09 квітня 2012 р. Справа № 2а/0470/2952/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЛозицької І.О.
при секретаріВасиленко К.Е.
за участю:
представника позивача представника відповідача Ткаченко Д.М. Ушакової Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", третя особа - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про стягнення заборгованості
Північна міжрайонна державна податкова інспекція у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, звернулась до суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, просить стягнути з Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль" на користь бюджету, суму податкового боргу у розмірі 20095659,27 грн., з них:
- з податку на прибуток підприємств, установ і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 17866015,20 грн.;
- з податку на додану вартість, у розмірі 2155271,00 грн.
- пеня по податку на додану вартість, у розмірі 74373,07 грн.
В обґрунтування позову, позивач зазначив, що відповідач не сплатив самостійно задекларовані податкові зобов'язання по податку на прибуток, по податку на додану вартість, у зв'язку з чим, утворилась заборгованість з податку на прибуток підприємств, установ і організацій, що перебувають у державній власності, у розмірі 17866015,20 грн. та з податку на додану вартість у розмірі 2155271,00 грн. та пеня у розмірі 74373,07 грн.
В судовому засіданні, представник позивача позов підтримав з урахуванням надання заяви про зміну позовних вимог, просив позов задовольнити.
Представник відповідача, в судовому засіданні надав пояснення та письмове заперечення, та зазначив, що вони погоджуються, з заборгованістю без нарахування пені, яку вважають нарахованою позивачем, не правомірно з урахуванням норм діючого законодавства, просять суд задовольнити позовні вимоги частково.
В судовому засіданні представником відповідача було заявлено та надано письмове клопотання про залучення третьої особи на стороні відповідача. В обґрунтування клопотання, представник відповідача зазначив, що затронуті права та обов'язки інших осіб, зокрема, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України. Заслухавши думку іншої сторони з приводу заявленого клопотання, суд своєю ухвалою від 21 березня 2012 року, задовольнив клопотання представника відповідача та залучив в якості третьої особи на стороні відповідача, Міністерство енергетики та вугільної промисловості України.
Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, повідомлений належним чином, надіслав до суду письмове заперечення, яке залучено до матеріалів справи, в якому просить в задоволенні позовних вимог відмовити.
Крім того, в судовому засіданні представником позивача, було заявлено письмове клопотання про заміну позивача з Північної МДПІ у м. Кривому Розі Дніпропетровської області, на Криворізьку північну міжрайонну державну податкову інспекцію Дніпропетровської області Державної податкової служби, згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб серії ААБ № 985762, копія якої залучена до матеріалів справи. За таких обставин, позивача в судовому засіданні, було змінено.
Заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Державне підприємство "Криворізька теплоцентраль", зареєстроване виконкомом Криворізької міської ради 01.09.1999 року, про що підприємству видано свідоцтво про державну реєстрацію юридичної особи №100776, а також, зареєстровано статут ДП "Криворізька теплоцентраль"від 01.09.1999р. №04052169100020634.
ДП "Криворізька теплоцентраль", зареєстроване, як основний платник податків, про що свідчить довідка про взяття на облік платника податків від 12.12.2011 року №560.
За результатами проведеного аналізу діяльності підприємства з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства, було встановлено порушення пп.16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, а саме:
17866015,20 грн. - самостійно задекларовані податкові зобов'язання по податку на прибуток, згідно податкової декларації від 08.11.2011 року №9010333155;
2155271,00 грн. - самостійно задекларовані податкові зобов'язання по податку на додану вартість, згідно податкової декларації від 21.11.2011 року №9011677747, уточнюючих розрахунків податкових зобов'язань від 08.11.2011 року №9010353423, №9010355802. та нарахована пеня в розмірі 74373,07 грн.
Представником позивача, разом з позовною заявою, було подано список автотранспорту, зареєстрованого за відповідачем, відповідно до комп'ютерної бази даних АСІ «Дніпро ДАІ», станом на 25.11.2010р. та інформаційну довідку з Єдиного реєстру прав власності на нерухоме майно відповідача.
У відповідності до п.п. 6.2.3 "а" п.п. 6.2 ст.6 Закону Україну "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" та у зв'язку з несплатою до бюджету податкового боргу в повному обсязі, податковим органом виставлена перша податкова вимога №1/60 від 24.11.2001 року, яка отримана 25.10.2001 року.
У відповідності до п.п. 6.2.3 "б" п. 6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", та у зв'язку з несплатою до бюджету податкового боргу, податковим органом виставлена друга податкова вимога №2/162 від 24.11.2001 року, яка отримана 25.11.2001 року.
Таким чином, сума заборгованості відповідача з податку на прибуток підприємств, установ і організацій, що перебувають у державній власності, складає 17866015,20 грн.; з податку на додану вартість, складає 2155271,00 грн. та пені 74373,07 грн., що підтверджується наявними матеріалами справи, а саме, довідкою-розрахунком податкового боргу, станом на 28.03.2012р., довідкою про наявність заборгованості та корінцем першої вимоги № 1/60 від 24.10.2001р., корінцем другої вимоги № 2/162 від 24.11.2001р., податковими деклараціями.
Статтею 67 Конституції України, передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до ст.10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядок, встановлений законами України, мають право застосовувати до платників податків фінансові (штрафні) санкції, стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми недоїмки, пені у випадках, порядку та розмірі, встановлених законодавством, а також, стягувати до державного бюджету суми заборгованості суб'єктів господарювання за кредитами, залученими державою або під державні гарантії, бюджетними позичками та фінансовою допомогою, наданою на поворотній основі, та нарахованої на неї пені у порядку, передбаченому Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами".
