КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
31 січня 2012 року Справа № 1170/2а-4997/11
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Тарасенко О.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до голови Маловисківської районної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі, -
ОСОБА_1, від імені якої діє представник ОСОБА_2, звернулася до суду з позовом до Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на роботі.
Позов мотивовано тим, що з 26.11.01 ОСОБА_1 працювала на посаді директора Маловисківського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, з якої була звільнена розпорядженням голови Маловисківської районної державної адміністрації №762-р від 08.12.09. Постановою Маловисківського районного суду від 16.07.10 вказане розпорядження було скасовано, у зв'язку з чим головою Маловисківської райдержадміністрації прийнято розпорядження №462-р від 21.07.10 "Про поновлення на посаді ОСОБА_1.". У подальшому постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.06.11 рішення районного суду було скасовано та відмовлено позивачці у її позові. На виконання вказаної постанови суду головою Маловисківської райдержадміністрації прийнято розпорядження №745-р від 24.10.11 "Про ОСОБА_1.", яким фактично прийнято рішення про звільнення позивачки з посади директора центру з 01.03.11. Вважаючи вказане розпорядження протиправним, таким, що прийнято з порушенням вимог закону та з перевищення владних повноважень, позивачка просить суд його скасувати та поновити її на посаді директора Маловисківського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.
Ухвалою суду від 27.01.12 замінено первинного відповідача у справі Маловисківську районну державну адміністрацію Кіровоградської області - належним відповідачем - головою Маловисківської районної державної адміністрації.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи. Додатково пояснив, що при звільненні позивачки на підставі спірного розпорядження відповідачем не отримано відповідне погодження від Кіровоградського обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, а порушення при виданні спірного розпорядження встановлені перевіркою, проведеною Територіальною державною інспекцією праці у Кіровоградській області за зверненням позивачки у грудні 2011 року.
Представник відповідача у письмових запереченнях та у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, посилаючись на те, що підставою для видання спірного розпорядження послугувала постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.06.11, якою відмовлено у позові ОСОБА_1 про поновлення на роботі. З прийняттям вказаної постанови суду відпала правова підстава для продовження чинності розпорядження голови райдержадміністрації №462-р від 21.07.10 "Про поновлення на посаді ОСОБА_1." та для зарахування періоду з 08.12.09 по 21.07.10 до трудового стажу та оплати праці позивачки. Стверджуючи про законність спірного розпорядження, просив суд у позові відмовити.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини.
ОСОБА_1 займала посаду директора Маловисківського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, будучи прийнятою на неї розпорядженням голови Маловисківської районної державної адміністрації №336-р від 26.11.01. (а.с. 62)
Розпорядженням голови Маловисківської райдержадміністрації №762-р від 08.12.09 "Про звільнення ОСОБА_1" позивачку звільнено з посади директора районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді за систематичне невиконання службових обов'язків, як таку, до якої раніше застосовувалися заходи дисциплінарного стягнення, на підставі п.3 ст.40 КЗпП України, з 08.12.09. (а.с. 71 зв.)
Не погодившись зі звільненням, ОСОБА_1 звернулася до Маловисківського районного суду з позовом, за наслідками розгляду якого судом 16.07.10 у справі №2-а-1477/2010 прийнято постанову про часткове задоволення її позову. Визнано протиправним та скасовано п.1 розпорядження голови Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області №7-р від 13.01.09 "Про дисциплінарне стягнення". Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області №567-р від 28.09.09 "Про оголошення догани ОСОБА_1.". Визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області №762-р від 08.12.09 "Про звільнення ОСОБА_1". Поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Маловисківського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з 08.12.09. Стягнуто з Маловисківської районної державної адміністрації Кіровоградської області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за період вимушеного прогулу з 08.12.09 по 16.07.10 у сумі 13 437, 50 грн. та 2 000 грн. грошового відшкодування моральної шкоди. Допущено негайне виконання постанови суду в частині поновлення на посаді директора Маловисківського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді та виплати заробітної плати у межах суми стягнення за один місяць. (а.с. 7-9). Вказане рішення не набрало законної сили у зв'язку з поданням на нього апеляційної скарги відповідачем.
