ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
07 травня 2012 р. № 2а-1555/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Сакалоша В.М.,
за участю секретаря судового засідання -Семеряк М.І.,
представника позивача -ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання протиправним і скасування рішення, зобов'язання вчинити дії -
На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування рішення реєстратора Комунального підприємства Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації»від 14.02.2011 року, а також зобов'язання Комунального підприємства Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації»повторно розглянути заяву від 05.01.2011 року про державну реєстрацію права власності на Ѕ житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 та прийняти рішення щодо державної реєстрації права власності.
Позивач уточнив позовні вимоги та просив суд визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора Комунального підприємства Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації»від 14.02.2011 року, а також зобов'язати Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації»вирішити у встановленому законодавством порядку питання стосовно реєстрації за ним права власності на Ѕ житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 на підставі рішення Сокальського районного суду Львівської області від 29.10.2010 року.
Ухвалою суду від 24.02.2012 року відкрито провадження у справі. Хід розгляду справи відображений в ухвалах суду. В судовому засіданні 07.05.2012 року відповідно до вимог ч.3 ст. 160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Представник позивача позовні вимоги підтримав, з підстав наведених у позовній заяві.
Відповідач подав клопотання про розгляд справи без участі його представника, позовні вимоги заперечив. Позиція відповідача викладена у письмовому запереченні позовних вимог № 447 від 14.03.2012 року. Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації»зазначає, що Сокальським районним судом Львівської області згідно рішення від 29.10.2010 року визнано право власності позивача на Ѕ житлового будинку в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, однак фактично такого спадкового майна немає (Ѕ житлового будинку, яка належала ОСОБА_3 знесена). У зв'язку з цим, керуючись п. 1.7, п. 19. Тимчасового положення про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно», реєстратор відмовив у реєстрації права власності на нерухоме майно.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Рішенням Сокальського районного суду Львівської області від 29.10.2010 року задоволено позов ОСОБА_2 до ОСОБА_4 та визнано за ОСОБА_2 право приватної власності на 1/2 житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_3, яка ІНФОРМАЦІЯ_1
05.01.2011 року ОСОБА_2 звернувся із заявою до Комунального підприємства Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації»про реєстрацію права власності на вказане вище нерухоме майно.
14.02.2011 року рішенням реєстратора Комунального підприємства Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації»відмовлено в державній реєстрації права власності на Ѕ частину житлового будинку АДРЕСА_1, на тій підставі, що Ѕ частина будинку знесена.
Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховував наступні обставини справи та норми діючого законодавства.
Згідно з частиною 1 статтю 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших субєктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Порядок проведення державної реєстрації права власності та права користування (сервітуту) на об'єкти нерухомого майна, розташовані на земельних ділянках, права користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх
окремими частинами, довірчого управління нерухомим майном, права
власності на об'єкти незавершеного будівництва, а також порядок взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначений Тимчасовим положенням про порядок державної реєстрації права власності та інших речових прав на нерухоме майно(далі -Положення), затвердженим Наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002 року.
Згідно з п. 1.2 Положення, державна реєстрація прав - це офіційне визнання і
підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення
права власності та інших речових прав на нерухоме майно, а також
права власності на об'єкти незавершеного будівництва шляхом внесення відповідного запису до Реєстру прав власності на нерухоме майно.
Відповідно до п. 1.3 Положення державна реєстрація прав проводиться реєстраторами бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ) у межах визначених
адміністративно-територіальних одиниць, обслуговування на території яких здійснюється БТІ, створеними до набрання чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень»та інших законодавчих актів України»та підключеними до Реєстру
прав власності на нерухоме майно.
Згідно із п. 2.1 Положення для проведення державної реєстрації виникнення, переходу або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме
майно власник (власники), інший правонабувач (правонабувачі) або уповноважена ним (ними) особа подає реєстратору БТІ заяву про державну реєстрацію прав за формою, визначеною у додатку 1.
Згідно пп. 2 п.2.2 Положення до заяви про державну реєстрацію прав додаються правовстановлювальні документи, їх нотаріально засвідчені копії, документи, що підтверджують оплату за проведення державної реєстрації прав та видачу витягу про державну реєстрацію прав, а також інші документи, визначені Положенням.
З моменту прийняття заяви про державну реєстрацію прав реєстратором БТІ розпочинається її розгляд. Реєстратор БТІ встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на об'єкти, права щодо яких підлягають державній реєстрації (п. 3.1).
