Справа № 2-537/12
07 березня 2012 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі головуючого судді Пасинок В.С., при секретарі Мушта І.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 13 грудня 2010 року близько 7-15 год. по вул. Лисогірській, 8 у м. Києві сталася дорожньо-транспопртна пригода.
Винним у скоєнні даної ДТП визнано ОСОБА_2 відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 10.01.2011 року.
Водій ОСОБА_2 керував автомобілем «Тойота Карола» державний номер НОМЕР_1 за дорученням від 24.02.2010 року, виданим власником автомобіля позивачем ОСОБА_1
За вини відповідача позивачу завдано матеріальну шкоду, яка визначена на підставі звіту №1566 автотоварознавчого дослідження від 17.01.2011 року, сума якої становить 109699 гривень 60 копійок.
Крім матеріальної шкоди, позивач вважає, що йому завдано і моральну шкоду, яку він оцінює в 1700 гривень.
Оскільки відповідач ніяким чином не реагує на його звернення щодо відшкодування шкоди, позивач просить суд стягнути на його користь суму матеріальної шкоди 109699 гривень 60 копійок та суму моральної шкоди 1700 гривень, а також судові витрати.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов, просили його задовольнити у повному обсязі з підстав зазначених у позовній заяві та доданих до неї матеріалів.
Відповідач заперечував проти задоволення позову.
Суд, вислухавши учасників судового процесу, дослідивши письмові докази, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково, виходячи з наступних підстав.
У судовому засіданні встановлено, що 13 грудня 2010 року близько 7-15 год. по вул.Лисогірській, 8 у м.Києві сталася дорожньо-транспопртна пригода за участю автомобіля «Тойота Корола» державний номер НОМЕР_1.
Зазначений автомобіль належить на праві приватної власності позивачу ОСОБА_1, який видав доручення на керування зазначеним автомобілем відповідачу ОСОБА_2.(а.с. 31)
Відповідно до постанови Голосіївського районного суду м. Києва від 10.01.2011 року № 3-81/11, винним у скоєнні ДТП визнано відповідача ОСОБА_2 (а.с. 11).
Відповідно до довідки УДАІ Голосіївського РУ ГУ МВС України наданої ЗАТ «Страхова компанія «АХА Україна», внаслідок дорожньо-транспортної пригоди 13.12.2010 року автомобіль «Тойота Корола»державний номер НОМЕР_1 отримав механічні пошкодження (а.с.5).
Вартість отриманих пошкоджень зазначеного автомобіля складає 109699 гривень 60 копійок, що визначено звітом №1566 від 17.01.2011 року, складеним ТОВ «Незалежна експертно - асистуюча компанія»( а.с.6-10) та висновком від 17.01.2011 року про вартість відновлюваних робіт (а.с.20-25).
Як вбачається з листа ЗАТ «Страхова компанія «АХА Страхування», позивачу відмовлено у виплаті страхового відшкодування (а.с. 36).
Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 58 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до вимог ст. 22 ЦК України, 1. Особа, якій завдано збитків у результаті порушенная її цивільного права, має право на їх відшкодування.
2. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 3. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмір
Відповідно до ст. 1166 ЦК України 1. Майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. 2. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Згідно ч. 2 ст. 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27.03.92 року N 6 «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди»роз'яснено, що під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Вирішуючи питання відшкодування позивачу моральної шкоди, суд прийшов до висновку, що позивачем ніяким чином не доведено спричинення йому моральної шкоди протиправним діями відповідача.
Таким чином, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, та враховуючи те, що обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, а вимоги ґрунтуються на вимогах закону, суд прийшов до висновку, що вони підлягають задоволенню частково.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 60, 61, 64, 66, 131, 209, 212-215, 224, 225, 226 ЦПК України, ст.ст.11, 12, 15, 16, 22, 1166, 1187 ЦК України,-
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди -задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 матеріальну шкоду у розмірі 109699,60 (сто дев»ять тисяч шістсот дев»яносто дев»ять гривень 60 коп).
Стягнути з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1114 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 120,00 грн.
В іншій частині позовних вимог -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.
Суддя