ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
24 квітня 2012 р. № 2а-12673/10/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Кравчука В.М.,
суддів Крутько О.В., Костецького Н.В.,
за участі секретаря судового засідання Прокопчука О.С.,
представника відповідача Ліпіцької І.І.,
розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Державної судової адміністрації України, за участю третьої особи - Львівського апеляційного адміністративного суду,
29.12.2010 р. ОСОБА_2 звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до Державної судової адміністрації України (надалі -ДСА України), в якому просить визнати протиправними дії ДСА України в частині нарахування та виплати йому заробітної плати в розмірі, меншому, ніж передбачено законодавством України; стягнути з ДСА України на його користь 134158,53 гривень заборгованої заробітної плати.
В обґрунтування позову покликається на те, що 25.09.2008р. його обрано безстроково суддею Львівського апеляційного адміністративного суду. За час роботи суддею йому протиправно виплачувалась заробітна плата в розмірах, менших, ніж передбачено законодавством, у зв'язку із застосуванням Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів»в частині встановлення розміру посадового окладу, якою пункт 4 Постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005р. № 1310 «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 03.09.2005р. № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів», якими обмежено розміри посадових окладів суддів на рівні мінімальної заробітної плати в розмірі 332,00 гривень.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2008р., залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009р., визнано незаконною Постанову Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1243. Тому з серпня 2009 року заробітна плата судді підлягає перерахунку в разі збільшення розміру мінімальної заробітної плати. Проте, такий перерахунок не було проведено і заробітна плата надалі виплачувалася позивачеві з розрахунку мінімальної заробітної плати в розмірі 332,00 грн. Такі дії відповідача позивач вважає неправомірними. Станом на вересень 2010 року розмір недоплаченої позивачеві заробітної плати становить 134158,53 гривень.
В судове засідання позивач не з'явився, подав заяву від 17.02.2011р. про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.
Представник відповідача проти позову заперечує. Покликається на те, що в Державному бюджеті України на 2009-2010 роки не було передбачено відповідних бюджетних асигнувань, а тому ДСА України діяло правомірно. Кошти на виплату заборгованості із заробітної плати передбачає Міністерство фінансів України, а Державне казначейство України перераховує ці кошти для їх безпосередньої виплати. Правильність розрахунку суми заборгованості, наданого позивачем, не заперечує.
Окрім того, представник відповідача подав доповнення до заперечення від 26.05.2011 р., в якому зазначив, що постановою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2011р. скасовано постанову Київського окружного адміністративного суду від 21.05.2008р. та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009р., якими визнано незаконною Постанову Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1243, та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову відмовлено.
Представник відповідача 28.07.2011 р. подав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 2а-7271/11/2670 про перегляд постанови Печерського районного суду м. Києва від 19.03.2007р., що розглядається Окружним адміністративним судом м. Києва. Ухвалою суду 03.08.2011р. клопотання було задоволено, а провадження у справі зупинене. Ухвалою суду від 02.04.2012р. провадження було поновлено.
В попередньому судовому засіданні до участі у справі було залучено третю особу, що не заявляє самостійних з вимог на стороні відповідача - Львівський апеляційний адміністративний суд.
Львівський апеляційний адміністративний суд пояснень на позовну заяву не надав, участі в судовому засіданні представника не забезпечив. Правильність розрахунку суми заборгованості, наданого позивачем, не заперечує.
Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Суд вважає, що позов слід задовольнити з наступних підстав.
Відповідно до наказу голови Львівського апеляційного адміністративного суду від 21.10.2008р. № 263-К ОСОБА_2 приступив до виконання обов'язків судді Львівського апеляційного адміністративного суду з 21.10.2008 року та зарахований до штату суду, йому встановлено доплату до посадового окладу за присвоєний другий кваліфікаційний клас судді, щомісячну надбавку за вислугу років в розмірі 25% (а.с. 6).
Як вбачається з наданого суду розрахунку, посадовий оклад судді Ніколіна В.В. у серпні 2009 року -вересні 2010 року становить 3254 гривні.
Вирішуючи спір, Суд вважає, що у задоволені позову слід відмовити з наступних підстав.
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 року № 865 "Про оплату праці суддів" затверджено схеми посадових окладів керівників та суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, Вищих Спеціалізованих судів, апеляційних і місцевих судів згідно додатку 1-6. Посадові оклади, передбачені цією Постановою встановлювались, виходячи із кількості розмірів мінімальної заробітної плати. Зокрема, оклад судді спеціалізованого апеляційного суду був визначений в додатку № 4 у розмірі 9,8 розмірів мінімальної заробітної плати.
21.12.2005 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 1243 "Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів", якою встановлено, що для вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів, розміри посадових окладів яких визначаються залежно від кількості розмірів мінімальної заробітної плати згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 510, 512, 513, 514, 516, 520, 521, 522, 523, 524 від 30.06.2005 року, № 865 від 03.09.2005 року та іншими нормативно-правовими актами, розміри посадових окладів встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати перерахунок не провадиться.
Постановою Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 року №1310 доповнено постанову Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005.р пунктом 4-1 такого змісту: "Установити, що розміри посадових окладів передбачених цією постановою, встановлюються виходячи з розміру мінімальної заробітної плати 332 грн. і в подальшому при підвищенні мінімальної заробітної плати їх перерахунок не проводиться."
