Категорія №10.1
Іменем України
14 травня 2012 року Справа № 2а/1270/3353/2012
Луганський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого -судді - Широкої К.Ю.,
за участю секретаря - Бондар Ю.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луганська адміністративну справу за позовом Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Державного підприємства «Луганське шахтобудівельне управління» про стягнення заборгованості,-
27 квітня 2012 року Прокурор м. Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із адміністративним позовом до Державного підприємства «Луганське шахтобудівельне управління» про стягнення заборгованості, в обґрунтування якого зазначило наступне.
Відповідно до розділу 4 Інструкції «Про порядок обчислення і сплати підприємствами, установами, організаціями та громадянами збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, інших платежів, а також обліку їх надходження до Пенсійного фонду України від 19.10.2001р. № 16-6 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 29.11.2001р. за № 998/6189 Державне підприємство «Луганське шахтобудівельне управління» зареєстровано платником збору в управлінні Пенсійного фонду України Ленінського району м. Луганська 24.05.1999р. за № 01-0790.
На адресу відповідача були надіслані Розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, разом з направленням Розрахунків про фактичні витрати відповідачу було нагадано про необхідність сплати щомісячної суми в зазначені в Інструкції строки. Однак станом на 01.03.2012, у зв'язку з несплатою у підприємства ДП «Луганське шахтобудівельне управління» виникла заборгованість до Пенсійного фонду України по відшкодуванню виплачених пільгових пенсій за списком №1, в сумі 66 438,86 грн. за період з 01.11.2011 по 31.12.2011р.
Позивач поросив стягнути з відповідача заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій за списком №1 в сумі 66 438,86 грн. за період з 01.11.2011 по 31.12.2011 на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська.
У судовому засіданні прокурор та представник позивача підтримав заявлені вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеному у позовній заяві та просив задовольнити позов у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не прибув, про місце, дату та час слухання справи повідомлявся належним чином. Правом подати суду заперечення проти позову та докази на підтвердження своїх доводів не скористався. Відповідно до ч.6 ст.71 КАС України суд вирішує справу на основі наявних в матеріалах справи доказів.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши надані докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до п.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"№ 1058 від 09.07.2003 року передбачено, що підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Порядок покриття витрат на виплату та доставку пільгових пенсій встановлено Інструкцією "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженої Постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року №21-1 і зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за №64/8663.
Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 р. № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).
Відповідно до п. 6.1. вказаної Інсрукції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах: для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Iнструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.
Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.
Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.
Згідно з п.6.8 вказаної Інструкції, підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.
У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень"Закону (1058-15), сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.
Відповідно до ст.2 Закону України "Про збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"передбачено, що для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, об'єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б""з"статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення". Таким чином, виплати по оплаті пільгових пенсій відшкодовуються Пенсійному фонду за рахунок відповідних підприємств.
Виходячи зі змісту вказаних норм законодавства, підставою для відшкодування підприємством органам Пенсійного фонду витрат на виплату та доставку пільгових пенсій є розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за відповідний період.
Судом встановлено, що відповідач ДП «Луганське шахтобудівельне управління» у встановленому порядку зареєстрований у позивача, як платник страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, є самостійною юридичною особою (а.с.3).
Позивач здійснював доставку та виплату пільгових пенсій працівникам ДП «Луганське шахтобудівельне управління», що підтверджується розрахунком(а.с.8).
Наданими доказами підтверджується, що заборгованість відповідача перед УПФУ в Ленінському районі м. Луганська по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п.п. "б""з"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"за списком №1 складає 66438,86грн. (а.с.8).
Позивачем на адресу відповідача відповідно до п. 6.4 Інструкції надіслано розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. "б""з"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування"в частині пенсій, призначених відповідно до пунктів "б""з"ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не надавши на них до позивача заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки. Відтак, визначена в розрахунках сума до відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій підлягає сплаті відповідачем.
Однак, відповідач не сплатив суму заборгованості у добровільному порядку.
За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст.94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовні вимоги Прокурора м. Луганська в інтересах держави в особі Управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська до Державного підприємства «Луганське шахтобудівельне управління» про стягнення заборгованості, задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з ДП «Луганське шахтобудівельне управління» заборгованість по відшкодуванню пільгових пенсій за списком № 1 в сумі 66 438,86 грн. (шістдесят шість тисяч чотириста тридцять вісім гривень вісімдесят шість копійок) за період з 01.11.2011 по 31.12.2011 на користь управління Пенсійного фонду України в Ленінському районі м. Луганська.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга подається до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
СуддяК.Ю. Широка