Воднораз, головою Маловисківської районної державної адміністрації прийнято розпорядження №462-р від 21.07.10 "Про поновлення на посаді ОСОБА_1", яким відповідно до постанови Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 16.07.10 по справі №2-а-1477/2010 та на підставі статті 235 КЗпП України поновлено ОСОБА_1 на посаді директора Маловисківського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з 08.12.09. На підставі статті 236 КЗпП України у зв'язку з апеляційним оскарженням постанови Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 16.07.10 по справі №2-а-1477/2010 Маловисківському районному центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді виплатити ОСОБА_1 середньомісячний заробіток. (а.с. 71).
Між тим, постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.06.11 у справі №2-а-1477/2010 за апеляційною скаргою Маловисківської райдержадмі-ністрації постанову Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 16.07.10 скасовано, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 відмовлено. (а.с. 11-14). Копія вказаної постанови суду надійшла до Маловисківської райдержадміністрації 21.09.11 (а.с. 37).
Головою Маловисківської райдержадміністрації прийнято розпорядження №745-р від 24.10.11 "Про ОСОБА_1." (а.с. 74) наступного змісту:
1. На виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.06.11 по справі №2-а-1477/2010:
1.1 Вважати розпорядження голови райдержадміністрації №462-р від 21.07.10 "Про поновлення на посаді ОСОБА_1." таким, що втратило чинність з 24 жовтня 2011 року у зв'язку зі скасуванням постанови Маловисківського районного суду від 16.07.10 по справі №2-а-1477/2010.
1.2. Вважати чинним з 24 жовтня 2011 року розпорядження голови райдержадміністрації №762-р від 08.12.09 "Про звільнення ОСОБА_1."
2. Датою звільнення вважати 11 березня 2011 року з урахуванням фактично відпрацьованого часу з дати звільнення 8 грудня 2009 року. Маловисківському районному центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді провести необхідні розрахунки із ОСОБА_1 за фактично відпрацьований час згідно чинного законодавства.
3. Покласти виконання посадових обов'язків директора Маловисківського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з правом підпису на фінансових документах на період вакантної посади на ОСОБА_3, начальника відділу соціальної роботи Маловисківського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді з 24 жовтня 2011 року.
4. ОСОБА_1 здійснити передачу матеріальних цінностей, які знаходяться у її збереженні, ОСОБА_3 згідно акту прийому -передачі.
Не погоджуючись з вказаним розпорядженням, позивачка звернулася до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір про правомірність цього розпорядження відповідача, суд дійшов до таких висновків.
Статтею 17 Закону України "Про соціальну роботу з сім'ями, дітьми та молоддю" передбачено, що центри соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді утворюються, реорганізуються і ліквідуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування, належать до сфери їх управління і підпорядковуються відповідно органу виконавчої влади чи виконавчому органу міської, селищної, сільської ради. Загальне положення про центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді затверджує Кабінет Міністрів України.
Відповідно до пунктів 1, 2, 15, 16 Загального положення про центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.08.04 №1126 "Про заходи щодо вдосконалення соціальної роботи із сім'ями, дітьми та молоддю", Центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді (далі - центр) є спеціальним закладом, що забезпечує організацію та проведення у відповідній територіальній громаді соціальної роботи із соціально незахищеними категоріями сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги.
Мережа центрів складається з республіканського (Автономної Республіки Крим), обласних, Київського та Севастопольського міських, районних, міських, районних у містах, селищних та сільських центрів.
Директор районного, міського, районного у місті, селищного і сільського центру призначається на посаду і звільняється з посади відповідно головою райдержадміністрації, міським головою, головою районної у місті ради, селищним, сільським головою за погодженням відповідно з республіканським (Автономної Республіки Крим), обласним центром
Директор центру: керує діяльністю центру, несе персональну відповідальність за виконання покладених на центр завдань, законність прийнятих ним рішень; визначає ступінь відповідальності його працівників; затверджує структуру та штатний розпис центру в межах граничної чисельності працівників та фонду оплати праці; затверджує положення про структурні підрозділи центру та посадові інструкції його працівників; видає у межах своєї компетенції накази організаційно-розпорядчого характеру, організовує і контролює їх виконання; розпоряджається коштами центру в межах затвердженого кошторису; утворює у центрі конкурсні та атестаційні комісії, організовує підвищення кваліфікації працівників центру, проводить атестацію державних службовців; призначає на посаду та звільняє з посади працівників центру; застосовує заохочення та накладає дисциплінарні стягнення на працівників центру; здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.
