27 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/12912/11
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЄфанової О.В.
при секретаріГрачовій В.М.
за участю:
позивача відповідача Шевченко Л.І., Д'якова І.А. Партес Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Завод "ТехноНІКОЛЬ"" до Дніпродзержинської об'єднаної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби про визнання недійсними податкових повідомлень-рішень
Товариство з обмеженою відповідальністю «Завод «ТехноНІКОЛЬ» звернулося з позовом до державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську, в якому з рахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить визнати недійсним податкове повідомлення-рішення №0015022301/0/28903/23/231 від 25.09.2006 та податкове повідомлення-рішення №0015032301/0/28904/23/231 від 25.09.2006.
В обґрунтування позову зазначено, що за наслідками перевірки позивача податковою винесено 2 повідомлення рішення від 25.09.2006 року, якими донараховано суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 2869880,30 грн. (1485728,0 грн. за основним платежем та 1384152,30 грн. штрафної санкції) та встановлено завищення бюджетного відшкодування на 2222 грн.. Вважають висновки податкової інспекції помилковими, у зв'язку з тим, що згідно з положеннями пп.1.28.2 п.1.28 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внески до статутного фонду товариства є прямою інвестицією, а не поворотною фінансовою допомогою і при зменшенні розміру статутного фонду відповідну суму не можна включати до валового доходу; з урахуванням дати набуття чинності рішенням про зменшення статутного фонду позивач в будь-якому випадку не мав права зменшувати свої активи шляхом повернення внесків засновникам раніше ніж 17.04.2006р.; грошові кошти, які надійшли від засновників-нерезидентів це виключно прямі інвестиції у корпоративні права і при зміні статутного фонду сума, на яку зменшено статутний фонд, автоматично не стає поворотною фінансовою допомогою; при проведенні перевірки відповідач в порушення вимог п.17.2 ст.17 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» не врахував уточнені розрахунки позивача (уточнююча декларація подана позивачем 09.08.2006р.), що призвело до неправомірного донарахування податку на прибуток за І квартал 2005р. на суму 585342грн., 9 місяців 2005р. - 3295317грн., за І квартал 2006р. - 7009556грн.; при перевірці податковою інспекцією неправомірно були враховані лише факти заниження валових доходів та завищення валових витрат і залишені поза увагою факти завищення валових доходів та заниження валових витрат; включення відповідачем до валового доходу курсових різниць при перерахунку іноземної валюти, яка обліковувалась на рахунку позивача є неправомірним, оскільки Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств» не визначено курсові різниці як об'єкт оподаткування; в порушення пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» відповідачем донараховано валові доходи на суму умовних відсотків по поворотній фінансовій допомозі (позиці), що надавалась позивачу ТОВ «Альянс-Техно-Трейд» згідно договорів на загальну суму 79631,46грн.; відповідачем нараховані умовні відсотки по поворотній фінансовій допомозі за ІV квартал 2005р. без врахування сум, повернутих на кінець звітного кварталу у розмірі 2015000 грн., що призвело до неправомірного завищення валових доходів товариства на 22536,23 грн.. Також помилковим, на думку позивача, є висновок про реалізацію позивачем ТОВ «Торговий дім «Придніпровський» виготовленої продукції за ціною, нижчою фактичних витрат її виготовлення, оскільки податковою службою для розрахунку фактичної собівартості взято плануємую калькуляцію за даними 2004 року. Крім того, в порушення вимог Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327 (далі Порядок) в акті перевірки має місце наведення недостовірної інформації без чіткого, об'єктивного та повного встановлення виявлених порушень із посиланням на первинні або інші документи; в порушення п.1.6 Порядку в акті перевірки відображені помилкові валові витрати (без амортизаційних відрахувань), які були виправлені підприємством в декларації з прибутку за І півріччя 2006р. та порушено порядок підписання акта перевірки (акт направлений для підписання з порушенням строку).
