Справа № 1570/2820/2012
04 травня 2012 року
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стеценко О.О., розглянувши адміністративний позов ОСОБА_2 до Державній міграційної служби України, Державного комітету України у справах національностей та релігії про визнання рішення про відмову в наданні статусу біженця № 249-10 від 02 серпня 2010 року нечинним та зобов'язання надати статус біженця в Україні,-
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_2 до Державній міграційної служби України, Державного комітету України у справах національностей та релігії про визнання рішення про відмову в наданні статусу біженця № 249-10 від 02 серпня 2010 року нечинним та зобов'язання надати статус біженця в Україні.
Одночасно з адміністративним позовом позивачем подано до суду клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, в якому просить визнати причину пропуску строку звернення до суду із даним адміністративним позовом поважною та поновити строк для оскарження рішення про відмову в наданні статусу біженця № 249-10 від 02 серпня 2010 року.
Відповідно до п.п. 5.6 ч. 1 ст. 107 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує чи подано адміністративний позов у строк, установлений законом (якщо подано заяву про поновлення цього строку, то чи є підстави для її задоволення); чи не має інших підстав для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду або відмови у відкритті провадження у справі.
Відповідно до ч.1 ст.6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.
Відповідно до частини 1 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Згідно з ч. 2 ст. 5 Кодексу адміністративного судочинства України провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.
Частиною 2 ст. 99 КАС України, передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Позивач звернувся до суду 03 травня 2012 року з позовними вимогами про визнання рішення Державного комітету України у справах національностей та релігій про відмову в наданні статусу біженця № 249-10 від 02 серпня 2010 року нечинним та зобов'язання надати статус біженця в Україні. В обґрунтування поданого клопотання позивач зазначив, що 03 березня 2011 року він звертався до Одеського окружного суду з зазначеними позовними вимогами, але починаючи з літа 2011 року він тривалий час хворів, а у зв'язку з відсутністю коштів не мав змоги звернутися до юридичної допомоги та відкласти слухання по справі. У зв'язку з неявкою позивача до судових засідань, його позов був залишений без розгляду.
Суддя розглянувши клопотання позивача про поновлення строку звернення з даним адміністративним позовом до суду вважає, що клопотання задоволенню не підлягає оскільки позивач належним чином не обґрунтував та не надав жодних доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду з даним позовом.
Під час вирішення клопотання позивача про поновлення строку звернення до адміністративного суду, суддею було встановлено, що відповідно до комп'ютерної програми Одеського окружного адміністративного суду «Діловодство спеціалізованого суду», позивач 03 березня 2011 року звертався до Одеського окружного адміністративного суду з аналогічним позовом до Державного комітету України у справах національностей та релігій про визнання рішення недійсним та зобов'язання надати статус біженця, та ухвалою суду від 29 серпня 2011 року, зазначений позов був залишений без розгляду на підставі ст. ст. 128 ч. 3 та 155 ч. 1 п. 4 КАС України. Тобто позивач не визначає обставин, чому він звернувся до суду з позовом про порушення своїх прав, свобод чи інтересів лише 03 травня 2012 року.
Крім того, відповідно до положень, передбачених ч. 1, 2 ст. 49 КАС України особи, які беруть участь у справі, мають рівні процесуальні права і обов'язки та зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно ч.1 ст.100 КАС України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала.
Також, згідно із п. 9 ч. 1 ст. 155 КАС України суд своєю ухвалою залишає позовну заяву без розгляду, якщо позовну заяву подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до адміністративного суду і суд не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.
Поважними, за змістом даної статті визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.
Строк звернення до адміністративного суду з адміністративним позовом - проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.
Також, суд вважає за необхідне зазначити, що строки впливають на права та обов'язки учасників адміністративних правовідносин, спонукаючи їх до своєчасного здійснення наданих їм прав чи виконання покладених на них обов'язків. Строки -засіб впорядкування суспільних відносин, без якого неможливо уявити діяльність публічної адміністрації, нормативного акта, якою б юридичною силою він не був наділений.
Дотримання строків розгляду адміністративних справ одна з обов'язкових передумов ефективності адміністративних проваджень, оскільки результат правозастосовчої діяльності безпосередньо залежить від часових меж їх реалізації. Будь-який вид адміністративного провадження базується на процесуальних принципах, серед яких оперативність і швидкість, що забезпечується чітко регламентованими строками, закріпленими в законах та підзаконних актах.
При таких обставинах адміністративний позов ОСОБА_2 до Державній міграційної служби України, Державного комітету України у справах національностей та релігії про визнання рішення про відмову в наданні статусу біженця № 249-10 від 02 серпня 2010 року нечинним та зобов'язання надати статус біженця в Україні слід залишити без розгляду, як поданий після закінчення строків, установлених законом, для звернення до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст. 99,100,107,155,165 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_2 до Державній міграційної служби України, Державного комітету України у справах національностей та релігії про визнання рішення про відмову в наданні статусу біженця № 249-10 від 02 серпня 2010 року нечинним та зобов'язання надати статус біженця в Україні - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в загальному порядку.
Ухвала суду про залишення позовної заяви без розгляду може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Одеський окружний адміністративний суд протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Стеценко О.О.
ст. 100