29 березня 2012 року 16:05 Справа № 0870/2187/12
Запорізький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді -Максименко Л.Я.,
при секретарі судового засідання -Приймаку Є.О.,
розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу
за позовною заявою:Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя, м. Запоріжжя
до:Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління - 51», м. Запоріжжя
про:стягнення заборгованості,
за участю:
від позивача:ОСОБА_1, довіреність № 130/10/10-011 від 19.03.2012
від відповідача:Фісюк Л.О., протокол № 2 від 10.02.2012
Державна податкова інспекція у Ленінському районі м. Запоріжжя звернулась із адміністративним позовом до Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління - 51», в якому позивач просить суд стягнути з рахунків Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління - 51» у банках, обслуговуючих такого платника податків, заборгованість по земельному податку у сумі 11 452,65 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що за підприємством обліковується податковий борг у сумі 11 452,65 грн., який виник на підставі поданого ним до податкового органу розрахунку з земельного податку № 1145 від 31.01.2011, донарахованих податковим органом сум податкових зобов'язань згідно з податковим повідомленням-рішенням № 0009371501/0 від 15.09.2011 та нарахованої податковою інспекцією пені у розмірі 445,11 грн. Відповідачем самостійно задекларовані та донараховані податковим органом суми зобов'язань у встановлені законом строки не сплачені, у зв'язку з чим позивач просить стягнути їх у судовому порядку.
В судових засіданнях представник позивача підтримав вимоги з підстав, викладених вище.
Відповідач позов не визнав, у письмових запереченнях від 29.03.2012 № 82 посилається на те, що самостійно визначене у розрахунку податкове зобов'язання підприємством було сплачене, але податковий орган неправомірно зарахував вказані суми сплати в рахунок погашення попереднього податкового боргу. Вказує також, що акт перевірки № 1145 від 31.01.2011 та податкове повідомлення-рішення № 0009371501/0 від 15.09.2011 підприємство не отримувало, оскільки ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя направляло поштове відправлення за юридичною адресою підприємства (м. Запоріжжя, вул. Мінська, 5), в той час як ПАТ «РБУ-51» фактично знаходиться за іншою адресою (м. Запоріжжя, вул. Квітуча, 48). Крім того, заперечуючи проти позову, представник відповідача зазначає, що Запорізьким окружним адміністративним судом було прийнято постанову від 22.03.2012 в адміністративній справі № 0870/253/12 за позовом ПАТ «РБУ-51» до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та визнання недійсними актів перевірки, якою визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя щодо самостійного зарахування коштів, сплачених Приватним акціонерним товариством «Ремонтно-будівельне управління №51» протягом 2009 та 2010 років за відповідним призначенням платежу, в рахунок погашення податкового боргу за попередні періоди.
В судових засіданнях представник відповідача підтримав заперечення з підстав, викладених вище.
У судовому засіданні 29.03.2012 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що адміністративний позов слід задовольнити повністю виходячи з наступного.
Відповідно до п. п. 16.1.3 п. 16.1 ст. 16 Податкового кодексу України (надалі за текстом - ПК України), платник податків зобов'язаний подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів.
Згідно з п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.
Підпунктом 14.1.72 п. 14.1. ст. 14 ПК України передбачено, що земельний податок - обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів.
Як вбачається із матеріалів справи, 31.01.2011 ПАТ «РБУ-51» подало до податкового органу розрахунок земельного податку вх. № 1145, в якому самостійно визначило суму зобов'язань на 2011 рік у розмірі 18 489,00 грн. із щомісячною сплатою у розмірі 1 541,00 грн.
Згідно з п. п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - це сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.
Вказану суму зобов'язань підприємство у встановлені законом строки не сплатило у повному обсязі, тому, починаючи з 30.07.2011 за підприємством рахується заборгованість у розмірі 9 246,00 грн.
Також, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя донараховано ПАТ «РБУ-51» за несвоєчасну сплату податкових зобов'язань пеню у розмірі 445,11 грн.
Посилання відповідача на те, що підприємство сплачувало суми вищевказаних зобов'язань, але податковий орган неправомірно зарахував суми сплат на погашення заборгованості за попередні періоди, судом не приймаються до уваги, на підставі наступного.
Відповідно до п. 87.9 ст. 87 Податкового кодексу України, у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.
Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
З наданого податковим органом розрахунку податкового боргу судом встановлено, що кошти, сплачені ПАТ «РБУ-51» на погашення поточного зобов'язання по земельному податку у 2011 році були зараховані податковим органом в рахунок погашення попередньої заборгованості підприємства, яка виникла у 2010-2011 роках. При цьому суд зауважує, що розподіл поточних платежів проходив шляхом зарахування на погашення податкового боргу за податковими повідомленнями-рішеннями 2010 року, які не визнані у судовому порядку недійсними, а також зменшення недоїмки та пені, що виникли у 2010-2011 роках (платіжні доручення відповідача 2011 року), тобто вже після набрання законної сили Податковим кодексом України.
Таким чином, дії ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя щодо перерозподілу сплачених відповідачем у 2011 році поточних платежів є правомірними та узгоджуються з положеннями Податкового кодексу України.
Крім того, 05.08.2011 ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя були проведена камеральна перевірка ПАТ «РБУ-51» (акт № 3459), якою встановлено порушення підприємством вимог п. 57.1 ст. 57 Податкового кодексу України.
