21 березня 2012 р. Справа № 2а/0470/1783/12
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіЖукової Є.О.
при секретаріБерднику С.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4 - голови Марганецького міського суду Дніпропетровської області,
Територіальне управління Державної судової адміністрації в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій посадової особи, визнання наказу незаконним та його скасування
26 січня 2012 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_3 до голови Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області, в якому позивач просить: визнати дії голови Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 щодо позбавлення його надбавки за інтенсивність праці в розмірі 30% від посадового окладу з урахуванням кваліфікаційного класу протиправними; визнати наказ №35-о/с від 09 листопада 2011 року голови Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 про встановлення надбавок та премій суддям та працівникам апарату суду в частині встановлення йому, ОСОБА_3, надбавки за інтенсивність праці в розмірі 20% від посадового окладу та кваліфікаційного класу незаконним та таким, що винесено з перевищенням службових повноважень та скасувати; зобов'язати голову Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 видати наказ, яким встановити йому, ОСОБА_3 розмір доплати за особливі умови праці (інтенсивність) у розмірі 50%; в разі невнесення змін до вказаного наказу: зобов'язати ТУ ДСА в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплатити йому надбавку за інтенсивність праці в розмірі 50% від посадового окладу та з урахуванням кваліфікаційного класу з 01 листопада 2011 року.
Адміністративний позов обґрунтовано наступним. ОСОБА_3, працюючи на посаді судді Марганецького міського суду Дніпропетровської області та сумлінно ставлячись до виконання своїх посадових обов'язків, вважає, що голова Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 видав з перевищенням службових повноважень наказ від 09.11.2011 року №35-ос, яким незаконно позбавив його надбавки за інтенсивність праці у розмірі 30% від посадового окладу та кваліфікаційного класу за порушення строків розгляду справ. Відтак, позивач вважає зазначений наказ незаконним та таким, що порушує його право на оплату праці, а таму таким, що підлягає скасуванню, зазначаючи, що суддя не може бути позбавлений надбавки за інтенсивність праці, а голова суду не має права застосування дисциплінарного стягнення до судді, крім того, відсутній факт порушення позивачем строків розгляду справ без поважних причин з огляду на перебування на навчанні у Національній школі суддів України з 12 по 23 вересні 2011 року та перебування у щорічній відпустці з 26 вересня по 30 жовтня 2011 року.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 27.01.2012р. провадження по даній справі було відкрито та справу призначено до судового розгляду. Також, зазначеною ухвалою про відкриття провадження у справі з метою процесуальної економії та дотримання місячного терміну розгляду адміністративної справи, передбаченого ст.122 КАС України, судом було визнано обов'язковою явку сторін у судове засідання та зобов'язано позивача надати у судове засідання відповідні докази, зазначені в ухвалі.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.02.2012р. судом було визнано повторно обов'язковою явку сторін у судове засідання
В судові засідання, призначені на 15.02.2012 року, 14.03.2012 року та 21.03.2012 року позивач, незважаючи на визнання його явки обов'язковою, не з'явився, будь - яких пояснень та доказів з метою повного, всебічного ті обґрунтованого з'ясування обставин по даній справі суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Натомість, направив на адресу суду заяву від 13.03.2012 р., в якій зазначив про розгляд справи без його участі у зв'язку із зайнятістю на роботі, повідомив про викладення всіх доводів в позовній заяві та відсутність будь - яких інших доводів з приводу заявленого адміністративного позову.
Відповідач №1 - голова Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 в судові засідання, призначені на 15.02.2012 року, 14.03.2012 року та 21.03.2012 року також, незважаючи на визнання його явки обов'язковою, не з'явився, будь - яких пояснень та доказів з метою повного, всебічного ті обґрунтованого з'ясування обставин по даній справі суду не надав, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. 01.03.2012 року надіслав на адресу суду заперечення проти адміністративного позову від 17.02.2012 року №2191 та просив відмовити в його задоволенні, обґрунтовуючи свою позицію наступним. В наказі від 09.11.2011 року №35-ос відсутнє питання про позбавлення надбавки судді ОСОБА_3, а навпаки, зазначеним наказом встановлені надбавки суддям, крім того, лист ТУ ДСА від 07.11.2011 року має рекомендаційний характер щодо встановлення надбавки суддям та працівникам апарату суду за інтенсивність праці до 50% посадового окладу з урахуванням їх праці, а також виплати премії. При цьому питання щодо порядку використання наявного фонду економії заробітної плати за листопад 2011 року, виплати премій та встановлення надбавок прийнято на зборах суддів 09.11.2011 року, рішення яких оскарженню не підлягає, а тому наказ від 09.11.2011 року №35-ос «Щодо встановлення надбавок та премій суддям і працівникам апарату суду відповідає вимогам чинного законодавства України.
