16 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/4006/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЖукової Є.О.
при секретаріБерднику С.О.
за участю:
за участю представника позивача за участю представника відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_6 до комунального підприємства "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" Дніпропетровської обласної ради про про зобов'язання вчинити певні дії
29 березня 2011р. до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_6, в якому позивач просить: визнати протиправними дії комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Дніпропетровське бюро технічної інвентаризації» щодо відмови в державній реєстрації ОСОБА_6 на підставі рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29 квітня 2011 року; скасувати рішення комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» про відмову в державній реєстрації від 21 березня 2012 року; зобов'язати комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Дніпропетровське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати право власності без прийняття в експлуатацію за ОСОБА_6 на мансардний поверх над літ. А-3 загальною площею 309,5кв.м, на надбудову над літ. Б-2 загальною площею 15,4 кв.м, ганок літ. А6; на комплекс торгівельно-комерційного призначення, який складається з: літ.А-3, А/-2, А// - 2, загальною площею - 1 761,0кв.м, ганків літ. а4 - а6, літ. Б-2, Б/-1, Б// - 2, загальною площею 875,1кв.м., сходів літ. б1 - б3, мостіння І, підпірної стінки №1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 30.03.2012р. провадження у дані справі було відкрито та справу призначено до судового розгляду.
Позовні вимоги мотивовані наступним.
29 квітня 2011 року Красногвардійським районним судом м.Дніпропетровська було прийнято рішення про визнання права власності за ОСОБА_6 в цілому на наступні нежитлові будівлі та споруди: на мансардний поверх над літ. А-3 загальною площею 309,5кв.м, на надбудову над літ. Б-2 загальною площею 15,4 кв.м, ганок літ. А6; на комплекс торгівельно-комерційного призначення, який складається з: літ.А-3, А/-2, А// - 2, загальною площею - 1 761,0кв.м, ганків літ. а4 - а6, літ. Б-2, Б/-1, Б// - 2, загальною площею 875,1кв.м., сходів літ. б1 - б3, мостіння І, підпірної стінки №1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
19 березня 2012 року ОСОБА_6 відкрив у комунальному підприємстві Дніпропетровської обласної ради «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» замовлення для реєстрації права власності без прийняття в експлуатацію за ОСОБА_6 на наступні нежитлові будівлі та споруди: на мансардний поверх над літ. А-3 загальною площею 309,5кв.м, на надбудову над літ. Б-2 загальною площею 15,4 кв.м, ганок літ. А6; на комплекс торгівельно-комерційного призначення, який складається з: літ.А-3, А/-2, А// - 2, загальною площею - 1 761,0кв.м, ганків літ. а4 - а6, літ. Б-2, Б/-1, Б// - 2, загальною площею 875,1кв.м., сходів літ. б1 - б3, мостіння І, підпірної стінки №1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
21 березня 2012 року позивач отримав письмове рішення про відмову відповідача в реєстрації права власності у зв'язку з тим, що самовільно збудовані об'єкти, власником яких є позивач, не прийняті в експлуатацію.
Тому, позивач не погодившись з відмовою відповідача, подав до суду даний адміністративний позов.
Представник позивача підтримала позовні вимоги та просила суд задовольнити позов в повному обсязі за викладених у ньому підстав.
Представник відповідача в судове засідання з'явився, письмових заперечень не надав, заперечував проти задоволення позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні, посилаючись на вчинення дій щодо відмови в державній реєстрації нерухомого майна на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.
Судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: копія рішення про відмову в реєстрації від 21.03.2012р.; копія технічного висновку; копія технічного паспорту; копія рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29.04.2011р.; копія свідоцтва про право власності.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне.
Правовідносини, які виникли між сторонами у даній справі з приводу здійснення реєстрації речових прав на нерухоме майно, до яких чинним законодавством, зокрема, віднесено право власності на об'єкти нерухомого майна, врегульовані нормами Конституції України, Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002 року № 7/5 та зареєстрованого Міністерством юстиції України 18.02.2002 року № 157/6465(з наступними змінами та доповненнями).
Судом встановлено, матеріалами справи підтверджено, що рішенням Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська було визнано право власності ОСОБА_6 на наступні нежитлові будівлі та споруди: на мансардний поверх над літ. А-3 загальною площею 309,5кв.м, на надбудову над літ. Б-2 загальною площею 15,4 кв.м, ганок літ. А6; на комплекс торгівельно-комерційного призначення, який складається з: літ.А-3, А/-2, А// - 2, загальною площею - 1 761,0кв.м, ганків літ. а4 - а6, літ. Б-2, Б/-1, Б// - 2, загальною площею 875,1кв.м., сходів літ. б1 - б3, мостіння І, підпірної стінки №1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно п.1 ч.1 ст.4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень"обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходяться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних організацій, іноземних держав, а саме: право власності на нерухоме майно.
