Справа № 370/08
19 березня 2012 року
19 березня 2012 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Соколенко О.М.
при секретарі -Кулішенко Є.С.
за участю: представника відповідача -ОСОБА_1 (за довіреністю);
позивач - не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області про визнання протиправним та скасування рішення від 03 вересня 2007 року № 0024781701 про застосування штрафних (фінансових) санкцій.
Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 16.04.2008 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 22.07.2008 року, позов ФОП ОСОБА_2 задоволено частково; рішення Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області від 03 вересня 2007 року № 0024781701 про застосування штрафних (фінансових) санкцій -скасовано, стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача судовий збір у сумі 3 грн. 40 коп., в іншій частині-відмовлено.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 25 жовтня 2010 року вищевказані рішення скасовано та справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції. Відповідно до автоматичного перерозподілу справ на підставі протоколу розподілу справ між суддями від 02 грудня 2010 року справу передано судді Соколенко О.М.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 03 грудня 2010 року справу прийнято до провадження та призначено до судового розгляду.
Позивач мотивує свої позовні вимоги тим, що рішення від 03 вересня 2007 року № 0024781701 про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яке прийнято Білгород-Дністровською об'єднаною державною податковою інспекцією Одеської області за наслідками проведеної планової документальної перевірки дотримання вимог законодавства про оподаткування СПД-ФО ОСОБА_2 за період з 01.10.2004 року по 30.03.2007 року, винесено безпідставно. В обґрунтування неправомірності оскаржуваного рішення позивач зазначила, що не порушувала приписи Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», оскільки у перевіряємий період з 01.10.2004 року по 21.10.2005 року не здійснювала продаж підакцизних товарів, а тому розрахункові операції за готельні послуги правомірно відображала у книзі обліку доходів та витрат без застосування РРО. Також, позивач зазначила, що Z-звіт за №1433 від 24.03.2005 року є в наявності, що підтверджується книгою обліку розрахункових операцій №1505001187. А отже, враховуючи викладене, позивач просила суд задовольнити позовні вимоги повністю.
Відповідач надав до суду письмові заперечення на адміністративний позов (Т.1,а.с.32-34), в яких зазначив, що Білгород-Дністровською ОДПІ на підставі направлення від 15.08.2007р. №1119/17-1 проведена планова документальна перевірка СПД-ФО ОСОБА_2 з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2004р. по 30.06.2007 року, за результатами якої складено акт перевірки та прийнято рішення від 03 вересня 2007 року №0024781701 про застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 31385,75грн. Як зазначає відповідач, вказані санкції були застосовані до СПД ОСОБА_2, оскільки позивачем через реєстратор розрахункових операцій не проводилась виручка з готельних послуг в сумі 6209,15 грн., що є порушенням п. 1 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Відповідач зазначив, що у перевіряємому періоді з 01.10.2004 року по 21.10.2005 року, СПД ОСОБА_2 здійснювалась діяльність з продажу підакцизних товарів згідно книги обліку доходів та витрат (Ф-10), яка була надана до перевірки, та згідно ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями серіїї АА № 618276 терміном дії з 09.10.2003 року по 09.10.2004 року, серії НОМЕР_5 терміном дії з 21.10.2004 року по 21.10.2005 року, а тому, як вважає відповідач, дія пункту 6 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»не може бути застосована до позивача. Також, відповідач зазначив, що при перевірці книг обліку розрахункових операцій СПД ОСОБА_2, виявлено не зберігання Z-звіту за №1433 по закінченню робочого дня (не зберігання щоденного фіскального звітного чека) за 2005 рік. Таким чином, відповідач вважає, що оскаржуване позивачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій прийнято відповідачем правомірно, а отже у задоволенні позиву слід відмовити.
Судом здійснено заміну відповідача - Білгород-Дністровську об'єднану державну податкову інспекцію на його правонаступника - Білгород-Дністровську об'єднану державну податкову інспекцію Одеської області Державної податкової служби.
Позивач у судове засідання не з'явилась, про дату, час та місце судового розгляду була повідомлена належним чином та своєчасно, разом з тим, представник позивача надала до суду заяву, в якій просила суд розглянути справу без її участі.
Представник відповідача в судовому засіданні просив суд відмовити у задоволенні позовної заяви, посилаючись на обставини, викладені в запереченнях на адміністративний позов.
Отже, суд відповідно до положень ст. 128 КАС України розглядав справу без участі позивача.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, та надані під час розгляду справи пояснення представника позивача, ознайомившись з письмовими поясненнями позивача, запереченнями відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрована виконавчим комітетом Білгород-Дністровської міської ради Одеської області 13.05.1998 року за № НОМЕР_3 та на момент перевірки здійснювала підприємницьку діяльність за адресами: АДРЕСА_1, за видами діяльності: громадське харчування, ігровий бізнес (більярд), готельні послуги, оренда приміщення.