Представник відповідача №2 - територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області в судові засідання, призначені на 15.02.2012 року та 21.03.2012 року, незважаючи на визнання його явки обов'язковою, не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи. Направив на адресу суду клопотання від 09.02.2012 року та від 20.03.2012 р., в яких просив відмовити в задоволенні адміністративного позову повністю. В судове засідання, призначене на 14.03.2012 року з'явився, проти заявленого адміністративного позову заперечував, просив в його задоволенні відмовити, посилаючись на заперечення від 10.02.2012 року, долучені до матеріалів справи, в яких зазначив наступне. Відповідно до п.2-1 Постанови КМУ «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03.09.2005 року №865 (яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) посадовим особам зазначеним у п.1 постанови, а саме: керівникам та суддям Конституційного суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, Апеляційного суду України, апеляційних та місцевих судів, установлюється надбавка за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50% посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний у місцевих судах згідно з рішенням зборів суддів. Окрім того, діючим законодавством не передбачений обов'язковий характер встановлення та виплати надбавки за виконання особливо важливої роботи у розмірі до 50% працюючим суддям. Спірна надбавка виплачується судді на підставі наказу голови відповідного суду з урахуванням інтенсивності праці кожного судді. Під час виникнення спірних правовідносин редакція п.2-1 Постанови №865, що діяла на момент виникнення спірних відносин, не визначала порядку вирішення питання про встановлення суддям надбавки за виконання особливо важливої роботи та законодавством зазначений порядок не регламентовано, що дозволяє відповідачу №2 зробити висновок про наявність у керівника відповідного суду права вирішувати питання про встановлення суддям надбавки за виконання особливо важливої роботи.
Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення сторін належним чином про розгляд даної адміністративної справи із їх участю та реалізації ними права судового захисту своїх прав та інтересів. Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі сторін відповідно до положень ст.128 КАС України.
Аналогічної думки дотримується і Вищий адміністративний суд України, виклавши її в листі від 01.02.2012 року за №279/11/13-12, згідно з яким визначається необхідність дотримання строків розгляду адміністративних справ, визначених Кодексом адміністративного судочинства України, та зазначається, що потрібно вживати заходів щодо регулярного призначення судових засідань та, у разі потреби, дисциплінування сторін, інших осіб, які беруть участь у справі.
Відповідно до ч.1 ст.41 КАС України, суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. У разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Судом були досліджені наступні письмові докази, наявні в матеріалах справи: копія наказу від 09.11.2011р. за №35 - о/с; копія конверта; копія квитанції про сплату судового збору; копія протоколу зборів суддів від 09.11.2011р.; копія листа від 07.11.2011р.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується адміністративний позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Щодо пропуску строку для звернення до окружного адміністративного суду з боку позивача, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.1 ст.99 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Ч.2 ст. 99 КАС України визначає, що для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень встановлюється шестимісячний строк, який, що не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб'єкту владних повноважень право на пред'явлення передбачених законом вимог. Цим Законом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб'єкта владних повноважень.
Ч.5 ст.99 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.
Відповідно до ст.ст.6,13 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до статті 13 зазначеної Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має також право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Виходячи з вищевикладеного, суд вважає за можливе строк звернення до суду поновити, враховуючи також обґрунтування, наведене позивачем в зазначеній заяві та керуючись ст.ст.6,13 Європейської Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.
Спірні правовідносини сторін, пов'язані з визначенням правових засад організації судової влади та здійснення правосуддя в Україні, системою і загальним порядком забезпечення діяльності судів та вирішенням інших питань судоустрою і статусу суддів регулюються нормами Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України та деяких інших законодавчих актів України» №2856 - VI від 23.12.2010 року, який набрав чинності з 01.01.2011 року, постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03.09.2005 року №865 (яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин) тощо.
