номер провадження справи 33/46/12
Запорізької області
10.05.12 Справа № 5009/1134/12
за позовом Прокурора Орджонікідзевського району міста Запоріжжя (69035, м. Запоріжжя, пл. Маяковського, 1) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах Запорізької міської ради (69105, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 206) Позивач Концерн «Міські теплові мережі»(юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, 4)
до Житлово-будівельного кооперативу «Дружба» (69001, м. Запоріжжя, вул. Чубаря, буд. 6)
про стягнення суми
Суддя Мірошниченко М.В.
Секретар судового засідання Хилько Ю.І.
Відомості про представників сторін та учасників судового процесу:
від прокуратури: не з'явився;
від позивача : ОСОБА_2 -довіреність № 27/27 від 03.01.2012 р.
від відповідача: не з'явився;
Прокурор Орджонікідзевського району міста Запоріжжя звернувся в господарський суд із позовом в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції держави у спірних відносинах Запорізької міської ради в особі Концерну «Міські теплові мережі»про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу «Дружба» суми 76375,09 грн. основного боргу за договором купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200101 від 01.01.2007 р.
Обґрунтовуючи позов прокурор посилається на те, що в ході проведеної перевірки, було встановлено, що на виконання умов укладеного між Концерном "МТМ" в особі Філії Концерну «МТМ»Орджонікідзевського району та ЖБК «Дружба» договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200101 від 01.01.2007 р., за період серпень 2011р. -грудень 2011 р., січень 2012 р. Концерном було поставлено відповідачу теплової енергії на загальну суму 76375,09 грн. В порушення договірних зобов'язань, відповідач за отриману теплову енергію не розрахувався, направлені на його адресу Претензії з вимогами терміново погасити дебіторську заборгованість, залишив без відповіді та задоволення. Посилаючись на приписи статей 11, 15, 16, 96, 258, 509, 530 ЦК України, ст.ст. 1, 2, 193, 232, 276 ГК України та умови договору купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді № 200101 від 01.01.2007 р., просить позов задовольнити.
Ухвалою господарського суду від 26.03.2012 р. порушено провадження у справі, розгляд якої призначено на 10.05.2012 р.
За клопотанням представника позивача розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.
В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просить позов задовольнити.
Прокурор свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач -ЖБК «Дружба»- вимоги суду, викладені в ухвалі від 26.03.2012 р., щодо надання письмового відзиву та витребуваних документів не виконав, процесуальним правом на участь представника в судовому не скористався. Про час та місце слухання справи відповідач був повідомлений належним чином.
Відповідно до підпункту 3.9.1 Постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011 р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог ч. 1 ст. 64 та ст. 87 ГПК України.
За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.
Згідно долученого до матеріалів справи Повідомлення про вручення поштової кореспонденції, ухвалу господарського суду від 26.03.2012 р. про призначення справи до розгляду на 10.05.2012 р., направлену судом на адресу відповідача, було вручено його уповноваженому представнику 02.04.2012 р. Тобто, про час та місце слухання даної справи відповідач був повідомлений.
Відповідно до п. 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 р. у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки про час та місце судового розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі його представника за наявними у справі матеріалами.
Стаття 75 ГПК України дозволяє суду розглянути спір за наявними у справі матеріалами, у випадку, якщо відзив на позов та витребувані судом документі не надані.
В судовому засіданні 10.05.2012 р. справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, прийнято і оголошено на підставі ст. 85 ГПК України вступну і резолютивну частини судового рішення.
Розглянувши та дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позову.
Матеріали справи свідчать, що 01.01.2007 р. між Концерном «Міські теплові мережі»в особі Філії Концерну «Міські теплові мережі»Орджонікідзевського району (Теплопостачальною організацією, позивачем у справі) та ЖБК «Дружба»(Споживачем, відповідачем у справі) було укладено договір № 200101 купівлі-продажу теплової енергії в гарячій воді (надалі -Договір) за умовами якого, Теплопостачальна організація зобов'язалась відпустити Споживачу теплову енергію в гарячій воді, а Споживач зобов'язався прийняти та оплатити її вартість за діючими тарифами (цінами) в терміни та порядку, встановленими умовами цього Договору та додатками до Договору, що є невід'ємними частинами.
