копія
18 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/3008/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіБарановського Р. А.
при секретаріПетьковій В.С.
за участю:
представника позивача представників відповідача Саєнка Д.М. Курченко О.Г., Тронової О.О., Котенко О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірнього підприємства "Єдиний Оздоровчий Комплекс" публічного акціонерного товариства "Центральний гірничо-збагачувальний комбінат" до Північної міжрайонної державної податкової інспекції м. Кривого Рогу про та скасування податкових повідомлень - рішень
Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до Північної міжрайонної державної податкової інспекції м. Кривого Рогу, правонаступником якої є Криворізька північна міжрайонна державна податкова інспекція Дніпропетровської області.
Звернувшись до суду, позивач, з урахуванням змін до позовних вимог просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 30.01.2012 р. за № 0000222301 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 828 912,00 грн.; № 0000171701 про сплату податку з доходів найманих працівників у розмірі 136 854,00 грн. та штрафних санкцій у розмірі 24 278,14 грн.; № 0000152301 про сплату податку на прибуток підприємства у розмірі 207 294,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю рішень, що оскаржено. Позивач, зазначає, що:
помилковими є висновки відповідача, про те, що причиною збитковості підприємства за 4 квартал 2010 року у сумі 2 817 289,00 грн. та в майбутніх періодах є придбання товарів, послуг у вартості, яка суттєво перевищує ціну реалізованих послуг, що негативно впливає на формування собівартості реалізованої продукції;
невірними є грошові зобов'язання, визначені відповідачем внаслідок завищення підприємством валових витрат у розмірі 912 360,00 грн., у т.ч. 2-й квартал 2011 р. - 297681,00 грн.; 3-й квартал 2011 р. - 614679,00 грн., внаслідок неузгодженості з нормами КЗпП, тощо.
Представник позивача, що прибув у судове засідання, позов підтримав та надав пояснення, аналогічні доводам, викладеним у позовній заяві.
Представники відповідача позов не визнали, вважають рішення, що оскаржено такими, що відповідають діючому законодавству.
Заслухавши пояснення представника позивача, представників відповідача, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.
Матеріалами справи підтверджено, що 30.12.2011р. відповідачем складено акт № 162/231/31578371 про результати планової виїзної перевірки ДП «ЄОК» ПАТ «ЦГЗК» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи податкової служби за період з 01.10.2010 р. по 30.09.2011 р.
На підставі акту перевірки 30.01.2012 р. відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення за № 0000222301 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток у розмірі 2 828 912,00 грн.; № 0000171701 про сплату податку з доходів найманих працівників у розмірі 138 408,52 грн.; № 0000152301 про сплату податку на прибуток підприємства у розмірі 207 294,00 грн.,
08 лютого 2012 року Дочірнім підприємством «Єдиний оздоровчий комплекс» Публічного акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (ДП «ЄОК» ПАТ «ЦГЗК»), були отримано вказані податкові повідомлення-рішення.
Перевіркою відображених у рядку 04.1 Декларацій, витрати на придбання товарів (робіт, ослуг), крім визначених у 04.11 показників за період з 01.10.2010 по 31.03.2011 встановлено, завищення валових витрат в сумі 2817829,0грн., а саме:
за 2010р. підприємство декларує збитки. Так, сума від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2010 рік склала 2817829,0 грн.
Підприємство в перевіряємому періоді здійснювало діяльність з оздоровлення населення та має невідокремлені структурні підрозділи, які знаходяться Кримської АР, Херсонської, Львівської, Дніпропетровської та Кіровоградської областей, а саме:
пансіонат «Гірник» (АРК, п.м.т. Миколаївка, пр. Нахімова,18),
база відпочинку «Майдан» (Львівська обл., Дрогобичський р-н, с. Майдан, вул. Т. Шевченко, 95);
база відпочинку «Стрілкове» (Херсонська обл., Геничеський р-н, с. Стрілкове, вул. Берегова, 5);
дитячий оздоровчий табір «Альбатрос» (Херсонська обл., Геничеський р-н, с. Стрілкове, вул. Берегова, 6);
туристична база «Новокурск» (Дніпропетровська обл., Широковський р-н, с. Новокурск, вул. Набережна, 20);
база відпочинку «Бригантина» (Херсонська область, Генічеський район, с. Щасливцеве, вул. Набережна, 17);
база відпочинку «Івушка», яка розташована за адресою: Кіровоградська обл., Петрівський р-н, с. Богданівка;
готель «Ювілейний» (м. Кривий Ріг, вул. Федоренко, 1);
ДОТ «Приморський» (Херсонська область, Генічеський район, с. Щасливцеве, вул. Набережна, 16);
база відпочинку "Джарилгач"(Херсонська обл., м.Скадовськ); база відпочинку "Ельтиген" (м.Керч);
база відпочинку "Сімеїз" (АР Крим);
Для здійснення діяльності підприємство орендує основні фонди (будівлі, споруди та обладнання) у підприємств гірничо-добувного комплексу (юридичних осіб) (додаток №1 до акту перевірки).