Відповідно до пункту 5 Прикінцевих положень зазначеного вище Закону до створення єдиної системи органів реєстрації прав, а також до формування Державного реєстру прав у складі державного земельного кадастру реєстрація об'єктів нерухомості проводиться комунальними підприємствами бюро технічної інвентаризації.
19 березня 2012р. позивач звернувся до комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» з питання проведення державної реєстрації права власності ОСОБА_6 на наступні нежитлові будівлі та споруди: на мансардний поверх над літ. А-3 загальною площею 309,5кв.м, на надбудову над літ. Б-2 загальною площею 15,4 кв.м, ганок літ. А6; на комплекс торгівельно-комерційного призначення, який складається з: літ.А-3, А/-2, А// - 2, загальною площею - 1 761,0кв.м, ганків літ. а4 - а6, літ. Б-2, Б/-1, Б// - 2, загальною площею 875,1кв.м., сходів літ. б1 - б3, мостіння І, підпірної стінки №1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
21 березня 2012р. відповідачем було прийнято рішення про відмову в проведені державної реєстрації права власності ОСОБА_6 на наступні нежитлові будівлі та споруди: на мансардний поверх над літ. А-3 загальною площею 309,5кв.м, на надбудову над літ. Б-2 загальною площею 15,4 кв.м, ганок літ. А6; на комплекс торгівельно-комерційного призначення, який складається з: літ.А-3, А/-2, А// - 2, загальною площею - 1 761,0кв.м, ганків літ. а4 - а6, літ. Б-2, Б/-1, Б// - 2, загальною площею 875,1кв.м., сходів літ. б1 - б3, мостіння І, підпірної стінки №1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Відповідач мотивував свою відмову наступним.
Відповідачем було розглянуто рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29.04.2012р., яким було визнано право власності за ОСОБА_6 на наступні нежитлові будівлі та споруди: на мансардний поверх над літ. А-3 загальною площею 309,5кв.м, на надбудову над літ. Б-2 загальною площею 15,4 кв.м, ганок літ. А6; на комплекс торгівельно-комерційного призначення, який складається з: літ.А-3, А/-2, А// - 2, загальною площею - 1 761,0кв.м, ганків літ. а4 - а6, літ. Б-2, Б/-1, Б// - 2, загальною площею 875,1кв.м., сходів літ. б1 - б3, мостіння І, підпірної стінки №1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Натомість, згідно даних поточної технічної інвентаризації, проведеної комунальним підприємством Дніпропетровської обласної ради «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації», станом на 03.02.2012р. було встановлено, що надбудова над літ. Б-2, мансардний поверх над літ.А-3, ганок літ. а6 є об'єктами самочинного будівництва: здійснено самочинне переобладнання в літ А-3 приміщення поз.І-4, що виразилось у влаштуванні дверного отвору у капітальній стіні, а також самочинного переобладнання в літ.Б-2 приміщення поз.1-1, що виразилось у влаштуванні дверного отвору у капітальній стіні; стосовно вказаних об'єктів нерухомого майна необхідно вирішити питання про прийняття в експлуатацію згідно чинного законодавства, про що виставлено відповідний штамп в технічному паспорті.
Тому, відповідач також зазначив у своєму рішенні про те, що для вирішення питання щодо введення в експлуатацію нерухомого майна, необхідно звернутися до Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю у Дніпропетровській області а також про те, що в рішенні Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29.04.2011р. не зазначено дату складання технічного висновку щодо відповідності вимогам діючого законодавства та будівельним, санітарним, протипожежним нормам об'єктів самочинного будівництва та не встановлено, чи відповідає вказаним нормам передбачене в літ.А-3 приміщення поз.І-4, в літ.Б-2 приміщення поз.1-1.
Пославшись на п.3.5 «Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно», затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002р. (із змінами і доповненнями), відповідач відмовляє у проведенні державної реєстрації прав, якщо: заявлене право не є таким, що підлягає реєстрації відповідно до цього Положення, а саме: подані документи не відповідають вимогам, установленим цим Положенням та іншими актами чинного законодавства України, або не дають змоги установити відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства.
Однак, з висновками відповідача, викладеними в оскаржуваному рішенні, погодитися не можна, оскільки відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
У відповідності до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено, зокрема, обов'язковість рішення суду.
Стаття 124 Конституції України передбачає, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною 2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів"визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.
Стаття 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" також передбачає, що підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є рішення суду.
У ч.1 ст.24 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" наведений вичерпний перелік підстав для відмови у проведенні державної реєстрації права, до якого наведені відповідачем підстави не віднесені.
