03 травня 2012 р. Справа № 2а/0470/4076/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Лозицької І.О. , розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції м. Дніпропетровська до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості , -
Лівобережна міжрайонна державна податкова інспекція звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому просить стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 суму податкового боргу в розмірі 12719,15 грн.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що відповідач порушив п.9, п.13 ст.3, Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", абз.2 п.1, 2; абз.2 п.2.2; п.2.6 Постанови Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 р. №1269 „Про затвердження Порядку ведення книги обліку доходів і витрат", ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", в результаті чого до відповідача застосована штрафна санкція в розмірі 12719,15 грн.
Відповідно до ст.183-2 КАС України позов прийнято до розгляду в скороченому провадженні та ухвалою суду відповідачу запропоновано у 10-тиденний строк з дня отримання ухвали про відкриття надати до суду заперечення на позов або заяву про визнання позову.
Відповідач у встановлений судом строк не надав до суду ні заперечень на позов, ні заяви про визнання позову, про відкриття провадження у цій справі та розгляд її у скороченому провадженні повідомлений належним чином, відповідно до вимог ст. 35 КАС України, за адресою вказаною в довідці з ЄДРПОУ.
Пунктом 4 ч.1 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що скорочене провадження застосовується в адміністративних справах щодо стягнення грошових сум, які ґрунтуються на рішеннях суб'єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження..
Відповідно до ч. 4 ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України суддя розглядає справу в порядку скороченого провадження одноособово, без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі. За результатами розгляду справи у скороченому провадженні суддя, оцінивши повідомлені позивачем, відповідачем обставини, за наявності достатніх підстав приймає законне та обґрунтоване судове рішення.
Згідно до п.2 ч.5 ст.183-2 Кодексу адміністративного судочинства України справа повинна бути розглянута у порядку скороченого провадження не пізніше трьох днів з дня закінчення строку, передбаченого частиною третьою цієї статті, якщо до суду не було подано заперечення відповідача та за умови, що справа розглядається судом за місцезнаходженням відповідача.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Фізична особа-підприємець ОСОБА_2 знаходиться на податковому обліку як платник податків в Лівобережній міжрайонній державній податковій інспекції м.Дніпропетровська.
Співробітниками Лівобережної МДПІ М.Дніпропетровська проведено перевірку господарської одиниці - магазину „Овація" (АДРЕСА_1), що належить ФОП ОСОБА_2, з питань дотримання суб'єктами господарювання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій.
За результатами перевірки складено Акт №0202/04/64/23/32003816549 від 23.11.2010 року, згідно якого в ході перевірки встановлені порушення п.9, п.13 ст.3, Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», абз.2 п.1.2; абз.2 п.2.2; п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів".
Так, в ході перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_2 п.9 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: не зберігання в КОРО фіскальних звітних чеків (Z - звітів) за 17.11.2010 рік, 19.11.2010 рік, 20.11.2010 рік, 22.11.2010 рік, 30.10.2010 рік (№298, 300, 301, 302, 281).
У відповідності до п.9 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані щоденно друкувати на реєстраторах розрахункових операцій (за виключенням автоматів з продажу товарів (послуг) фіскальні звітні чеки і забезпечувати їх зберігання в книгах обліку розрахункових операцій.
Згідно п.4 ст.17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" за порушення вимог цього Закону до суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: двадцять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - у разі невиконання щоденного друку фіскального звітного чеку або його не зберігання, а саме - 17,00 грн. * 20 * 5 Z - звітів = 1 700,00 грн.
Крім того, в ході перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_2 п.13 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме: невідповідність суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків, сумі коштів, яка зазначена в денному Х-звіті на суму 10,73 грн.
У відповідності до п.13 ст.3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані забезпечувати відповідність сум готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті реєстратора розрахункових операцій, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня.
Згідно ст.22 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" у разі невідповідності суми готівкових коштів на місці проведення розрахунків сумі коштів, яка зазначена в денному звіті, а у випадку використання розрахункової книжки - загальній сумі продажу за розрахунковими квитанціями, виданими з початку робочого дня, до суб'єктів підприємницької діяльності застосовується фінансова санкція у п'ятикратному розмірі суми, на яку виявлено невідповідність, а саме - 10,73 грн.* 5 = 53,65 грн.
Також, в ході перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_2 абз.2 п.1.2; абз.2 п.2.2; п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, а саме: не оприбуткування (несвоєчасне оприбуткування) готівки у книзі обліку розрахункових операцій - у розділі 2 обліку руху готівки та сум розрахунків на загальну суму 1853,10 грн.
Згідно п.2.6 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні уся готівка, що надходить до кас, має своєчасно (у день одержання готівкових коштів) та в повній сумі оприбутковуватися.
Відповідно до абз.3 ст.1 Указу Президента «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки»за неоприбуткування (неповне та/або несвоєчасне) оприбуткування у касах готівки - у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми, а саме - 1853,10 *5 = 9 265,50 грн.
В ході перевірки встановлено порушення ФОП ОСОБА_2 ст. 15 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", а саме: зберігання з метою реалізації алкогольних напоїв без марок акцизного збору на загальну суму 1 622,50 грн.
Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про акцизний збір на алкогольні напої та тютюнові вироби»наявність марки акцизного збору на пляшці (упаковці) алкогольних напоїв та пачці (упаковці) тютюнових виробів є однією з умов для ввезення на митну територію України і реалізації їх споживачам. Забороняється ввезення, зберігання, транспортування, прийняття на комісію з метою продажу та реалізації на території України алкогольних напоїв та тютюнових виробів, на яких немає марок акцизного збору встановленого зразка.
Згідно ст..17 Закону України „Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі зберігання, транспортування, реалізації фальсифікованих алкогольних напоїв та тютюнових виробів, алкогольних напоїв та тютюнових виробів без марок акцизного податку встановленого зразка або з підробленими марками акцизного податку - 100 відсотків вартості товару, але не менше 1700 гривень.
На підставі Акта перевірки №0202/04/64/23/32003816549 від 23.11.2010 року, Лівобережною МДПІ м.Дніпропетровська було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій:
№0012482330 від 02.12.2010р. на суму 9 265,50 грн.;
№0012472330 від 02.12.2010р. на суму 1753,65 грн.;
№000173 від 02.12.2010р. на суму 1 700,00 грн.
Рішення про застосування штрафних санкцій від 02 грудня 2010 року №0012482330, №0012472330 та №000173 в судовому порядку не оскаржувалися та у спосіб, передбачений нормами ст.56 Податкового кодексу України, не скасовано, отже є таким, що підлягає сплаті.
У відповідності до пп.14.1.39. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Як визначено пп.14.1.153. п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України податкова вимога - письмова вимога органу державної податкової служби до платника податків щодо погашення суми податкового боргу.
Відповідно до п.п. 20.1.18, п.п.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органи державної податкової служби мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини, та стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
За нормою п.87.11 ст.87 Податкового кодексу України орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Відповідно до ст. 95 Податкового кодексу орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (ін НОМЕР_1) суму податкового боргу в розмірі 12719,15 грн.
Постанова підлягає негайному виконанню відповідно до ч.6 ст.183-2 та ч.1 ст. 256 КАС України.
Постанова можу бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в десятиденний строк з дня отримання копії постанови апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі. Постанова, прийнята у скороченому провадженні, крім її оскарження в апеляційному порядку, є остаточною.
Суддя І.О. Лозицька