КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД -------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
27 вересня 2010 року Справа № 2а-1985/10/1170
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Черниш О.А., при секретарі судового засідання Осиповій Н.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді адміністративну справу за позовом прокурора Гайворонського району, який діє в інтересах держави в особі Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції, до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу, -
Прокурор Гайворонського району, який діє в інтересах держави в особі Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції (надалі - Гайворонська МДПІ), звернувся до суду з позовом до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (надалі - ФОП ОСОБА_1) про стягнення податкового боргу за рахунок активів платника податків.
Позов мотивовано тим, що відповідач має узгоджені суми податкових зобов'язань зі сплати податку на додану вартість відповідно до акту перевірки №106/1710/НОМЕР_1 від 13.03.09 у розмірі 50 949, 31 грн., за уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань з податку на додану вартість №№12172, 12173 від 10.11.08 у розмірі 79 408 грн. Крім того, відповідачеві нарахована пеня у сумі 422,13 грн. та застосовані штрафні санкції за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань у сумі 1 348,69 грн. Зважаючи на те, що ці суми у визначені строки відповідачем не сплачено, тому вони є податковим боргом, який прокурор визначив у сумі 50 949, 31 грн. та просить суд стягнути на користь держави в особі позивача.
У ході судового розгляду справи прокурор уточнив позовні вимоги, прохаючи суд стягнути з відповідача податковий борг у сумі 132 128, 13 грн. (а.с. 71-72).
У судовому засіданні представники прокуратури та позивача позов підтримали повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві, та надані у справу матеріали і документи.
Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового розгляду (а.с. 52, 70), у судове засідання повторно не з'явився, причини неявки до суду не повідомив, письмових заперечень на позов не надав. У зв'язку з цим справа вирішується за його відсутності, на підставі наявних у ній доказів.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши надані докази, суд встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) з 23.01.03 зареєстрований як фізична особа - підприємець Гайворонською районною державною адміністрацією, про що йому видано свідоцтво про державну реєстрацію НОМЕР_2 (а.с. 13), та з 27.01.03 взятий на облік платників податків в Гайворонській МДПІ (а.с. 18 - 19), є платником податку на додану вартість, що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію платника податку на додану вартість №100105328 серії НБ №1390025 (а.с. 20).
Відповідно до п. 2, 3 ч. 1 ст. 9 Закону України "Про систему оподаткування" платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані подавати до державних податкових органів та інших державних органів відповідно до законів декларації, бухгалтерську звітність та інші документи і відомості, пов'язані з обчисленням і сплатою податків і зборів (обов'язкових платежів), сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законами терміни тощо.
Контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, інших платежів, а також перевірка достовірності цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків, інших платежів покладається на державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднанні державні податкові інспекції (п. 3 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні").
Як визначено п.1.2 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" №2181 (надалі -Закон №2181), податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.
Відповідно до п.п. 4.1.1 п.4.1 ст. 4 Закону №2181 платник податків самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає у податковій декларації.
Згідно з абз.2 п.5.1 ст. 5 Закону №2181 якщо платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок. При цьому згідно з пп. "а" п. 17.2 ст.17 Закону №2181 платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку.
Як вбачається з уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №12172 від 10.11.08 відповідачем збільшено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за березень 2008 року у розмірі 59 242 грн. та самостійно нараховано штраф у зв'язку з виправленням помилки у розмірі 2 962 грн. (а.с. 38-42)
Крім того, уточнюючим розрахунком податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №12173 від 10.11.08 відповідачем збільшено суму податку на додану вартість, яка підлягає сплаті до бюджету за травень 2008 року у розмірі 16 385 грн. та нараховано штраф у зв'язку з виправленням помилки у розмірі 819 грн. (а.с. 43-46)
Між тим, відповідач суми податкових зобов'язань, зазначені у вказаних уточнюючих розрахунках, у встановлені строки не сплатив.
Також Гайворонською МДПІ у період з 27.02.09 по 13.03.09 проведено планову виїзну перевірку своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) суб'єктом підприємницької діяльності - фізичною особою ОСОБА_1 за період з 01.01.06 по 31.12.08, за результатами якої складено акт №106/1710/НОМЕР_1 від 13.03.09 (а.с. 21-34). Вказаною перевіркою встановлено, зокрема, порушення пп.7.3.1 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого занижено податкове зобов'язання по податку на додану вартість на суму 8 749, 80 грн., п.п. 7.4.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого завищено податковий кредит по податку на додану вартість на суму 24 649, 74 грн., ч. "а" п.п.4.1.4 п.4.1 ст.4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" - не подання декларацій з ПДВ за серпень-грудень 2007 року.
Відповідно до пп. "б" п.п. 4.2.2 п.4.2. ст. 4 Закону №2181 контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму податкового зобов'язання платника податків, зокрема, у разі, якщо дані документальних перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових деклараціях.