Частиною 3 ст.24 цього ж Закону, відмова у державній реєстрації прав, не передбачених цим Законом, заборонена.
Тобто, виходячи з аналізу наведених норм чинного законодавства, суд приходить до висновку про те, що дії відповідача щодо відмови позивачеві у реєстрації права власності є неправомірними, безпідставними та необґрунтованими.
Таким чином, суд дійшов висновку, що під час здійснення реєстрації права власності на підставі рішення суду надання будь-яких інших додаткових документів законом не передбачено.
Також, судом приймається до уваги і лист Міністерства юстиції України від 19.10.2007р. №19-39-827 у якому роз'яснено, що у разі, якщо право власності нерухоме майно виникає у загальному порядку, документом, що підтверджує це право є - свідоцтво про право власності, а у разі визнання (у визначених випадках) права власності на це майно судом, єдиним можливим документом, що підтверджує виникнення права власності на нерухоме майно, є рішення суду. Саме таке рішення суду подається для державної реєстрації прав на нерухоме майно. При цьому, будь - яких додаткових документів, що підтверджують право власності, не вимагається.
Згідно п.3.8 Тимчасового положення та роз'яснення Міністерства юстиції України від 22.06.2007р. №19-32/30 "Щодо надання роз'яснення стосовно рішень судів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна", передбачено, що забороняється тлумачення прав реєстратором відомостей про заявлені права власності.
Отже, відмовляючи у реєстрації права власності, державний реєстратор фактично провів правовий аналіз законності та обґрунтованості рішення суду, що не відноситься до компетенції державного реєстратора.
При цьому, жодним нормативно-правовим актом не передбачені повноваження відповідача щодо трактування законів, кодексів та інших нормативно-правових документів, рішень суду, тощо.
Таким чином, рішенням Красногвардійського районного суду від 29.04.2011р. за позивачем визнано право власності на наступні нежитлові будівлі та споруди: на мансардний поверх над літ. А-3 загальною площею 309,5кв.м, на надбудову над літ. Б-2 загальною площею 15,4 кв.м, ганок літ. А6; на комплекс торгівельно-комерційного призначення, який складається з: літ.А-3, А/-2, А// - 2, загальною площею - 1 761,0кв.м, ганків літ. а4 - а6, літ. Б-2, Б/-1, Б// - 2, загальною площею 875,1кв.м., сходів літ. б1 - б3, мостіння І, підпірної стінки №1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1, яке набрало законної сили і підлягає виконанню відповідно до вимог Конституції України та наведених вище приписів Законів України.
У відповідності зі ст.41 Конституції України кожний має право володіти, користуватись та розпоряджатись своєю власністю.
У відповідності зі ст.319 ЦК України, власник на свій розсуд володіє, користується та розпоряджається належним йому майном. Власник має право вчиняти відносно свого майна будь-які дії, що не суперечать закону.
На підставі ст.392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється, не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним правовстановлюючого документа.
Відповідно до ч.4 ст.8 Закону України від 01.07.2004р. "Про державну реєстрацію" речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" Державний реєстратор прав самостійний у прийнятті рішення про державну реєстрацію прав та відмову в такій реєстрації і здійснює повноваження тільки відповідно до закону. Дії державного реєстратора щодо державної реєстрації прав або відмови в такій реєстрації можуть бути оскаржені до суду.
Частина 1 ст.71 КАС України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а ч.2 ст.71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Згідно ч.1 ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Представник відповідача у ході судового розгляду справи не довів правомірності та обґрунтованості прийняття свого рішення про відмову позивачеві у державній реєстрації права власності на підставі рішення суду, яке набрало законної сили.
Згідно зі ст.86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Таким чином, рішення Красногвардійського районного суду від 29.04.2011р., що набрало законної сили, яким було визнано право власності ОСОБА_6 на наступні нежитлові будівлі та споруди: на мансардний поверх над літ. А-3 загальною площею 309,5кв.м, на надбудову над літ. Б-2 загальною площею 15,4 кв.м, ганок літ. А6; на комплекс торгівельно-комерційного призначення, який складається з: літ.А-3, А/-2, А// - 2, загальною площею - 1 761,0кв.м, ганків літ. а4 - а6, літ. Б-2, Б/-1, Б// - 2, загальною площею 875,1кв.м., сходів літ. б1 - б3, мостіння І, підпірної стінки №1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 є правовстановлюючим документом, на підставі якого у відповідності до Тимчасового положення про порядок державної реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002р. повинна бути проведена державна реєстрація права власності на зазначене вище нерухоме майно.