Відповідач надав суду заперечення проти позову, в яких послався на те, що позивачем в порушення вимог пп.1.22.2 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не віднесено до складу валових доходів у 1 кварталі 2006р. поворотну фінансову допомогу у розмірі 955000 євро (в еквіваленті 6255204,60грн.), надану нерезидентами - ТОВ «Міара»(Росія) і ТОВ «Інвест-Кровля» (Росія) та не повернуту на кінець звітного періоду (31.03.2006р.) у зв'язку з чим, підприємством занижено валовий дохід по даній операції у І кварталі 2006р. на суму 6255204,60грн.; в порушення пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не віднесено до складу валових доходів, доходи отримані від продажу іноземної валюти, курсові різниці та доходи отримані, як відсотки банківських установ. Також мало місце порушення пп.1.22.2, п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» - ТОВ «Завод «ТехноНІКОЛЬ» не віднесено до складу валових доходів умовно нараховані відсотки по поворотній фінансовій допомозі (позиці), яка надана ТОВ «Альянс-Техно-Трейд» на загальну суму 79631,46грн. (занижений валовий доход за II квартал 2005р. на суму 29522,92грн., IV квартал 2005р. - 39739,04 грн., І квартал 2006р. - 10369,50грн.) - вказані відсотки визнаються безповоротною фінансовою допомогою в податковому обліку того підприємства, яке отримало фінансову допомогу від платника податку на прибуток за загальною ставкою 25% і не повернуло її кредиторові до кінця звітного кварталу; в порушення п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємство не вело податковий облік приросту (убутку) балансової вартості (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання), яких включаються до складу валових витрат (занижений валовий доход за І квартал 2006р. на суму 809031,83грн.);
В матеріалах справи за попереднім розглядом за ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 26.01.2007р. по справі призначена судово-економічна експертиза.
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2007 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2008 року, позов задоволено, визнано недійсними податкові повідомлення-рішення від 25.09.2006 №0015022301/0/28903/23/231 та №0015032301/0/28904/23/231.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 15.09.2011 року Постанова Господарського суду Дніпропетровської області від 13.09.2007 року та ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2008 року скасовані, дана справа направлена на новий розгляд в суд першої інстанції, оскільки за позицією колегії суддів поза увагою залишились питання щодо реєстрації розміру статутного фонду та внесення до нього змін на дату перевірки, та не надано належної правової оцінки факту завищення суми бюджетного відшкодування в розмірі 2222 грн., а саме змісту правочинам, що стали підставою для внесення зазначеної суми до бюджетного відшкодування.
Відповідно до ч.5 ст.227 КАС України висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов'язковими для суду першої чи апеляційної інстанції при розгляді справи.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, позов просили задовольнити.
В судовому засіданні ухвалою суду замінено найменування відповідача у зв'язку з його реорганізацією на Дніпропетровську об'єднану державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби.
Представник відповідача в судовому засіданні просив в позові відмовити.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
25.09.2006р. державною податковою інспекцією у м. Дніпродзержинську були прийняті податкові повідомлення-рішення:
- №0015022301/0/28903/23/231 з визначенням податкового зобов'язання позивача з податку на прибуток в сумі 2869880,30грн., в тому числі: 1485728грн. - основний платіж і 1384152,30грн. - штрафні санкції;
- №0015032301/0/28904/23/231, яким зменшено товариству суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на 2222 грн.
Підставою для прийняття вказаних податкових повідомлень-рішень був акт від 12.09.2006р. №140/23/32944149 «Про результати виїзної планової перевірки ТОВ «Завод «ТехноНІКОЛЬ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2005р. по 31.03.2006р.».
Перевіркою встановлено, що позивачем в порушення:
- пп.1.22.2 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не віднесена до складу валових доходів у І кварталі 2006р. фінансова допомога, надана нерезидентами ТОВ «Міара» (Росія) і ТОВ «Інвест-Кровля» (Росія) та не повернута на кінець звітного періоду (31.03.2006р.) в розмірі 955000 євро, що в еквіваленті складає 6255204,60грн.;
- пп.1.22.2 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4, п.5.9 ст.5 вказаного Закону занижено податок на прибуток на загальну суму 1485728грн. по наступним податковим періодам: І півріччя 2005р. на суму 146311грн., 9 місяців 2005р. - 823779грн., І квартал 2006р. -1485728грн.;
- пп.1.22.2 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону не нараховані умовні відсотки по поворотній фінансовій допомозі (позиці), яка надана ТОВ «Альянс-Техно-Трейд» на загальну суму 79631,46грн. по наступним податковим періодам: II квартал 2005р. на суму 29522,92грн., IV квартал 2005р. - 39739,04грн., І квартал 2006р. - 10369,50грн.
- пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону не віднесено до складу валових доходів доходи, отримані від продажу іноземної валюти, курсові різниці та доходи отримані, як відсотки банківських установ;
- п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» занижено податкові зобов'язання по ПДВ на загальну суму 2222грн. у зв'язку з реалізацією продукції марки «Біполь ЕКП»ТОВ «ТД «Придніпровський» за ціною нижчою від фактичних витрат на її виготовлення.
Встановлено, що згідно протоколів загальних зборів учасників ТОВ «Завод «ТехноНІКОЛЬ» (учасниками товариства є ТОВ «Міара» (Росія) і ТОВ «Інвест -Кровля» (Росія)) прийняті рішення:
- протокол №1 від 28.06.2004р. про сформування статутного фонду в розмірі 183190грн.;
- протокол №2 від 21.09.2004р. про збільшення статутного фонду на 6440636грн.;
- протокол №3 від 07.02.2005р. про збільшення статутного фонду на 6913373грн.
Згідно з наявними в матеріалах справи виписками банку і платіжних доручень на рахунок ТОВ «Завод «ТехноНІКОЛЬ» з метою формування статутного фонду надійшли інвестиції від учасників товариства на суму 1000000 російських рублів і 1570000 євро, що по курсу НБУ на дату надходження валютних коштів складало 10701981,25грн., в тому числі від:
- ТОВ «Інвест-Кровля» 990000 російських рублів і 1560000 євро, що по курсу НБУ на дату надходження валютних коштів складало 10630322,98грн.;
- ТОВ «Міара» надійшло 10000 російських рублів і 10000 євро, що по курсу НБУ на дату надходження валютних коштів складало 71658,27 грн.
Згідно з пп.1.28.2 п.1.28 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» під фінансовою інвестицією слід розуміти господарську операцію, яка передбачає придбання корпоративних прав, цінних паперів, деривативів та інших фінансових інструментів. Фінансові інвестиції поділяються на прямі та портфельні.
Пряма інвестиція - господарська операція, яка передбачає внесення коштів або майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.
Відповідно до пп.4.2.5 п.4.2 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» не включаються до складу валового доходу платника податку суми коштів або вартість майна, що надходять платнику податку у вигляді прямих інвестицій або реінвестицій у корпоративні права, емітовані таким платником податку, в тому числі грошові або майнові внески, згідно з договорами про спільну діяльність на території України без створення юридичної особи.
Таким чином, вказана сума є прямою інвестицією, яка не повинна включатися до складу валового доходу підприємства.
А тому, на думку суду є безпідставним визначення податковою інспекцією як поворотної фінансової допомоги, отриманої позивачем інвестиції в сумі 955000 євро (6255204,60грн.).
Згідно протоколу №4 від 05.12.2005р. загальних зборів учасників ТОВ «Завод «ТехноНІКОЛЬ», учасниками прийнято рішення зменшити статутний капітал товариства на 1500000 євро, що в еквіваленті складало 10133691грн., шляхом повернення внесків учасникам.
23.03.2006р. державним реєстратором виконавчого комітету Дніпродзержинської міської ради Дніпропетровської області проведено державну реєстрацію змін до статуту ТОВ «Завод «ТехноНІКОЛЬ», які пов'язані із зменшенням статутного фонду.
Відповідно до пп.1.22.2 п.1.22 ст.1 вказаного Закону поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсацій як плати за користування такими коштами.
Отримання позивачем вказаної суми здійснювалось не на підставі договору про надання поворотної фінансової допомоги. Намір повернути або фактичне повернення ТОВ «Завод «ТехноНІКОЛЬ» засновникам суми внеску не є підставою для кваліфікації такої суми як поворотної фінансової допомоги.
Таким чином, згідно Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» операції із внесення коштів або майна до статуту підприємства не є об'єктом оподаткування податком на прибуток і виникнення валових доходів при поверненні внесків учасникам вказаним Законом не передбачено.
Отже, твердження податкової інспекції про заниження підприємством валових доходів у І кварталі 2006р. на суму 6255204,60грн. є безпідставним. Аналогічна позиція наведена у висновку судово-економічної експертизи №322 від 25.06.2007р.
Правомірність дій позивача підтверджується листом ДПА України від 17.03.2006р. №2480/6/17-0116.
Таким чином суд доходить висновку про відсутність в діяльності підприємства порушення пп.1.22.2 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вигляді заниження валового доходу у І кварталі 2006р. на суму 6255204,60 грн.
