24 квітня 2012 року Справа № 2а/0370/1134/12
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Ксензюка А.Я.,
при секретарі судового засідання Піянзіну О.К.,
за участю представника позивача Мельника С.І.,
представника відповідача Климчука А.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Луцьку адміністративну справу за поданням Луцької об'єднаної державної податкової інспекції Волинської області Державної податкової служби до Волинського акціонерного товариства закритого типу «Укргосптовари» про зупинення видаткових операцій на рахунках та заборону відчуження майна,
Луцька об'єднана державна податкова інспекція Волинської області Державної податкової служби (далі - Луцька ОДПІ Волинської області ДПС) звернулася в суд із поданням про зупинення видаткових операцій на рахунках Волинського акціонерного товариства закритого типу «Укргосптовари» (далі - Волинське АТ ЗТ «Укргосптовари») та заборону відчуження майна.
В обґрунтування подання податкова інспекція зазначає, що за відповідачем рахується борг по штрафним санкціям за порушення законодавства про патентування, за порушення норм регулювання обігу готівки та про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг в розмірі 1 928 грн. 48 коп. Позивачем вживались заходи спрямовані на погашення податкового боргу, зокрема, 25 березня 2011 року було прийнято рішення про опис майна у податкову заставу №144. Крім того, 20 квітня 2011 року складено акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу №10. Оскільки платником податків вчинено перешкоди податковому керуючому по виконанню ним повноважень, керуючись положеннями підпункту 20.1.15 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України (ПК України) заявник просить зупинити видаткові операції на рахунках Волинського АТ ЗТ «Укргосптовари» та заборонити відчуження майна.
В судовому засіданні представник позивача подання підтримав повністю та пояснив, що штрафні санкції, які Волинське АТ ЗТ «Укргосптовари» сплатило згідно меморіального ордеру № 192 від 15 березня 2011 року в сумі 874 грн. 48 коп. та згідно меморіального ордеру № 763 від 29 вересня 2010 року в сумі 1 054 грн., зараховані за попередній період, тому за відповідачем рахується податковий борг. Вважає, що подання Луцької ОДПІ Волинської області ДПС є підставним та підлягає до задоволення
Представник відповідача в судовому засіданні проти подання Луцької ОДПІ Волинської області ДПС заперечив у зв'язку з тим, що штрафні санкції в розмірі 1 928 грн. 48 коп., які нараховані згідно рішення про застосування фінансової санкції №0007892303 від 15 вересня 2010 року та податкового повідомлення-рішення №0000392303 від 18 січня 2011 року сплачені, що підтверджується поданими копіями меморіального ордеру №192 від 15 березня 2011 року та меморіального ордеру № 763 від 29 вересня 2010 року. Зазначив, що заборгованість по платежах до бюджету у нього відсутня, а тому просив в задоволенні подання Луцької ОДПІ Волинської області ДПС відмовити.
Заслухавши пояснення, доводи та заперечення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про те, що подання не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Волинське АТ ЗТ «Укргосптовари» зареєстроване виконкомом Луцької міськради Волинської області 29 липня 1992 року, що підтверджується Свідоцтвом №01552664 та витягом Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Згідно довідки № 803 про взяття на облік платника податків відповідач перебуває на обліку як платник податків у Луцькій ОДПІ з 20 жовтня 1994 року.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме: з довідки про наявність податкового боргу по платежах до бюджету Волинського АТ ЗТ «Укргосптовари» станом на 1 лютого 2012 року за відповідачем рахується заборгованість в розмірі 1 928 грн. 48 коп. Вказаний податковий борг виник внаслідок несплати відповідачем штрафної санкції в сумі 1 054 грн., визначеної у рішенні про застосування фінансової санкції №0007892303 від 15 вересня 2010 року, нарахованої на підставі акта перевірки №180299 від 2 вересня 2010 року; штрафної санкції в сумі 874 грн. 48 коп., визначеної у податковому повідомленні-рішенні №0000392303 від 18 січня 2011 року, нарахованої на підставі акта перевірки №202213 від 4 січня 2011 року. Крім того, наявність податкового боргу підтверджується розрахунком боргу по платежах до бюджету Волинського АТ ЗТ «Укргосптовари» станом на 1 лютого 2012 року.