07.11.2011 року на адресу голови Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 був направлений лист від ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області за №Б-с-1800 «Щодо премій суддям та працівникам апарату суду», яким відповідача №1 було повідомлено про наявність фонду економії заробітної плати, який дозволяє виплатити премії суддям та працівникам апарату суду, а також було запропоновано на зборах суддів та працівників апарату суду встановити надбавки з 01.11.2011 року за інтенсивність праці голові суду, суддям та працівникам апарату суду у розмірі: суддям - 50% від посадового окладу та кваліфікаційного класу; працівникам апарату суду - 50% від посадового окладу, рангу та вислуги років.
09.11.2011 року в Марганецькому міському суді Дніпропетровської області були проведені збори суддів, на яких було вирішено питання щодо порядку використання наявного фонду економії заробітної плати за листопад 2011 року.
Відповідно до протоколу зборів суддів зазначеного суду від 09.11.2011 року, копія якого міститься в матеріалах справи, голова суду ОСОБА_4 запропонував встановити суддям міського суду наступні надбавки: голові міського суду ОСОБА_4 та судді ОСОБА_5 - в розмірі 50% від посадового окладу та кваліфікаційного класу; судді ОСОБА_3 - в розмірі 20% від посадового окладу та кваліфікаційного класу. З зазначеного протоколу вбачається, що суддя ОСОБА_5 підтримала зазначену пропозицію, а суддя ОСОБА_3 заперечував щодо встановлення йому надбавки у розмірі 20%, внаслідок чого збори суддів Марганецького міського суду Дніпропетровської області постановили наступне: встановити надбавки з 01.11.2011 року за інтенсивність праці: голові міського суду ОСОБА_4 та судді ОСОБА_5 - в розмірі 50% від посадового окладу та кваліфікаційного класу; судді ОСОБА_3 - в розмірі 20% від посадового окладу та кваліфікаційного класу.
09.11.2011 року наказом голови Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 за №35-ос (відповідно до п.1 зазначеного наказу) було встановлено наступні надбавки за інтенсивність праці: голові міського суду ОСОБА_4 та судді ОСОБА_5 - в розмірі 50% від посадового окладу та кваліфікаційного класу; судді ОСОБА_3 - в розмірі 20% від посадового окладу та кваліфікаційного класу.
Відповідно до статті 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» збори суддів -є зібранням суддів відповідного суду, на якому вони обговорюють питання внутрішньої діяльності цього суду та приймають колективні рішення з обговорюваних питань. Збори суддів скликаються головою відповідного суду за власною ініціативою або на вимогу не менш як третини від загальної кількості суддів даного суду. Збори суддів місцевих та апеляційних судів скликаються у міру потреби, але не рідше одного разу на три місяці. Збори суддів є повноважними, якщо на них присутні більше половини від загальної кількості суддів даного суду. На збори суддів можуть запрошуватися працівники апарату суду, інші особи. У голосуванні беруть участь лише судді цього суду.
При цьому, відповідно до ч.5 ст.115 зазначеного вище закону, до компетенції зборів суддів місцевих та апеляційних судів відноситься, зокрема, і обговорення питань щодо внутрішньої діяльності суду чи роботи конкретних суддів або працівників апарату суду та приймають з цих питань рішення, які є обов'язковими для суддів та працівників даного суду.
Відповідно до статті 117 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» виконання рішень зборів суддів за дорученням зборів покладається на голову відповідного суду або його заступника.
Відповдіно до ст.129 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», яка вводиться в дію з 1 січня 2012 року - відповідно до абзацу шостого пункту 1 розділу XII "Прикінцеві положення" цього Закону, регулюються питання щодо виплати суддям суддівської винагороди та встановлюється розмір посадового окладу судді місцевого суду.
Відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03.09.2005 року №865, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин сторін, преміювання посадових осіб, зазначених у пункті 1 цієї постанови, крім суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду України, вищих спеціалізованих судів, здійснюється згідно з рішенням президії або органу суддівського самоврядування відповідного суду за результатами роботи, до державних і професійних свят, ювілейних дат у граничному розмірі до 100 відсотків посадового окладу з урахуванням надбавки за кваліфікаційний клас у межах коштів, передбачених для преміювання в кошторисі відповідного суду, та економії коштів на оплату праці.