Підприємство має сезонний характер роботи.
Так, за 4 квартал 2010р. підприємством задекларовано валових витрат у загальній сумі 3664167,0грн., амортизаційні відрахування склали - 11444,0 грн., при цьому скориговані валові доходи склали - 857782,0грн. (в т.ч. доходи від виробничої діяльності Дт703 Кт 791 -109064грн.). Таким чином збитки склали - 2817829,0 грн.
Причиною збитковості підприємства за 4квартал 2010р. є:
орендна плата та інші послуги по обслуговуванню об'єктів оренди в сумі 1646165,0 грн., що в бухгалтерському обліку відображено проводкою Дт 91 КтбЗІ;
заробітна плата та нарахування на неї - 1107658,0грн. що в бухгалтерському обліку відображено проводкою Дт 91, 92 Кт 66, 65;
інші витрати, які пов'язані з обслуговуванням об'єктів оренди - 64006,0грн.
Таким чином, позивачем придбавалися товари, послуги (оренда) у вартості, яка суттєво перевищує ціну реалізованих послуг, що в свою чергу, крім іншого, негативно впливає на формування собівартості реалізованої продукції. За рахунок викладеного, протягом перевіряємого періоду позивач систематично здійснював реалізацію продукції власного виробництва за цінами, що нижчі собівартості.
Згідно п.2.1 Статуту позивача метою діяльності підприємства є ведення виробничо-господарської діяльності у сферах отримання прибутку.
Позивач має основні засоби (орендовані бази відпочинку, дитячі оздоровчі табори для надання послуг з оздоровлення, чисельність працюючих - 177, а в сезон - 700 працівників. Тобто виробничі потужності та штат підприємства передбачає можливості для досягнення мети діяльності підприємства - ведення господарської діяльності для отримання прибутку.
Таким чином, позивач мав можливості щодо додержання мети діяльності підприємства, передбаченої Статутом, зокрема отримання прибутку.
Відповідно до статті 3 Господарського Кодексу України, господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Відповідно до статті 42 Господарського Кодексу України, підприємництво - це самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється суб'єктами господарювання - підприємцями з метою досягнення економічних та соціальних результатів і одержання прибутку.
Відповідно до п.1.32 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» господарська діяльність це - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.
За змістом пункту 5.1 Закону N 334/94-ВР валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
Пункт 5.2 Закону № 334/94-ВР містить конкретизацію ознак окремих груп витрат, що відносяться до валових витрат, а пункт 5.3 - перелік витрат, які до складу валових не належать незалежно від того, чи пов'язані вони із господарською діяльністю платника податків.
Таким чином, зі змісту викладених положень законодавства випливає, що до складу валових витрат відносяться ті витрати, які здійснені платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності, та не зазначені в переліку пункту 5.3 статті 5 Закону N 334/94-ВР. Крім того, вимоги законодавства щодо формування витрат не містять винятків для підприємств, основна господарська діяльність яких полягає у реалізації послуг по оздоровленню..
Разом з тим, відсутність безпосереднього зв'язку витрат на покриття понаднормативно витрачених товарів, послуг з господарською діяльністю позивача вказує на незаконність включення відповідних сум до складу валових витрат.
Відповідачем розглянуто прибутковість господарської діяльності в цілому, а не кожної окремої операції, яка може включати і окремі збиткові операції, які, хоча і були спрямовані на одержання прибутку, однак з об'єктивних причин призвели до заздалегідь незапланованих негативних фінансово-економічних наслідків.
Внаслідок вищевикладеного, сума завищення валових витрат на суму некомпенсованих доходами витрат за 4 кв. 2010р. складає 2817829 грн.:
Зазначене порушення призвело до завищення валових витрат за 4 кв.2010р., І кв. (р.04.9 Декларації)., 2кв.2011р. та 2-Зкв. 2011р. (р.06.6 Декларації).