Пунктом 5.5 Договору передбачено, що при відсутності приладів комерційного обліку обсяг теплової енергії визначається Теплопостачальною організацією, як виняток, розрахунковим способом згідно з договірними тепловими навантаженнями, з урахуванням середньомісячної температури зовнішнього повітря, холодної води та кількості годин (діб) роботи тепловикористовуючого обладнання Споживача у розрахунковому періоді.
Відповідно до п. 6.2 Договору розрахунковим періодом є календарний місяць.
Підставою для розрахунків Споживача з Теплопостачальною організацією є рахунок та акт приймання-передачі (п. 6.3 Договору).
Згідно із п. 6.4 Договору Споживач зобов'язаний до 20-го числа місяця, наступного за розрахунковим перерахувати на розрахунковий рахунок Теплопостачальної організації суму заборгованості за спожиту теплову енергію.
Відповідно до п. 6.7 Договору Споживач з 10-го по 12-е число місяця, наступного за розрахунковим, повинен отримувати від Теплопостачальної організації документи за розрахунковий період: рахунок-фактуру, акт приймання-передачі теплової енергії, податкову накладну.
Пунктом 6.7.1 Договору передбачено, що отриманий акт приймання -передачі теплової енергії Споживач повинен підписати, належним чином оформити і повернути акт прийому-передачі позивачу на протязі п'яти днів з дати отримання.
Згідно із п. 6.7.2 Договору у разі неотримання Теплопостачальною організацією підписаного акту приймання-передачі, або обґрунтованих заперечень в його підписанні, термін встановлений п. 6.7.1 Договору, акт підписується Теплопостачальною організацією з позначенням про відмову у підписанні його Споживачем, та оформлений таким чином акт вважається погодженим і є підставою для проведення остаточних розрахунків за зазначений в ньому розрахунковий період.
В разі наявності заперечень щодо даних, зазначених в акті, Споживач зобов'язаний надати Теплопостачальній організації нормативно обґрунтовані письмові заперечення до даного акту з додаванням відповідних документів та погодити із Теплопостачальною організацією всі розбіжності у встановлений п. 6.7.1 Договором строк. При отриманні заперечень в підписанні акту та доказів в обґрунтування заперечень до нього, Теплопостачальна організація розглядає їх та надає відповідь про прийняття або відмову у прийнятті заперечень. При прийнятті заперечень до акту вносяться відповідні коригування в акті наступного місяця. У разі відмови у прийнятті заперечень, Теплопостачальна організація надає нормативно обґрунтовану відповідь та вважає акт прийнятим до розрахунку, якщо цей акт в місячний строк не буде оскаржений Споживачем у господарському суді (п. 6.7.2 Договору).
Як встановлено судом, подача теплової енергії підтверджуються актами приймання - передачі теплової енергії № 200101: від 31.01.2012 р. на суму 22952,28 грн., від 31.12.2011р. на суму 19088,77 грн., від 30.11.2011 р. на суму 18762,36 грн., від 31.10.2011 р. на суму 8670,22 грн., від 30.09.2011 р. на суму 3450,73 грн., від 31.08.2011 р. на суму 3450,73грн., всього на суму 76375,09 грн.
Вказані акти приймання-передачі теплової енергії підписані уповноваженим представником відповідача та засвідчені печаткою підприємства.
На оплату поставленої теплової енергії відповідачу були направлені позивачем, в період з серпня 2011 р. по січень 2012 р., включно, рахунки за постачання теплової енергії, а саме рахунки № 200101: за січень 2012 р. від 31.01.2012 р. на суму 22952,28 грн., за грудень 2011 р. від 31.12.2011р. на суму 19088,77 грн., за листопад 2011 р. від 30.11.2011 р. на суму 18762,36 грн., за жовтень 2011 р. від 31.10.2011 р. на суму 8670,22 грн., за вересень 2011 р. від 30.09.2011 р. на суму 3450,73 грн., за серпень 2011 р. від 31.08.2011 р. на суму 3450,73 грн., всього на суму 76375,09 грн.