Судом встановлено, що Маловисківський районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді діє на підставі Положення, затвердженого розпорядженням голови Маловисківської райдержадміністрації №788-р від 16.12.09. (а.с. 46- 49). Відповідно до пунктів 1, 2 вказаного Положення районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді є спеціальним закладом, що забезпечує організацію та проведення у відповідній територіальній громаді соціальної роботи із соціально незахищеними категоріями сімей, дітей та молоді, які перебувають у складних життєвих обставинах та потребують сторонньої допомоги. Центр у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, актами Президента України і Кабінету Міністрів України, наказами Міністерства у справах сім'ї, молоді та спорту, Державної соціальної служби для сім'ї, дітей та молоді, обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, розпорядженнями районної державної адміністрації, рішеннями районної ради, а також цим положенням. Центр є юридичною особою, має самостійний баланс, реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства, печатку із зображенням Державного Герба України, штампи та бланки із своїм найменуванням і символікою. (пункт 19 Положення).
Згідно з пунктом 11 Положення директор районного центру призначається на посаду і звільняється з посади головою районної державної адміністрації за погодженням з директором обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді.
Наведене свідчить, що районний центр соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, належачи до сфери управління районної державної адміністрації, не входить до її структури та не є її структурним підрозділом. Воднораз, питання щодо укладення та припинення трудових відносин з директором районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді належить до компетенції голови районної державної адміністрації, до сфери управління якої належить центр.
Як передбачено частиною 1 статті 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", голови місцевих державних адміністрацій видають розпорядження одноособово і несуть за них відповідальність згідно із законодавством.
Акти місцевих державних адміністрацій ненормативного характеру, прийняті в межах їх повноважень, набирають чинності з моменту їх прийняття, якщо самими актами не встановлено пізніший термін введення їх у дію. (частина 4 статті 41 Закону України "Про місцеві державні адміністрації").
Згідно з частиною 8 статті 118 Конституції України рішення голів місцевих державних адміністрацій, що суперечать Конституції та законам України, іншим актам законодавства України, можуть бути відповідно до закону скасовані Президентом України або головою місцевої державної адміністрації вищого рівня.
Відповідно до частини 3 статті 43 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" розпорядження голови державної адміністрації, що суперечать Конституції України, законам України, рішенням Конституційного Суду України, іншим актам законодавства або є недоцільними, неекономними, неефективними за очікуваними чи фактичними результатами, скасовуються Президентом України, головою місцевої державної адміністрації вищого рівня або в судовому порядку.
Наведене свідчить, що голова райдержадміністрації не вправі скасовувати власні розпорядження, однак не позбавлений можливості визнавати їх нечинними, припиняючи їх дію.
Вбачається, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв'язку з поновленням відповідачем позивачки на роботі на підставі судового рішення в адміністративній справі, шляхом видання розпорядження №462-р від 21.07.10 "Про поновлення на посаді ОСОБА_1", та подальшим визнанням цього розпорядження нечинним.
Частиною 5 статті 124 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.
Статтею 14 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що постанови та ухвали суду в адміністративних справах, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання на всій території України. Невиконання судових рішень тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Відповідно до статті 255 КАС України постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.
При цьому, пунктом 3 частини 1 статті 256 КАС України передбачено, що негайно виконуються постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Судом установлено, що видання відповідачем розпорядження №462-р від 21.07.10 "Про поновлення на посаді ОСОБА_1" було зумовлено необхідністю негайного виконання постанови Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 16.07.10 по справі №2-а-1477/2010 про поновлення ОСОБА_1 на посаді директора Маловисківського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, яка однак не набрала законної сили. Поновляючи позивачку на роботі на підставі постанови Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 16.07.10, яка не набрала законної сили, відповідач діяв на підставі норм чинного законодавства.
Згідно з частиною 3 статті 254 КАС України (у редакції, чинній на момент прийняття постанови Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 16.07.10) у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, постанова Маловисківського районного суду Кіровоградської області від 16.07.10 у справі №2-а-1477/2010, якою було визнано протиправним та скасовано розпорядження голови Маловисківської райдержадміністрації №762-р від 08.12.09 "Про звільнення ОСОБА_1." та поновлено позивачку на роботі, законної сили не набрала, оскільки була скасована постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.06.11.
