14.05.2012
Справа №0534/4004/2012
14 травня 20121 року Микитівський районний суд міста Горлівки Донецької області в складі: головуючого судді Каліуш О.В., при секретарі Федорченко О.О., за участю позивача ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Орджонікідзевугілля»структурний підрозділ «Шахта Булавинська», третя особа Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань в м. Єнакієве Донецької області про відшкодування моральної шкоди, завданої ушкодженням здоров'я,
Звернувшись до суду з позовом, ОСОБА_1 просить стягнути з Державного підприємства «Орджонікідзевугілля»СП «Шахта Булавинська»на його користь у відшкодування моральної шкоди, спричиненої професійним захворюванням, пов'язаним з виконанням трудових обов'язків, у розмірі 12 000 грн., посилаючись на те, що він з 08.12.2008 року по 14.02.2010 року, та з 05.05.2010 року по 29.09.2011 року працював в СП «Шахта Булавинська»ДП «Орджонікідзевугілля»на посаді прохідника з повним робочим днем під землею.
У наслідок нехтування адміністрацією підприємства своїм обов'язкам по створенню безпечних умов праці, внаслідок небезпечних, важких і шкідливих умов, у нього розвинулося професійне захворювання. Починаючи з 2010 року у зв'язку із загостренням болі у верхніх кінцівках він щорічно амбулаторно та стаціонарно приймає курс медикаментозної терапії. Після проходження лікування в клінічній лікарні професійних захворювань м. Донецьк йому встановлений діагноз -вібраційна хвороба другого ступеню-синдром вегето - сенсорної поліневропатії рук із стійкими нейротрофічними змінами в кістках рук у вигляді деформуючого остеоартрозу ліктьових суглобів третього ступеню, комбіновані контрактури, помірне порушення функції ліктьових суглобів, кістовидна перебудова в кістках кистей. Захворювання професійне первинне.
Відповідно до виписки з акту огляду МСЕК від 29.09.2011 року йому первинно встановлена третя група інвалідності по причині професійного захворювання та встановлено 40% стійкої втрати працездатності.
29 вересня 2011 року він був звільнений з підприємства відповідача у зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я, яке суперечить продовженню цієї роботи за п.2 ст. 40 КЗпП України, як інвалід третьої групи.
Вищевказана професійна хвороба у нього розвилася внаслідок нехтування адміністрацією гірничих підприємств своїм обов'язком по створенню безпечних умов праці.
За ч.1 ст. 153 КЗпП України на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Забезпечення безпечних і нешкідливих умов праці покладається на власника або уповноважений ним орган. Умови праці на робочому місці, безпека технологічних процесів, машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, стан засобів колективного та індивідуального захисту, що використовуються працівником, а також санітарно-побутові умови повинні відповідати вимогам нормативних актів про охорону праці. Таким чином, саме на відповідача Закон покладає обов'язки по забезпеченню належних умов праці. Як вбачається з даного акту, відповідач не виконав свої обов'язки з охорони праці.
Відповідно до вимог ст. 237-1 КЗпП України, ст. 1167 ЦК України вважає, що на його користь має бути стягнуто відшкодування моральної шкоди. Моральна шкода полягає в тому, що він переживає та морально страждає у зв'язку із пошкодженням його здоров'я, в порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного образу життя, в порушенні відносин з оточуючими людьми, що потребує від нього додаткових зусиль для організації його життя. Він зазнає фізичного болю, у нього обмежена рухова активність. Він зазнає фізичні болі у верхніх кінцівках, які в період загострень бувають нестерпними. Хвороба на ґрунті професійного захворювання прогресує і не відомо, як в подальшому вплине на стан його здоров'я. Його турбує слабкість, та швидка втомлюваність, що порушує його спокій та відпочинок. Все це негативно відображається на його характері, взаємостосунках з оточуючими. Його рухома активність обмежена, він змушений відмовитися від активного відпочинку із сім'єю, мало уваги приділяє облаштуванню побуту, сім'ї. Всі турботи по будинку лягли на плечі сім'ї. Моральні страждання пов'язані напряму з фізичним станом та полягають у постійному душевному хвилюванні, оскільки він переживає за стан свого здоров'я, яке є для нього значною цінністю, психологічному хвилюванні, оскільки він стан інвалідом Ш групи, втратив 40% своєї працездатності, його не залишає відчуття провини перед сім'єю, оскільки він не може матеріально забезпечувати свою родину, з годувальника він перетворився на утриманця, що принижує його гідність. Спричинену моральну шкоду він оцінює в 12000,00 грн.
