ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 79018, м. Львів, вул. Чоловського, 2
07 травня 2012 р. № 2а-2465/12/1370
Львівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді Сакалоша В.М.,
за участю секретаря судового засідання -Семеряк М.І.,
прокурора -Клака Ю.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Прокурора Шевченківського району м. Львова в інтересах держави в особі Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, яке представляє територіальний орган - Управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафних санкцій -
Прокурор Шевченківського району м. Львова звернувся до Львівського окружного адміністративного суду в інтересах держави в особі Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики, яке представляє територіальний орган - Управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області, з адміністративним позовом, в якому просить постановити рішення про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 штрафних санкцій в сумі 1 700 грн.
Ухвалою суду від 23.03.2012 року відкрито провадження у справі. В судовому засіданні 07.05.2012 року відповідно до вимог ч.3 ст. 160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Прокурор позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд адміністративний позов задовольнити.
Позивач не забезпечив явки у судове засідання свого представника, причин неявки не повідомив.
Відповідач в судове засідання не з'явився, письмових заперечень проти позову не надав, хоча був належним чином повідомлений по розгляд справи, а тому суд розглядає справу за наявними матеріалами, згідно ст. 71 КАС України.
Заслухавши пояснення прокурора, розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Відповідно до ст. 121 Конституції України на органи прокуратури України покладено завдання щодо представництва інтересів держави в суді у випадках, передбачених законом. Згідно вимог ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру»представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом. Рішенням Конституційного суду України від 08.04.1999 року, передбачено, що інтереси держави є оціночним поняттям, органи прокуратури мають право визначати в чому саме відбулось або могло відбутись порушення матеріальних або інших інтересів держави. В даному випадку, на думку прокурора, несплата відповідачем фінансових санкцій істотно порушує фінансові інтереси держави, зумовлює неповноту надходження коштів до бюджету. У зв'язку з цим, прокуратура звернулась до суду в інтересах держави в особі Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики.
Відповідно до п. 1 Положення про Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики, затв. Указом Президента України від 18.03.2003 року № 225/2003 (яким керувався позивач при проведенні перевірки), Державний комітет України з питань технічного регулювання та споживчої політики (Держспоживстандарт України) є центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України. Держспоживстандарт України є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, підтвердження відповідності. Згідно з п.10. вказаного Положення, Держспоживстандарт України здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку свої територіальні органи.
Як вбачається з пункту 5 вищевказаного Положення Держспоживстандарт України має право розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, перевіряти та обстежувати відповідно до законодавства виробничі, складські, торговельні та інші приміщення суб'єктів господарської діяльності сфери торгівлі, громадського харчування і послуг, а також накладати на суб'єктів господарської діяльності стягнення відповідно до законодавства.
Відповідно до ст. 16 п. 1 Закону України «Про рекламу»№ 270/96-ВР від 03.07.1996 року, розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах провадиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, та в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України. При видачі дозволів на розміщення зовнішньої реклами втручання у форму та зміст зовнішньої реклами забороняється.
Згідно зі ст. 27 вказаного Закону, відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть рекламодавці, винні у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно.
Як встановлено ч.6 ст. 27 вказаного Закону, за неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами спеціально уповноваженому центральному органу виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальним органам, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 21.07.2011 року директором Департаменту економічної політики Львівської міської ради на адресу Управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області внесено подання за №23/Р-7-2553 та № 23/Р-7-2554 про порушення ФОП ОСОБА_1 ч.1 ст. 16 Закону України «Про рекламу». За результатами розгляду подання головним спеціалістом Управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області складено протокол від 20.09.2011 року про порушення законодавства про рекламу, а саме: самовільне встановлення зовнішньої реклами на фасаді будинку за адресою: м. Львів, вул. Ставропігійська, 7, без погодження з органом місцевого самоврядування.
18.10.2011 року заступником начальника Управління у справах захисту прав споживачів у Львівській області прийнято рішення №0349 про початок розгляду справи про порушення ФОП ОСОБА_1 законодавства про рекламу, за результатами якої прийнято рішення № 0306 від 08.11.2011 року про накладення на відповідача штрафу в розмірі 1 700 грн. за самовільне встановлення зовнішньої реклами без погодження з органами місцевого самоврядування.
Відповідачем не представлено суду доказів оскарження такого рішення суб'єкта владних повноважень у встановленому законом порядку.
Також, суд бере до уваги те, що відповідачем позовні вимоги не спростовано, письмових заперечень по суті заявлених вимог суду ним не надано та штраф до бюджету не сплачено, що дає суду підстави визнати позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача -суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають, відповідно до ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 17-19, 94, 160-165, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, -
1. Адміністративний позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) на користь бюджету м. Львова (ЗКПО 23949066, р/р 31110106700002, відкритий в ГУ ДКУ у Львівській області, МФО 825014, код платежу 21081100) суму штрафної (фінансової) санкції в розмірі 1 700 (одна тисяча сімсот) гривень.
3. Судові витрати по справі згідно ч.4 ст.94 КАС України не стягуються.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в десятиденний строк з дня отримання копії постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова виготовлена у повному обсязі 11 травня 2012 року.
Суддя Сакалош В.М.