Камеральною перевіркою (акт №165/1501/31578371 від 29.09.2011р.) встановлено порушення вимог пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України від 2 грудня 2010 року № 2755-УІ, при заповненні Податкових декларацій з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011р. звітної та уточнюючої платником податку на прибуток позивачем, а саме: за ряд 06.6 «від'ємне значення об'єкта оподаткування попереднього звітного (податкового) періоду (від'ємне значення рядка 07 Податкової декларації за попередній звітний (податковий) період або від'ємне значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року)» відображено від'ємне значення у сумі 3 469 341 грн., яке складається з від'ємного значення об'єкта оподаткування за 2010 рік у сумі 2 817 829 грн. та від'ємного значення об'єкта оподаткування за І квартал 2011 року у сумі 651 512 грн.. Дане порушення призвело до завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток на 2 817 829 гривень.
Порядок урахування від'ємного значення об'єкта оподаткування в результатах наступних податкових періодів здійснюється згідно п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України.
Оскільки збитки 4 кв. 2010 р. відображені в Деклараціях наступних звітних періодів (р.04.9 та 06.6) підприємством порушено п. 150.1 ст. 150 Податкового кодексу України.
Пунктом 1 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, визначено, що розділ III цього кодексу застосовується під час розрахунку з бюджетом починаючи з доходів і витрат, що отримані і проведені з 1 квітня 2011р.
Пунктом 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України, визначено, що пункт 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, застосовується у 2011р. з урахуванням наступного: якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011р. є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011р.
Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів 2011р. здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку за перший квартал 2011р., у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.
Абзацом 2 пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України визначено, що розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками другого, другого і третього кварталів здійснюється з урахуванням від'ємного значення, отриманого платником податку саме за перший квартал 2011р. без врахування будь-яких інших звітних періодів.
З аналізу викладених норм Податкового кодексу слідує, що положення пункту 3 підрозділу 4 Розділу XX Перехідних положень Податкового кодексу України передбачають, що до складу другого кварталу 2011р. включається виключно від'ємне значення об'єкта оподаткування отримане суб'єктами господарювання за результатами здійсненої господарської діяльності за перший квартал 2011р. без врахування від'ємного значення, що увійшло до складу першого кварталу 2011 р. з 2010 р.
У зв'язку із набранням 01.04.2011р. чинності розд. III Податкового кодексу України, та відсутністю у ньому посилання на врахування у другому кварталі 2011р. від'ємного значення об'єкта оподаткування, окрім того, що виник за результатами діяльності у першому кварталі 2011р., від'ємне значення об'єкта оподаткування 2010р., що увійшло до першого кварталу 2011р. у відповідності до п. 22.4 ст.22 Закону України від 28.12.1994р. №334/94 "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу від'ємного значення другого кварталу 2011 р. не включається.
Перевіркою відображених у рядку 06.1 Декларації «загальновиробничі витрати» показників за період з 01.04.2011р. по 30.09.2011р. встановлено завищення валових витрат на суму витрат на службові відрядження на суму 912 360грн., а саме:
відповідно до даних бухгалтерського обліку на протязі травня-серпня 2011 р. підприємством відносилось до складу валових витрат витрати на відрядження (добові в сумі 30,0грн. за добу) сезонним працівникам, які прийняті на роботу на структурні підрозділи (бази відпочинку, дитячі оздоровчі табори). В бухгалтерському обліку суми витрат на службові відрядження відображені проводкою: Д-т 91 "Загальновиробничі витрати" К-т 372 "Розрахунки з підзвітними особами".
Податок з доходів фізичних осіб, які працювали на орендованих об'єктах, тобто за межами м. Кривого Рогу, сплачувався до бюджету за місцезнаходженням об'єкта (Генічеський місцевий бюджет).
Відповідно до Положення про службові відрядження робітників позивача службовим відрядженням вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк з постійно діючого керівного органу позивача, місце розташування якого: Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Федоренко 1-а в підрозділи позивача, а також до іншого населеного пункту для виконання службового доручення.
У тих випадках коли дільниці та інші підрозділи підприємства знаходяться в іншій місцевості, місцем постійної роботи вважається той підрозділ, робота в якому обумовлена трудовим договором між працівником і власником. Відповідно до заяви працівника та Наказу керівника позивача місце постійної роботи - підрозділи підприємства, які знаходяться в іншій місцевості.
