ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"12" квітня 2012 р. Справа № 2а-907/12/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
судді Главача І.А.,
за участю секретаря судового засідання Вилки О.С.,
за участю представників сторін:
від позивача -Святненко С.В.,
від відповідача -Пона В.Д.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом: Приватного підприємства ''СВ-Трейд''
до відповідача: Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за № 0000192310 від 12.03.2012 року,-
28.03.2012 Приватне підприємство ''СВ-Трейд'' звернулося до суду з адміністративним позовом до Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення за № 0000192310 від 12.03.2012 року.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві. Суду пояснив, що вважає оскаржуване податкове повідомлення-рішення протиправним, так як не погоджуються із зафіксованим в акті перевірки висновками, вважає їх необґрунтованими, непідтвердженими належними засобами доказування. Вказав, що сторонами Договору поставки товару № 14 від 03.05.2011 року та Договору поставки № 2/08 від 02.08.2011 року повністю виконані його умови, а тому висновки відповідача про те, що дані Договори не спрямовані на реальне настання правових наслідків є безпідставними. Просив позов задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив. Суду пояснив, що 02.08.2011 року між ТзОВ ''Техноторг-Ком'' в особі ОСОБА_1 та позивачем в особі Сокол С.Ю. укладено Договір поставки № 2/08 від 02.08.2011 року. Однак, у ході перевірки встановлено, що із пояснення ОСОБА_1, отриманого працівниками ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрував ТзОВ ''Техноторг-Ком'' за грошову винагороду, статутні внески до підприємства не здійснював; з директорами інших підприємств не зустрічався, договори на поставку (купівлю) товарів, послуг не готував та не заключав; вид діяльності та місцезнаходження ТзОВ ''Техноторг-Ком'' йому не відоме, до ведення фінансово-господарської діяльності товариства не має жодного відношення, ніяких документів щодо ведення фінансово-господарської діяльності ТзОВ ''Техноторг-Ком'' не підписував; місцезнаходження ТзОВ ''Техноторг-Ком'', його печаток та фінансово-господарських документів йому не відоме. Зазначив також, що з урахуванням даних, зафіксованих у акті ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 14.11.2011 року № 3835/17-1002797212270 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_6 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ ''Алміс ЛД'' за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року'', відповідачем визнано нікчемними операції між ФОП ОСОБА_6 та позивачем. Вказав також, що Договір поставки товару № 14 від 03.05.2011 року та Договір поставки № 2/08 від 02.08.2011 року не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а тому в силу вимог частини 1 статті 215, частин 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемним і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю. З урахуванням наведеного, позивачем неправомірно включено податок на додану вартість до складу податкового кредиту по податку на додану вартість у червні 2011 року у сумі 4 917,00 грн. та у серпні 2011 року у сумі 34 897,00 грн. Просив у задоволенні позову відмовити повністю.
Вислухавши представника позивача, представника відповідача, дослідивши наявні докази, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних мотивів.
Судом встановлено, що ПП ''СВ-Трейд'' 04.06.2009 року зареєстроване Виконавчим комітетом Коломийської міської ради Івано-Франківської області як юридична особа та 05.06.2009 року взяте на податковий облік як платник податків Коломийською об'єднаною державною податковою інспекцією (а.с.9-10).
Крім того, ПП ''СВ-Трейд'' зареєстровано платником податку на додану вартість: свідоцтво № 100233136 від 30.06.2009 року (індивідуальний податковий номер -364804209078) (а.с.10).
З матеріалів справи вбачається, що з 20.02.2012 року по 24.02.2012 року старшим державним податковим ревізором-інспектором сектору перевірок платників податків відділу податкового контролю юридичних осіб Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Лукинюк Л.М. відповідно до наказу Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції № 133 від 02.02.2012 року та згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20, підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП ''СВ-Трейд'' щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ФОП ОСОБА_6, їх реальності та повноти відображення в обліку за червень 2011 року та ТзОВ ''Техноторг-Ком'', їх реальності та повноти відображення в обліку за серпень 2011 року.
