83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
14.05.12 р. Справа № 5006/4/62/2012
За письмовим клопотанням представника відповідача від 23.04.2012р. здійснюється технічна фіксація судового процесу за допомогою звукозапису на CD-R, серійний номер А609010212С02. Відповідно до статті 81-1 ГПК України складається протокол судового засідання.
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Гринько С.Ю. при секретарі судового засідання Кундель В.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали позовної заяви:
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1 - довіреність від 29.03.2012р.,
від відповідача - ОСОБА_2І - довіреність від 20.01.2012р.,
за позовом - Адвокатської фірми "Головань і Партнери" м. Донецьк
до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖС-Сервіс" м. Донецьк
про: - припинення дії щодо примушення позивача до підписання проекту Додаткової угоди № 1
від 01.01.2011р. до договору № 1/161-2011 від 01.11.2011р. та до оплати послуг за
тарифами, визначеними цією додатковою угодою;
- стягнення 4866,81грн. грошових коштів, отриманих без достатньої правової підстави
Позивач - Адвокатська фірма "Головань і Партнери" м. Донецьк (далі по тексту - АФ), звернувся до господарського суду з позовом, в якої викладено дві вимоги: нематеріального характеру - про припинення дії щодо примушення з боку відповідача - ТОВ "ДЖС-Сервіс" м. Донецьк (далі по тексту - ТОВ), до підписання проекту додаткової угоди № 1 від 01.01.2011р. до договору № 1/161-2011 від 01.11.2011р., яка стосується збільшення розміру тарифу за послуги з опалення та матеріального характеру - про стягнення з відповідача 4866,81грн. грошових коштів, які отримані останнім без достатньої правової підстави.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на той факт, що відповідач пропонує підписати додаткову угоду без номеру від 01.01.2011р., якою змінюється розмір тарифів на послуги з водопостачання, водовідведення та опалення об'єкту позивача з 01.01.2011р., до додаткового договору від 01.11.2011р., тобто пізніше дати додаткової угоди, запропонованої відповідачем, у зв'язку з чим позивач відмовляється підписувати вказану додаткову угоду. На відмову позивача від підписання додаткової угоди відповідач попередив його про відключення опалення з 01.01.2012р., у зв'язку з чим позивач оплатив послуги за січень - лютий 2012р. за новими тарифами, згоди на зміну яких не давав.
В підтвердження викладених в позові обставин позивач надав підписаний сторонами договір № 1/161-2011 про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території від 01.11.2011р. з додатком та додатковим договором про надання послуг з централізованого опалення, поставки холодної і гарячої води, водовідведення від 01.11.2011р., повідомлення відповідачем позивача про зміну тарифів на послуги опалення без номеру без дати з додатковою угодою № 1 від 01.01.2011р. до договору № 1/161-2011 від 01.11.2011р., лист № 233/206 від 19.12.2011р. про неправомірність дій відповідача, який отриманий останнім 11.01.2012р., лист № 8 від 12.01.2012р. з проханням відповідача підписати додаткову угоду, підписані відповідачем одноособово акти прийому-передачі робіт № 200 від 31.01.2012р. на суму 8363,89грн., № 446 від 29.02.2012р. на суму 10596,70грн., рахунки № 3413 від 30.12.2011р. за грудень 2011р. на суму 4851,77грн., № 75 від 31.01.2012р. за січень 2012р. на суму 8363,89грн., № 556 від 29.02.2012р. за лютий 2012р. на суму 10596,70грн., платіжні доручення № 76 від 15.02.2012р. на суму 8363,89грн., № 124 від 14.03.2012р. на суму 10596,70грн., які підтверджують факт оплати позивачем отриманих послуг.
Відповідач не згоден з вимогами позову, вважаючи їх необґрунтованими, так як являючись балансоутримувачем будинку, він надає послуги з централізованого опалення, поставки холодної і гарячої води та водовідведення, а витрати як визначені тарифи, які були належним чином доведені до позивача, позивач повинен сплачувати без додаткового врегулювання і зміни умов договору.
2
При дослідженні матеріалів справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарським судом,
Предметом спору у даній справі є дві вимоги: припинення дії щодо примушення позивача з боку відповідача до підписання проекту Додаткової угоди № 1 від 01.01.2011р. до договору № 1/161-2011 від 01.11.2011р. і стягнення з відповідача 4866,81грн. грошових коштів, як отриманих останнім без достатньої правової підстави з посиланням на ст. 1212 Цивільного кодексу України.