При перевірці ДПІ у м. Дніпродзержинську встановлено порушення товариством п.5.9 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у вигляді невідповідності приросту (убутку) балансової вартості запасів, що спричинило нарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток та застосування штрафних санкцій. Проте такий висновок спростовується матеріалами справи.
Відповідно до вказаного пункту платник податку веде податковий облік приросту (убутку) балансової вартості товарів (крім тих, що підлягають амортизації, та цінних паперів), сировини, матеріалів, комплектуючих виробів, напівфабрикатів, малоцінних предметів (далі - запасів) на складах, у незавершеному виробництві та залишках готової продукції, витрати на придбання та поліпшення (перетворення, зберігання) яких включаються до складу валових витрат згідно з цим Законом (за винятком тих, що отримані безкоштовно).
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду перевищує їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових доходів платника податку у такому звітному періоді.
У разі коли балансова вартість таких запасів на кінець звітного періоду є меншою за їх балансову вартість на початок того ж звітного періоду, різниця включається до складу валових витрат платника податку у такому звітному періоді.
Згідно з висновком судово-економічної експертизи №322 від 25.06.2007р. документально підтверджено завищення валового доходу на суму балансової вартості товарів за І квартал 2005р. в сумі 197,2тис.грн., І півріччя 2005р. на 539,8тис.грн., 9 місяців 2005р. на 797,5тис.грн., 2005р. - на 1203,3тис.грн. та занижений валовий доход за І квартал 2006р. на 809032грн.
Як зазначалось вище відповідач вказує на порушення товариством пп.1.22.2 п.1.22 ст.1, пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у зв'язку з тим, що до валового доходу підприємства не були включені умовні відсотки на загальну суму 79631,46грн. по поворотній фінансовій допомозі, наданій ТОВ «Альянс-Техно-Трейд».
Відповідно до пп.1.22.1 п.1.22 ст.1 вказаного Закону безповоротна фінансова допомога - це сума процентів, умовно нарахованих на суму поворотної фінансової допомоги, що залишається неповерненою на кінець звітного періоду, у розмірі облікової ставки Національного банку України, розрахованої за кожний день фактичного використання такої поворотної фінансової допомоги.
Підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 статті 4 Закону встановлено, що валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді.
Згідно з висновком судово-економічної експертизи №322 від 25.06.2007р. та інших матеріалів справи поворотна фінансова допомога була надана ТОВ «Альянс-Техно-Трейд» згідно з договором №09-04-05/2 від 09.04.2005р. Відповідно до виписок банку за період з 01.05.2005р. по 31.03.2006р. ТОВ «Завод «ТехноНІКОЛЬ» було отримано від ТОВ «Альянс-Техно-Трейд» поворотну фінансову допомогу в сумі 8270000грн., а позивач повернув вказаному товариству 5575000грн. і станом на 01.04.2006р. залишок неповернутої фінансової допомоги склав 2695000грн.
Умовні відсотки за користування поворотною фінансовою допомогою складають 93395,69грн. в тому числі за: ІІ квартал 2005р. -29603,84грн., ІV кварталі 2005р. -17202,81грн., І квартал 2006р. -46589,04грн.
Також, суд погоджується з твердженням податкової інспекції про те, що ТОВ «Завод «ТехноНІКОЛЬ» не були своєчасно відображені в податковій звітності умовні відсотки. Однак, позивач в декларації з податку на прибуток за І півріччя 2006р. виправив помилки і включив до складу валового доходу невраховані умовні відсотки за користування поворотною фінансовою допомогою (рядок 02.2 декларації), що за підсумком не призвело до заниження податку на прибуток.
Відповідно до пп.7.3.5 п.7.3 ст.7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» у разі продажу іноземної валюти за гривні валові доходи платника податку збільшуються на суму гривень, отриманих від покупця у зв'язку з таким продажем, а валові витрати такого платника податку збільшуються на суму балансової вартості такої іноземної валюти.
Судово-економічною експертизою (висновок №322 від 25.06.2007р.) встановлено, що підприємством не в повному обсязі були враховані як у складі валового доходу доходи від продажу валюти, так і у складі валових витрат сума балансової вартості валюти.