За результатами перевірки складено акт за № 655/231/36480423 від 02.03.2012 року, в якому зафіксовані наступні порушення:
- статтей 203, 215, 216 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог, додержання яких є необхідним для чинності правочину. Договір поставки товарів № 14, від 03.05.2011 року, укладений між ПП ''СВ-Трейд'' та ФОП ОСОБА_6 на загальну суму 29 500,00 грн. не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Договір поставки № 2/08, від 02.08.2011 року, укладений між ПП ''СВ-Трейд'' та ТзОВ ''Техноторг-Ком'' на загальну суму 209 381,04 грн. не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним;
- пункту 198.6 статті 198, пункту 201.11 статті 201 Податкового кодексу України, внаслідок чого завищено податковий кредит на загальну суму 39 814,00 грн. та відповідно занижено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню до сплати в бюджет, а саме: за червень 2011 року - 4 917,00 грн., за серпень 2011 року -34 897,00 грн. (а.с.9-21).
На підставі вищевказаного акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0000192310 від 12.03.2012 року, згідно якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 57 263,50 грн., в тому числі за основним платежем у сумі 39 814,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами) у сумі 17 449,50 грн. (а.с.22).
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням-рішенням позивач оскаржив його у судовому порядку.
Щодо висновків перевіряючих про наявність порушень згідно акту перевірки за № 655/231/36480423 від 02.03.2012 року слід зазначити наступне.
Судом встановлено, що 03.05.2011 року ФОП ОСОБА_6 (Постачальник) в особі ОСОБА_6 та ПП ''СВ-Трейд'' (Покупець) в особі директора Сокол С.Ю. укладено договір поставки товару № 14, згідно якого Постачальник зобов'язується у порядку та на умовах, передбачених даним Договором, передавати у власність Покупця товар, а Покупець зобов'язується у порядку та на умовах, передбачених даним Договором, приймати та оплатити Товар (пункт 1.1 Договору) (а.с.23).
Пунктами 2.1, 3.1 цього Договору встановлено, що Постачальник приймає усні та письмові заявки Покупця на поставку товару та відпускає Покупцю товар на умовах, згідно правил ІНКОТЕРМС-2010. Покупець оплачує товар за ціною, що вказана у видаткових накладних, актах приймання-передачі, і т.д. (а.с.23)
Судом встановлено, що позивачем згідно Договору поставки товару № 14 від 03.05.2011 року, на підставі накладної № 84 від 07.06.2011 року придбано у ФОП ОСОБА_6 1 000 кг яловичини знежилов. 2 гатунку за ціною 24,58 грн. за 1кг на суму 29 500,00 грн. (ПДВ 4 916,67 грн.) (а.с.24).
ФОП ОСОБА_6 виписано податкову накладну № 4 від 07.06.2011 року (а.с.25).
ПП ''СВ-Трейд'' на виконання вимог розділу 3 цього Договору проведено оплату за придбаний товар, що підтверджується наявною у матеріалах справи платіжним дорученням № 134 від 07.06.2011 року (а.с.28).
Крім того, судом встановлено, що 02.08.2011 року ТзОВ ''Техноторг-Ком'' (Постачальник) в особі директора ОСОБА_1 та ПП ''СВ-Трейд'' (Покупець) в особі директора Сокол С.Ю. укладено Договір поставки № 2/08, згідно якого Постачальник зобов'язується постачати м'ясну сировину та продукцію, надалі «Товар», з необхідними документами та передавати Товар у власність Покупця, а Покупець зобов'язується прийняти товар та здійснити оплату за нього у повному обсязі на умовах даного Договору (пункт 1.1 Договору) (а.с.32-33).
Пунктами 2.1, 5.2 цього Договору встановлено, що Постачальник передає Покупцеві Товар партіями відповідно до письмових або усних замовлень Покупця, виходячи з наявності Товару на складі. Поставка Товару Покупцю здійснюється протягом 5 календарних днів з моменту отримання Постачальником заявки від Покупця
Згідно пункту 8.1 цього Договору оплата за поставлений Товар здійснюється Покупцем шляхом 100% оплати на умовах безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок постачальника, згідно Специфікації, розхідної накладної, чи протягом іншого терміну, зазначеного в Додатках, які є невід'ємною частиною цього Договору. Оплата Товару здійснюється Покупцем протягом 2 днів з моменту отримання покупцем Товару від Постачальника (пункт 8.2 Договору) (а.с.32).
Судом встановлено, що позивачем згідно Договору поставки № 2/08 від 02.08.2011 року придбано у ТзОВ ''Техноторг-Ком'' 160,4 кг яловичини вищого гатунку за ціною 45,50 грн. за 1кг на суму 7 298,20 грн.; 3 018,241 кг яловичини замороженої 1 гатунку за ціною 37,32 грн. за 1кг на суму 112 646,00 грн. та 2 018,24 кг яловичини замороженої 2 гатунку за ціною 27,03 грн. за 1кг на суму 54 540,00 грн. на загальну суму 209 381,04 грн., з яких ПДВ - 34 896,84 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями видаткової накладної № 405 від 09.08.2011 року та податкової накладної № 405 від 09.08.2011 року (а.с.34-35).