З метою погашення вказаної суми податкового боргу заступником начальника Луцької ОДПІ 25 березня 2011 року відповідно до вимог статті 89 Податкового кодексу України прийнято рішення №144 про опис майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків Волинського АТ ЗТ «Укргосптовари» у податкову заставу.
Згідно вимог пункту 89.1. статті 89 Податкового кодексу України, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку, виникає право податкової застави. Право податкової застави виникає також з дня виникнення податкового боргу, у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної контролюючим органом.
Відповідно до пункту 89.2 статті 89 Податкового кодексу України право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому.
Відповідно до пункту 89.3. статті 89 Податкового кодексу України, майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг. Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.
Пунктом 91.3. статті 91 Податкового кодексу України передбачено, що податковий керуючий описує майно платника податків, що має податковий борг, в податкову заставу, здійснює перевірку стану збереження майна, яке перебуває у податковій заставі, проводить опис майна, на яке поширюється право податкової застави, для його продажу у випадках, передбачених цим Кодексом, одержує від боржника інформацію про операції із заставленим майном, а в разі його відчуження без згоди органу державної податкової служби (за умови, коли наявність такої згоди має бути обов'язковою згідно з вимогами цього Кодексу) вимагає пояснення від платника податків або його службових (посадових) осіб. У разі продажу в рахунок погашення податкового боргу майна платника податків, на яке поширюється право податкової застави, податковий керуючий має право отримувати від такого платника податків документи, що засвідчують право власності на зазначене майно.
У разі якщо платник податків не допускає податкового керуючого для здійснення опису майна такого платника податків у податкову заставу та/або не подає документів, необхідних для такого опису, податковий керуючий відповідно до пункту 89.4 статті 89 Податкового кодексу України складає акт відмови платника податків від опису майна у податкову заставу.
Судом встановлено, що відповідачем не було подано документів, необхідних для опису майна, що перебуває у власності (господарському віданні або оперативному управлінні) платника податків Волинського АТ ЗТ «Укргосптовари» у податкову заставу, а тому на підставі пункту 89.4 статті 89 Податкового кодексу України податковим керуючим 20 квітня 2012 року було складено акт № 10 про відмову платника податків від опису майна у податкову заставу.
Право органу податкової служби на звернення до суду, у разі якщо платник податків недопускає посадових осіб органів державної податкової служби до обстеження територій та приміщень, передбачене також підпунктом 20.1.15.2. пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України і реалізується шляхом вимоги про зупинення видаткових операцій на рахунках такого платника податків у банках та інших фінансових установах (крім операцій з видачі заробітної плати та сплати податків, зборів, єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а також визначених контролюючим органом грошових зобов'язань платника податків).
Як вбачається з приписів зазначених вище норм, інститут податкового керуючого застосовується лише при наявності податкового боргу (узгодженого податкового зобов'язання) і, як наслідок, податкової застави.
Судом встановлено, що відповідачем штрафні санкції в розмірі 1 928 грн. 48 коп., які нараховані згідно рішення про застосування фінансових санкцій №0007892303 від 15 вересня 2010 року та податкового повідомлення-рішення №0000392303 від 18 січня 2011 року сплачені. Дана обставина підтверджується поданими представником відповідача в судовому засіданні копіями меморіального ордеру №192 від 15 березня 2011 року та меморіального ордеру №763 від 29 вересня 2010 року.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності
Згідно з підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Таким чином, оскільки відповідачем сплачено податковий борг, визначений податковим органом у рішенні про застосування фінансової санкції №0007892303 від 15 вересня 2010 року на суму 1 054 грн. та податковому повідомленні-рішенні №0000392303 від 18 січня 2011 року на суму 874 грн. 48 коп., тому повноваження податкового керуючого на ці правовідносини не поширюються.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення подання Луцької ОДПІ Волинської області ДПС.
Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 163, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
В задоволені подання відмовити.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Суддя А.Я. Ксензюк