Платник податків, що не подає податкову декларацію у строки, визначені законодавством, сплачує штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожне таке неподання або її затримку (п.п.17.1.1 п.17.1 ст. 17 Закону №2181).
У разі коли контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у підпункті "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків від суми недоплати (заниження суми податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який припадає отримання таким платником податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули. (п.п.17.1.3 п.17.1 ст. 17 Закону №2181).
Встановлено, що на підставі акту перевірки №106/1710/НОМЕР_1 від 13.03.09 Гайворонською МДПІ винесено податкове повідомлення - рішення №0002282710/0 від 13.03.09, яким відповідачеві визначено суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 33 399, 54 грн. основного платежу та 17549, 77 грн. штрафних (фінансових) санкцій (з яких 16 699,77 грн. - за заниження податкового зобов'язання по податку на додану вартість, 850 грн. - за неподання декларацій по податку на додану вартість за серпень-грудень 2007 року), всього в сумі 50 949,31 грн. (а.с. 35, 37).
За наслідками процедури адміністративного оскарження вказане податкове повідомлення-рішення залишено без змін, у зв'язку з чим Гайворонською МДПІ винесено податкові повідомлення-рішення №0002281710/1 від 14.05.09, №0002281710/2 від 23.07.09, №0002281710/3 від 22.09.09 на ту ж суму і з тих же підстав, що і первинне податкове повідомлення-рішення №0002282710/0 від 13.03.09 (а.с. 36, 37).
Відповідно до п.5.1 ст.5 Закону №2181 податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Згідно з п.п. 5.2.1, 5.2.2 п.5.2. ст.5 Закону №2181 податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується. Контролюючий орган зобов'язаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його протягом двадцяти календарних днів від дня отримання скарги платника податків на його адресу поштою з повідомленням про вручення або надати йому під розписку. У разі коли контролюючий орган надсилає платнику податків рішення про повне або часткове незадоволення його скарги, такий платник податків має право звернутися протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання відповіді, з повторною скаргою до контролюючого органу вищого рівня, а при повторному повному або частковому незадоволенні скарги - до контролюючого органу вищого рівня із дотриманням зазначеного десятиденного строку для кожного випадку оскарження та зазначеного двадцятиденного строку для відповіді на нього.
Відповідно до п.п.5.2.4 п.5.2. ст.5 Закону №2181 процедура адміністративного оскарження закінчується, зокрема, днем отримання платником податків рішення контролюючого органу, що не підлягає подальшому адміністративному оскарженню. День закінчення процедури адміністративного оскарження вважається днем узгодження податкового зобов'язання платника податків.
Згідно з п.п.5.3.1. п.5.3. ст.5 Закону №2181 платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.
У разі визначення податкового зобов'язання контролюючим органом платник податків зобов'язаний погасити нараховану суму податкового зобов'язання протягом десяти календарних днів від дня отримання податкового повідомлення, крім випадків коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру апеляційного узгодження.
У випадках апеляційного узгодження суми податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити її узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом десяти календарних днів, наступних за днем такого узгодження. (п.п. 5.3.2. п.5.3. ст.5 Закону №2181).
Підпунктом 5.4.1 п.5.4 ст.5 Закону №2181 передбачено, що узгоджена сума податкового зобов'язання, не сплачена платником податків у визначені строки, визнається сумою податкового боргу платника податків.
У судовому засіданні встановлено, що позивачем вживалися заходи щодо стягнення податкового боргу, передбачені п.6.2 ст.6 Закону №2181.
Відповідно до п.п. 6.2.1, 6.2.2 п.6.2. ст.6 Закону №2181 у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Підпунктом 6.2.3 п.6.2. ст.6 Закону №2181 передбачено, що податкові вимоги надсилаються: а) перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання; б) друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки.
У зв'язку непогашенням відповідачем суми узгодженого податкового зобов'язання позивачем сформовано першу податкову вимогу №1/249 від 25.11.08 про сплату податкового боргу з ПДВ на суму 79 372, 87 грн., яка отримана відповідачем 25.11.08 (а.с. 74).
У зв'язку з непогашенням боргу у встановлені строки та виникненням нового податкового боргу Гайворонською МДПІ сформовано другу податкову вимогу №2/3 від 19.01.09 про сплату податкового боргу у сумі 79 597,97 грн. (а.с. 73). Друга податкова вимога отримана відповідачем 19.01.09 (а.с. 73).
Як визначено пунктами 1.3 ст.1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий борг (недоїмка) -це податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Таким чином, у ході судового розгляду знайшли підтвердження доводи позову про наявність у відповідача податкового боргу зі сплати податку на додану вартість - узгоджених сум податкових зобов'язань, визначених уточнюючими розрахунками податкових зобов'язань з податку на додану вартість №12172 від 10.11.08 у сумі 62 204 грн., та №12173 від 10.11.08 у сумі 17 204 грн., а також податковим повідомленням-рішенням №0001961500/0 від 22.07.09 на суму 50 949, 31 грн., а всього на суму 130 357, 31 грн.