Так, не враховано у складі валового доходу доходи від продажу валюти в деклараціях за:
- І півріччя 2005р. в сумі 1406,6тис.грн.;
- ІІІ квартал 2005р. -29,9тис.грн.;
- 2005р. -78,6тис.грн.
Не було враховано у складі валових витрат балансову вартість валюти в деклараціях за:
- І півріччя 2005р. в сумі 803,5тис.грн.;
- ІІІ квартал 2005р. -2434,7тис.грн.;
- 2005р. -1660,5тис.грн.
В подальшому ТОВ «Завод «ТехноНІКОЛЬ» в декларації з податку на прибуток за І півріччя 2006р. виправило помилки і включило до складу валового доходу невраховані доходи від продажу валюти (рядок 02.2 декларації).
Стосовно тверджень податкового органу щодо заниження позивачем валового доходу на суму курсових різниць суд зазначає наступне.
В даному випадку відповідач посилається на порушення товариством пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».
Згідно з вказаним підпунктом валовий доход включає доходи від здійснення банківських, страхових та інших операцій з надання фінансових послуг, торгівлі валютними цінностями, цінними паперами, борговими зобов'язаннями та вимогами.
Вказаним Законом не визначено поняття курсових різниць.
До того ж суд вважає, що в даному випадку має місце невідповідність оформлення акту перевірки у вказаній частині вимогам Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових і позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України №327 від 10.08.2005р. (далі Порядок).
Так, згідно п.1.17 Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті невиїзної документальної, виїзної планової чи позапланової перевірок чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Підпунктом 2.3.2 пункту 2.3 Порядку встановлено, що за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно:
- висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю;
- у разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень;
- зазначити первинний документ, на підставі якого вчинено записи у податковому та бухгалтерському обліку (навести кореспонденцію рахунків операцій), та інші докази, що достовірно підтверджують наявність факту порушення;
- у разі відсутності первинних документів або ненадання для перевірки первинних та інших документів, що підтверджують факт порушення, зазначити перелік цих документів. При цьому до акта перевірки додаються пояснення посадових осіб або інших працівників суб'єкта господарювання (у межах їх компетенції), що перевіряється, щодо відсутності первинних та інших документів.
Наведені вимоги не виконані податковим органом належним чином, оскільки в акті перевірки від 12.09.2006р. №140/23/32944149 вказано лише на те, що в порушення пп.4.1.2 п.4.1 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» підприємством не віднесено до складу валового доходу курсові різниці за:
- І квартал 2005р. в сумі 176665,97грн.;
- ІІ квартал 2005р. - 86409,60грн.;
- І півріччя 2005р. - 263075,57грн.;
- ІІІ квартал 2005р. -38907,05грн.;
- 9 місяців 2005р. -2251,96грн.;
- ІV квартал 2005р. -304234,58грн.
Фактично в акті перевірки відсутні посилання на конкретні порушення, не викладений чітко зміст порушень (за якими саме господарськими операціями мало місце заниження податку), не зазначені дані первинних документів.
Викладені обставини дозволяють погодитись з твердженням позивача щодо безпідставності неврахування відповідачем уточнених розрахунків товариства, що призвело до неправомірного збільшення валового доходу на 4574086грн.
Право платника податків щодо можливості уточнення показників податкової звітності встановлено п.5.1 ст.5 Закону України «Про порядок зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Так, згідно з вказаною нормою податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.
Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.
Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.
Відповідно до наведених положень позивачем виправлені самостійно виявлені помилки при поданні декларації про прибуток підприємства за І півріччя 2006р.
З огляду на викладене, суд не приймає посилання податкового органу на те, що перевіркою був охоплений лише 1 квартал 2006р. Уточнені показники змінили окремі статті податкової звітності позивача за період, що підлягав перевірці і такі уточнення повинні були враховуватись податковим органом.
Доходи від продажу іноземної валюти, відсотки банку, умовні відсотки по поворотній фінансовій допомозі були відображені позивачем в декларації за І півріччя 2006р. як виправлення помилок.