Правомірність п. 4-1 Постанови КМУ №865 від 03.09.2005р. перевірялася в судовому порядку. Постановою Печерського районного суд м. Києва від 19.03.2007 року у справі за позовом ОСОБА_3 до держави Україна, Кабінету Міністрів України, Державного Казначейства України, Державної судової адміністрації України про визнання протиправною бездіяльності та окремих положень постанови Кабінету Міністрів України № 1310 від 31.12.2005 року, стягнення заробітної плати та моральної шкоди. Цією постановою визнано протиправним та скасовано п. 4-1 постанови Кабінету Міністрів України № 865 від 03.09.2005 року "Про оплату праці суддів". Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29.10.2009 року вказана постанова та ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 03.12.2007 року залишені без змін, та були чинними на момент звернення позивача до суду.
Проте, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 28.07.2011р. у справі № 2а-7271/11/2670 задоволено заяву про перегляд постанови Печерського районного суд м. Києва від 19.03.2007 року за нововиявленими обставинами, і в задоволені позовних вимог відмовлено. Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 01.03.2012р. постанову суду першої інстанції від 28.07.2011 р. залишено без змін.
Окрім того, постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 21.05.2008 р. (справа № 2/174), залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 19.08.2009 року (справа № 22-а-26751/08), визнано незаконними постанову Кабінету Міністрів України від 21.12.2005 р. № 1243 "Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів" в частині встановлення розміру посадового окладу суддів; пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 31.12.2005 р. № 1310 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 3 вересня 2005 р. № 865" та пункт 4-1 постанови Кабінету Міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 "Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів". Проте ці судові рішення були скасовані постановою Вищого адміністративного суду України від 13.04.2011 р., а у позові було відмовлено.
Вказані судові рішення у відповідності до ч. 1 ст. 72, ч. 1 ст. 254 КАС України, мають преюдиційне значення при вирішенні даної справи, а тому обставини, встановлені ними, враховуються судом при розгляді та вирішенні справи.
Як вбачається з мотивувальних частин вищевказаних судових рішень, у зв'язку з прийняттям Кабінетом Міністрів України зазначених постанов збільшено оклади суддям та головам судів більш як у шість разів. Схеми посадових окладів є такими, що відповідають встановленому статтею 44 Закону України "Про статус суддів" співвідношенню розмірів посадових окладів Голови Верховного Суду України, голів судів та суддів, а встановлення сталої (розрахункової) величини для обчислення розмірів посадових окладів суддів та внесення відповідних доповнень до постанови Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 відбулося до моменту набрання нею чинності. Вказана постанова у редакції до внесення доповнень згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 31 грудня 2005 року № 1310 не була введена в дію, а тому суди не мали підстав для висновку про те, що оскаржувані постанови звужують існуючі гарантії незалежності суддів.
Відповідно до частини другої статті 40 Закону України "Про статус суддів" суддям, які мають кваліфікаційні класи, що встановлюються залежно від посади, стажу, досвіду роботи і рівня професійних знань, нараховуються доплати до посадових окладів. Наявність у законодавстві таких гарантій відповідає Європейської хартії про закон "Про статус суддів" стосовно права суддів на винагороду в залежності від стажу, обсягу і характеру посадових обов'язків судді.
Проте, суди при вирішенні спору не врахували, що оскаржуваною постановою Кабінету Міністрів України від 03 вересня 2005 року № 865 не скасовуються і не змінюються, а навпаки встановлюються надбавки та доплати за виконання особливо важливої роботи, за науковий ступінь, для вирішення соціально-побутових питань, а також визначено порядок преміювання тощо.
Не містять у собі усі оскаржувані постанови Кабінету Міністрів України положень щодо обмеження прав суддів на забезпечення державою благоустроєним житлом, додатковою житловою площею, надання безоплатного користування усіма видами транспорту, обов'язкового страхування життя та здоров'я за рахунок коштів державного бюджету.
Також вони не передбачають будь-якої заборони щодо застосування до грошових доходів суддів, як і до доходів інших громадян, механізму їх підвищення шляхом індексації відповідно до положень Закону України "Про індексацію грошових доходів громадян".
Таким чином, Кабінет Міністрів України при прийнятті оскаржуваних постанов не зменшив розрахунок посадових окладів суддів, а отже, й не обмежив матеріальний і соціальний захист суддів.
У зв'язку з цим є помилковим висновок судів про невідповідність оскаржуваних постанов Кабінету Міністрів України Закону України "Про статус суддів" та що їх видання призвело до звуження змісту та обсягу статусу суддів.
Оскільки станом на час вирішення спору Постанови Кабінету Міністрів України від 21.12.2005р. № 1243 «Питання оплати праці вищих посадових осіб України, окремих керівних працівників органів державної влади і органів місцевого самоврядування та суддів»та «Про внесення змін до постанови Кабінету міністрів України від 03.09.2005 р. № 865 «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів»від 31.12.2005 р. № 1310 є чинними, правових підстав для задоволення позову немає.
Враховуючи те, що позивач звільнений від сплати державного мита, а також те, що інші судові витрати у справі не здійснювались, судові витрати у справі відшкодуванню не підлягають.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-163 КАС України, -
У задоволенні позову відмовити повністю.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через Львівський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
Повний текст постанови складено 28 квітня 2012 р.
Головуючий суддя Кравчук В.М.
Суддя Крутько О.В.
Суддя Костецький Н.В.