ПП ''СВ-Трейд'' проведено оплату за придбаний Товар, що підтверджується наявними у матеріалах справи платіжними дорученнями № 301 від 08.09.2011 року, № 329 від 21.09.2011 року та 336 від 27.09.2011 року (а.с.36-38).
Однак дані первинні документи не взяті відповідачем до уваги, оскільки Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Миколаєва встановлено відсутність фінансово-господарських взаємовідносин ФОП ОСОБА_6 з підприємством-постачальником ТОВ ''Алміс ЛД'', відсутність реальності поставок товарів (м'яса) на адресу ФОП ОСОБА_6 у червні 2011 року, а значить і не відбулася поставку зазначеного товару покупцям (акт ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 14.11.2011 року № 3835/17-1002797212270 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_6 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ ''Алміс ЛД'' за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року'') (а.с.12-13). З урахуванням наведеного, відповідачем зроблено висновок про те, що відповідно і господарські операції із продажу товару (м'яса) покупцям у зазначеному періоді, фактично не відбувались, а отже є нікчемними.
Крім того, у ході перевірки встановлено, що згідно пояснення ОСОБА_1 (директора ТзОВ ''Техноторг-Ком''), отриманого працівниками ГВПМ ДПІ у Шевченківському районі м. Києва, вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрував ТзОВ ''Техноторг-Ком'' за грошову винагороду, статутні внески до підприємства не здійснював; з директорами інших підприємств не зустрічався, договори на поставку (купівлю) товарів, послуг не готував та не заключав; вид діяльності та місцезнаходження ТзОВ ''Техноторг-Ком'' йому не відоме, до ведення фінансово-господарської діяльності товариства не має жодного відношення, ніяких документів щодо ведення фінансово-господарської діяльності ТзОВ ''Техноторг-Ком'' не підписував; місцезнаходження ТзОВ ''Техноторг-Ком'', його печаток та фінансово-господарських документів йому не відоме (акт ДПІ у Шевченківському районі м. Києва від 21.10.2011 року № 2228/23-04/36283352 «Про результати невиїзної документальної перевірки ТзОВ ''Техноторг-Ком'' з питань правильності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту по податку на додану вартість за період 28.12.2008 року по 31.08.2011 року») (а.с.15).
На підставі вказаних відомостей відповідач дійшов висновку про те, що Договір поставки товару № 14 від 03.05.2011 року та Договір поставки № 2/08 від 02.08.2011 року, укладений позивачем з ФОП ОСОБА_6 та з ТзОВ ''Техноторг-Ком'' відповідно, не спрямовані на реальне настання правових наслідків. А отже, відповідно до пунктів 1, 2 статті 215 ЦК України, пунктів 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними, і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.
Доведення факту існування нікчемного правочину повинно здійснюватись певними засобами доказування з урахуванням індивідуальних обставин кожної операції. Наявність комплексу доказів, посилання на які обов'язково повинні міститись в акті перевірки, може бути підставою для встановлення факту нікчемності (удаваності) правочину, однак не може бути доказом посилання в акті перевірки на відсутність інформації щодо підтвердження чи спростування будь-яких фактів.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_6 25.11.2005 року зареєстрований державним реєстратором виконавчого комітету Миколаївської міської ради Миколаївської області як фізична особа - підприємець (ідентифікаційний номер - НОМЕР_2) та 01.12.2005 року взятий на податковий облік як платник податків Лінінською міжрайонною Державною податковою інспекцією у м. Миколаєві (а.с.29-30).
Крім того, ФОП ОСОБА_6 зареєстрований платником податку на додану вартість: свідоцтво № НОМЕР_3 від 20.01.2006 року, індивідуальний податковий номер -НОМЕР_2 (а.с.31).
Судом також встановлено, що ТзОВ ''Техноторг-Ком'' зареєстроване як юридична особа державним реєстратором Шевченківської районної у місті Києві державної адміністрації 24.12.2008 року (код ЄДРПОУ 36283352; свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи Серія А01 № 305718). (а.с.39).
З довідки з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України від 13.07.2011 року вбачається, що керівником ТзОВ ''Техноторг-Ком'' є ОСОБА_4 (а.с.40-41).