Згідно з пп. 3.1.1 п. 3.1 ст. 3 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.
Враховуючи, що те, що доказів погашення цього податкового боргу відповідачем суду не надано, він підлягає стягненню за рахунок його активів.
Відповідно до п.11 ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об'єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.
Зважаючи на повноваження прокурора, передбачені ст.121 Конституції України, ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", ст.ст. 60, 61 КАС України, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог даного адміністративного позову в частині стягнення з відповідача податкового боргу у розмірі 130 357, 31 грн.
З приводу позовних вимог прокурора в частині стягнення з відповідача пені у розмірі 422,13 грн. та штрафної санкції за несвоєчасну сплату у розмірі 1 348,69 грн. суд дійшов до висновку, що вони задоволенню не підлягають з таких підстав.
За визначеннями, даними у пунктах 1.4, 1.5 статті 1 Закону №2181, пеня - плата у вигляді процентів, нарахованих на суму податкового боргу (без урахування пені), що справляється з платника податків у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання; штрафна санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законами.
Відповідно до пп. 16.4.1 п.16.4 ст.16 Закону №2181 пеня нараховується на суму податкового боргу (включаючи суму штрафних санкцій за їх наявності) із розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок є більшою, за кожний календарний день прострочення у його сплаті.
Інструкцією про порядок нарахування та погашення пені за платежами, що контролюються органами державної податкової служби, затвердженою наказом ДПА України від 11.06.03 №290, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 27.06.03 за №522/7843, передбачено, що нарахування пені здійснюється в картках особових рахунків платників податків.
За п.17.1 ст.17 Закону №2181 штрафні санкції за порушення податкового законодавства накладаються на платника податків у розмірах, визначених цією статтею, крім штрафних санкцій за порушення валютного законодавства, що встановлюються окремим законодавством. Штрафні санкції накладаються контролюючими органами, а у випадку, передбаченому пунктом 17.2 цієї статті, самостійно нараховуються та сплачуються платником податків.
Згідно з пунктом 2.3 Інструкції про порядок застосування та стягнення сум штрафних (фінансових) санкцій органами державної податкової служби затвердженої наказом ДПА України від 17.03.01 №110, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 23.03.01 за №268/5459, штрафна (фінансова) санкція (штраф) - плата у фіксованій сумі або у вигляді відсотків від суми податкового зобов'язання (без урахування пені та штрафних (фінансових) санкцій), яка справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним правил оподаткування, визначених відповідними законодавчими та іншими нормативно-правовими актами, а також відповідно до законодавчих актів, якими надано право органам державної податкової служби застосовувати штрафні (фінансові) санкції, на підставі рішення контролюючого органу.
Відповідно до п.п. 6.1.7 цієї Інструкції у разі, коли платник податків не сплачує (не погашає) узгоджену суму податкового зобов'язання протягом граничних строків, визначених законодавством, такий платник податку зобов'язаний сплатити штраф. При цьому, складається податкове повідомлення за формою та згідно з вимогами, установленими Порядком направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженим наказом Державної податкової адміністрації України від 21.06.01 №253, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 06.07.01 за №567/5758. Повідомлення про застосування штрафів, зазначених у цьому підпункті, складається в залежності від терміну затримки сплати (погашення) узгодженого податкового зобов'язання.
Як на доказ наявності у відповідача заборгованості зі сплати пені та штрафу прокурор посилається на довідку Гайворонської МДПІ №1715/10/17-019 від 19.05.10 (а.с. 47), з якої однак не вбачається підстав для нарахування відповідачеві цих сум.
Згідно з ч.1 ст.69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до частин 1, 4 ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Оскільки прокурором та позивачем не надано належних доказів нарахування відповідачеві у зв'язку з несвоєчасним погашенням податкового зобов'язання пені у розмірі 422, 13 грн. у картці його особового рахунку та направлення йому повідомлення про застосування штрафу за порушення граничних строків сплати узгодженого податкового зобов'язання у розмірі 1348, 69 грн., враховуючи норми ч.4 ст. 71 КАС України, відповідно до якої суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі, суд прийшов до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог в частині стягнення пені у розмірі 422, 13 грн. та штрафної санкції за несвоєчасну сплату у розмірі 1 348, 69 грн. у зв'язку з їх недоведеністю.
Судові витрати у справі не понесені.
Керуючись ст.ст. 11, 71, 86, 94, 158 - 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов прокурора Гайворонського району задовольнити частково.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) на користь держави в особі Гайворонської міжрайонної державної податкової інспекції податковий борг у розмірі 130 357, 31 грн. за рахунок активів.
У задоволенні позову в частині стягнення 422, 13 грн. пені та 1348, 69 грн. штрафних санкцій за несвоєчасну сплату відмовити.
Постанова суду набирає законної сили в порядку та строки, передбачені ст. 254 КАС України.
Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Кіровоградський окружний адміністративний суд шляхом подачі у 10-денний строк з дня отримання її копії апеляційної скарги, з одночасним надісланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. Черниш
Повний текст постанови складено 01.10.10.