Підпунктом 16.1.4 п.16.1 ст.16 Податкового кодексу України, передбачено, що платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Пунктом 61.1 ст.61 Податкового кодексу України, визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також, дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого, покладено на контролюючі органи.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, податковий борг - сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Відповідно до п. 41.5 ст. 41 Податкового кодексу України, органами стягнення, є виключно органи державної податкової служби, які уповноважені здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу, в межах їх повноважень.
Пунктом 57.1 ст.57 Податкового кодексу України, передбачено, що платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ст.203 Податкового кодексу України, податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку, зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.
Відповідно до п. п. 36.1-36.3 ст. 36 Податкового кодексу України, податковим обов'язком, визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи. Податковий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором. Податковий обов'язок, є безумовним і першочерговим, стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.
Пунктом 95.1 ст. 95 Податкового кодексу України, встановлено, що орган державної податкової служби, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі, виключно за рішенням суду.
Відповідно до пп.20.1.28 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України, органи державної податкової служби, мають право звертатися до суду щодо стягнення до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом.
За клопотанням представника відповідача, судом було витребувано, досліджено та залучено до матеріалів справи, Акт звірки взаєморозрахунків станом на 28.03.2012р. між Криворізькою північною МДПІ та ДП «Криворізька теплоцентраль»по податковому боргу, який виник за період з 19.08.2011р. по 12.12.2011р.
Відповідно до якого, представник відповідача, погодився тільки з загальною сумою заборгованості в розмірі 20021286, 20 грн., а з нарахованою пенею, не згоден повністю.
Під час подальшого розгляду справи по суті, представник позивача відмовився від позовних вимог щодо стягнення пені, нарахованої по податку на додану вартість, в розмірі 74373,07 грн.
Дослідивши чинне законодавство, наявні матеріали справи, позицію кожного із сторін в судовому засіданні, суд вирішуючи дану справу, виходить з наступного.
Відповідно до ч.4 ст.112 КАС України, суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнає адміністративний позов і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.
З огляду на викладене, суд зазначає, що відмова позивача в частині стягнення пені, нарахованої по податку на додану вартість в розмірі 74373,07 грн. не суперечить закону та не порушує чиї-небудь права, свободи або інтереси, з огляду на наступне.
Судом встановлено, що Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 07.04.2005р., порушено провадження у справі про банкрутство №Б15/69/05 за заявою ПП „Південбурводбуд" до ДП „Криворізька теплоцентраль". Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 09.06.05р., введено процедуру розпорядження майном боржника - ДП „Криворізька теплоцентраль". Даною ухвалою, суд зобов'язав ініціюючого кредитора - ПП „Південбурводбуд" подати до офіційних друкованих органів за свій рахунок оголошення про порушення справи про банкрутство. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2011р. №Б15/69/05 заяву ініціюючого кредитора залишено без розгляду. Потім, постановою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 17.03.2011р., ухвалу Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2011р., скасовано, справу передано до Господарського суду Дніпропетровської області для продовження розгляду. Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 25.03.2011р. №5005/3893/2011 прийнято до провадження справу №Б15/69/05.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 26.04.2011р., по справі № 5005/3893/2011 зупинено провадження про банкрутство ДП «Криворізька теплоцентраль» строком до 01.01.2013 року, всі вищезазначені ухвали містяться в матеріалах справи.
Частиною 4 ст.12 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», передбачено, що мораторій на задоволення вимог кредиторів, вводиться одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про що зазначається в ухвалі господарського суду. Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань і зобов'язань щодо сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, податків і зборів (обов'язкових платежів).
Відповідно до ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства, є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів, при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
Статтею 6 Кодексу адміністративного судочинства України, встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, порушені її права, свободи або інтереси.
Згідно ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України, належними, є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Відповідно до ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності, покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.
Статтею 86 вищевказаного Кодексу, зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України, при вирішенні справи по суті, суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
Суд доходить висновку, що позивачем надані належні докази, які свідчать про наявність заборгованості відповідача перед бюджетом, з урахуванням того, що представник позивача самостійно в судовому засіданні відмовився від неправомірно нарахованої пені та з урахуванням також того, що представник відповідача погодився з сумою заборгованості без нарахованої пені, позовні вимоги обґрунтовані та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 2-10, 11, 12, 69, 70, 71, 86, 122, 159-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Адміністративний позов Криворізької північної міжрайонної державної податкової інспекції Дніпропетровської області Державної податкової служби до Державного підприємства "Криворізька теплоцентраль", третя особа - Міністерство енергетики та вугільної промисловості України про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
Стягнути з Державного підприємства „Криворізька теплоцентраль" (код ЄДРПОУ 00130850) суму податкового боргу перед бюджетом у розмірі 20021286,20 грн., з них:
- стягнути з Державного підприємства „Криворізька теплоцентраль" (код ЄДРПОУ 00130850) на користь державного бюджету суму податкового боргу з податку на прибуток підприємств і організацій, що перебувають у державній власності у розмірі 17866015,20 грн. на бюджетний рахунок 31117002700022, код платежу 11020100, одержувач Управління державної казначейської служби у Жовтневому районі м. Кривого Рогу, код 38031627, Банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012;
- стягнути з Державного підприємства «Криворізька теплоцентраль» (код ЄДРПОУ 00130850) на користь державного бюджету суму податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 2155271,00 грн. на бюджетний рахунок 31112029700022, код платежу 14010100, одержувач Управління державної казначейської служби у Жовтневому районі м. Кривого Рогу, код 38031627, Банк ГУ ДКСУ у Дніпропетровській області, МФО 805012.
Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також, прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
У разі, якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду, безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду, обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Повний текст постанови складено 17 квітня 2012 року
Суддя І.О. Лозицька