Аналогічно із Довідки Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва від 12.07.2011 року за № 2290/29-113 вбачається, що керівником ТзОВ ''Техноторг-Ком'' значиться ОСОБА_4 (а.с.42),
ТзОВ ''Техноторг-Ком'' взяте на податковий облік як платник податків Державною податковою інспекцією у Шевченківському районі м. Києва 26.12.2008 року (довідка форми 4-ОПП від 12.07.2001 року за № 2290/29-113), а з 31.12.2008 року є платником податку на додану вартість (свідоцтво № 100158623 від 31.12.2008 року, індивідуальний податковий номер 362833526594) (а.с.42-43).
Все вищенаведене свідчить про те, що у відповідності до вимог частини 2 статті 203 Цивільного кодексу України всі сторони відповідних правочинів на момент їх вчинення були наділені необхідним обсягом цивільної дієздатності, були належними платниками податків та інших обов'язкових платежів, які виникали при здійсненні ними господарської діяльності.
При цьому суд зазначає, що не відповідають дійсності посилання відповідача про те, Договір поставки № 2/08 від 02.08.2011 року не від імені Покупця не підписано директором ПП ''СВ-Трейд'' Сокол С.Ю., оскільки із наявної у матеріалах справи належним чином завіреної копії Договору поставки № 2/08 від 02.08.2011 року вбачається, що останній підписаний директором ПП ''СВ-Трейд'' Сокол С.Ю. (а.с.32-33).
Посилання представника відповідача на те, що Договір поставки товару № 14 від 03.05.2011 року та Договір поставки № 2/08 від 02.08.2011 року не спрямовані на реальне настання правових наслідків, а тому в силу вимог частини 1 статті 215, частин 1, 5 статті 203 Цивільного кодексу України є нікчемними і в силу статті 216 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю, суд не приймає до уваги з наступних підстав.
Так, частиною 1 статті 204 Цивільного кодексу України встановлено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно абзацу 1 частини 2 статті 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.
Однак, відповідач не зазначає, якою саме нормою закону встановлено недійсність відповідних правочинів і якою нормою визначено їх оскаржувані дії, як правовий наслідок недійсного чи нікчемного правочину. Натомість частинами 1, 3 статті 215 Цивільного кодексу України із врахуванням положень статті 203 Цивільного кодексу України, визначено лише підстави визнання оскаржуваних правочинів недійсними у судовому порядку.
Згідно частини 3 статті 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Аналогічні положення визначено і в частині 1 статті 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.
Вказані норми закону не тільки не містять прямої вказівки на нікчемність правочину, а навпаки, вказують на його оспорюваність.
Суттєвою різницею між оспорюваними та нікчемними правочинами є те, що відносно оспорюваних правочинів діє принцип їх правомірності, тобто вони дійсні до тих пір, доки їх не буде визнано судом, а не будь-яким іншим органом державної влади, недійсними (стаття 204 ЦКУ). Відповідачем не надано суду доказів, що Договір поставки товару № 14 від 03.05.2011 року та Договір поставки № 2/08 від 02.08.2011 року визнані недійсними у судовому порядку.
Посилання відповідача в акті перевірки № 655/231/36480423 від 02.03.2012 року на те, що ПП ''СВ-Трейд'' не надано повну інформацію та її документальне підтвердження про наявність всіх перевізників товарно-матеріальних цінностей, отриманих по всіх накладних, суд не приймає до уваги, оскільки у судовому засіданні встановлено, що ТзОВ ''Техноторг-Ком'' (Постачальником) на виконання вимог пункту 5.3 Договору поставки № 02/08 від 02.08.2011 року доставлено Товар ПП ''СВ-Трейд'' (Покупцю), при цьому вартість доставки Товару включена до ціни Товару, а Товар, придбаний позивачем у ФОП ОСОБА_6 згідно Договору поставки товару № 14 від 03.05.2011 року, доставлений позивачу ПП Баришполець на підставі товарно-транспортної накладної АЕЕ № 001668 (а.с.26, 32).
