10.05.2012
Справа 22ц-2190/1219/2012р. Головуючий в 1 інстанції
Таранцов С.П.
Категорія: Доповідач Воронцова Л.П.
2012 року травня місяця «10»дня колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Херсонської області в складі:
Головуючого Закарян К.Г.
Суддів: Воронцової Л.П., Ігнатенко П.Я.
при секретарі Прохоровій І.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Херсоні цивільну справу за апеляційною скаргою Відкритого акціонерного товариства «Херсоноблплемпідприємство»на рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 12 січня 2012 року у справі
за позовом
ОСОБА_2
до
Відкритого акціонерного товариства «Херсоноблплемпідприємство»
про стягнення забортної плати,
моральної шкоди,
В вересні 2011 року ОСОБА_2 звернулася до суду з вище зазначеним позовом, посилаючись на те, що з 08 липня 1982 року по 07 квітня 2011 року вона працювала у відповідача. За період її роботи заробітна плата нараховувалася, але виплачувалася не повністю і заборгованість з її виплати становить 17649 грн. 77 коп., що підтверджується довідкою підприємства. Крім того, у першому кварталі 2007 року їй виплачувалась мінімальна заробітна плата -350 грн. на місяць, замість посадового окладу 1200 грн., тому за вказаний період їй не виплачено 2089 грн. 47 коп. Загальна сума заборгованості за 2007 рік складає 19789,24 грн.
Позивачка вважає, що відповідач їй повинен виплатити середній заробіток за затримку розрахунку -13716 грн. 56 коп. та моральну шкоду в сумі 10000 грн., судові витрати у справі -400 грн., а всього 43845,80 грн.
Рішенням Каховського міськрайонного суду від 12 січня 2012 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ВАТ «Херсоноблплемпідприємства» на користь ОСОБА_2 заборгованість по заробітній платі в сумі 17649 грн. 77 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в сумі 13716 грн. 56 коп., витрати на правову допомогу в сумі 400 грн.
В іншій частині позову відмовлено.
Стягнуто з ВАТ «Херсоноблплемпідприємства»судові витрати у справі на користь держави.
В апеляційній скарзі на рішення суду ВАТ «Херсоноблплемпідприємство», посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просило його скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_2 відмовити.
В письмових запереченнях на апеляційну скаргу ОСОБА_2 просить її відхилити, рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, що з'явилися, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах, визначених ст.303 ЦПК України, колегія суддів вважає апеляційну скаргу підлягаючою задоволенню частково з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи і це встановлено судом, з 08 липня 1982 року по 07 квітня 2011 року ОСОБА_2 працювала у ВАТ «Херсоноблплемпідприємства»/а.с. 7-10/ та звільнилася за власним бажанням.
Задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_2 про стягнення заборгованості по заробітній платі в сумі 17649,77 грн. та стягуючи з товариства на користь позивачки середній заробіток за затримку розрахунку при звільненні в сумі 13716,56 грн., суд I інстанції виходив з наявності заборгованості у позивачки по виплаті їй заробітної плати, що підтверджується довідкою підприємства від 06 квітня 2011 року та зобов'язанням відповідача, відповідно до вимог ст. 117 КЗпП України сплатити середній заробіток за затримку розрахунку за період з 07.04.2011 року по 22.09.2011 року -для звернення з позовом до суду за 122 дні.
Однак з висновками суду першої інстанції колегія суддів погодитися не може повністю, оскільки вони не відповідають обставинам справи, доказам, наданим сторонами та до них суд дійшов у порушення норм матеріального права, що відповідно до ст. 309 ЦПК України є підставою для його скасування та ухвалення нового.
Так, в матеріалах справи наявні податкові розрахунки форми №1ДФ по ВАТ «Херсоноблплемпідприємство»за період з 2006р. по 2011р. включно, які містять офіційну інформацію щодо працівників підприємства, в тому числі і ОСОБА_2, нарахованого і виплаченого доходу (заробітної плати). Далі звіти підписані позивачкою, як головним бухгалтером підприємства і їх достовірність вона підтвердила в суді апеляційної інстанції.