Вирішуючи першу вимогу, господарський суд приймає до уваги наступне:
Як вбачається з матеріалів справи Адвокатська фірма "Головань і Партнери" є орендарем нежитлового приміщення № 161 в будинку № 21 "а" по проспекту Ілліча в м. Донецьку на підставі договору оренди нежитлового приміщення № 010811-1 від 01.08.2011р.
Багатоквартирний будинок, в якому займає нежитлове приміщення позивач, взяте на утримання балансоутримувачем, яким є відповідач.
Закон України «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» ( із змінами і доповненнями, внесеними Законами України від 3 листопада 2005 року N 3053-IV від 23 вересня 2010 року N 2555-VI) (далі по тексту - Закон України «Про ОСББ») визначає правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників жилих та нежилих приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.
Стаття 13 «Відносини власників приміщень і управителя» вказаного Закону визначає, що відносини власників приміщень і управителя регулюються договором між ними, який укладається на основі Типового договору, форму якого затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади з питань містобудування та житлової політики.
У разі передачі частини функцій по управлінню неподільним та загальним майном нежитлового приміщення № 161 в будинку № 21 "а" по пр. Ілліча в м. Донецьку ТОВ "ДЖС-Сервіс", який виконує функції балансоутримувача, між власником приміщення і цією юридичною особою укладається окремий договір.
Істотними умовами договору є:
- найменування сторін;
- предмет договору;
- права сторін щодо здійснення управління житловим комплексом;
- обов'язки сторін щодо надання послуг по експлуатації житлового комплексу та оплати цих послуг;
- вичерпний перелік послуг;
- вартість кожної послуги та загальна вартість щомісячного платежу;
- порядок контролю та звіту сторін;
- наслідки невиконання умов договору;
- перелік форс-мажорних обставин;
- строк дії договору, умови продовження та припинення дії договору, дата укладення договору.
Спори щодо змісту конкретного договору вирішуються за згодою сторін або у судовому порядку.
Укладення договору між власником окремого приміщення у житловому комплексі та управителем є обов'язковим і не залежить від членства в об'єднанні, за винятком випадку, коли власник і управитель є однією особою.
У разі відмови власника приміщення укладати договір або сплачувати обов'язкові платежі на утримання та ремонт неподільного майна та відповідної частки загального майна об'єднання має право звернення до суду для стягнення нарахованих платежів у судовому порядку.
Право на звернення до суду виникає у об'єднання через шістдесят днів з дня припинення платежів або відмови в укладенні договору.
Договором № 1/161-2011 «Про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території» від 01.11.2011р. в пункті 1.2 ТОВ "ДЖС-Сервіс" (виконавець) та Адвокатська фірма "Головань і Партнери" (споживач) передбачили перелік складових по наданню послуг з утримання прибудинкової території, технічного обслуговування димових та вентиляційних каналів, насосних станцій з підкачування води, технічного обслуговування інженерних мереж тощо.
До цього договору 01.11.2011р. сторонами укладений додаток (додатковий договір), який стосується правовідносин сторін щодо «надання послуг з централізованого опалення, поставки холодної і гарячої води, водовідведення».
3
За додатком до основного договору № 1/161-2011 «Про надання послуг з утримання будинку та прибудинкової території», виконавець (відповідач) надає споживачу (позивачу) своєчасно та відповідної якості послуги з централізованого опалення, поставки холодної та гарячої води, водовідведення, а споживач своєчасно не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним, в якому надавались послуги, оплачує надані послуги за тарифами, які на момент укладання договору складають: з водного опалення - 477,78грн. з ПДВ за 1 Гкал, з поставки гарячої води - 77,86грн. з ПДВ за 1 куб. м., з поставки холодної води - 5,70грн. з ПДВ за 1 куб. м., з водовідведення - 3,816грн. з ПДВ за 1 куб. м. (п. п. 10, 17, 19 додаткового договору).
Таким чином, сторони в договорі самостійно узгодили вид послуг, які надаються та відповідні тарифи на них.
Господарським судом встановлено, що підписаний між сторонами додатковий договір від 01.11.2011р., стосується правовідносин сторін щодо надання послуг з централізованого опалення, поставки холодної і гарячої води, водовідведення, які регулюється нормами статті 714 ЦК України, ст. 275 ГК України та Законами України „Про питну воду та питне водопостачання", „Про житлово-комунальні послуги".