За змістом пункту 5 статті 254 КАС України постанова суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення, а якщо її було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.
Наслідки набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі передбачені статтею 255 КАС України. Так, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України. Обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.
Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.06.11 у справі №2-а-1477/2010, яка набрала законної сили 30.06.11, встановлено, що при застосуванні до позивачки дисциплінарного стягнення у виді звільнення та виданні розпорядження №762-р від 08.12.09 "Про звільнення ОСОБА_1." відповідачем дотримано вимоги трудового законодавства, у зв'язку з чим правові підстави для поновлення її на роботі відсутні.
Суд погоджується з доводами відповідача, що оскільки постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.06.11 у справі №2-а-1477/2010 у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 про поновлення на посаді директора Маловисківського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді відмовлено, тому з набранням цим судовим рішенням законної сили правова підстава для продовження трудових відносин зі ОСОБА_1, поновлених на підставі розпорядження №462-р від 21.07.10 "Про поновлення на посаді ОСОБА_1.", відпала.
Розпорядження голови Маловисківської райдержадміністрації №762-р від 08.12.09 "Про звільнення ОСОБА_1", не будучи скасованим чи визнаним судом недійсним, унеможливлювало продовження трудових відносин з позивачкою.
За визначенням, наведеним у частині 1 статті 21 КЗпП України, трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов'язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов'язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.
Відповідно до частини 3 статті 24 КЗпП України укладення трудового договору оформляється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівників на роботу.
Суд вважає, що видання відповідачем розпорядження №462-р від 21.07.10 "Про поновлення на посаді ОСОБА_1" не є укладенням трудового договору у розумінні статей 21, 24 КЗпП України, а є оформленням поновлення трудових відносин з позивачкою, припинених на підставі розпорядження №762-р від 08.12.09 "Про звільнення ОСОБА_1", вчиненого на виконання судового рішення про поновлення її на роботі, як незаконно звільненої працівниці.
Негайне виконання постанови суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби, яке передбачене п. 3 ч. 1 ст. 256 КАС України, по суті стосується періоду від ухвалення постанови на весь час її дії. Тобто скасування постанови суду про поновлення працівника на роботі у апеляційному або касаційному порядку виключає можливість продовження трудових відносин між працівником, якого звільнено за законними підставами, та работодавцем на підставі постанови суду.
Отже, видавши розпорядження №745-р від 24.10.11 "Про ОСОБА_1.", відповідач не звільняв позивачку з роботи, оскільки її звільнення відбулося ще 08.12.09 на підставі розпорядження №762-р від 08.12.09 "Про звільнення ОСОБА_1.", яке не скасовано та не визнано судом недійсним.
Відтак, отримання погодження директора обласного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді для припинення трудових відносин з позивачкою у зв'язку зі скасуванням судового рішення про негайне її поновлення на роботі, не є обов'язковим.
Зважаючи на викладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем з метою упорядкування документації, яка стосувалася звільнення ОСОБА_1 з посади директора Маловисківського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, визнаного законним судовим рішенням, що набрало законної сили, правомірно прийнято рішення вважати таким, що з 24 жовтня 2011 року втратило чинність, розпорядження голови райдержадміністрації №462-р від 21.07.10 "Про поновлення на посаді ОСОБА_1.", й вважати чинним розпорядження голови райдержадміністрації №762-р від 08.12.09 "Про звільнення ОСОБА_1.". Вказане рішення втілене у підпунктах 1.1. та 1.2 пункту 1 спірного розпорядження №745-р від 24.10.11 "Про ОСОБА_1.".
Позивачка, наполягаючи на незаконності розпорядження відповідача у цій частині, не довела порушення своїх прав у зв'язку його виданням, оскільки з 30.06.11 правові підстави для перебування її на посаді директора Маловисківського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді відпали.
Відповідно до частини 1 статті 6 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси. Тобто, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів.
Відтак, суд дійшов до висновку, що підстави для задоволення позову в частині скасування пункту 1 розпорядження №745-р від 24.10.11 "Про ОСОБА_1." відсутні, оскільки спірне розпорядження у цій частині прав та охоронюваних законом інтересів ОСОБА_1 не порушує.
