Справа № 2а/0470/5084/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Жукової Є.О.
при секретарі - Берднику С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративний позов ПАТ "Перший Український міжнародний банк" до Центрально-міський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиціїДніпропетровської області про визнання рішення неправомірним, -
07.05.2012р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції, в якому позивач просить: визнати неправомірним рішення державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції - ОСОБА_1 щодо накладення арешту на все нерухоме майно при винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії НОМЕР_3 від 24.02.2010р., яким було накладено арешт на квартиру, яка є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору №122/08ФЛ від 16.07.2008р., а саме - трикімнатна квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 13226596, загальна площа: 69,4кв.м., яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3; визнати неправомірним рішення державного виконавця Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції - ОСОБА_1 щодо накладення арешту на все нерухоме майно при винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АЕ №920018 від 24.02.2010р., яким було накладено арешт на квартиру, яка є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору №122/08ФЛ від 16.07.2008р., а саме - трикімнатна квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 13226596, загальна площа: 69,4кв.м., яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3; зобов'язати Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції скасувати арешт, накладений державним виконавцем Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції - ОСОБА_1, при винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії НОМЕР_3 від 24.02.2010р., яким було накладено арешт на квартиру, яка є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору №122/08ФЛ від 16.07.2008р., а саме - трикімнатна квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 13226596, загальна площа: 69,4кв.м., яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3; .; зобов'язати Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції скасувати арешт, накладений державним виконавцем Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції - ОСОБА_1, при винесенні постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії АЕ №920018 від 24.02.2010р., яким було накладено арешт на квартиру, яка є предметом іпотеки відповідно до іпотечного договору №122/08ФЛ від 16.07.2008р., а саме - трикімнатна квартира, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 13226596, загальна площа: 69,4кв.м., яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3; зобов'язати Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції вжити заходів для внесення змін до записів у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо скасування арешту на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 13226596, загальна площа: 69,4кв.м., яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та зобов'язати виключити запис №9552864 від 24.02.2010р., зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, де об'єктом обтяження зазначено: все нерухоме майно ОСОБА_3: код НОМЕР_1; зобов'язати Центрально-Міський відділ державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції вжити заходів для внесення змін до записів у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо скасування арешту на нерухоме майно, яке розташоване за адресою: АДРЕСА_1, реєстраційний номер 13226596, загальна площа: 69,4кв.м., яка належить на праві спільної сумісної власності ОСОБА_2 та ОСОБА_3 та зобов'язати виключити запис №9552949 від 24.02.2010р., зареєстрований у Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, де об'єктом обтяження зазначено: все нерухоме майно ОСОБА_2: код НОМЕР_2.
Згідно зі ст.107 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи є передбачені нормами Кодексу адміністративного судочинства України підстави для повернення позовної заяви, залишення її без розгляду, чи відмови у відкритті провадження у справі.
Вивчивши адміністративний позов та додані до нього документи, суд приходить до висновку про те, що даний позов слід залишити без розгляду, виходячи з наступних підстав.
Частинами 1, 2 статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. При цьому для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відповідно до ч. 2 ст. 181 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до суду з адміністративним позовом щодо оскарження рішення, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, якщо порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб, встановлюється десятиденний строк, з дня коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
З матеріалів адміністративного позову та додатків до нього вбачається, що зазначений вище адміністративний позов подано з пропуском строку звернення до суду, передбаченого ч.2 статті 181 Кодексу адміністративного судочинства України.
Як вбачається з доданих до позову документів, постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серії НОМЕР_3 та серії АЕ №920018 були винесені 24.02.2010р. державним виконавцем Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції - ОСОБА_1
Згідно поштового конверту, адміністративний позов було подано позивачем до відділення поштового зв'язку 04.05.2012р., про що свідчить запис на бланку поштового відділення.
Як вбачається з Витягу з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, який міститься в матеріалах справи, відповідь на заяву про надання вищезазначеного витягу з Єдиного реєстру заборон від 22.02.2012р. була надана позивачу 23.02.2012р. З вищезазначеного вбачається, що позивач не скористався правом на звернення до адміністративного суду в десятиденний строк з дня, коли він дізнався про можливе порушення його прав згідно з ч.2 ст.181 КАС України.
Таким чином, позивач звернувся до суду після закінчення десятиденного строку, встановленого положеннями ч.2 ст.181 КАС України.