Неодноразово на адресу відповідача позивач надсилав листи (вих. № 05/486-юр від 16.05.2011 р., № 05/1208-юр від 18.10.2011 р.), з вимогою терміново погасити дебіторську заборгованість.
Листом від 16.01.2012 р. (вих. № 05/86-юр) позивач вимагав сплатити заборгованість за Договором у семиденний строк з дня пред'явлення Вимоги.
Однак, відповідач, вказані вимоги позивача залишив без відповіді та задоволення.
Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно з ч.ч. 2, 3 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини... Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.
Аналогічні положення містить ст. 174 Господарського кодексу України.
Пунктом 1 статті 193 Господарського Кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Аналогічна норма міститься в ст. 526 Цивільного кодексу України.
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з приписами п. 7 ст. 193 Господарського кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому, пунктом 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Статтею 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно долучених до матеріалів справи копій актів приймання-передачі теплової енергії за період з серпня 2011 р. по січень 2012 р. позивач поставив відповідачу теплову енергію в гарячій воді на загальну суму 76375,09 грн., у зв'язку з чим відповідачу до сплати було виставлено відповідні рахунки.
Враховуючи, що Акти приймання-передачі теплової енергії за спірний період підписані уповноваженим представником відповідача та засвідчені печаткою підприємства, вони вважаються погодженими і є підставою для проведення остаточних розрахунків за отриману протягом вказаного в них періоду теплову енергію.
Відповідач свої зобов'язання щодо оплати послуг, всупереч умов Договору та вимог закону, належним чином не виконав, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість за Договором у спірний період в сумі 76375,09 грн.
Доказів сплати боргу в сумі 76375,09 грн. відповідачем суду надано не було.
Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань в частині оплати отриманої теплової енергії в гарячій воді, та вищезазначені приписи норми чинного законодавства України, а також з урахуванням викладеного, суд констатує правомірність заявленої позивачем вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 76375,09 грн. Позов задовольняється у повному обсязі.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
В силу вказаної норми предметом доказування є обставини, які свідчать про дійсні права та обов'язки сторін у справі та складаються з фактів, якими позивач обґрунтовує підстави позову, та фактів, якими відповідач обґрунтовує заперечення проти позову.
Статтями 42, 43 ГПК України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.
Статтею 22 ГПК України встановлено загальний обов'язок сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
В даному випадку, відповідач не надав суду доказів, які могли б свідчити про належне виконання ним зобов'язань за договором № 200101 від 01.01.2007 р.
Відповідно до приписів ст. 49 ГПК витрати зі сплати судового збору в розмірі 1609,50 грн. покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Дружба»(69001, м. Запоріжжя, вул. Чубаря, буд. 6, ЄДР 20544534, р/р № 26005318040600, ДОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334011) на користь Концерну "Міські теплові мережі" (юридична адреса: 69091, м. Запоріжжя, бул. Гвардійський, 137; фактична адреса: 69057, м. Запоріжжя, вул. Адмірала Нахімова, буд. 4, ЄДР 32121458, п/р зі спеціальним режимом використання № 26030301001951 в Філії Запорізького обласного управління ВАТ «Державний ощадний банк», МФО 313957) суму основного боргу 76375 (сімдесят шість тисяч триста сімдесят п'ять) грн. 09 коп.
Видати наказ.
Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу «Дружба»(69001, м. Запоріжжя, вул. Чубаря, буд. 6, ЄДР 20544534, р/р № 26005318040600, ДОФ АКБ «Укрсоцбанк», МФО 334011) на користь державного бюджету України (отримувач: Державний бюджет Орджонікідзевського району; банк отримувача: Головне управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області; МФО 813015; ЄДРПОУ 38025409; р/р № 31215206783007; код бюджетної класифікації 22030001, символ звітності банку -206, з використанням параметру RR-83) суму 1609 (одна тисяча шістсот дев'ять) грн. 50 коп. судового збору.
Видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Рішення оформлено у повному обсязі та підписано згідно із вимогами ст. 84 ГПК України 14.05.2012 р.
Суддя М.В. Мірошниченко