Також, судом встановлено, що в перевіряємий період позивач перебувала на обліку в Білгород-Дністровській ОДПІ та знаходилась на загальній системі оподаткування.
З матеріалів справи вбачається, що на підставі направлення від 15.08.2007 року №1119/17-1 (Т.1,а.с.112), згідно плану-графіку перевірок суб'єктів господарської діяльності-фізичних осіб на ІІІ квартал 2007 року, старшим державним податковим ревізор-інспектором відділу контрольно-перевірочної роботи управління оподаткування фізичних осіб Лутаєвою Л.В. з 15.08.2007 року по 21.08.2007 року проведена планова документальна перевірка дотримання вимог податкового законодавства при оподаткуванні суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи ОСОБА_2 за період з 01.10.2004 року по 30.06.2007 року.
Судом встановлено, що перевірку проведено з відома ОСОБА_2, яка була повідомлена про проведення планової документальної перевірки 26.07.2007 року, що підтверджується розпискою про отримання повідомленням від 25.07.2007 року №10896/1701 (т.1,а.с.113), та здійснено в присутності її представника ОСОБА_4
За наслідками вказаної перевірки 27.08.2007 року Білгород-Дністровською об'єднаною державною податковою інспекцією Одеської області складений акт за №3371/17-1/НОМЕР_2 (Т.1,а.с.4-18), у висновках якого, зокрема, встановлено порушення позивачем п.1 ст. 3, п.6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»: «не пробито готівки на суму 6209,15 грн.».
З вказаного акту перевірки вбачається, що ФОП ОСОБА_2 один примірник акту отримала 28.08.2007 року, що підтверджується її підписом, а також зазначила, що з актом перевірки не згодна та надала заперечення на нього.
Як вбачається з матеріалів справи, на підставі протоколу засідання постійно діючої комісії по оперативному вирішенню спірних питань оподаткування і валютного контролю, які виникають при проведенні документальних перевірок від 27 серпня 2007 року №2 (Т.2, а.с.28-30). Білгород-Дністровська ОДПІ Одеської області 29.08.2007 року за № 20361/17-1 надала письмову відповідь на заперечення ФОП ОСОБА_2 (Т.2, а.с.31-32), в якій зазначено, що у перевіряємий період з 01.10.2004 року по 21.10.2005 року позивач здійснювала діяльність з продажу підакцизних товарів згідно обліку доходів та витрат (Ф-10), ліцензій на продаж алкогольних напоїв, а тому комісія вважає, що застосування п.6 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»є безпідставним.
На підставі вищезазначеного акту перевірки №3371/17-1/НОМЕР_2 від 27.08.2007 року, Білгород-Дністровською ОДПІ Одеської області прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03 вересня 2007 року №0024781701, яким позивачу визначена сума штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 31385грн. 75коп. за порушення п.1, п.9 ст.3, п.6 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(Т.1,а.с. 3).
Суд вважає, що вказане рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03 вересня 2007 року №0024781701 прийнято відповідачем неправомірно, та підлягає скасуванню, виходячи з наступного.
Законом України «Про державну податкову службу в Україні»(в редакції, яка діяла на момент проведення перевірки) на органи державної податкової служби покладено здійснення функцій контролю щодо порядку застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг визначено Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»№265/95-ВР від 06.07.1995р (надалі -Закон №265/95-ВР).
Як вже встановлено судом, перевіркою Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області встановлено, зокрема, порушення позивачем п.1 ст.3 та п.6 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
З акту перевірки вбачається, що ФОП ОСОБА_2, перебуваючи на загальній системі оподаткування отримала готівкові кошти за надані готельні послуги без застосування РРО на загальну суму 21383,15 грн. в порушення ст.1, п.1 ст.3 п.1 ст.9 (Т.1, а.с.15). Разом з тим, в акті перевірки зазначається, що згідно заперечення, наданого довіреною особою ОСОБА_4 від 27.08.2007 року за №102/а, ФОП ОСОБА_2 не згодна з тим, що дохід, отриманий від готельних послуг необхідно проводити через касовий апарат, та посилається на п.6 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», і просить розглянути дані питання на комісії по суперечним питанням при Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області до підписання акту перевірки і прийняти об'єктивне правомірне рішення з урахуванням норм Закону України від 21.12.2000 року №2181-ІІІ. Згідно протоколу комісії по суперечним питанням №2 від 27 серпня 2007року, за результатами якого було прийнято рішення -«при написанні акту документальної перевірки застосувати п.6 ст.9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», так як з урахуванням даної статті підакцизні товари реалізовуються СГД-ФО ОСОБА_2 в період з 01.10.2004 року по 21.10.2005 року, про що свідчить книга Ф-10 та ліцензія на продаж алкогольних напоїв № 315021000284 від 23.09.2003 року, серія АА № 618276, термін дії з 09.10.2003 року по 09.10.2004 року та № 415021000298 від 21.10.2004 року, серія АБ № 003913, термін дії з 21.10.2004 року по 21.10.2005 року (Т.1, а.с.15-16).