При цьому, в адміністративному позові позивач не зазначив, коли саме йому стало відомо про порушення його прав, також не зазначив і про причини пропуску строку звернення до суду з даним адміністративним позовом, що позбавляє суд можливості визнати причини пропуску строку поважними та вирішити питання щодо поновлення пропущеного строку звернення до суду з цим позовом.
Відповідно до ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративний позов, поданий після закінчення строків, встановлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів, не знайде підстав для визнання причин пропуску строку поважними, про що постановляється ухвала.
За таких обставин, у суду відсутні підстави для визнання причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом поважними та поновлення строку звернення до суду, у зв'язку з чим адміністративний позов підлягає залишенню без розгляду на підставі ч. 1 ст. 100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Аналогічної позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України, зазначаючи у постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13.12.2010р. за №3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» наступне.
При розгляді справ із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби суди повинні керуватися положеннями Конституції України, статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини (Рим, 4 листопада 1950 року, ратифікована Законом України від 17 липня 1997 року № 475/97-ВР), міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), законами України «Про державну виконавчу службу», «Про виконавче провадження», іншими нормативно-правовими актами, які регулюють примусове виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини, тощо.
При цьому, судам необхідно мати на увазі, що всі адміністративні справи з приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів державної виконавчої служби, вчинених під час проведення виконавчих дій, розглядаються з особливостями, встановленими статтею 181 КАС України.
Згідно зі статтею 181 КАС України позивачами у справах щодо оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби можуть бути учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, котрі вважають, що рішеннями, діями або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби порушено їхні права, свободи чи інтереси.
Частиною другою статті 181 КАС України встановлено спеціальні строки звернення до суду.
Так, рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби може бути оскаржено у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.
У разі порушення цього строку судам слід застосовувати приписи статті 100 КАС України, за якими адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Зазначене вище спростовує також твердження позивача про те, що ПАТ «ПУМБ» не є стороною за зведеними виконавчими провадженнями, тому при зверненні із адміністративним позовом необхідно враховувати строки встановлені ст.99 КАС України, а не строки встановлені ст.181 КАС України, що безпосередньо регулюють відносини між учасниками виконавчого провадження та осіб, які залучаються до проведення виконавчих дій.
Крім того, зазначення в позовній заяві того факту, що згідно п.1.1 статуту ПАТ «ПУМБ» затвердженого рішенням загальних зборів акціонерів (протокол №60 від 21.10.2011р.), ПАТ «ПУМБ» є в тому числі правонаступником всіх прав та зобов'язань публічного акціонерного товариства «ДОНГОРБАНК» прямо суперечить позиції позивача щодо того, що ПАТ «ПУМБ» не є стороною за зведеними виконавчими провадженнями, до нього повинні застосовуватися строки, встановлені ст.99 КАС України.
Суд приймає до уваги ст.ст.6, 13 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року відповідно до яких кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення, а також кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинено особами, які здійснювали свої офіційні повноваження, але, враховуючи такі принципи адміністративного судочинства, передбачені ст. ст.10,11 КАС України, як рівність усіх учасників адміністративного процесу перед законом і судом, а також змагальність сторін, диспозитивність та офіційне з'ясування всіх обставин у справі, не вбачає підстав для порушення процесуальної рівності сторін у даній справі шляхом надання переваг одній із сторін у справі, яке б мало наслідком спростування зазначених вище принципів адміністративного судочинства, тому доходить висновку про залишення даної позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском строку звернення до адміністративного суду та відсутністю будь - якого обґрунтування позивачем поважності пропуску такого строку, а також не підтвердження такої поважності ні на підставі позовної заяви, ні на підставі доданих до неї матеріалів.
За таких підстав, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про визнання рішення державного виконавця неправомірними щодо звернення стягнення та накладення арешту на майно, яке знаходиться у заставі без розгляду у відповідності до вимог ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст. 99, 100, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву публічного акціонерного товариства «Перший український міжнародний банк» до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Криворізького міського управління юстиції про визнання рішення державного виконавця неправомірними щодо звернення стягнення та накладення арешту на майно, яке знаходиться у заставі залишити без розгляду.
Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу за зазначеною у позовній заяві адресою.
Роз'яснити позивачу, що залишення позовної заяви без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду у встановленому законом порядку.
Ухвала суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.О. Жукова