Справа № 2601/8222/12
Провадження № 2/2601/2723/12
04 травня 2012 року Голосіївський районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Новака А.В., при секретарі Тасенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Головного управління юстиції у місті Києві, Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, Відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Київської області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та скасування постанови про арешт майна боржника,-
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та скасування постанови про арешт майна боржника, мотивуючи свої вимоги тим, що 02 листопада 2009 року приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, вчинила виконавчий напис, зареєстрований в реєстрі за № 10350, щодо звернення стягнення на транспортний засіб марки "VOLKSWAGEN", модель "TOUAREG", 2006 року випуску, № НОМЕР_2, легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1
Вказаний виконавчий напис було вчинено з метою задоволення грошових вимог ПАТ «ОТП Банк», що є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк» у розмірі 193031 гривня 91 копійка, що включає: залишок заборгованості за кредитом в сумі 19360 доларів США 33 центів, суму відсотків за користування кредитом за період з 14.07.2009 року по 29.10.2009 року в сумі 439 доларів США 84 центів, суму пені за прострочення виконання зобов'язань за період з 12.03.2009 року по 29.10.2009 року в сумі 34694 гривень 16 копійок, штрафні санкції в розмірі 75 гривень 00 копійок. Вважає, що даний виконавчий напис був вчинений приватним нотаріусом з порушенням встановленого актами цивільного законодавства України порядку вчинення нотаріусами виконавчих написів.
Представник позивача надіслав до суду заяву у якій просив слухати справу у його відсутність. Позов підтримав та з посиланням на обґрунтування, викладені в позові, просив суд ухвалити заочне рішення, яким виконавчий напис нотаріуса визнати таким, що не підлягає виконанню та скасувати постанови про арешт майна боржника.
Відповідачі в судовезасідання не з'явилися, про час і місцерозглядусправиповідомленіналежним чином.
Клопотанняпровідкладеннярозглядусправи до суду не надсилали. Про причину неявки не повідомляли. Позивач у своїйзаяві не заперечуєпротиухвалення заочного рішення на підставінаявних у справідоказів у зв'язку з чим суд на підставі ст. 224 ЦПК України,вважає за можливевирішити справу у їхвідсутність за наявними у справідоказами, ухвалившизаочнерішення.
Дослідивши і проаналізувавшидокази, якімістяться в матеріалахсправи, суд на основіповно і всебічноз'ясованихобставин, на якісторонипосилались як на підставусвоїхвимог і заперечень, дійшовнаступнихвисновків.
В якості забезпечення виконання зобов'язань за договором кредиту № CL-006/765/2006 від 13.04.2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір застави № PCL-006/765/2006 від 13.04.2006 року. Відповідно до вказаного договору застави майна позивач зобов'язався відповідати за повне та своєчасне виконання зобов'язань за договором кредиту 006/765/2006 від 13.04.2006 року року на купівлю транспортних засобів.
02.11.2009 року приватний нотаріус Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 вчинив виконавчий напис зареєстрований в реєстрі за № 10350, щодо звернення стягнення на транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN», модель «TOUAREG», 2006 року випуску, № НОМЕР_2, легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1 Даний виконавчий напис було вчинено з метою задоволення грошових вимог ПАТ «ОТП Банк», що є правонаступником ЗАТ «ОТП Банк»у розмірі 193031 гривень 91 копійок.
Відповідно до ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлене договором або законом.