Згідно з висновком судово-економічної експертизи №322 від 25.06.2007р. ТОВ «Завод «ТехноНІКОЛЬ» в декларації з податку на прибуток за І півріччя 2006р. виправило помилки і включило до складу валового доходу не враховані доходи від продажу валюти (рядок 02.2 декларації), не враховані умовні відсотки за користування поворотною фінансовою допомогою, але у зв'язку з тим, що підприємством був завищений валовий доход на суму приросту балансової вартості товарів за І квартал 2005р. в сумі 197,2тис.грн., І півріччя 2005р. на 539,8тис.грн., 9 місяців 2005р. на 797,5тис.грн., 2005р. -на 1203,3тис.грн. та занижений валовий доход за І квартал 2006р. на 809032грн., а також занижені валові витрати за 9 місяців 2005р. та за 2005р. на 208,9тис.грн., невраховані суми амортизаційних відрахувань за 2005р. в розмірі 53,9тис.грн., а також занижені інші валові витрати, що не призвело до заниження податку на прибуток по звітним періодам за 2005р. -І квартал 2006р.
Також, суд враховує, що відповідачем в порушення пп.4.2.2 п.4.2 ст.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» при проведенні перевірки не були встановлені наведені випадки завищення позивачем валового доходу та заниження валових витрат.
Проведеною судово-економічною експертизою документально підтверджений факт заниження позивачем валових витрат за 9 місяців 3005р. та за 2005р. на 208,9тис.грн., а також заниження амортизаційних відрахувань за період І кварталу 2005р. -І кварталу 2006р. на 53,9тис.грн.
Викладене свідчить про незаконність податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Дніпродзержинську №0015022301/0/28903/23/231 від 25.09.2006р., яким визначено податкове зобов'язання позивача з податку на прибуток в сумі 2869880,30 грн., в тому числі: 1485728,0грн. - основний платіж і 1384152,30грн. - штрафні санкції.
Суд вважає також неправомірним і твердження податкової інспекції щодо порушення п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість» у вигляді завищення товариством суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 2222 грн.
Відповідно до висновку судово-економічної експертизи №322 від 25.06.2007р. документально не підтверджено заниження ТОВ «Завод «ТехноНІКОЛЬ» податкових зобов'язань з ПДВ на загальну суму 2222грн. у зв'язку з реалізацією готової продукції марки «Біполь ЕКП» ТОВ «ТД «Придніпровський» за ціною нижчою фактичних витрат на її виготовлення.
Згідно з наявними в матеріалах справи податковими накладними ТОВ «Завод «ТехноНІКОЛЬ» реалізувало ТОВ «ТД «Придніпровський» товарно-матеріальні цінності «Біполь ЕКП» за період січня-березня 2005р. на суму 253961,36 грн. (в т.ч. ПДВ 42331,73 грн.).
Відповідно до п.4.1 ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції від 23.12.2004р.) база оподаткування податком на додану вартість операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами), але не нижче ніж фактичні витрати на їх виготовлення (придбання), з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), за винятком податку на додану вартість, що включається до ціни товарів (робіт, послуг) згідно із законами України з питань оподаткування. До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (робіт, послуг), а також суми відсотків, що сплачуються (нараховуються) ним за договорами товарного кредиту (товарної позики, розстрочки).
Відповідно до пп.7.3.1 п.7.3 ст.7 вказаного Закону датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:
або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а у разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку;
або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.
Дані податкових накладних на реалізацію ТОВ «Завод «ТехноНІКОЛЬ» товарно-матеріальних цінностей «Біполь ЕКП» ТОВ «ТД «Придніпровський» відображені в деклараціях з податку на додану вартість ТОВ «Завод «ТехноНІКОЛЬ» відповідно у січні, лютому та березні 2005р. по першій події, що цілком відповідає п. 7.3 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість».
В судовому засіданні відповідачем не доведено, якими документами керувалась податкова інспекція при визначенні собівартості продукції.
А тому, за ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України відповідачем не доведений факт реалізації товариством товару за ціною нижчою від фактичних витрат на його виготовлення.
На підставі викладеного, суд доходить висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення державної податкової інспекції у м. Дніпродзержинську від 25.09.2006р. №0015022301/0/28903/23/231 і №0015032301/0/28904/23/231.
Стягнути з державного бюджету на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Завод «ТехноНІКОЛЬ» (м. Дніпродзержинськ, вул.Торговельна,2, р/р 26000301172308 і філії відділення Промінвестбанку в м. Дніпродзержинську, МФО 305501, код ЄДРПОУ 32944149) 6, 80 грн.. витрат по сплаті судового збору та 14382, 72 грн. витрат на проведення судово-економічної експертизи.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 02 квітня 2012 року
Суддя О.В. Єфанова