Суми добових (за весь період роботи робітника) виплачених працівникам, які переїхали в іншу місцевість у зв'язку з прийомом їх на роботу віднесено до складу валових витрат безпідставно.
Відповідно до ст. 120 Кодексу законів про працю України працівники мають право на відшкодування витрат та одержання інших компенсацій у зв'язку з переведенням, прийняттям або направленням на роботу в іншу місцевість. Працівникам при переведенні їх на іншу роботу, коли це зв'язано з переїздом в іншу місцевість, виплачуються: вартість проїзду працівника і членів його сім'ї; витрати по перевезенню майна; добові за час перебування в дорозі; одноразова допомога на самого працівника і на кожного члена сім'ї, який переїжджає; заробітна плата за дні збору в дорогу і влаштування на новому місці проживання, але не більше шести днів, а також за час перебування в дорозі. Працівникам, які переїжджають у зв'язку з прийомом їх (за попередньою домовленістю) на роботу в іншу місцевість, виплачуються компенсації і надаються гарантії) зазначені в частині другій цієї статті, крім виплати одноразової допомоги, яка цим працівникам може бути виплачена за погодженням сторін.
Розміри компенсацій, порядок їх виплати та надання гарантії особам, зазначеним у частинах другій і третій цієї статті, а також гарантії і компенсації особам при переїзді їх в іншу місцевість у зв'язку з направленням на роботу в порядку розподілу після закінчення учбового закладу, аспірантури, клінічної ординатури або в порядку організованого набору, встановлюються законодавством.
Таким чином, в порушення п.п.138.10.1 п.138.10 ст.138, п.п. 140.1.7 п.140.1 ст.140 Податкового кодексу України сума завищених валових витрат складає 912360 грн., у т.ч.:
2 квартал 2011р. -297681 грн.,
З квартал 2011 - 614679грн.
Так, за результатами даного порушення підприємству зменшено збитки за 3 квартал 2011р. в сумі 11083,0грн. та донараховано податок на прибуток в сумі 207294,0грн., а саме: 912360,0 - 11083,0= 901277,0грн. х 23%= 207294,0грн.
Перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу працівників позивача встановлено:
В період з травня по вересень 2011 року працівникам ДП «ЄОК «ВАТ ЦГЗК» виплачувались грошові кошти у вигляді витрат на відрядження (добові), а саме по періодах:
у травні 2011р. у сумі - 18180,00грн;
у червні 2011р. у сумі - 279780,00 грн.;
у липні 2011р. у сумі - 275250,00 грн.;
у серпні 2011р. у сумі - 287970,00 грн.;
у вересні 2011р. у сумі - 51180,00 грн.
Відповідно до Положення про службові відрядження робітників позивача службовими відрядженнями вважається поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства на певний строк з постійно діючого керівного органу ДП „ЄОК „ПАТ „ЦГЗК", місце розташування якого: Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Федоренко 1-а, в підрозділи позивача, а також до іншого населеного пункту для виконання службового доручення.
У випадках, коли філії, дільниці та інші підрозділи підприємства знаходяться в іншій місцевості, місцем постійної роботи вважається той підрозділ, робота в якому обумовлена трудовим договором між працівником та власником, робоче місце може бути розташоване і не за місцезнаходженням (юридичною адресою) підприємства, а, зокрема, в іншій місцевості (населеному пункті). Якщо в іншому такому населеному пункті є структурний підрозділ (представництво, філія тощо) без права юридичної особи, відповідний підрозділ визначається як місце роботи працівника.
Відповідно до заяв працівників та наказів керівника позивача місце постійної роботи - підрозділи підприємства, які знаходяться в іншій місцевості.
Виходячи з вищезазначеного, суми грошового відшкодування витрат на відрядження (добових) - це дохід, отриманий платниками податку (працівниками підрозділів позивача) як додаткове благо і оподатковується відповідно до п. 167.1 ст.167 за ставкою податку 15 відсотків бази оподаткування щодо одержаних доходів.
З огляду на викладене, рішення, що оскаржено є правомірними. Тому, адміністративний позов задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили та може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, предбачені статтями 186 та 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 23 квітня 2012 року
Суддя (підпис) Постанова не набрала законної сили 23.04.2012 Суддя Р.А. БарановськийР.А. Барановський