Господарський суд
Житомирської області
10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65
Від "08" травня 2012 р. Справа № 4/5007/26/12
Господарський суд Житомирської області у складі:
судді Лозинської І.В.
за участю представників сторін:
від позивача: ОСОБА_1 - представник за дов. від 21.12.2011р. за вих.№242/8;
від відповідача: не з'явився;
розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (м. Коростишів Житомирська область)
до Коростишівської міської ради (м. Коростишів Житомирська область)
про стягнення 2731,48 грн.
Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 2731,48 грн. за неналежне виконання договору № 4/11-Л на виконання будівельно-монтажних робіт за адресою АДРЕСА_1, з яких 2412,96 грн. основний борг, 60,78 грн. інфляційні, 71,23 грн. 3% річних, 186,51 грн. пеня. Крім того, заявленол вимогу щодо стягнення з відповідача 1609,50 грн. судового збору.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.
Відповідач в засідання суду не з'явився, надіслав клопотання про розгляд справи без представника Кростишівської міської ради в зв'язку з участю в іншому судовому засіданні (а. с. 36); крім того, у клопотанні зазначено, що роботи за договором №4/11-Л від 01.03.2011 р. виконано, акт виконаних робіт підписано, у зв'язку з чим позов визнано.
Відповідно до ч.5 ст.22 ГПК України відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Враховуючи, що дії відповідача не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб, суд приймає визнання позову відповідачем.
Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-
01.03.2011 р. між відповідачем (замовник) та позивачем (підрядник) було укладено договір №4/11-Л на виконання будівельно-монтажних робіт (а. с.7, 8), за умовами якого підрядник зобов'язується на свій ризик, в порядку та на умовах визначених у цьому договорі, провести будівельно-монтажні роботи по встановленню та підключенню газового обладнання ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_1, а замовник прийняти та оплатити виконані роботи.
Згідно з пунктом 1.2. договору, прийняття виконаних робіт здійснюється шляхом підписання акта здачі - прийняття робіт та протоколу домовленості про договірну ціну. Зазначені акт та протокол є підставою для проведення остаточних розрахунків.
Виконання додаткових робіт, необхідність яких може виникнути при проведенні основних робіт, здійснюється після попереднього погодження об'єму цих робіт та їх вартості шляхом оформлення додаткових угод (п.1.3. договору).
Відповідно до пункту 2.1. договору вартість робіт, передбачених пунктом 1.1. даного договору, визначена кошторисом та становить 2412,96 грн., в тому числі ПДВ 20% - 402,16 грн.
Вартість робіт, що визначена у п.2.1. цього договору, включає в себе відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу (п.2.3. договору).
Згідно з п. 3.1. договору підрядник зобов'язується розпочати виконання робіт в десятиденний термін з моменту підписання даного договору.
Строк виконання робіт становить 90 календарних днів; підрядник має право дострокового закінчення робіт (п.п.3.2, 3.3 договору).
Пунктом 4.1. договору сторони погодили, що розрахунки за виконані роботи здійснюються на підставі акту здачі-прийняття робіт та протоколу домовленості про договірну ціну, протягом трьох банківських днів з моменту їх підписання. Розрахунок вартості робіт обумовлюється в Додатку №2 (Кошторис).
Позивач свої зобов'язання за договором від 01.03.2011р. виконав в повному обсязі, що підтверджується підписаними сторонами протоколом домовленості про договірну ціну від 01.03.2011 р. та актом здачі-прийняття робіт від 07.03.2011 р. (а. с.9,11).
Разом з тим, відповідач в порушення умов вищевказаного договору не розрахувався з позивачем за виконані підрядні роботи.
21.04.2011 р. позивачем направлено відповідачу претензію № 4/11 про сплату заборгованості за виконані роботи, яка залишена без відповіді та задоволення (а. с.12).
Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань щодо своєчасної та повної оплати за виконані підрядні роботи згідно з договором № 4/11-Л від 01.03.2011 р. утворилась заборгованість перед позивачем, яка на день вирішення спору становить 2412,96 грн., що не заперечується відповідачем.
Згідно з ч.1 ст.837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно із ч. 1 ст.173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Ст.193 ГК України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться; до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно із ст. ст. 525 і 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ст. 530 ГПК України).
Таким чином, позовні вимоги в частині стягнення 2412,96 грн. основного боргу є правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
Крім суми основного боргу позивач просить стягнути з відповідача 60,78 грн. інфляційних, 71,23 грн. 3% річних та 186,51грн. пені.
Розглядаючи питання про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення з відповідача пені, 3% річних та інфляційних, господарський суд враховує наступне.
Частиною другою ст. 625 ЦК України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком позивача розмір інфляційних нарахувань та 3% річних становить, відповідно, 60,78 грн. та 71,23 грн.
Розрахунки обґрунтовані, відповідають чинному законодавству, умовам укладеного договору та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Статтіею 611 Цивільного кодексу України передбачено настання правових наслідків, встановлених договором або законом, у разі порушення зобов'язання, зокрема, у вигляді сплати неустойки.
Згідно з ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (ч. 1 ст.549 ЦК України).
Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
За змістом ч.1 ст.230 ГК України пеня є одними з видів штрафних санкцій, які визнаються як господарські санкції у вигляді грошової суми, котру учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Відповідно до п.8.3. договору за порушення строків оплати за виконані роботи по даному договору, замовник сплачує підряднику, крім суми заборгованості з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який нараховується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.
Відповідно до розрахунку позивача, наведеного в тексті позовної заяви (а. с. 4), розмір пені складає 186,51 грн.
Перевіривши поданий позивачем розрахунок пені, суд вважає, що він здійснений правильно, відповідно до вимог чинного законодавства.
Згідно із ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.
Відповідно до ст.ст. 34, 43 ГПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.
За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.
Відповідач позов щодо підстав та предмету не оспорив, позов визнав, доказів сплати боргу не надав.
Враховуючи викладене, позовні вимоги про стягнення 2412,96 грн. основного боргу, 60,78 грн. інфляційних, 71,23 грн. 3% річних та 186,51 грн. пені відповідають приписам чинного законодавства, фактичним обставинам справи, підтверджені належними доказами та підлягають задоволенню.
Судові витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст.33,43,44,49,82-85 ГПК України, господарський суд,-
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Коростишівської міської ради (12501, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Чапаєва, 1, код ЄДРПОУ 04053660)
- на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Коростишівгаз" (12501, Житомирська область, м. Коростишів, вул. Більшовицька, 55, код ЄДРПОУ 20413052) - 2731,48 грн., з яких 2412,96 грн. - основний борг, 60,78 грн. - інфляційні, 71,23 грн. - 3% річних, 186,51 грн. - пеня, а також 1609,50 грн. сплаченого судового збору.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Лозинська І.В.
Повне рішення складено 16 травня 2012 року.
Віддрукувати:
1 - в справу
2, 3 - сторонам (рек.з повід.)