Згідно даних податкових відомостей, за період з 01.01.2006р. до дня звільнення позивачки з роботи їй було нараховано 107632,90 грн., виплачено 106169,4 грн. і заборгованість підприємства на день звільнення ОСОБА_2 складала 1463,50 грн., яка була виплачена позивачці до 12.07.2011р., що підтвердила позивачка і цей факт підтверджується оборотно-сальдовою відомістю по рахунку 661 за 2011 рік, дослідженою в судовому засіданні апеляційної інстанції /а.с. 32, 45-68/.
Згідно цих же форм звітності за 2006 рік, ОСОБА_2 було нараховано заробітної плати 30679,15 грн. і виплачено 22943,92 грн., тобто, станом на 01.01.2007 року заборгованість підприємства по виплаті позивачці заробітної плати складала 7735,23 грн., а не 17649 грн. 77 коп., як стверджує позивачка, і дана заборгованість впродовж 2008-2011 років була виплачена ОСОБА_2 /а.с. 32; 48-68/.
З огляду на зазначене, довідка, взята судом першої інстанції за основу, як належний доказ наявності та розміру заборгованості підприємства перед ОСОБА_2 є неналежним доказом, оскільки протирічить даним податкової звітності по заробітній платі форми №1ДФ за підписом ОСОБА_2, вона не містить інформації, що сума 17649,77 грн. є заборгованістю з виплати заробітної плати і, що дана сума у послідуючі роки роботи позивачки не була їй виплачена. Крім того, дана довідка, як пояснила позивачка, складена нею, як головним бухгалтером, тоді як позивачка є зацікавленою особою у справі.
З огляду на зазначене, суд безпідставно керувався даною довідкою, як доказом на підтвердження наявності та розміру заборгованості у підприємства перед ОСОБА_2 з виплати заробітної плати, оскільки така заборгованість відсутня.
Доводи апеляційної скарги підприємства щодо невідповідності нарахованої заробітної плати ОСОБА_2 за період з 2006 року по 2011 рік її посадовому окладу згідно штатного розкладу і незаконному нарахуванню ОСОБА_2 собі та виплаті заробітної плати в сумі 25653,50 грн. та привласненні 17140,26 грн., колегією суддів до уваги не приймаються, оскільки позовні вимоги підприємства до ОСОБА_2 про стягнення заробітної плати незаконно нарахованої, не є предметом судового розгляду і не стверджені належними та допустимими доказами щодо незаконності дій ОСОБА_2 Оскільки позивачка підтвердила отримання останньої суми з 1463,50 грн. /а.с. 32/ - 12 липня 2011 року, то стягненню з підприємства на її користь підлягає середній заробіток за затримку розрахунку, відповідно до ст. 117 КЗпП України, за період з 07.04.2011р. по 12.07.2011р. -за 65 днів, що становить 7368,40 грн. (113,36 грн. х 65 днів).
З огляду на зазначене, рішення суду у частині стягнення з підприємства на користь ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі в сумі 17649,77 грн. підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.
Рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні підлягає зміні шляхом зменшення стягнутої суми з 13716 грн. 56 коп. до 7368 грн. 40 коп., та щодо стягнення судового збору з 314 грн. до 73 грн. 68 коп.
Доводи апелянта щодо необґрунтованого задоволення судом вимог позивачки про стягнення витрат на правову допомогу в сумі 400 грн., як не підтверджених доказами, підлягають відхиленню, оскільки в матеріалах справи є квитанція №41 про сплату ОСОБА_2 до юридичної консультації Каховського району за складення позовної заяви 400 грн. /а.с. 12/.
Керуючись ст.ст. 303,307,309 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Херсонське облплемпідприємство»задовольнити частково.
Рішення Каховського міськрайонного суду Херсонської області від 12 січня 2012 року у частині стягнення з ВАТ «Херсонське облплемпідприємство»на користь ОСОБА_2 заборгованості по заробітній платі в сумі 17649 грн. 77 коп. скасувати, постановити нове про відмову у задоволенні даних позовних вимог.
Це ж рішення суду в частині стягнення з ВАТ «Херсонське облплемпідприємство»на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні в сумі 13716 грн. 56 коп. змінити, зменшивши вказану суму до 7368 грн. 40 коп. та судового збору на користь держави з 314 грн. до 73 грн. 68 коп.
В іншій частині рішення суду залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і з цього ж часу може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий: К.Г.Закарян
Судді: Л.П.Воронцова, П.Я.Ігнатенко
Копія вірна: Л.П.Воронцова