Відповідно до п. 3.4 Положення за результатом розгляду заяви про державну реєстрацію прав реєстратор БТІ приймає рішення про державну реєстрацію прав
або відмову в ній. У своїх діях реєстратор БТІ керується законодавством України.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що право власності ОСОБА_2 на Ѕ житлового будинку АДРЕСА_1 встановлено рішенням суду та підтверджено документально у встановленому законом порядку. Таке право власності є незаперечним, доказів протилежного суду не представлено.
Рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна, про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності є правовстановлювальним документом, на підставі якого проводиться державна реєстрація права (п.10 Додатку 2 Положення).
Позивач подав до відповідача заяву про державну реєстрацію прав із належним чином оформленим правовстановлюючим документом -рішенням Сокальського районного суду Львівської області по справі № 2-1735/2010 р. від 29.10.2010 року.
Пунктом 3.5 Положення визначено підставі з урахуванням яких реєстратор БТІ відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, зокрема якщо:
- заявлене право не є таким, що підлягає державній реєстрації відповідно до Положення;
- із заявою про державну реєстрацію прав звернулась особа (особи), яка не може бути заявником відповідно до Положення;
- об'єкт, права щодо якого підлягають державній реєстрації, розташований у межах території, на якій свою діяльність здійснює інше БТІ відповідно до договору з Адміністратором Реєстру прав;
- подані документи не відповідають вимогам, установленим Положенням та іншими нормативно-правовими актами, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства;
- заявлене право вже зареєстроване;
- не проведено технічну інвентаризацію об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або вона проведена не тим БТІ, що здійснює свою діяльність на території, у межах якої розташований такий об'єкт;
- право власності та інші речові права на нерухоме майно виникли на підставі правочинів за наявності в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про накладення заборони та/або арешту нерухомого майна, що підтверджується відповідним витягом;
- право власності на нерухоме майно, що перебуває у податковій заставі, виникло з порушенням встановленого порядку відчуження;
- відчуження або інше визначення юридичної долі об'єкта, права щодо якого підлягають державній реєстрації, у випадках, встановлених нормативно-правовими актами, відбулося без отримання витягу з Реєстру прав або строк його дії закінчився;
- у тридцятиденний строк з моменту надіслання рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав заявником (заявниками) не усунено обставини, що були підставою для прийняття рішення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав.
Перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації прав є вичерпним.
З урахуванням викладеного суд приходить до висновку, що відповідачем при прийняті рішення про відмови у проведенні державної реєстрації прав ОСОБА_2 на нерухоме майно було взято до уваги підставу, яке не передбачена Положенням. Таким чином, відповідач при прийняті рішення від 14.02.2011 року вийшов за межі наданих йому повноважень.
Відповідно до ч.1 ст. 321 Цивільного Кодексу України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Відмовою відповідача у проведенні державної реєстрації прав на нерухоме майно факти створюються перешкоди власнику майна -позивачу у користуванні, розпорядженні та володінні ним.
Відповідно до ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні справи по суті суд у разі задоволення адміністративного позову може в тому числі прийняти постанову про зобов'язання відповідача вчинити певні дії. Суд може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Аналізуючи діюче законодавство та обставини справи, суд приходить до висновку, що рішення Комунального підприємства Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації» про відмову у проведенні державної реєстрації прав порушує право позивача як власника нерухомого майна, а відтак з метою захисту порушеного права позивача суд зобов'язує відповідача вирішити у встановленому законодавством порядку питання стосовно реєстрації за ОСОБА_2 права власності на Ѕ частину житлового будинку по вул. 1 Травня в с. Жужеляни, Сокальського району Львівської області на підставі рішення Сокальського районного суду Львівської області від 29.10.2010 року.
Оскільки спір вирішено на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, то суд присуджує судові витрати з Державного бюджету України (ч. 1 ст. 94 КАС України).
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Адміністративний позов задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення реєстратора Комунального підприємства Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації»від 14.02.2011 року.
3. Зобов'язати Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Червоноградське міжміське бюро технічної інвентаризації»вирішити у встановленому законодавством порядку питання стосовно реєстрації за ОСОБА_2 права власності на Ѕ житлового будинку, який розташований по АДРЕСА_1 на підставі рішення Сокальського районного суду Львівської області від 29.10.2010 року.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 судові витрати в сумі 32 (тридцять дві) гривні 19 (дев'ятнадцять) копійок.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова виготовлена у повному обсязі 11 травня 2012 року.
Суддя Сакалош В.М.