів, встановлених на межі балансової належності (додатки 3,4).
Згідно з п. 3 додатку № 2 до договору № 811554 від 01.05.08 р., у разі встановлення будинкових приладів обліку теплової енергії споживача не на межі балансової належності, до обсягів теплової енергії, визначених цими приладами обліку, споживачем додаються теплові витрати на дільниці тепломережі з межі поділу балансової належності до місця встановлення приладів обліку згідно з п. 1.3. додатку 1.
Відповідно до п. п. 4. і 5. додатку № 2 до договору № 811554 від 01.05.08 р., дата зняття споживачем показників будинкових приладів обліку -по 25 число поточного місяця; споживач, що має будинкові прилади обліку, щомісячно надає постачальнику звіт по фактичному споживанню теплової енергії в МВРТ-4 -не пізніше 28 числа поточного місяця.
Згідно з п. 7 додатку № 2 до договору № 811554 від 01.05.08 р., у випадку підключення декількох споживачів без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії до центрального теплового пункту (ЦТП) -від загального споживання теплової енергії, визначеної за комерційними приладами обліку встановленими на ЦТП, віднімаються обсяги споживання теплової енергії, визначені по будинкових комерційних приладах обліку споживачів, а залишок обсягу спожитої теплової енергії розподіляється між споживачами без будинкових комерційних приладів обліку теплової енергії пропорційно до їх договірних навантажень.
Пунктом 8 додатку № 2 до договору № 811554 від 01.05.08 р. визначено, що у разі відсутності у споживача будинкових комерційних приладів обліку, кількість спожитої ним теплової енергії в розрахунковому періоді визначається:
- на опалення -як множення кількості годин споживання теплової енергії за місяць на величину годинного теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія;
- на гаряче водопостачання -як множення кількості діб споживання за місяць на величину добового теплового навантаження, зазначеного в додатках 1, 6, 7 з урахуванням середньомісячної температури теплоносія.
Відповідно до п. 9 додатку № 2 до договору № 811554 від 01.05.08 р., споживач щомісячно з 12 по 15 число отримує в МВРТ-4 за адресою: м. Київ, вул. Борщагівська, 171/18 оформлену постачальником платіжну вимогу-доручення на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця за мінусом суми фактично сплаченої теплової енергії в поточному місяці; табуляграму фактичного споживання за попередній період та акт звірки, який оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.
Згідно з п. 10 додатку № 2 до договору № 811554 від 01.05.08 р., споживач щомісячно:
- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію на транзитний рахунок ГІОЦ КМДА;
- до 25 числа поточного місяця, сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями, на рахунок постачальника згідно з його розрахунком.
Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії облікових карток відповідача за період з лютого 2000 р. до січня 2012 р., корінці нарядів на підключення та відключення, відомості обліку споживання теплової енергії за спірний період. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.09.009 р. до 01.02.2012 р. становила 1 047 965,01 грн.
Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 811554 від 01.05.08 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 884 059,87 грн., у зв'язку з чим станом на 01.02.09 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 163 905,14 грн.
За таких обставин ПАТ «Київенерго»звернулось до Господарського суду м. Києва з даним позовом до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Либідь плюс»про стягнення 163 905,14 грн. основного боргу за спожиту теплову енергію, 17 007,32 грн. інфляційної складової боргу та 6 095,99 грн. річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 811554 від 01.05.2008 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді за період з 01.09.09 р. до 01.02.12 р.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором № 811554 від 01.05.2008 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.
Відповідач жодних доказів на спростування обставин, викладених позивачем у позовній заяві та контррозрахунку, суду не надав.
За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача в частині стягнення 163 905,14 грн. основного боргу, а відповідач в установленому законом порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував та не довів суду належними та допустимими доказами належного виконання ним своїх зобов'язань, то позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»в частині стягнення з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Либідь плюс»суми основного боргу за договором № 811554 від 01.05.2008 р. на постачання теплової енергії у гарячій воді та додатками до нього у розмірі 163 905,14 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.
ПАТ «Київенерго»просить суд також стягнути з відповідача 17 007,32 грн. інфляційної складової боргу та 6 095,99 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 811554 від 01.05.2008 р. за період з жовтня 2009 р. до лютого 2012 р.
Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.
Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.
Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.
Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця -червня.
У постанові Вищого господарського суду України № 37/327 від 20.01.11 р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як від'ємного, так і позитивного значення.
Дослідивши розрахунок, наданий позивачем, суд встановив, що у ньому помилково позивач не врахував зменшення інфляційних збитків, що пов'язані із встановленням рівня інфляції у квітні 2010 р., травні 2010 р., червні 2010 р., липні 2010 р., липні 2011 р. та серпні 2011 р. на рівні 99,7 %, 99,4 %, 99,6 %, 99,8 %, 98,7 % та 99,6 % відповідно.
Враховуючи наведене, матеріальні втрати позивача від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів за визначений позивачем період є меншими, ніж заявлені ПАТ «Київенерго».
У зв'язку з вищенаведеним, судом було виконано власний розрахунок інфляційних нарахувань, у відповідності до якого стягненню з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Либідь плюс»за період з жовтня 2009 р. до лютого 2012 р. підлягають 13 868,68 грн. інфляційних нарахувань.
Також, оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором № 811554 від 01.05.2008 р. станом на 01.02.12 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, підлягають стягненню 6 095,99 грн. трьох відсотків річних.
Враховуючи вищенаведене, позов Публічного акціонерного товариства «Київенерго»до ОСББ «Либідь плюс»підлягає задоволенню частково.
Представник відповідача в судовому засіданні 25.04.12 р. надав суду письмову заяву про надання розстрочки виконання рішення у справі № 5011-37/2611-2012 строком до 15.10.2012 р. у зв'язку із скрутним фінансовим становищем, оскільки ОСББ «Либідь плюс»є неприбутковою організацією і сплатити все нараховане відразу не матиме можливості.
Відповідно до пункту 6 статті 83 ГПК України, Господарський суд, приймаючи рішення, має право відстрочити або розстрочити виконання рішення.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне використати право, надане суду пунктом 6 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, задовольнити клопотання відповідача частково та розстрочити виконання рішення на 4 місяці.
Розстрочуючи виконання рішення, суд приймає до уваги ті умови та обставини, що при застосуванні пункту 6 статті 83 Господарського процесуального кодексу України щодо розстрочення виконання рішення № 5011-37/2611-2012 від 25.04.12 року, виконання вказаного рішення є більш вірогідним і є підстави вважати, що відповідач вчинить заходи щодо його належного і своєчасного виконання.
Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 546, 549, 551, 611, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 193, 232, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Либідь плюс»(03148, м. Київ, вул. Л. Курбаса, 1 Б, код ЄДРПОУ 35756348) на користь Публічного акціонерного товариства «Київенерго»(01001, м. Київ, площа Івана Франка, 5, код ЄДРПОУ 00131305) 163 905 (сто шістдесят три тисячі дев'ятсот п'ять) грн. 14 коп. основного боргу, 13 868 (тринадцять тисяч вісімсот шістдесят вісім) грн. 68 коп. інфляційних нарахувань, 6 095 (шість тисяч дев'яносто п'ять) грн. 99 коп. трьох відсотків річних та 3 677 (три тисячі шістсот сімдесят сім) грн. 40 коп. витрат на сплату судового збору, розстрочивши виконання рішення Господарського суду міста Києва від 25.04.2012 р. у справі № 5011-37/2611-2012 чотири місяі та стягнувши заборгованість наступним чином:
1. до 01.06.12 р. -40 976,27 грн. -основного боргу, 3 467,17 грн. інфляційних нарахувань, 1 523,99 трьох відсотків річних та 3 677,40 грн. -витрат на сплату судового збору;
2. до 01.07.12 р. -40 976,29 грн. -основного боргу, 3 467,17 грн. інфляційних нарахувань та 1 524,00 грн. трьох відсотків річних;
3. до 01.08.12 р. -40 976,29 грн. -основного боргу, 3 467,17 грн. інфляційних нарахувань та 1 524,00 грн. трьох відсотків річних;
4. до 01.09.12 р. -40 976,29 грн. -основного боргу, 3 467,17 грн. інфляційних нарахувань та 1 524,00 грн. трьох відсотків річних.
3. У решті позовних вимог відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
5. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.
Суддя Гавриловська І.О.
Повне рішення
складено 03.05.12 р.