Справа № 2601/9819/12
Провадження № 2/2601/3036/12
10 травня 2012 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Новак А.В. при секретарі Тасенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного управління справами, Комплексу відпочинку «Пуща-Водиця» Державного управління справами про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду,-
позивачзвернувся до суду з позовомдо Державного управління справами, Комплексу відпочинку «Пуща-Водиця»Державного управління справами про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду.
Мотивував свої вимоги тим, що відповідно до рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 травня 2010 року у цивільній справі за його позовом до Державного управління справами, Комплексу відпочинку «Пуща-водиця»Державного управління справами, третя особа керівник Державного управління справами Тарасюк І.Г. про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди позов було задоволено частково і в тому числі поновлено його на посаді директора будинку відпочинку «Пуща Водиця»Державного управління справами та стягнуто з середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 серпня 2006 року по день винесення рішення, з урахуванням сум виплачених на виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 червня 2007 року.
В подальшому дане рішення було змінено рішенням колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду міста Києва від 14 вересня 2010 року в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 106369 гривень 20 копійок.
Позивач зазначає, що відповідачами до даного часу не виконано рішення суду в частині його поновлення на посаді директора будинку відпочинку «Пуща Водиця»Державного управління справами.
Позивач вважає, що оскільки відповідачі здійснили безпідставну затримку виконання рішення суду він має право на отримання, в силу статті 236 Кодексу законів про працю України суми середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду у розмірі 56992 гривні 88 копійок, відповідно до наданого розрахунку.
В судовому засіданні позивач підтримав вимоги позовної заяви та просив суд ухвалити рішення, яким позов задовольнити повністю.
Представник відповідача Державного управління справами в судовому засіданні позов не визнав з посиланням на письмові заперечення, що долучені до матеріалів справи та просив суд відмовити в задоволенні позову повністю. Зокрема зазначив, що з боку відповідача не було умисного невиконання рішення суду без поважних причин, оскільки відсутня реальна можливість виконати таке.
Представник відповідача Комплексу відпочинку «Пуща-Водиця»Державного управління справами в судовому засіданні позов не визнав з посиланням на письмові заперечення, що долучені до матеріалів справи та просив суд відмовити в задоволенні позову повністю. Зазначив, що з боку відповідача не було умисного невиконання рішення суду без поважних причин, оскільки відсутня реальна можливість виконати таке. Цілком погоджується з запереченням іншого співвідповідача.
Заслухавши сторони, представників, дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.
З матеріалів справи та пояснень сторін, суд дійшов висновку, що правовідносини які виникли між сторонами, випливають з трудових правовідносин.
Рішенням Голосіївського районного суду міста Києва від 13 травня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного управління справами, Комплексу відпочинку «Пуща-водиця»Державного управління справами, третя особа керівник Державного управління справами Тарасюк І.Г. про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди позов було задоволено частково і в тому числі поновлено його на посаді директора будинку відпочинку «Пуща Водиця»Державного управління справами та стягнуто з середній заробіток за час вимушеного прогулу з 15 серпня 2006 року по день винесення рішення, з урахуванням сум виплачених на виконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 25 червня 2007 року.
Рішенням Апеляційного суду міста Києва від 14 вересня 2010 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Державного управління справами, Комплексу відпочинку «Пуща-водиця»Державного управління справами, третя особа керівник Державного управління справами Тарасюк І.Г. про поновлення на роботі, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу та відшкодування моральної шкоди було змінено рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 травня 2010 року в частині стягнення з Комплексу відпочинку «Пуща Водиця»Державного управління справами суми середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
З платіжної вимоги № 767/5 від 15 березня 2011 року вбачається, що рішення в частині стягнення на користь ОСОБА_1 присуджених сум виконано.
Ухвалою Голосіївського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2010 року у справі за заявою ОСОБА_1 і заявою Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби про зміну способу і порядку виконання рішення суду було встановлено наявність обставини неможливості поновлення ОСОБА_1 на посаді директора і відповідно виконати рішення суду, оскільки Будинок відпочинку «Пуща-Водиця»ліквідовано.
Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 28 квітня 2011 року у справі за позовом Державного управління справами до Департаменту державної виконавчої служби України Міністерства юстиції України про визнання незаконними дій, скасування постанов від 05 квітня 2011 року встановлено, що припинено державну реєстрацію юридичної особи -Будинок відпочинку «Пуща-Водиця»Державного управління справами, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру. Правонаступником даного підприємства є комплекс відпочинку «Пуща-Водиця»Державного управління справами, однак посада директора Будинку відпочинку «Пуща-Водиця»в ньому не збереглася. За таких умов Окружним адміністративним судом міста Києва встановлено, що невиконання рішення Голосіївського районного суду міста Києва від 13 травня 2010 року в частині поновлення на посаді ОСОБА_1 не можна вважати безпідставним.
Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Суд вважає, що в конкретному випадку відсутні винні дії відповідачів, які б свідчили про умисел направлений на невиконання рішення суду і поряд з цим, суд вважає, що відсутні об'єктивні обставини, які свідчать про реальну можливість виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаду директора Будинку відпочинку «Пуща-Водиця», оскільки така не збереглася, що в сукупності з дослідженими доказами по праві дає суду можливість дійти категоричного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позову та покладення на відповідачів відповідальності передбаченої правилами статті 236 Кодексу законів про працю України за умов визначених вказаною правовою нормою.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність відмовити в задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 212-215, 223, 294-296 ЦПК України,суд,-
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Державного управління справами, Комплексу відпочинку «Пуща-Водиця»Державного управління справами про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду - відмовити.
Рішення може бути оскаржене протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційна скарга подається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
Суддя А.Новак