Посилання представника відповідача з приводу того, що так як посадовими особами Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Миколаєва за результатами проведеної перевірки ФОП ОСОБА_6 встановлено відсутність фінансово-господарських взаємовідносин ФОП ОСОБА_6 з підприємством-постачальником ТОВ ''Алміс ЛД'', відсутність реальності поставок товарів (м'яса) на адресу ФОП ОСОБА_6 у червні 2011 року, а значить і не відбулася поставку зазначеного товару покупцям (акт ДПІ у Ленінському районі м. Миколаєва від 14.11.2011 року № 3835/17-1002797212270 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_6 з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні правових відносин з ТОВ ''Алміс ЛД'' за період з 01.06.2011 року по 30.06.2011 року''), відповідачем зроблено висновок про те, що відповідно і господарські операції із продажу товару (м'яса) покупцям у зазначеному періоді, фактично не відбувались, а отже є нікчемними, суд також не приймає до уваги, оскільки при дослідженні факту здійснення господарської операції оцінюватися повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку, тобто між позивачем та його контрагентом - ФОП ОСОБА_6
При цьому суд зазначає, що відносини між учасниками попередніх ланцюгів постачань товарів та послуг не мають безпосереднього впливу на дослідження факту реальності господарської операції, вчиненої між останнім у ланцюгу постачань платником податків та його безпосереднім контрагентом.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що як в момент укладення позивачем Договорів з ФОП ОСОБА_6 та з ТзОВ ''Техноторг-Ком'', так і в процесі їх виконання, сторонами було додержано всіх вимог чинного законодавства, а тому висновки відповідача про нікчемність правочинів є безпідставними та не обґрунтованими.
Підстави виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту регламентовано розділом V Податкового кодексу України.
Згідно абзацу 2 пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.
У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Пунктом 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.
Тобто необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Згідно підпункту 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами;
В акті перевірки № 655/231/36480423 від 02.03.2012 року відповідачем не наведено жодного факту того, що сума податку на додану вартість у розмірі 39 814,00 грн. (згідно податкових накладних № 4 від 07.06.2011 року та № 405 від 09.08.2011 року, виписаних ФОП ОСОБА_6 та з ТзОВ ''Техноторг-Ком'' відповідно) нарахована (сплачена) позивачем, у зв'язку з придбанням товару (м'яса), не з метою його подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності позивача.
У відповідності до вимог абзацу 1 пункту 198.2 статті 198 Податкового кодексу України датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.
Абзацом 1 пункту 198.6 цього Кодексу встановлено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.
Згідно пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.
Як уже було встановлено судом, і позивач, і його контрагенти (ФОП ОСОБА_6 та ТзОВ ''Техноторг-Ком'') на час укладання договорів на поставку товару, були зареєстровані як платники податку на додану вартість.
Пунктом 201.10 статті 201 Податкового кодексу України встановлено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Відповідно до пункту 201.4 статті 201 даного Кодексу податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.
Згідно пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.
Із наявних у матеріалах справи копій податкових накладних № 4 від 07.06.2011 року та № 405 від 09.08.2011 року вбачається, що вони містять всі необхідні реквізити, які передбачені пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (на час складання податкової накладної), а отже є підставою для нарахування сум податку на додану вартість, що відносяться до податкового кредиту.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку про те, позивачем правомірно включено до складу податкового кредиту за червень 2011 року - 4 917,00 грн. податку на додану вартість та за серпень 2011 року - 34 897,00 грн. податку на додану вартість.
Згідно пункту 200.1 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
Таким чином, оскільки судом встановлено правомірність включення позивачем до складу податкового кредиту за червень 2011 року - 4 917,00 грн. податку на додану вартість та за серпень 2011 року - 34 897,00 грн. податку на додану вартість, то суд приходить до висновку про те, що позивачем також правомірно розраховано суму податку на додану вартість (різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду), яка підлягала сплаті (перерахуванню) до бюджету за червень та за серпень 2011 року відповідно.
За таких обставин, Коломийською об'єднаною державною податковою інспекцією Івано-Франківської області протиправно збільшено позивачу суму податкового зобов'язання з податку на додану вартість за червень 2011 року на 4 917,00 грн. та за серпень 2011 року на 34 897,00 грн. і, як наслідок, безпідставно накладено на даного платника податків штраф у розмірі 17 449,50 грн., а тому податкове повідомлення-рішення № 0000192310 від 12.03.2012 року є протиправним.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до пунктів 1,2,3,4,5,6 частини 3 статті Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо.
За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Коломийської об'єднаної державної податкової інспекції Івано-Франківської області Державної податкової служби № 0000192310 від 12.03.2012 року, згідно якого Приватному підприємству "СВ-Трейд" збільшено суму грошового зобов"язання з податку на додану вартість на 39 814 (тридцять дев"ять тисяч вісімсот чотирнадцять) грн. та застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 17 449 (сімнадцять тисяч чотириста сорок дев"ять) грн. 50 коп.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.
Суддя Главач І.А.
Постанова складена в повному обсязі 17.04.2012 року.