Пункт 5 статті 180 Господарського кодексу України передбачає, що ціна у господарському договорі визначається в порядку, встановленому цим кодексом, іншими законами, актами Кабінету міністрів України.
Частина 2 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" встановлює, що ціни/тарифи на комунальні послуги, до яких відноситься, зокрема, і послуги з централізованого опалення, поставки холодної і гарячої води, водовідведення, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.
Сторонами договором визначені тарифи за послуги з централізованого опалення, поставки холодної і гарячої води, водовідведення, утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і в подальшому не змінювались.
Не надано відповідачем на вимогу господарського суду докази, які би свідчили про наявність рішення відповідного державного органу про встановлення конкретних тарифів на вищевказані послуги.
Сторонами не внесені зміни до розміру тарифів за послуги з централізованого опалення, поставки холодної і гарячої води, водовідведення у порядку, встановленому діючим законодавством, зокрема, ст. 188 ГК України. Але відповідач, як балансоутримувач, передав позивачу додаткову угоду від 01.01.2011р. № 1 до договору № 1/161-2011 від 01.11.2011р., яка стосується зміни тарифів на послуги по опаленню, гарячої і холодної води і водовідведення. В пропонованих відповідачем сумах тарифів змінений тільки тариф на послуги з опалення, а саме збільшено з 477,78грн. на 719,83грн. (з ПДВ).
Господарським судом встановлено, що додаткова угода № 1 підписана тільки з боку відповідача 01.01.2011р., в той час, коли договір № 1/161-2011, до якого дана угода підписувалася, укладений сторонами пізніше - 01.11.2011р.
Оскільки, додаткова угода є невід'ємною частиною договору, юридичної сили вона набуває з моменту підписання основного договору.
Враховуючи викладене, додаткова угода являється нікчемною, тобто такою яка не відбулася.
Приймаючи до уваги, що відповідачем поставлене питання про припинення дії щодо примушення позивача з боку відповідача до підписання проекту Додаткової угоди № 1 від 01.01.2011р. до договору № 1/161-2011 від 01.11.2011р., господарський суд відмовляє в цієї вимозі, оскільки обраний спосіб захисту позивачем не відповідає статтям 20 Господарського кодексу України ( далі по тексту - ГК України ), яка кореспондується з положеннями ст. 16 ЦК України, встановлено, що держава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання та споживачів.
Розглядаючи друге питання, господарський суд дійшов висновку про задоволення вимоги позову, посилаючись на наступне:
У виставлених рахунках за січень та лютий 2012р. за послуги з опалення відповідачем викладені суми витрат з урахуванням тарифу, визначеного додатковою угоду, яка є нікчемною.
Оскільки тариф не сформований і не затверджений центральним органом виконавчої влади, національними комісіями, що здійснює державне регулювання у відповідних сферах, та органом місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом, а також, не врегулюваний сторонами у відповідності з діючим законодавством, у відповідача відсутні правові підставі для зміни тарифу в односторонньому порядку.
Сума нарахована поза межами встановленого сторонами тарифу, являється безпідставно отриманою, тобто без достатньої правової підстави.
4
З матеріалів справи вбачається, що позивач сплатив за надані з опалення послуги за більшим тарифом, згоди на що не давав, у зв'язку з чим звернувся до господарського суду з вимогою про стягнення з відповідача 4866,81грн. грошових коштів, отриманих без достатньої правової підстави.
Згідно статті 1212 ЦК України, на яку посилається позивач, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї статті застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення статті застосовуються також до вимог про:
1) повернення виконаного за недійсним правочином;
2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні;
4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Вищезазначена стаття визначає загальні умови існування цивільно-правових зобов'язань, що виникають у зв'язку із так званим безпідставним збагаченням, тобто набуттям або збереженням майна без достатньої правової підстави. Норми цієї статті застосовуються судом до вирішення спорів, пов'язаних із відновленням майнового стану, оскільки зобов'язання із безпідставного збагачення є загальною підставою для відновлення майнового стану осіб в разі відсутності інших підстав для цього, якщо захист прав особи не може бути здійснений на підставі договору, делікту, закону тощо.
Зобов'язання із набуття або збереження майна без достатньої правової підстави має місце за наявності таких умов:
по-перше, є набуття або збереження майна. Це означає, що особа набуває нові цінності, збільшує кількість та вартість належного їй майна або зберігає майно, яке неминуче мало б вибути із її володіння.