На підставі акту перевірки, податковою інспекцією прийняте податкове повідомлення-рішення № 0009371501 від 15.09.2011, яким ПАТ «РБУ-51» донараховано зобов'язання по земельному податку у розмірі 2 931,52 грн. Акт перевірки та податкове повідомлення-рішення направлені поштою на адресу підприємства, але повернулись без вручення з відміткою пошти «За закінченням терміну зберігання», про що податковою інмпекцією складено акти № 299 від 13.09.2011 та № 380 від 20.09.2011.
Доводи відповідача про те, що донараховані податковим органом зобов'язання є неузгодженими, оскільки підприємство не отримувало акт перевірки та податкове повідомлення-рішення, суд вважає безпідставним, з огляду на наступне.
Відповідно до п. 42.2. ст. 42 Податкового кодексу України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Згідно п. 45.2 ст. 45 Податкового кодексу України, податковою адресою юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) є місцезнаходження такої юридичної особи, відомості про що містяться у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України.
Пунктом 58. 3 ст. 58 Податкового кодексу України передбачено, що податкове повідомлення-рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі, якщо його передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення.
У разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Як свідчать матеріали справи, ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя направляло акт перевірки № 3459 від 05.08.2011 та податкове повідомлення рішення № 0009371501 від 15.09.2011 на адресу підприємства, яка зазначена в ЄДРПОУ, але конверти повертались без вручення з відміткою пошти «За закінченням терміну зберігання».
Оскільки відповідачем не надано будь-яких доказів щодо внесення до ЄДРПОУ запису про зміну юридичної адреси підприємства, а податковим органом акт перевірки та податкове повідомлення-рішення направлялось за адресою, яка наразі зазначена в ЄДРПОУ, як юридична адреса підприємства, суд вважає, що ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя належним чином вручено вищезазначену поштову кореспонденцію ПАТ «РБУ-51».
Доводи відповідача про те, що підприємство фактично знаходиться за іншою адресою і отримує всю поштову кореспонденцію за місцезнаходженням спростовується долученими до справи доказами, зокрема листом ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя № 19090/275/15-1 від 02.12.2011 та поштовим повідомленням, що повернулося без вручення.
Згідно з п. 57.3 ст. 57 ПК України, у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
Відповідно до пп. 14.1.175. п 14.1. ст. 14 Податкового кодексу України від 02.12.2010 № 2755-VІ податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, у зв'язку із несплатою у повному обсязі та у встановлені законом строки вищезазначених зобов'язань по земельному податку, заборгованість ПАТ «РБУ-51», складає 11 452,65 грн.
Відповідно до п. п. 6.2.1. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000, № 2181-III, (діяв на час направлення податкових вимог) у разі, коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Підпунктом 6.2.4. п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.2000, № 2181-III, податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписки або надіслано листом з повідомленням про вручення. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено особисто такій фізичній особі або її законному представникові чи надіслано листом на її адресу за місцем проживання або останнього відомого місця її знаходження із повідомленням про вручення.
На виконання ст. 6 вказаного Закону податкова інспекція сформувала першу податкову вимогу № 1/876 від 05.09.2008, яка була направлена на адресу підприємства поштою, але повернулась без вручення з відміткою пошти «За закінченням терміну зберігання», про що ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя складено акт № 296 від 31.12.2008 та другу податкову вимогу № 2/74 від 30.01.2009, яка була отримана головним бухгалтером підприємства 18.02.2009.
Згідно з п.п. 20.1.18 п. 20.1 ст. 20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до п. 95.1 - 95.3 ст. 95 ПК України, орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадиться не раніше, ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.
Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
За правилами частин 1, 6 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а в разі, якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Позивачем доведено наявність у відповідача заборгованості по земельному податку у розмірі 11 452,65 грн.
Посилання представника відповідача на постанову Запорізького окружного адмінстративного суду від 22.03.2012 в адміністративній справі № 0870/253/12 за позовом ПАТ «РБУ-51» до ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень та визнання недійсними актів перевірки суд знаходить необгрутнованими. Вказаним судовим рішенням визнано протиправними дії податкового органу щодо самостійного зарахування коштів, сплачених Приватним акціонерним товариством «Ремонтно-будівельне управління №51» протягом 2009 та 2010 років за відповідним призначенням платежу, в рахунок погашення податкового боргу за попередні періоди. В тоже же час, будь-яких відомостей щодо визнання протиправним чи скасування податкового повідомлення-рішення, на підставі якого податковим органом стягується сума заборгованості за даною позовною заявою відповідачем не надано.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що заперечення відповідача є необгрунтованими та безпідставними, а позовна заява ДПІ у Ленінському районі м. Запоріжжя підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч. 4 ст. 94 КАС України у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.
Враховуючи вищезазначене та керуючись ст.ст. 2, 4, 7 - 12, 14, 86, 94, 158 - 163 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Запоріжжя до Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління - 51» про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.
Стягнути з рахунків платника податків Приватного акціонерного товариства «Ремонтно-будівельне управління - 51» (69015, м. Запоріжжя, вул. Мінська, буд. 5, код ЄДРПОУ 00215781) у банках, обслуговуючих такого платника податків на користь Місцевого бюджету Ленінського району м. Запоріжжя (р/р 33217811700006 в ГУДКУ у Запорізькій області, код одержувача 38025423, код платежу 13050100, МФО 813015) податковий борг з земельного податку з юридичних осіб у розмірі 11 452 (одинадцять тисяч чотириста п'ятдесят дві) грн. 65 коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя (підпис) Л.Я. Максименко