Обґрунтовуючи свою позицію відповідно до заявленого адміністративного позову, позивач посилається, зокрема, і на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.10.2011 року, якою визнано протиправними дії голови Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_4; визнано протиправним та скасовано наказ голови Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 №18-а/г від 18.07.2011 р; визнано протиправним наказ №28-о/с від 20.07.2011 р в частині невнесення даних про преміювання судді ОСОБА_3 за липень 2011 року; зобов'язано голову Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 вирішити питання щодо внесення змін до наказу про встановлення премій працівникам суду шляхом включення до наказу №28-о/с від 20.07.2011 р. судді Марганецького міського суду ОСОБА_3 або вирішити питання щодо видачі іншого наказу про місячне преміювання за липень місяць 2011 року судді ОСОБА_3, копія якої міститься в матеріалах справи.
Суд, оцінюючи надані у справі докази у їх сукупності та досліджуючи і зазначену вище постанову, не приймає зазначену постанову від 04.10.2011 року у якості беззаперечного доказу незаконного характеру оскаржуваного позивачем наказу №35-о/с від 09 листопада 2011 року про встановлення надбавок та премій суддям та працівникам апарату суду в частині встановлення позивачу, ОСОБА_3, надбавки за інтенсивність праці в розмірі 20% від посадового окладу та кваліфікаційного класу, виходячи з наступного.
У відповідності до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України серед основних засад судочинства визначено, зокрема, обов'язковість рішення суду.
Стаття 124 Конституції України передбачає, що судові рішення є обов'язковими до виконання на всій території України.
Частиною 2 ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» визначено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими особами, об'єднаннями громадян та іншими організаціями, громадянами та юридичними особами на всій території України.
Згідно зі ст.72 КАС України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Позивачем, всупереч ст.ст.71, 72 КАС України, незважаючи на неодноразові вимоги суду, не було надано будь - яких доказів набрання зазначеною вище постановою законної сили, що виключає преюдиційний характер зазначеного рішення суду, крім того, з тексту зазначеної постанови вбачається, що предметом адміністративного позову у справі № 2а/0470/9580/11 є правовідносини, що виникли в інший проміжок часу та з іншого приводу, а саме: щодо одноособового притягнення до дисциплінарної відповідальності позивача головою Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 шляхом видачі відповідного наказу.
Зазначене вище спростовує твердження позивача щодо обґрунтування своєї позиції відповідно до винесеної постанови від 04.10.2011 у справі № 2а/0470/9580/11.
Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. При цьому органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Крім цього, суд не приймає до уваги твердження позивача щодо незаконності позбавлення його надбавки за інтенсивність праці у розмірі 30% від посадового окладу та кваліфікаційного класу за порушення строків розгляду справ, оскільки, як вбачається з оскаржуваного наказу №35-о/с від 09 листопада 2011 року позивач не був позбавлений зазначеної надбавки, а йому, навпаки, була встановлена надбавка за інтенсивність праці в розмірі 20% від посадового окладу та кваліфікаційного класу, після розгляду зазначеного питання повноважними зборами суддів як органу, до компетенції якого відноситься вирішення даного питання. При цьому не заслуговує на увагу також і посилання позивача на обов'язковий характер листа від ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області за №Б-с-1800 «Щодо премій суддям та працівникам апарату суду» від 07.11.2011 року яким було запропоновано на зборах суддів та працівників апарату суду встановити відповідні надбавки з 01.11.2011 року за інтенсивність праці голові суду, суддям та працівникам апарату суду у розмірі щодо суддів у розмірі 50% від посадового окладу та кваліфікаційного класу, оскільки зазначений лист має рекомендаційний характер, а ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області не є належним колегіальним органом, на відміну від зборів суддів, до компетенції якого відноситься вирішення питань внутрішньої діяльності суду та прийняття колективних рішень з обговорюваних питань відповідно до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Також, суд зазначає, що, не заперечуючи факту порушення строків розгляду справ без поважних причин, позивач, наголошуючи на даній обставині в обґрунтування законності своїх вимог, заявлених в адміністративному позові, не підтверджує її будь - якими належними доказами в розумінні ст. 69, 70, 71 КАС України, що виключає прийняття зазначеного аргументу в якості підстави незаконності оскаржуваного наказу №35-о/с від 09 листопада 2011 року.