Вирішуючи спір в частині правомірності пункту 2 спірного розпорядження №745-р від 24.10.11 "Про ОСОБА_1.", відповідно до якого датою звільнення позивачки слід вважати 11 березня 2011 року, виходячи з чого центру слід провести розрахунки за фактично відпрацьований час, суд з пояснень представника відповідача установив, що, приймаючи таке рішення, відповідач, керуючись Порядком обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.94 №283, виходив з неможливості зарахування до стажу державної служби позивачки періоду з 08.12.09 (дня звільнення на підставі розпорядження №762-р від 08.12.09 "Про звільнення ОСОБА_1.") по 21.07.10 (день поновлення на роботі за розпорядженням №462-р від 21.07.10 "Про поновлення на посаді ОСОБА_1."), який не визнаний судом вимушеним прогулом. Тому, цей проміжок часу тривалістю 255 днів вирахувано від фактичної дати звільнення - 24.10.11, внаслідок чого останнім днем роботи слід вважати 11.03.11.
Між тим, такі висновки відповідача суперечать положенням Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.93 за №110, згідно з пунктом 2.26 якої днем звільнення є останній день роботи працівника.
Відповідно до частини 1 статті 47 КЗпП України власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу. Згідно з частиною 1 статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.
Статтею 1 Закону України "Про державну службу" передбачено, що державна служба в Україні - це професійна діяльність осіб, які займають посади в державних органах та їх апараті щодо практичного виконання завдань і функцій держави та одержують заробітну плату за рахунок державних коштів. Ці особи є державними службовцями і мають відповідні службові повноваження.
Судом установлено та не заперечувалося представником відповідача, що з 08.12.09 по 21.07.10 позивачка не працювала на посаді директора Маловисківського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, оскільки була звільнена розпорядженням №762-р від 08.12.09 "Про звільнення ОСОБА_1.", законність якого підтверджена судовим рішенням. Натомість, у період з 21.07.10 по 24.10.11, у тому числі з 11.03.11 по 24.10.11, позивачка перебувала у фактичних трудових відносинах з Маловисківським районним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, займаючи посаду його директора, виконуючи відповідні службові повноваження та отримуючи заробітну плату. Отже, вирахування з цього періоду роботи позивачки періоду роботи з 11.03.11 по 24.10.11 тривалістю 255 календарних днів суперечить вимогам трудового законодавства.
Суд зауважує, що відповідно до пункту 4 Порядку обчислення стажу державної служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.94 №283, документом для визначення стажу державної служби є трудова книжка та інші документи, які відповідно до чинного законодавства підтверджують стаж роботи.
Отже, стаж роботи (державної служби) позивачки має визначатися на підставі записів у її трудовій книжці, внесених з дотриманням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.93 №58, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 17.08.93 за №110, зокрема щодо порядку внесення змін до записів, передбаченого пунктом 2.10 цієї Інструкції.
За таких обставин суд прийшов до висновку про незаконність пункту 2 розпорядження голови райдержадміністрації №745-р від 24.10.11 "Про ОСОБА_1.", як такого, що порушує вимоги чинного законодавства про проходження державної служби, права позивачки на обрахування стажу державної служби та проведення розрахунку при звільненні.
Воднораз, суд не вбачає підстав для скасування пунктів 3 та 4 спірного розпорядження голови райдержадміністрації №745-р від 24.10.11 "Про ОСОБА_1.", оскільки викладені у них приписи стосуються організаційних заходів, зумовлених припиненням трудових відносин позивачки з Маловисківським районним центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, та її прав не порушують.
Щодо позовної вимоги про поновлення на роботі, суд виходить з того, що за змістом частини 1 статті 235 КЗпП України підставою для поновлення працівника на попередній роботі є встановлений органом, який розглядає трудовий спір, факт звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу. Оскільки постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 30.06.11 у справі №2-а-1477/2010 встановлено законність звільнення позивачки з посади директора Маловисківського районного центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді, підстави для поновлення її на цій посаді відсутні.
Як передбачено п.1 ч.2 ст.162 КАС України, у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень.
Судові витрати сторонами у справі не понесені.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158-163, 186, 254 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 2 розпорядження голови Маловисківської районної державної адміністрації №745-р від 24.10.11 "Про ОСОБА_1.".
В решті позовних вимог відмовити.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш
Повний текст постанови складено 06.02.12.