Відповідно до ст. 1 Закон України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень»визначає правовий режим регулювання обтяжень рухомого майна, встановлених з метою забезпечення виконання зобов'язань, а також правовий режим виникнення, оприлюднення та реалізації інших прав юридичних і фізичних осіб стосовно рухомого майна. Так, статтею 26 цього Закону визначаються позасудові способи звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження, відповідно до якої обтяжувач має право на власний розсуд обрати один із таких позасудових способів звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження: передача рухомого майна, що є предметом забезпечувального обтяження, у власність обтяжувача в рахунок виконання забезпеченого обтяженням зобов'язання в порядку, встановленому цим Законом; 2) продаж обтяжувачем предмета забезпечувального обтяження шляхом укладення договору купівлі-продажу з іншою особою-покупцем або на публічних торгах; 3) відступлення обтяжувачу права задоволення забезпеченої обтяженням вимоги у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є право грошової вимоги; 4) переказ обтяжувачу відповідної грошової суми, у тому числі в порядку договірного списання, у разі, якщо предметом забезпечувального обтяження є гроші або цінні папери. 5) реалізація заставленого майна на підставі виконавчого напису нотаріуса. (Частину першу статті 26 доповнено пунктом 5 згідно із Законом N 3795-VI від 22.09.2011). Однак, на момент вчинення оспорваноговиконавчого напису, такого позасудового порядку звернення стягнення на предмет застави як на підставі виконавчого напису нотаріуса визначено не було.
Окрім цього, прикінцевими та перехідними положеннями даного закону передбачено, що законодавчі та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності Законом України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень», що є спеціальним законом з питань режиму правового регулювання обмежень рухомого майна, застосовуються лише в тій частині, що не суперечить даному закону.
Таким чином, звернення стягнення на предмет застави, яким є рухоме майно, за допомогою виконавчого напису нотаріуса не є таким, що відповідає закону.
З врахуванням зазначених мотивів суд вважає, що вимоги позивача про зобов'язання відповідача Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві скасувати постанову про накладення арешту на майно та оголошення його в розшук від 15 лютого 2010 року, підлягають задоволенню, оскільки зникли правові підстави чинності вказаної постанови.
На основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, а також достатність і взаємний зв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин, та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову в повному обсязі.
Розподілсудовихвитратміж сторонами вирішити за правилами ст. 88 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 212-215, 223, 294-296 ЦПК України,суд,-
позов ОСОБА_1 до Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк», приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2, Головного управління юстиції у місті Києві, Відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві, Відділу державної виконавчої служби Миронівського районного управління юстиції Київської області про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню та скасування постанови про арешт майна боржника - задовольнити повністю.
Виконавчий напис, вчинений приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу ОСОБА_2 від 02 листопада 2009 року за реєстровим № 10350, про звернення стягнення на транспортний засіб марки «VOLKSWAGEN», модель «TOUAREG», 2006 року випуску, № НОМЕР_2, легковий універсал, реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить на праві власності ОСОБА_1, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»у розмірі 193031 гривня 91 копійка, що включає: залишок заборгованості за кредитом в сумі 19360 доларів США 33 центів, суму відсотків за користування кредитом за період з 14.07.2009 року по 29.10.2009 року в сумі 439 доларів США 84 центів, суму пені за прострочення виконання зобов'язань за період з 12.03.2009 року по 29.10.2009 року в сумі 34694 гривень 16 копійок, штрафні санкції в розмірі 75 гривень 00 копійок-визнати таким, що не підлягає виконанню повністю.
Зобов'язати Відділ державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у місті Києві скасувати постанову від 15 лютого 2010 року про накладення арешту на майно та оголошення його в розшук винесену при здійсненні примусового виконання у виконавчому провадженні ВП № 16600359 від 18 грудня 2009 року.
Стягнути з Публічного акціонерного товариства «ОТП Банк»на користь ОСОБА_1 214 (двісті чотирнадцять) гривень 60 копійок судового збору.
Заочне рішенн яможе бути переглянуто Голосіївським районним судом м. Києва за письмовоюзаявоювідповідача. Заяву про перегляд заочного рішенняможе бути подано протягом десяти днів з дня отриманняйогокопії.
Позивач має право оскаржити заочне рішення протягом десяти днів з дня його проголошення, а рішення яке було ухвалено без участі особи, яка її оскаржує протягом десяти днів з дня отримання копії рішення. Апеляційнаскаргаподається до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївськийрайонний суд м. Києва.
Суддя А.Новак