Частиною 3 ст.2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ст.11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і доведенні перед судом їх переконливості. При цьому, суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
За викладеного, суд дійшов висновку, що для повного захисту прав і інтересів позивача слід не тільки визнати дії відповідача щодо прийняття рішення від 21.03.2012р. протиправними, так і скасувати рішення суб'єкта владних повноважень від 21.03.2012р., оскільки воно не відповідає вимогам частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а також зобов'язати відповідача вчинити певні дії відповідно до норм чинного законодавства України.
Частиною 2 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову, зокрема, про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень і про скасування рішення, зобов'язання відповідача вчинити певні дії, іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, звернення позивача до суду за захистом своїх порушених прав у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єкта владних повноважень, що полягають у відмові відповідача виконати покладені на нього державою повноваження, а саме: зареєструвати нерухоме майно за власником на підставі правовстановлюючого документа - рішення суду, є правомірним.
Враховуючи викладене вище, суд дійшов висновку, що адміністративний позов ОСОБА_6 до комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання протиправними дій комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Дніпропетровське бюро технічної інвентаризації» щодо відмови в державній реєстрації ОСОБА_6 на підставі рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29 квітня 2011 року; скасування рішення комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» про відмову в державній реєстрації від 21 березня 2012 року; зобов'язання комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Дніпропетровське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати право власності без прийняття в експлуатацію за ОСОБА_6 на мансардний поверх над літ. А-3 загальною площею 309,5кв.м, на надбудову над літ. Б-2 загальною площею 15,4 кв.м, ганок літ. А6; на комплекс торгівельно-комерційного призначення, який складається з: літ.А-3, А/-2, А// - 2, загальною площею - 1 761,0кв.м, ганків літ. а4 - а6, літ. Б-2, Б/-1, Б// - 2, загальною площею 875,1кв.м., сходів літ. б1 - б3, мостіння І, підпірної стінки №1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 - задовольнити повністю.
Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов ОСОБА_6 до комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» про визнання протиправними дій комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Дніпропетровське бюро технічної інвентаризації» щодо відмови в державній реєстрації ОСОБА_6 на підставі рішення Красногвардійського районного суду м.Дніпропетровська від 29 квітня 2011 року; скасування рішення комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» про відмову в державній реєстрації від 21 березня 2012 року; зобов'язання комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати право власності без прийняття в експлуатацію за ОСОБА_6 на мансардний поверх над літ. А-3 загальною площею 309,5кв.м, на надбудову над літ. Б-2 загальною площею 15,4 кв.м, ганок літ. А6; на комплекс торгівельно-комерційного призначення, який складається з: літ.А-3, А/-2, А// - 2, загальною площею - 1 761,0кв.м, ганків літ. а4 - а6, літ. Б-2, Б/-1, Б// - 2, загальною площею 875,1кв.м., сходів літ. б1 - б3, мостіння І, підпірної стінки №1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 - задовольнити повністю.
Визнати дії комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» щодо відмови в реєстрації права власності за фізичною особою ОСОБА_6 на мансардний поверх над літ. А-3 загальною площею 309,5кв.м, на надбудову над літ. Б-2 загальною площею 15,4 кв.м, ганок літ. А6; на комплекс торгівельно-комерційного призначення, який складається з: літ.А-3, А/-2, А// - 2, загальною площею - 1 761,0кв.м, ганків літ. а4 - а6, літ. Б-2, Б/-1, Б// - 2, загальною площею 875,1кв.м., сходів літ. б1 - б3, мостіння І, підпірної стінки №1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 - протиправними.
Скасувати рішення комунального підприємства Дніпропетровської обласної ради «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» про відмову в реєстрації права власності за фізичною особою ОСОБА_6 на мансардний поверх над літ. А-3 загальною площею 309,5кв.м, на надбудову над літ. Б-2 загальною площею 15,4 кв.м, ганок літ. А6; на комплекс торгівельно-комерційного призначення, який складається з: літ.А-3, А/-2, А// - 2, загальною площею - 1 761,0кв.м, ганків літ. а4 - а6, літ. Б-2, Б/-1, Б// - 2, загальною площею 875,1кв.м., сходів літ. б1 - б3, мостіння І, підпірної стінки №1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Зобов'язати комунальне підприємство Дніпропетровської обласної ради «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» зареєструвати право власності без прийняття в експлуатацію за ОСОБА_6 на мансардний поверх над літ. А-3 загальною площею 309,5кв.м, на надбудову над літ. Б-2 загальною площею 15,4 кв.м, ганок літ. А6; на комплекс торгівельно-комерційного призначення, який складається з: літ.А-3, А/-2, А// - 2, загальною площею - 1 761,0кв.м, ганків літ. а4 - а6, літ. Б-2, Б/-1, Б// - 2, загальною площею 875,1кв.м., сходів літ. б1 - б3, мостіння І, підпірної стінки №1, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст постанови складено 17 квітня 2012 року
Суддя Є.О. Жукова