Відповідно до ст.1 Закону №265/95-ВР (яка діяла на момент винесення оскаржуваного рішення) реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами - суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.
Згідно з п. 1 ст. 3 Закону від №265/95-ВР (в редакції, яка діяла на момент винесення оскаржуваного рішення) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
З пункту 1 статті 9 Закону від №265/95-ВР вбачається, що реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при здійсненні торгівлі продукцією власного виробництва та наданні послуг підприємствами, установами і організаціями усіх форм власності, крім підприємств торгівлі та громадського харчування, у разі проведення розрахунків у касах цих підприємств, установ і організацій з оформленням прибуткових і видаткових касових ордерів та видачею відповідних квитанцій, підписаних і завірених печаткою у встановленому порядку.
Згідно п.6 ст.9 Закону №265/95-ВР (в редакції, яка діяла на момент винесення оскаржуваного рішення) реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого проводити державну регуляторну політику.
Згідно ч.2 ст.1 Закону №265/95-ВР (яка діяла на момент винесення оскаржуваного рішення), встановлення норм щодо застосування або незастосування реєстраторів розрахункових операцій в інших законах не допускається.
За порушення п. 1 ст. 3 передбачена відповідальність згідно з п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР (в редакції, яка діяла на момент винесення оскаржуваного рішення), який передбачає, що за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки.
Враховуючи, що при перевірці ФОП ОСОБА_2 встановлено, що за перевіряємий період сума не проведених розрахункових операцій складає 6209 грн. 15 коп., до позивача застосовано штрафну (фінансову) санкцію, у відповідності до п. 1 ст. 17 Закону №265/95-ВР у розмірі 31045,75 грн. (6209 грн. 15 коп.х5).
Суд не погоджується з застосованою до позивача штрафною (фінансовою) санкцією, та зазначає наступне.
В судовому засіданні сторонами не спростовувалось те, що ОСОБА_2 в перевіряємому періоді були відображені доходи від готельного бізнесу в податковій декларації про доходи. Разом з тим, податкові зобов'язання ОСОБА_2, нараховані та погашені у повному обсязі, що підтверджується довідкою Білгород-Дністровської ОДПІ від 04.09.2007 року (Т.1,а.с.44).
Разом з тим, судом встановлено, що позивач у перевіряємий період з 01.10.2004 року по 21.10.2005 року надавала готельні послуги та дохід в повному обсязі відображала в книзі обліку доходів і витрат за формою Ф-10. Зокрема, до суду позивачем надана книга обліку доходів та витрат, яка зареєстрована в Білгород-Дністровській ОДПІ Одеської області та велася за період з 01.11.2004 по 21.10.2005р.р. (Т.1,а.с.55-110). Одночасно позивач у перевіряємий період здійснювала підприємницьку діяльність за видом громадське харчування та підакцизними товарами не торгувала, лише здійснювала реалізацію пива на розлив, та дохід в повному обсязі відображала у вказаній Книзі обліку доходів і витрат за формою Ф-10.
Разом з тим, під час розгляду справи, позивачем не була надана до суду книга обліку доходу та витрат за формою Ф-10, в якої відображено дохід за жовтень 2004 року, з причин її викрадення, що підтверджується наданими позивачем талоном-повідомленням №285 від 20.09.2007 року, виданим Білгород-Дністровським МВ УМВС України в Одеській області та довідкою Білгород-Дністровського МВ УМВС України в Одеській області від 16.01.2008року №51/1055 (Т.1, а.с.42-43).
При цьому, вказана книга 09.08.2007 року була надана позивачем для перевірки представникам Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області, що підтверджується описом документів, копія якого наявна в матеріалах справи (Т.2, а.с.22) та не заперечувалось представником відповідача.
Також, суд зазначає, що перевіряючою в п.2.10 акту перевірки зазначено, що за період з 10.10.2004 року по 21.10.2004 року згідно книги обліку доходів та витрат реалізації лікеро-горілчаних виробів з боку позивача не було (Т.1, а.с.7).