Позивач ОСОБА_1 у судовому засіданні позовні вимоги підтримав повністю з підстав, наведених у позовній заяві, просив позов задовольнити.
Представник відповідача, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про визнання позовних вимог ОСОБА_1 та про розгляд справи у його відсутність.
Представник третьої особи, будучи належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явився, надавши суду заяву про відсутність заперечень проти позову ОСОБА_1 та про розгляд справи у його відсутність.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши всі обставини по справі та перевіривши їх доказами, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав:
Відповідно до ст.3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Відповідно до ч. 4 Закону України «Про охорону праці»державна політика в галузі охорони праці базується, зокрема, на принципах пріоритету життя і здоров'я працівників, повної відповідальності роботодавця за створення належних, безпечних і здорових умов праці, соціального захисту працівників, повного відшкодування особам, які потерпіли від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань.
Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України -відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 08.12.2008 року по 14.02.2010 року, з 06.05.2010 року по 29.09.2011 року працював на підприємстві відповідача прохідником підземним 5 розряду з повним робочим днем у шахті. Звільнений наказом № 689к від 30.09.2011 року за п.2 ст.40 КЗпП України у зв'язку з невідповідністю виконуваній роботі внаслідок стану здоров'я.
Висновком МСЕК від 29 січня 2011 року ОСОБА_1 первинно та безстроково була встановлена стійка втрата професійної працездатності у розмірі 40% у зв'язку з професійним захворюванням: вібраційна хвороба другого ступеню -синдром вегето - сенсорної поліневропатії рук із стійкими нейротрофічними змінами в кістках рук.
Згідно акту розслідування хронічного професійного захворювання від 12 вересня 2011 року причиною професійного захворювання позивача є робота з віброінструментом без антивібраційних рукавиць.
З пояснень позивача, наданих ним копій медичних документів вбачається, що внаслідок ушкодження ним здоров'я у зв'язку з виконанням трудового обов'язку, він відчуває щоденний біль у верхніх кінцівках, змушений часто проходити курси лікування, приймати знеболюючи препарати, а також, що змінився образ його життя, він позбавився можливості реалізувати своє право на труд, вести активний спосіб життя, виконувати домашню роботу та роботу з обробки садової ділянки, що потребує від нього додаткових зусиль для організації його життєдіяльності.
Відповідно до п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди»- моральна шкода може складатися, зокрема, у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного способу життя, при настанні інших негативних наслідків.
Як зазначив Конституційний Суд України у своєму рішенні від 8.10.2008р. № 20-рп/2008, потерпіли на виробництві від нещасного випадку або професійного захворювання мають право на підставі ст.237-1 КЗпП України на відшкодування моральної шкоди за рахунок власника або уповноваженого ним органу (роботодавця).
Досліджені судом докази свідчать про те, що ушкодження здоров'я, пов'язане з виконанням позивачем трудових обов'язків, заподіює йому моральні та фізичні страждання, обмежує його можливості вести активний спосіб життя, у зв'язку з чим висновком МСЕК встановлені відповідні обмеження, тому суд вважає доведеним факт заподіяння позивачу ОСОБА_1 моральної шкоди.
Розглядаючи та вирішуючи питання про розмір відшкодування ОСОБА_1 моральної шкоди, суд враховує: ступінь втрати позивачем професійної працездатності -40%, тяжкість вимушених змін у його можливій подальшій трудовій діяльності та життєвих стосунках, обмеження рухомої активності позивача, неможливість відновити втрачене здоров'я, потребу в постійному прийомі знеболюючих препаратів, підтриманні стану свого здоров'я та проходження курсів лікування у медичних закладах, та, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості, приходить до висновку про часткове задоволення позову у вигляді одноразового відшкодування в розмірі 10 000,00 грн.
За таких обставин, позов слід задовольнити частково.
Керуючись ст.ст.209, 214-215 ЦПК України, суд
Позов задовольнити частково, стягнути з Державного підприємства «Орджонікідзевугілля»структурний підрозділ «Шахта «Булавинська»на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, моральну шкоду, завдану стійкою втратою працездатності, у вигляді одноразового відшкодування у розмірі 10 000 (десять тисяч) грн. 00 копійок.
Стягнути з Державного підприємства «Орджонікідзевугілля»структурний підрозділ «Шахта «Булавинська»судовий збір на рахунок спеціального фонду Державного бюджету України у розмірі 107 (сто сім) грн.30 копійок.
Встановити строк для ознайомлення сторін з повним рішенням -18 травня 2012 року, відклавши до цього строку складання повного рішення.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Донецької області через Микитівський районний суд м. Горлівки шляхом подачі апеляційної скарги в 10-денний строк з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя: О.В. Каліуш