Відтак суд зазначає що, згідно ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення(вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення(дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
У відповідності до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративного суду можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи Законами України встановлено інший порядок судового провадження.
У відповідності зі ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.
Згідно з ч.2 ст.72 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд, згідно зі ст.86 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Проаналізувавши наведені вище норми чинного законодавства України, з'ясувавши обставини у даній адміністративній справі та дослідивши докази, наявні в матеріалах справи, суд доходить висновку щодо відсутності факту порушення відповідачами №1 та №2 ст.ст. 115, 117 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», постанови Кабінету Міністрів України «Про оплату праці та щомісячне грошове утримання суддів» від 03.09.2005 року №865 при проведенні зборів суддів Марганецького міського суду Дніпропетровської області після отримання головою суду листа від ТУ ДСАУ в Дніпропетровській області від 07.11.2011 р. за №Б-с-1800 «Щодо премій суддям та працівникам апарату суду» , оформленні рішення зазначених зборів належно складеним протоколом від 09.11.2011 р. та видачі головою Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 оскаржуваного наказу від 09.11.2011 року за №35-ос, що виключає задоволення заявленого ОСОБА_3 адміністративного позову.
Як вбачається з викладеного вище, позивачем не було доведено незаконності та необґрунтованості наказу голови Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 №35-о/с від 09 листопада 2011 року про встановлення надбавок та премій суддям та працівникам апарату суду в частині встановлення позивачу, ОСОБА_3, надбавки за інтенсивність праці в розмірі 20% від посадового окладу та кваліфікаційного класу, натомість відповідачами №1 та №2 було повною мірою доведено прийняття оскаржуваного наказу на підставі, у межах повноважень, та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтованість; безсторонність (неупередженість); добросовісність; розсудливість; дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційність, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямований цей наказ; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; його своєчасність.
Крім того, суд зазначає, що, не встановивши та не підтвердивши матеріалами справи незаконний та упереджений характер наказу голови Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 №35-о/с від 09 листопада 2011 року про встановлення надбавок та премій суддям та працівникам апарату суду в частині встановлення позивачу, ОСОБА_3, надбавки за інтенсивність праці в розмірі 20% від посадового окладу та кваліфікаційного класу, а також винесення його з перевищенням службових повноважень, суд не вважає достатніми та допустимими заходами щодо поновлення порушеного права позивача визнання протиправними дій посадової особи, визнання оскаржуваного наказу незаконним та його скасування, оскільки ні з адміністративного позову, ні з матеріалів справи не вбачається винних протиправних дій посадової особи щодо винесення зазначеного наказу та можливого порушення прав позивача.
Враховуючи викладене вище, суд вважає адміністративний позов ОСОБА_3 до голови Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій посадової особи, визнання наказу незаконним та його скасування необґрунтованим, не підтвердженим належними та допустимими доказами, а відтак таким, що не підлягає задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до голови Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 територіального управління державної судової адміністрації в Дніпропетровській області про визнання дій голови Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 щодо позбавлення його надбавки за інтенсивність праці в розмірі 30% від посадового окладу з урахуванням кваліфікаційного класу протиправними; визнання наказу №35-о/с від 09 листопада 2011 року голови Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 про встановлення надбавок та премій суддям та працівникам апарату суду в частині встановлення йому, ОСОБА_3, надбавки за інтенсивність праці в розмірі 20% від посадового окладу та кваліфікаційного класу незаконним та таким, що винесено з перевищенням службових повноважень та скасувати; зобов'язання голови Марганецького міського суду Дніпропетровської області ОСОБА_4 видати наказ, яким встановити йому, ОСОБА_3 розмір доплати за особливі умови праці (інтенсивність) у розмірі 50%; в разі невнесення змін до вказаного наказу: зобов'язання ТУ ДСА в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплатити йому надбавку за інтенсивність праці в розмірі 50% від посадового окладу та з урахуванням кваліфікаційного класу з 01 листопада 2011 року - відмовити повністю.
Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені ст.186 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Є.О. Жукова