по-друге, мало місце набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто збільшення або збереження майна у особи є наслідком втрати або недоотримання цього майна іншою особою.
по-третє, обов'язково має бути відсутність правової підстави для набуття або збереження майна за рахунок іншої особи. Тобто мала місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків (ст. 11 ЦК).
Перелік ситуацій, при виникненні яких допускається застосування норм статті 1212 ЦК України, не є вичерпним, отже, ці положення можуть поширюватися і на інші відносини, якщо має місце безпідставне збагачення (привласнення особою скарбу (ст. 343 ЦК) тощо. Таким чином, для виникнення зобов'язання з безпідставного збагачення необхідна наявність наступних умов: збільшення майна однієї сторони (набувачем), з одночасним зменшенням його у іншої сторони (потерпілого), а також відсутність правової підстави (юридичного факту) для збагачення.
Відсутність правової підстави означає, що набувач (відповідач) збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином, тобто мали місце помилка, обман, випадковість або інші підстави набуття або збереження майна, які не можна віднести до підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, визначених ст. 11, 509 ЦК України.
Виходячи з визначених положень гл. 83 ЦК України умов, предметом доказування у даній справі є: по-перше, набуття відповідачем майна, грошових коштів в сумі 4866,81грн.; по-друге, набуття майна (грошових коштів) за рахунок позивача; по-третє, відсутність правової підстави для набуття майна (грошових коштів).
Відповідно до ст.ст. 4-2, 4-3 ГПК України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Згідно ст.ст. 33-34 ГПК України кожна сторона за допомогою належних та допустимих доказів повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Судовими доказами, за визначенням ст.ст. 32-34 ГПК України, слід вважати документи, які можуть підтвердити або спростувати обставини, що мають значення для правильного рішення справи.
Наявними в матеріалах справах доказами підтверджується факт перерахування позивачем на рахунок відповідача грошових коштів в сумі 4866,81грн., які являються отриманими від позивача без достатніх підстав.
5
Твердження відповідача стосовно того, що про зміну розміру тарифів з опалення позивача було повідомлено належним чином відповідно до п. 1.6 договору № 1/161-2011 від 01.11.2011р., у зв'язку з чим останній зобов'язаний оплачувати послуги з опалення відповідно до нових тарифів без додаткового погодження, судом до уваги не приймаються, оскільки суперечать діючому законодавству, відповідно до якого ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються центральними органами виконавчої влади, національними комісіями, що здійснюють державне регулювання у відповідних сферах, та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом (ч. 2 ст. 14 Закону України "Про житлово-комунальні послуги"), доказів наявності відповідного рішення уповноважених органів суду не надано.
Приймаючи до уваги, що з вини відповідача виник цей спір, на нього покладається судовий збір в розмірі 1609,50грн., оскільки позов задоволений частково.
На підставі Законів України „Про питну воду та питне водопостачання", „Про житлово-комунальні послуги", „Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку", ст.ст.11,15,16,1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 67, 179,180,181,188,193 Господарського кодексу України, та, керуючись статтями 32-34,49,82,84,81-1,85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В частині позову Адвокатської фірми "Головань і Партнери" м. Донецьк до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖС-Сервіс" м. Донецьк про стягнення 4866,81грн. грошових коштів, отриманих без достатньої правової підстави задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖС-Сервіс" м. Донецьк-83000, пр. Маяковського, буд. 23, ЄДРПОУ 35098956 на користь Адвокатської фірми "Головань і Партнери" м. Донецьк-83003, пр. Ілліча, 21-а, ЄДРПОУ 24639623 4866,81грн. грошових коштів, отриманих без достатньої правової підстави і судовий збір в розмірі 1609,50грн.
В частині позову Адвокатської фірми "Головань і Партнери" м. Донецьк до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "ДЖС-Сервіс" м. Донецьк про припинення дії щодо примушення позивача до підписання проекту Додаткової угоди № 1 від 01.01.2011р. до договору № 1/161-2011 від 01.11.2011р. відмовити за необґрунтованістю. Судовий збір, сплачений за частину позову немайнового характеру покласти на позивача.
Суддя Гринько С.Ю.
Вступна та резолютивна частини рішення оголошені в судовому засідання 14.05.2012р.
Рішення господарського суду, повний текст якого підписаний 15.05.2012року, може бути оскаржено до Донецького апеляційного господарського суду через місцевий господарський суд в десятиденний термін.