Як вбачається з наявної в матеріалах справи копії Протоколу засідання постійно діючій комісії по оперативному вирішенню спірних питань оподаткування і валютного контролю, які виникають при проведенні документальних перевірок від 27 серпня 2007р №2 (Т.2, а.с.28-30), в ньому зазначено, що представник СПД ОСОБА_2 -ОСОБА_4 підтверджує факт реалізації алкоголю у ІV кв. 2004 року та у 2005 році до середини жовтня місяця поточного року. Проте, в ході розгляду справи, представник позивача пояснила, що ОСОБА_4 не надавала пояснення, зазначені в протоколі, що в свою чергу підтверджується тим, що в день прийняття акту перевірки, в Білгород-Дністровську ОДПІ Одеської області були надані письмові заперечення за підписом СПД ОСОБА_2, в яких зазначено, що СПД ОСОБА_2 не торгувала підакцизним товаром в перевіряємий період. При цьому, під час розгляду справи допитати у якості свідка ОСОБА_4 не виявилося можливим, оскільки представником позивача до суду було надано копію свідоцтва про смерть ОСОБА_4(Т.2, а.с.72).
Таким чином, проведення позивачем розрахунків за надання готельних послуг без застосування реєстраторів розрахункових операцій за умови ведення книги обліку доходів та витрат, відповідає діючому законодавству України.
Разом з тим, суд вважає посилання представника відповідача на копії двох аркушів виписки з книги обліку доходів і витрат за формою Ф-10 та ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями серії НОМЕР_4 термін дії з 09.10.2003р. по 09.10.2004р., серії НОМЕР_5 з терміном дії з 21.10.2004р. по 21.10.2005р, а також твердження щодо того, що в перевіряємий період з 01.10.2004 року по 21.10.2005 року ФОП ОСОБА_2 здійснювалась діяльність з продажу підакцизних товарів, безпідставними, з огляду на наступне.
Як вже встановлено судом, позивач у перевіряємий період з 01.10.2004 року по 21.10.2005 року надавала готельні послуги та дохід в повному обсязі відображала в книзі обліку доходів і витрат за формою Ф-10, та одночасно позивач у перевіряємий період здійснювала підприємницьку діяльність за видом громадське харчування та підакцизними товарами не торгувала, лише здійснювала реалізацію пива на розлив, та дохід в повному обсязі відображала у вказаній Книзі обліку доходів і витрат за формою Ф-10. При цьому, отримання позивачем ліцензій на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями в даному випадку свідчить лише про намір здійснювати продаж підакцизних товарів, та не як не підтверджує факт реалізації таких товарів позивачем у перевіряємий період.
Що з стосується наданих до суду представником відповідача двох аркушів виписки з книги обліку доходів та витрат Ф-10 (Т.1, а.с. 126-127), суд приймає вказані копії аркушів як належні докази по справі, виходячи з наступного.
Згідно з розділом 3 «Висновки»Наказу ДПА України «Про затвердження Порядку оформлення результатів документальних перевірок щодо дотримання податкового та валютного законодавства суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами»від 11.06.2004 N 326, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 30 червня 2004 р. за № 803/9402 (який діяв на момент проведення перевірки та виникнення спірних правовідносин), у разі вилучення у ході перевірки документів, які підтверджують факт виявленого порушення, про це робиться запис із зазначенням підстав для вилучення, номера та дати протоколу вилучення.
Проте, в акті перевірки в розділі «Висновки»перевіряючою не було зроблено жодного запису про вилучення книги обліку доходів та витрат за ф-10, що належить позивачу, або двох копій аркушів з вказаної книги.
Крім того, відповідно до п.п.3.5, 3.6, 3.7 Інструкції «Про порядок вилучення посадовими особами органів державної податкової служби України оригіналів та копій фінансово-господарських та бухгалтерських документів», затвердженої Наказом Державної податкової адміністрації України № 493 від 08.11.2005 року, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 25 листопада 2005 року за N 1427/11707 (який діяв на момент проведення перевірки та виникнення спірних правовідносин) визначено, що вилучення оригіналів (копій) документів здійснюється посадовими особами органу державної податкової служби в присутності представника платника податків. При вилученні посадовими особами органів державної податкової служби копій документів, зазначені копії у встановленому порядку засвідчуються платником податків, що перевіряється. Вилучення оригіналів (копій) документів оформляється описом, в якому зазначаються дата, підстави для вилучення документів, назва органу державної податкової служби, посади, прізвища, імена та по-батькові посадових осіб, які проводять вилучення, а також прізвища, імена та по батькові представника платника податків та інших осіб, у присутності яких проведено вилучення, назви, номери та дати, кількість аркушів вилучених оригіналів документів (копій) та назви справ, з яких їх вилучено, та інші відомості, передбачені формою Опису. Опис засвідчується (скріплюється) підписами посадових осіб органу державної податкової служби та представників платника податків.
Копія Опису, складеного посадовими особами органу державної податкової служби, вручається під підпис представнику платника податків. Якщо представник платника податків відмовляється від засвідчення Опису або від підпису про отримання копії Опису, то посадові особи органу державної податкової служби, які здійснюють вилучення документів, роблять відмітку про відмову в Описі.
В свою чергу, з боку перевіряючої не було складено вказаного опису. Разом з тим, позивачем не було надано зазначених двох аркушів виписки з книги обліку доходів та витрат Ф-10, завірених нею. Більш того, слід зазначити, що вказані два аркуша книги обліку доходів та витрат жодним чином не дають змоги ідентифікувати належність їх безпосередньо до книги обліку доходів та витрат, яку вела позивач. Разом з тим, як було встановлено в судовому засіданні та не заперечувалось представником відповідача, вказані два аркуша книги обліку доходів та витрат були завірені перевіряючою ОСОБА_3 безпосередньо у судовому засіданні 01.11.2007 року.
Відповідно до ч.3 ст.70 КАС України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Отже, на підставі положень вищевказаних нормативно-правових актів та встановлених обставин, суд робить висновок, що у відповідності з п.6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»у позивача за перевіряємий період був відсутній обов'язок проводити розрахункові операції за готельні послуги через реєстратори розрахункових операцій, а отже, перевіряючою в акті перевірки неправомірно відображено як правопорушення - не проведення позивачем розрахункових операцій за готельні послуги через реєстратори розрахункових операцій на суму 6209,15 грн. та як наслідок, відповідачем неправомірно застосована за вказане порушення до позивача штрафна (фінансова) санкція у розмірі 31045,75грн.
Крім того, в акті перевірки Білгород-Дністровської ОДПІ Одеської області №3371/17-1/НОМЕР_2 від 27.08.2007 року зазначено, що при перевірці книг обліку розрахункових операцій встановлено випадок не зберігання Z-звіту за №1433 по закінченню робочого дня (не зберігання щоденного фіскального звітного чека) за 2005 рік, чим порушено п.9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», за що передбачена відповідальність згідно з п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(Т.1, а.с.14).
Відповідно до п.9 ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, яка діяла на момент винесення оскаржуваного рішення) суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Згідно з п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг»(в редакції, яка діяла на момент винесення оскаржуваного рішення) за порушення вимог цього Закону до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у розмірі двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання в книзі обліку розрахункових операцій.
За вказане порушення відповідачем до позивача була застосована штрафна (фінансова) санкція у розмірі 340 грн. (17 грн. х 20).
В матеріалах справи наявна копія Z-звіту №1433 за 24.03.2005 року (Т.1,а.с.20). Разом з тим, суд зазначає, що у судовому засіданні судом було оглянуто оригінал книги обліку розрахункових операцій за перевіряємий період, в якій наявний вказаний Z-звіт №1433 за 24.03.2005 року, проти чого не заперечував представник відповідача. Разом з тим, під час розгляду справи представник відповідача Алексєєнко Т.І. зазначала, що перевіряючою вказане порушення було встановлено помилково.
Тобто, як вбачається з викладеного, вказаний Z-звіт №1433 на момент проведення перевірки був наявний у позивача та зберігався в книзі обліку розрахункових операцій.
Таким чином, суд вважає, що до позивача було неправомірно застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 340 грн. відповідно до п. 4 ст. 17 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідачем не доведено факт правомірності прийняття Білгород-Дністровською об'єднаною державною податковою інспекцією Одеської області оскаржуваного позивачем рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03 вересня 2007 року № 0024781701, яким фізичній особі-підприємцю ОСОБА_2 визначено суму штрафних (фінансових) санкцій в розмірі 31385,75грн. за порушення п.1, п.9 ст. 3, п.6 ст. 9 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Таким чином, виходячи з викладеного, суд вважає, що адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення від 03 вересня 2007 року № 0024781701 про застосування штрафних (фінансових) санкцій підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 14, 70, 71, 72, 79, 86, 94, 128, 158 -163,167 КАС України, суд, -
Адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування рішення від 03 вересня 2007 року № 0024781701 про застосування штрафних (фінансових) санкцій - задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати рішення Білгород-Дністровської об'єднаної державної податкової інспекції Одеської області про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 03 вересня 2007 року № 0024781701
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено та підписано суддею 23 березня 2012 року.
Суддя О.М. Соколенко
.